Категорія: Новини світу

Експорт нафти загрожує США внутрішнім дефіцитом – ЗМІ

За останні дев’ять тижнів зі США було відправлено за кордон понад 250 мільйонів барелів нафти. Ця динаміка дозволила країні обійти Саудівську Аравію й зайняти позицію провідного світового експортера, відіграючи ключову роль у забезпеченні нафти для інших країн. Про це в неділю, 3 травня, пише Bloomberg.

Однак ситуація ускладнюється з огляду на блокаду Ормузької протоки, яка зробила Сполучені Штати головним постачальником для багатьох держав. Разом із тим, рекордний обсяг експорту супроводжується попередженнями про швидке вичерпання національних резервів.

Клейтон Сігл із Центру стратегічних і міжнародних досліджень зазначив, що хоча потік нафти активно зростає, ці дії можуть обернутися дефіцитом всередині самих США. За його словами, велика кількість сировини залишає країну, і це може зробити ситуацію на ринку ще більш напруженою.

“Кораблі прибувають, щоб забрати нашу нафту, але як тільки значні обсяги нафти почнуть залишати США, можна очікувати, що баланс на ринку стане більш напруженим. Ми самі собі копаємо яму в плані витрачання запасів.”

Водночас у Bloomberg попереджають, що проблема з резервами може стати глобальним викликом. Поточний високий обсяг експорту все ще недостатній для компенсації дефіциту, спричиненого перебоями через ситуацію в Ормузькій протоці.

На тлі цих подій ціна на нафту марки Brent стрімко зросла – приблизно на 50% з початку конфлікту в Ірані. Минулого тижня вона перевищила 126 доларів за барель, що стало найвищим рівнем із 2022 року. Водночас США змушені балансувати між максимізацією експорту та внутрішнім попитом, який також зростає. Зростаючі ціни на бензин викликають тривогу серед населення й можуть вплинути на проміжні вибори в листопаді.

Адміністрація президента США Дональда Трампа послідовно відкидає можливість запровадження обмежень на експорт американської нафти та нафтопродуктів. Ця позиція була неодноразово підтверджена як публічно, так і в діалогах із керівниками енергетичного сектору.

Нагадаємо, вихід ОАЕ з ОПЕК отримав схвальну оцінку президента США Дональда Трамп, який вважає, що цей крок може вплинути на зниження цін на енергоносії, які останнім часом стрімко зросли через війну в Ірані.

ОПЕК+ готує символічне збільшення видобутку

Трамп назвав «неприйнятною» пропозицію Ірану

Президент США Дональд Трамп заявив, що пропозиція Ірану щодо поетапного завершення війни, яка передбачає відкриття Ормузької протоки та подальші переговори щодо ядерної програми, є неприйнятною. Про це пише The Times of Israel у неділю, 3 травня.
“Це для мене неприйнятно. Я це вивчав, я вивчив усе – це неприйнятно”, – наголосив він. Напередодні Трамп зазначав, що розглядає пропозицію, але, ймовірно, її відхилить.
Він додав, що “іранці хочуть укласти угоду, але я не задоволений тим, що вони запропонували”, зауваживши, що “є речі, з якими я не можу погодитися”.
Повідомляється, що 14-пунктна пропозиція була подана у четвер і є черговим проєктом домовленості, яким сторони обмінюються після набуття чинності перемир’я 8 квітня, що зупинило війну, яка почалася наприкінці лютого. Іран заявив, що отримав відповідь США через Пакистан і нині її розглядає.
Речник МЗС Ірану заявив, що наразі “ядерних переговорів немає”.
Тим часом, риторика сторін залишається жорсткою. Корпус вартових Ісламської революції заявив, що Трамп має обрати між “неможливою операцією або поганою угодою”.
Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що США чинять економічний тиск на Іран.
За даними повідомлень, перший етап пропозиції триватиме 30 днів і передбачає переговори про завершення війни та виведення американських сил із регіону.
Також мовиться про поступове відкриття Ормузької протоки та розмінування акваторії. Своєю чергою, США мали б припинити блокаду іранських портів.
Другй етап переговорів має стосуватися ядерної програми Ірану, зокрема можливого 15-річного мораторію на збагачення урану до рівня 3,6%, а також питання іранських запасів збагаченого урану та зняття санкцій.
Ізраїль у цих переговорах не представлений.

