У Польщі затримали двох громадян за підпал заводу у Чехії

Агентство внутрішньої безпеки Польщі затримало двох громадян країни за підозрою у пособництві при умисному підпалі заводу у Чехії. Про це повідомила пресслужба АВБ у четвер, 2 квітня.
“24 березня співробітники Агентства внутрішньої безпеки затримали громадянку Республіки Польща Александру Ж., а 26 березня – громадянина Республіки Польща Філіпа Б. Мазовецьке позаміське відділення…Національної прокуратури у Варшаві на підставі матеріалів, зібраних АВБ, розпочало розслідування щодо надання громадянами Польщі допомоги у спричиненні пожежі у виробничому цеху компанії LPP HOLDING, що має штаб-квартиру в Пардубіце, Чеська Республіка, що загрожувала майну у великому розмірі. Цей вчинок мав терористичний характер”, – мовиться у повідомленні.

До підпалу причетна екстремістська організація The Earthquake Faction, яка заявила про ідеологічну мотивацію та мету – вплив на діяльність держав і підприємств, що співпрацюють із ізраїльською оборонною промисловістю.

Як зазначається, підпал становив загрозу майну у великих розмірах та мав терористичний характер із метою залякування людей і примусу влади Чехії припинити виробництво безпілотників для армії Ізраїлю.
Прокурор висунув затриманим звинувачення у пособництві у вчиненні забороненого діяння у вигляді спричинення події, що загрожувала майну у великому обсязі. Обвинувачені не визнали своєї провини.

26 та 27 березня Окружний суд Варшави застосував до них запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 3 місяці. Наразі триває слідство.

Іран заявив про секретні арсенали, недоступні для США та Ізраїлю

Іранські військові стверджують, що країна має таємні склади зброї та боєприпасів, до яких не зможуть дістатися США та Ізраїль. Про це 2 квітня повідомив представник Збройних сил Ірану Ебрахім Зольфагарі, інформує Bild.

За його словами, цілі, які раніше атакували американські та ізраїльські сили, мають невелике значення, оскільки стратегічне військове виробництво нібито розташоване в інших місцях.

Заява прозвучала у відповідь на слова президента США Дональда Трампа про “переконливу перемогу” американської армії в Ірані та припущення, що операція може скоро завершитися.

Тегеран наголошує, що попри удари минулих тижнів його військовий потенціал повністю не знищений.

З початку операції США та Ізраїль здійснили по Ірану тисячі ударів, зокрема по військових базах, пускових установках і складах зброї.

Раніше стало відомо, що Сполучені Штати можуть з упевненістю стерджувати, що знищили близько третини ракетного арсеналу Ірану після майже місяця військових дій.
Що відповів Іран на мирний план Трампа та чи видно кінець війни