Трамп назвав “неприйнятною” пропозицію Ірану

Президент США Дональд Трамп заявив, що пропозиція Ірану щодо поетапного завершення війни, яка передбачає відкриття Ормузької протоки та подальші переговори щодо ядерної програми, є неприйнятною. Про це пише The Times of Israel у неділю, 3 травня.
“Це для мене неприйнятно. Я це вивчав, я вивчив усе – це неприйнятно”, – наголосив він. Напередодні Трамп зазначав, що розглядає пропозицію, але, ймовірно, її відхилить.
Він додав, що “іранці хочуть укласти угоду, але я не задоволений тим, що вони запропонували”, зауваживши, що “є речі, з якими я не можу погодитися”.
Повідомляється, що 14-пунктна пропозиція була подана у четвер і є черговим проєктом домовленості, яким сторони обмінюються після набуття чинності перемир’я 8 квітня, що зупинило війну, яка почалася наприкінці лютого. Іран заявив, що отримав відповідь США через Пакистан і нині її розглядає.
Речник МЗС Ірану заявив, що наразі “ядерних переговорів немає”.
Тим часом, риторика сторін залишається жорсткою. Корпус вартових Ісламської революції заявив, що Трамп має обрати між “неможливою операцією або поганою угодою”.
Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що США чинять економічний тиск на Іран.
За даними повідомлень, перший етап пропозиції триватиме 30 днів і передбачає переговори про завершення війни та виведення американських сил із регіону.
Також мовиться про поступове відкриття Ормузької протоки та розмінування акваторії. Своєю чергою, США мали б припинити блокаду іранських портів.
Другй етап переговорів має стосуватися ядерної програми Ірану, зокрема можливого 15-річного мораторію на збагачення урану до рівня 3,6%, а також питання іранських запасів збагаченого урану та зняття санкцій.
Ізраїль у цих переговорах не представлений.

Німеччина залишиться без американських Tomahawk

Вашингтон не розгортатиме у Німеччині батальйон, оснащений крилатими ракетами Tomahawk із дальністю до 2500 км. Про це повідомили агентство Reuters.

Відповідний крок погодили у межах рішення США про виведення частини військ з ФРН.

Берлін раніше наполягав на реалізації цього кроку як потужного засобу стримування Росії.

Сторони досягли домовленості в 2024 році. 46-й президент США Джо Байден і тодішній канцлер Німеччини Олаф Шольц узгодили розгортання батальйону до кінця нинішнього року. Це мало стати тимчасовим заходом на період, поки Європа розробить власні аналогічні ракети.

Німецький експерт із безпеки Крістіан Меллінг уже заявив, що це “набагато більш тривожна новина”, ніж виведення понад 5000 американських військовослужбовців із Німеччини протягом року. Ракети Tomahawk “здатні стримати Росію ще на етапі розгортання – тобто не лише тоді, коли вона наблизиться до кордону НАТО, а значно раніше”, пояснив він в етері ZDF.

Тим часом, німецький експерт із безпеки Ніко Ланге зазначив в етері ARD, що розміщені в Калінінграді російські ракети “становлять для нас загрозу”. За його словами, у Німеччини немає відповідних ракет для створення “дзеркальної відповіді”.

“Виникає серйозна прогалина в потенціалі стримування Росії, яку європейське озброєння зможе заповнити лише згодом”, – додав Карло Масала з Університету Бундесверу в Мюнхені у коментарі Welt am Sonntag.
Раніше в суботу стало відомо, що Пентагон ухвалив рішення про виведення приблизно 5 тисяч військових США з Німеччини протягом наступних 6-12 місяців.
А президент США Дональд Трамп не виключав виведення військ ще з двох країн Європи.

Росія озвучила претензії країнам Балтії

Депутат Держдуми РФ Костянтин Затулін заявив, що країни Балтії нібито порушили обіцянки щодо прав російськомовного населення після виходу з СРСР. Про це пишуть росЗМІ у неділю, 3 травня.
На його думку, надалі ці держави “все більше заглиблювалися в русофобію”, особливо Латвія та Естонія.
“Обдурили значну частину свого населення – насамперед російську, оскільки публічно обіцяли в процесі обговорення виходу з Радянського Союзу, що всі житимуть у “щасливій незалежній країні”, і з самого початку запровадили поняття “негромадяни”, – поскаржився Затулін.
За його оцінками, “негромадяни” становили 30% населення Естонії та 40% – Латвії.
“Обман полягав у тому, що, скільки б ви не жили і не працювали в Латвії, ви “приїжджі” і повинні доводити лояльність, а головне – вам створюватимуть якомога більше труднощів у житті”, – додав він.