Країни НАТО готуються до виходу США з Альянсу

Постійні нападки президента США Дональда Трампа на союзників, які особливо загострилися через їхнє небажання допомагати йому у війні з Іраном, переконали європейських лідерів у тому, що в альянсі назріває фундаментальний розкол. Це об’єднало їх, і в конфіденційному порядку вони обговорюють, як реагувати на погрози Трампа і що робити, якщо він спробує їх реалізувати. Про це повідомляє Politico за результатами розмов з 24 міністрами, дипломатами та іншими чиновниками.
Зазначається, що хоча країни поки не впевнені, якою має бути остаточна відповідь, деякі країни вже прагнуть розширити домовленості в галузі оборони та безпеки поза структурами НАТО.
Як відомо, минулого тижня лідери 10 європейських країн – Великобританії, Данії, Ісландії, Латвії, Литви, Нідерландів, Норвегії Фінляндії, Швеції та Естонії – зібралися до Гельсінкі на закриту вечерю, щоб обговорити плачевний стан справ в альянсі. Усі зійшлися на думці, що потік образ Трампа є серйозною проблемою і ситуація лише погіршується. Але вони вирішили, що не можуть погодитися з його вимогами та приєднатися до військових дій проти Ірану.
Трамп “зруйнував” трансатлантичні відносини та “об’єднав” Європу у протистоянні цій війні, пояснив один із дипломатів ЄС. Американцям доведеться самим розплачуватись за помилку, пов’язану із нападом на Іран, сказав інший високопоставлений представник європейського уряду.
Як йдеться у публікації, особливо європейців дратує те, що США не проконсультувалися з ними і не попередили перед нападом на Іран, а відтоді не подали жодного офіційного запиту про допомогу і навіть не пояснили, чого хочуть. Тому такі країни, як Іспанія, Великобританія, Франція та Італія тією чи іншою мірою заборонили або обмежили використання своїх авіабаз чи повітряного простору для операцій проти Ірану.
Трамп слідує односторонньому підходу, що виражається в дотриманні принципу “Америка насамперед” навіть у союзницьких відносинах, постійних нападках на Європу, спробах захопити Гренландію і т. д. Тепер йому доводиться розгрібати наслідки цих своїх дій, при цьому він чомусь продовжує вважати підтримку з боку Європи чимось само собою зрозумілим, заявив Фабріс Потьє, колишній директор зі стратегічного планування НАТО.
Міністр фінансів Великобританії Рейчел Рівз заявила ВВС, що обурена тим, що Дональд Трамп вирішив розпочати війну на Близькому Сході – війну, з якої немає чіткого плану виходу.
Раніше Трамп в інтерв’ю The Telegraph назвав європейські країни “паперовими тиграми” та повідомив, що роздумує про вихід із НАТО. До цього він говорив, що США можуть закінчити війну та залишити регіон Перської затоки, не добившись відкриття Ормузької протоки. “Деяким країнам”, заявив він, потрібно самим навчитися воювати, а якщо їм потрібне близькосхідне паливо, то нехай “прийдуть та візьмуть”.
Аналогічну позицію останніми днями висловлював держсекретар Марко Рубіо.
Як відомо, Трамп висловлював претензії до НАТО ще за свій перший президентський термін. Згодом він заявляв, що не захищатиме тих країн, які не вкладають достатньо коштів в оборону. Це змусило членів альянсу домовитися минулого літа щодо збільшення відповідних витрат до 5% ВВП до 2035 року. За 2025 рік європейські країни наростили їх більш ніж на півтрильйона доларів.
У 2023 році в США було ухвалено закон про те, що президент не може вивести країну з НАТО, не отримавши згоди двох третин Сенату. Його співавтором був тодішній сенатор Рубіо. Інші законодавчі ініціативи, прийняті за Джо Байдена, обмежують можливості президента у виведенні значної кількості військ та озброєнь з Європи.
Разом з тим, у Старому Світі побоюються, що США залишаться в НАТО, але не слідуватимуть статті 5 про колективну оборону у разі нападу на одну з країн або відмовляться прикрити союзників ядерним щитом, передає Bloomberg. Трамп також може, наприклад, відкликати постійного представника США при НАТО або перестати брати участь у спільних військових навчаннях.
Хоча європейці поки не дійшли єдиної думки про те, як відновити авторитет НАТО або чим замінити альянс, якщо станеться найгірше, вони намагаються створити чи зміцнити альтернативні структури.
Вечеря в Гельсінкі відбулася після завершення саміту Об’єднаних експедиційних сил (JEF) – групи з питань оборонного співробітництва країн Північної Європи під керівництвом Великобританії. За словами міністра оборони Фінляндії Антті Хякканена, JEF потрібна для швидкої мобілізації та розгортання сили у тих випадках, коли не застосовується стаття 5 статуту НАТО.
Угоду про розширене партнерство з JEF вже уклала Україна; Тісніші зв’язки з групою, за словами одного чиновника, у перспективі може налагодити і Канада.
Все більшого значення набуває ще одна структура – ​​Північне партнерство з оборонного співробітництва (Nordefco), до складу якого входять Данія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія та Швеція.
Надзвичайно активною діяльністю у сфері оборони займається і Євросоюз, каже чиновник блоку. ЄС готується розпочати розробку керівництва щодо застосування 7-го пункту статті 42 угоди про взаємну оборону у разі нападу на учасника блоку. Передбачається підготовка трьох сценаріїв: із залученням статті про взаємну оборону НАТО, статті про колективну оборону лише силами ЄС, а також із використанням обох цих варіантів. Вже у травні країни ЄС можуть опрацювати порядок дій та обставини застосування статті.
НАТО є “найефективнішим військовим альянсом, який будь-коли існував у світі”, заявив днями прем’єр-міністр Великобританії Кір Стармер, який зазнав одного з найзапекліших нападок Трампа. Великобританія «цілком віддана» йому, додав Стармер. Він та інші члени альянсу почали прагнути показати, що справді хочуть допомогти вирішити проблему із припиненням постачання енергоресурсів з Близького Сходу.
У четвер у Великій Британії має відбутися саміт за участю 35 країн для обговорення “всіх можливих дипломатичних та політичних заходів” щодо відновлення судноплавства та торгівлі в регіоні Перської затоки. Очікується, що в ньому візьмуть участь усі члени великої сімки, за винятком США, і навіть невеликі держави, включаючи Маршаллові острови.