Швеція затримала судно тіньового флоту РФ

Швеція знову затримала судно, котре підозрюють у причетності до “тіньового флоту” РФ. Про це повідомив міністр цивільної оборони Карл-Оскар Болін у неділю, 3 травня.
Судно підозрюють у використанні фальшивого прапора. Зокрема під час затримання у Балтійському морі на судні майорів стяг Сирії. Також у берегової охорони виникли питання стосовно неналежного стану Jin Hui й відсутності страховки.

Kustbevakningen har i dag bordat ytterligare ett fartyg som misstänks ingå i den ryska skuggflottan. Fartyget heter Jin Hui och misstänks för att segla under falsk flagg. Det finns frågor kring bristande sjöduglighet och avsaknad av försäkringar. Jin Hui står på EU:s,… pic.twitter.com/e9h8ApwBpB — Carl-Oskar Bohlin (@CarlOskar) May 3, 2026 За даними проєкту ГУР War Sanctions, Jin Hui перевозив російську нафту й нафтопродукти, зокрема до Індії, Алжиру, Єгипту і Туреччини.
Його побудували 2009 року. Судно ходить під прапорами Панами, Сінгапура, Маршаллових островів і Ліберії.
Jin Hui перебуває під санкціями України, Швейцарії, Великої Британії та ЄС з 2025 року. Нагадаємо, Швеція вранці 3 квітня затримала підсанкційний танкер Flora 1, який підозрюється у розливі нафти у Балтійському морі.

Згодом прокуратура Швеції ухвалила рішення про арешт судна, яке затримали біля міста Треллеборг 6 березня. Про це повідомила преслужба Riksenheten (підрозділ прокуратури з питань міжнародної та організованої злочинності) у четвер, 30 квітня.

Москва добудовує цифрове гетто – розвідка

Російське міністерство цифрового розвитку нині розробляє систему заходів, покликаних перетворити сегмент інтернету на повністю підконтрольну інфраструктуру. Про це повідомила Служба зовнішньої розвідки України у неділю, 3 квітня.
Центральна ініціатива – запровадження оплати за використання міжнародного інтернет-трафіку для абонентів мобільного зв’язку. Орієнтовна ставка – близько 2 доларів за гігабайт.
Офіційно це подається як зміна тарифної моделі, однак справжня мета, пояснили у СЗРУ, – зробити постійне використання VPN фінансово нестерпним. Середній активний користувач споживає 25–30 ГБ на місяць, і якщо VPN постійно увімкнений, весь цей трафік може бути класифікований як міжнародний, навіть якщо людина просто читає російські новини чи дивиться серіали. Самі оператори зв’язку виявилися технічно не готові до такого переходу й попросили відтермінування щонайменше до 1 вересня.
Паралельно мінцифри РФ просуває радикальну реформу ліцензування. Нинішні 17 видів ліцензій планується скоротити до трьох, водночас різко підвищивши фінансові пороги входу на ринок. Базова ліцензія потребуватиме капіталу щонайменше в 66 тис. доларів, універсальна – близько 400 тис., генеральна – понад 1,3 млн. Чинний мінімальний статутний капітал оператора зв’язку на рф наразі становить приблизно 134 долари. СЗРУ У відомстві спрогнозували нищівні наслідки для ринку. Так, з понад 4,2 тис. діючих операторів широкосмугового доступу новим вимогам зможе відповідати лише незначна частка. Понад 90% малих провайдерів – інтернет-компанії, кабельне телебачення, регіональні оператори – опиняться перед загрозою ліквідації або поглинання. Ринок консолідується довкола кількох великих федеральних структур, що де-факто означає його перехід під прямий державний контроль.
Окрім того, лкремо також обговорюється заборона надання послуг зв’язку індивідуальними підприємцями та компаніями, які не встановили СОРМ – систему оперативно-розшукових заходів, що забезпечує фсб прямий доступ до трафіку та даних абонентів.