Іран висунув нову вимогу для зупинення війни – ЗМІ

Іран заявив про нову вимогу для завершення війни. Тегеран вимагає визнати його суверенітет над Ормузькою протокою та запровадити плату за проходження суден. Про це інформує CNN у четвер, 2 квытня.

Протока, через котру щодня проходить близько п’ятої частини світових постачань нафти та зрідженого газу, уже майже зупинила судноплавство через атаки Ірану, викликавши турбулентність на глобальних енергетичних ринках.

Іран пропонує контролювати безпеку водного шляху, встановити збори для суден та заборонити прохід американських і ізраїльських кораблів.
Тегеран вже тривалий час погрожував закрити протоку у разі нападу, втім, мало хто очікував, що він це зробить – або що це виявиться настільки ефективним у зриві світових торговельних потоків.
Масштаб наслідків, схоже, розширив амбіції іранської сторони. Нові вимоги свідчать про те, що Тегеран прагне перетворити цей важіль на щось більш довговічне.
На думку аналітиків, Іран був частково приголомшений, наскільки успішною виявилася його стратегія щодо Ормузької протоки. Тим, наскільки дешево та легко вдається тримати світову економіку у заручниках.

Зазвичай, щодня через Ормузьку протоку проходить близько 20 мільйонів барелів сирої нафти та нафтопродуктів, що приблизно еквівалентно приблизно 10 так званим супертанкерам для перевезення сирої нафти (VLCC). За заявленою платою в 2 мільйони доларів за танкер це означатиме близько 20 мільйонів доларів на день, або близько 600 мільйонів доларів на місяць, лише на нафті.

Якщо врахувати постачання СПГ, ця цифра може зрости до понад 800 мільйонів доларів на місяць, що еквівалентно приблизно 15%-20% щомісячного доходу Ірану від експорту нафти у 2024 році. Раніше міністр війни США Піт Гегсет заявив, що найближчі дні війни з Іраном стануть “вирішальними”. США прагнуть укласти угоду з Іраном на своїх умовах, однак готові продовжувати військовий тиск.
Іран і США говорять про мир. Питання Ормуза

Іран озвучив нову вимогу для зупинення війни – ЗМІ

Іран заявив про нову вимогу для завершення війни. Тегеран вимагає визнати його суверенітет над Ормузькою протокою та запровадити плату за проходження суден. Про це інформує CNN у четвер, 2 квытня.

Протока, через котру щодня проходить близько п’ятої частини світових постачань нафти та зрідженого газу, уже майже зупинила судноплавство через атаки Ірану, викликавши турбулентність на глобальних енергетичних ринках.

Іран пропонує контролювати безпеку водного шляху, встановити збори для суден та заборонити прохід американських і ізраїльських кораблів.
Тегеран вже тривалий час погрожував закрити протоку у разі нападу, втім, мало хто очікував, що він це зробить – або що це виявиться настільки ефективним у зриві світових торговельних потоків.
Масштаб наслідків, схоже, розширив амбіції іранської сторони. Нові вимоги свідчать про те, що Тегеран прагне перетворити цей важіль на щось більш довговічне.
На думку аналітиків, Іран був частково приголомшений, наскільки успішною виявилася його стратегія щодо Ормузької протоки. Тим, наскільки дешево та легко вдається тримати світову економіку у заручниках.

Зазвичай, щодня через Ормузьку протоку проходить близько 20 мільйонів барелів сирої нафти та нафтопродуктів, що приблизно еквівалентно приблизно 10 так званим супертанкерам для перевезення сирої нафти (VLCC). За заявленою платою в 2 мільйони доларів за танкер це означатиме близько 20 мільйонів доларів на день, або близько 600 мільйонів доларів на місяць, лише на нафті.