Росія заявила про “порушення прав росіян” у Балтії

Депутат Держдуми РФ Костянтин Затулін заявив, що країни Балтії нібито порушили обіцянки щодо прав російськомовного населення після виходу з СРСР. Про це пишуть росЗМІ у неділю, 3 травня.
На його думку, надалі ці держави “все більше заглиблювалися в русофобію”, особливо Латвія та Естонія.
“Обдурили значну частину свого населення – насамперед російську, оскільки публічно обіцяли в процесі обговорення виходу з Радянського Союзу, що всі житимуть у “щасливій незалежній країні”, і з самого початку запровадили поняття “негромадяни”, – поскаржився Затулін.
За його оцінками, “негромадяни” становили 30% населення Естонії та 40% – Латвії.
“Обман полягав у тому, що, скільки б ви не жили і не працювали в Латвії, ви “приїжджі” і повинні доводити лояльність, а головне – вам створюватимуть якомога більше труднощів у житті”, – додав він.

Трамп анонсував нове скорочення військ у Німеччині

США мають намір скоротити свою військову присутність у Німеччині в обсягах, що перевищують раніше оголошені цифри. Про це інформує CNN у неділю, 3 травня.

“Ми скоротимо чисельність ще значно більше, а саме – більш ніж на 5000 американських солдатів”, – заявив глава Білого дому Дональд Трамп, відповідаючи на запитання щодо виведення військ США з ФРН.

Окрім Німеччини, глава Білого дому також знову пригрозив виведенням військ з Іспанії та Італії.

“Італія нам взагалі не допомогла, а Іспанія була жахливою, абсолютно жахливою”, – додав він, маючи на увазі своє розчарування підтримкою союзників у війні США та Ізраїлю проти Ірану.

Як заявила 2 травня речниця НАТО Еллісон Гарт, Північноатлантичний альянс нині співпрацює зі США, “щоб краще зрозуміти деталі їхнього рішення щодо контингенту військ у Німеччині”.

Напередодні Пентагон оголосив про скорочення чисельності своїх військ у Німеччині на 5000 осіб.

Міністр оборони США Піт Гегсет віддав наказ про виведення близько 5000 військовослужбовців з Німеччини протягом року. До цього Трамп написав у своїй соцмережі Truth Social, що США розглядають можливість скорочення свого контингенту у ФРН, і що “рішення буде ухвалене найближчим часом”. Точних цифр він не навів.

За даними Міноборони США, у грудні 2025 року на європейських базах постійно було дислоковано близько 68 000 американських військовослужбовців, понад половина з них – близько 36 400 – у Німеччині. Загалом армія США має близько 20 об’єктів у ФРН, переважно на півдні та південному заході країни. Для порівняння: у 1985 році, до падіння Берлінського муру та завершення Холодної війни, у ФРН було розміщено 250 000 американських солдатів.

Заява глави Білого дому пролунала невдовзі після суперечки між лідерами двох країн. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц дорікнув американській стороні у відсутності стратегії у війні проти Ірану, тоді як Трамп у відповідь звинуватив канцлера у підтримці ядерної програми Тегерана.

Погроза часткового виведення військ США з ФРН не є новою: під час свого першого президентського терміну Трамп неодноразово до неї вдавався, втім, зрештою кількість американських солдатів у Німеччині навіть зросла.
Раніше в суботу стало відомо, що Пентагон ухвалив рішення про виведення приблизно 5 тисяч військових США з Німеччини протягом наступних 6-12 місяців.
А президент США Дональд Трамп не виключав виведення військ ще з двох країн Європи.

У Фінляндії зафіксували дрон поблизу кордону з РФ

Безпілотний літальний апарат у неділю, 3 травня, порушив повітряний простір Фінляндії у регіоні Кюменлааксо. Про це повідомило Міністерство оборони країни.

За даними відомства, у ніч на неділю, 3 травня, Повітряні сили Фінляндії виявили безпілотний літальний апарат у районі Віролахті поблизу кордону з Росією на сході країни.

Зазначається, що тип або походження дрона наразі не встановлені. У момент виявлення він перебував у повітряному просторі Фінляндії, однак згодом зник.

Розслідування інциденту проводить Прикордонна служба Фінляндії, яка обіцяє надати додаткову інформацію після встановлення обставин.
Раніше Міністерство оборони Фінляндії повідомило про порушення територіального повітряного простору безпілотними літальними апаратами на південному сході країни.

Латвія вручила РФ ноту протесту через український дрон