Якщо врахувати постачання СПГ, ця цифра може зрости до понад 800 мільйонів доларів на місяць, що еквівалентно приблизно 15%-20% щомісячного доходу Ірану від експорту нафти у 2024 році. Раніше міністр війни США Піт Гегсет заявив, що найближчі дні війни з Іраном стануть “вирішальними”. США прагнуть укласти угоду з Іраном на своїх умовах, однак готові продовжувати військовий тиск.
Іран і США говорять про мир. Питання Ормуза

Швеція закупить системи захисту від дронів

Швеція на закупівлю системи боротьби з безпілотниками Gute II виділяє 8,7 мільярда крон (794 млн євро). Поставки очікуються у 2027-2028 роках. Про це повідомив міністр оборони країни Пол Йонсон, передає SVT.
Система Gute II – це радіолокаційно-гарматна система, яку можна встановлювати стаціонарно або на транспортних засобах. Вона призначена для захисту військових підрозділів, а також критичної інфраструктури, такої як атомні електростанції або залізничні вузли. Система являє собою комбінацію компонентів від кількох різних компаній. Зі шведського боку в ній беруть участь Bae Systems та Saab.
“Зараз важливіше, ніж будь-коли, інвестувати в можливості протиповітряної оборони. Захист від загроз з повітря є пріоритетом для уряду, і ми укладемо більше угод для зміцнення шведської оборони”, – зазначив Йонсон.
Раніше цього року шведський уряд представив інвестиції у розмірі 15 млрд шведських крон (1,3 млрд євро) у протиповітряну оборону.

Швейцарія призупинила виплати США за Patriot

Уряд Швейцарії повідомив, що терміни постачання системи протиповітряної оборони Patriot залишаються невизначеними, тому країна й надалі утримуватиме платежі США до отримання чітких графіків і умов оплати. Про це Федеральну раду поінформували на засіданні 1 квітня.

Затримку постачання у США пояснили пріоритетною підтримкою України. У Швейцарії наголосили, що така зміна суттєво впливає на умови контракту, зокрема щодо термінів, графіка платежів і вартості.

Берн не здійснює платежів до спеціального фонду закупівель США з осені. З цього фонду фінансуються оборонні контракти, зокрема щодо систем Patriot, винищувачів F-35A та запчастин для F/A-18. Водночас США раніше спрямували частину швейцарських коштів, призначених для F-35A, на закупівлю Patriot і неодноразово запитували додаткові внески.
Міністр оборони Швейцарії Мартін Пфістер заявив на пресконференції, що уряд все ще розраховує придбати систему, але не виключає жодних варіантів.

Водночас Швейцарія наголошує, що постачання F-35A і запчастин до F/A-18 не повинні постраждати. Наприкінці березня країна здійснила авансові платежі за F-35A, щоб уникнути ризиків.

Міністерство оборони Швейцарії продовжить утримувати платежі за Patriot до отримання від США конкретних умов. Рішення щодо подальших кроків Федеральна рада планує ухвалити влітку після отримання оновленої інформації.

Паралельно Швейцарія розглядає можливість закупівлі альтернативної системи ППО, яку планують обрати серед варіантів, вироблених у Європі.

Раніше стало відомо, що Швейцарія має намір придбати у США лише близько 30 винищувачів F-35 замість запланованих 36, а також розглядає можливість закупівлі європейської системи протиповітряної оборони, аби компенсувати затримки з наявними закупівлями.
Також повідомлялося, що Швейцарія вирішила придбати менше винищувачів п’ятого покоління F-35 у США.

Туреччина намагається вивести з Ормузької протоки 11 суден

Міністр транспорту та інфраструктури Туреччини Абдулкадір Уралоглу заявив, що турецька влада перебуває на постійному зв’язку з екіпажами суден, котрі залишаються в районі Ормузької протоки. Про це інформує DHA.

За його словами, у цьому районі перебувають 14 суден, що належать турецьким власникам. Координацію дій здійснює Міністерство закордонних справ країни, зокрема розглядається можливість їхнього виведення.

“Ми докладаємо зусиль, щоб з’ясувати, чи можемо їх звідти вивести. З екіпажами всіх суден підтримується зв’язок. Особливо хочу наголосити, що гуманітарних проблем немає”, – зазначив Уралоглу.

Водночас він уточнив, що три судна не подавали запит на вихід із регіону, оскільки виконують визначені операції, зокрема пов’язані з енергетикою. Щодо інших суден перемовини про можливе виведення тривають, однак наразі реалізувати операцію не вдалося.

Окремо міністр прокоментував ситуацію в Чорному морі. За його словами, фахівці з’ясовують причини інциденту з судном, на якому стався вибух. Він припустив можливість зовнішнього втручання, однак наголосив, що інцидент стався за межами територіальних вод Туреччини. Загалом, за його оцінкою, проблем із безпекою судноплавства у регіоні немає.

Нагадаємо, Велика Британія цього тижня проведе зустріч більш як 30 країн і окремі переговори військових, аби напрацювати спільні кроки для відновлення судноплавства через Ормузьку протоку.
Раніше президент США Дональд Трамп зробив другу поспіль заяву щодо Ормузької протоки з якої слідує, що її розблоковувати мають інші країни, а США будуть координувати ці зусилля.
Тим часом, Іран запевняє, що Ормузька протока “залишається доступною” для більшості держав світу. Обмеження, накладені на судна, пов’язані зі США, Ізраїлем та їхніми військовими союзниками.

Експорт палива зі США в березні досяг рекорду

Експорт американських нафтопродуктів у березні досяг історичного максимуму через війну в Ірані. Європа, Азія та Африка намагаються заповнити дефіцит поставок, що виник у результаті майже повного закриття Ормузької протоки. Про це повідомляє Reuters.
За даними сервісу відстеження суден Kpler, експорт світлих нафтопродуктів із США (включаючи бензин, нафту, дизельне та авіаційне паливо) у березні досяг приблизно 3,11 млн барелів на добу порівняно з 2,5 млн у лютому. Це найвищий місячний показник за всю історію спостережень Kpler, які проводяться з 2017 року.
Експорт американського палива до Європи зріс майже на 27% порівняно з попереднім місяцем і становив 414 000 барелів на добу у березні, тоді як експорт до Азії збільшився більш ніж удвічі – до 224 000 барелів на добу. Експорт до Африки підскочив на 169% до 148 000 барелів на добу.
“Ці потоки є відображенням глобального дефіциту пропозиції, який витягує барелі з експортного хаба на узбережжі Мексиканської затоки США”, – заявив аналітик Kpler Метт Сміт.
За його словами, чим довше триватимуть перебої в Ормузькій протоці, тим сильнішими будуть глобальні зрушення, які змусять відкриватися нові торгові маршрути”, – зазначив він.
Як повідомляється, минулого місяця американські НПЗ відвантажили рекордні обсяги палива за маршрутами, що рідко використовувалися раніше – наприклад, з узбережжя Мексиканської затоки США до Австралії. І навіть ті американські ринки, які залежать від імпорту, відправляли паливо до Європи та інших регіонів.
Зі Східного узбережжя США до Європи минулого місяця було відправлено близько 72 000 барелів світлих нафтопродуктів на добу – це другий за величиною показник в історії Kpler після піку 84 000 барелів у вересні 2024 року. При цьому Східне узбережжя США зазвичай імпортує дизельне паливо з Європи.

Росія офіційно заборонила експорт бензину

Уряд РФ поширив діючі до 31 липня 2026 року обмеження на експорт бензину на безпосередніх виробників нафтопродуктів. Про це йдеться в повідомленні російського кабміну, оприлюдненому в четвер, 2 квітня.
“Рішення прийняте для збереження стабільної ситуації на внутрішньому паливному ринку в період високого сезонного попиту і сільськогосподарських польових робіт, а також у зв’язку зі зростанням світових цін на нафту через геополітичну ситуацію, що склалася, на Близькому Сході”, – йдеться в повідомленні.
До сьогодні обмеження діяли лише для невиробників бензину. У повідомленні наголошується, що під обмеження не підпадають лише постачання за міжнародними міжурядовими угодами.
Раніше ЗМІ повідомили, що в Росії запровадять заборону на експорт бензину. Цей крок став результатом термінової урядової наради, під час якої представники нафтової галузі визнали серйозний дефіцит пального на внутрішньому ринку. Причини кризи є комплексними. І однією з них є українські удари по російським НПЗ.