Режим ліцензування імпорту зернових з України не продовжуватимуть, натомість країна повернеться до звичайного режиму імпорту. Про це повідомила міністерка сільського господарства Молдови Людмила Катлабуга, інформує Point.
Чинна законодавча база більше не дозволяє продовжувати цей захід.
“Згідно із Законом № 170, режим ліцензування імпорту зернових більше не передбачає продовження. Внаслідок цього ми перейдемо у звичайний режим”, – пояснила Катлабуга.
Водночас влада збереже суворіший механізм моніторингу зернового ринку, щоб мати можливість оперативно втрутитися у разі виникнення серйозних дисбалансів. Своєю чергою, Асоціація фермерів у прес-релізі попередила, якщо режим ліцензування імпорту зернових з України не продовжать, місцевий ринок ризикує обвалитися.
Категорія: Новини бізнесу
-
Молдова скасує обмеження на імпорт зерна з України
-
Естонія профінансує відновлення енергетики України
Уряд Естонії ухвалив рішення передати додаткові два мільйони євро до Енергетичного фонду підтримки України для відновлення української енергетичної інфраструктури. Про це йдеться у заяві Міністерства клімату Естонії.
Кошти підуть на покриття нагальних потреб українських енергетичних підприємств, зокрема закупівлю запасних частин, генераторів і палива, а також проведення аварійних ремонтних робіт.
Міністр енергетики та екології Естонії Андрес Сутт наголосив, що підтримка допоможе Україні впоратися з можливими викликами в зимовий період.
Таллінн нагадав, що країна раніше вже внесла до Фонду 620 тисяч євро за рахунок коштів Міністерства закордонних справ.
Енергетичний фонд підтримки України був створений у межах угоди між Європейською комісією та Міненергетики України з метою мінімізації наслідків російських атак на критичну енергетичну інфраструктуру. -
Сербія домовилася про постачання газу з Росії
Сербія домовилася з Росією стосовно продовження постачання газу до кінця березня. Про це заявив сербський президент Александар Вучич, повідомляє місцеве медіа РТС.
Сербія матиме і електроенергію, і достатньо газу для майбутнього зимового сезону, запевнив сербський лідер.
“Ми домовилися про продовження поставок газу ще на три місяці, до 31 березня, щоб люди могли бути впевнені і спати спокійно”, – заявив він.
У Белграді мали надію укласти новий довгостроковий договір на постачання газу ще в травні 2025 року.
Представники Газпрому обговорюють продаж частки в компанії Naftna Industrija Srbije (NIS), яка нині перебуває під санкціями США, угорській національній компанії MOL.
Вучич наголосив, що сербське керівництво не має заперечень проти цього.
“Угорці – наші друзі. Ми просто маємо закінчити якомога швидше, до 15 січня”, – заявив голова держави. NIS – найбільша нафтова компанія Сербії, після кількох затримок з початку жовтня перебуває під санкціями США. -
Росіянам ускладнюють доступ до банків за кордоном
Банки Вірменії, Сербії, Казахстану, Таджикистану, Оману та низки інших країн різко посилили контроль щодо клієнтів, пов’язаних із Росією. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України у вівторок, 23 грудня.
Зазначається, що під перевірки потрапляють як фізичні, так і юридичні особи; у низці випадків фінансові установи призупиняють операції або закривають рахунки.
Формальна мета – запобігти відмиванню коштів, шахрайству та порушенню нормативних вимог, але фактичний ефект значно ширший. Йдеться про комплекс заходів, спрямованих на відповідність законам, внутрішнім регламентам і міжнародним стандартам.Банки ретельно перевіряють походження коштів, економічну доцільність транзакцій, особливо міжнародних переказів і валютних операцій. Клієнтів дедалі частіше зобов’язують надавати додаткові документи, що підтверджують довгострокове проживання, офіційне працевлаштування або ведення бізнесу. За відсутності таких підтверджень рахунки блокують або платежі відхиляють.
Посилення контролю відбувається на тлі рішення Європейської комісії від 3 грудня про включення РФ до переліку країн високого ризику зі “стратегічними недоліками” у сфері протидії відмиванню коштів і фінансуванню тероризму. Це рішення фактично змушує фінансові установи третіх країн застосовувати посилені заходи перевірки до будь-яких операцій, пов’язаних із російськими резидентами.
Ключовим драйвером такої політики є побоювання банків потрапити під вторинні санкції США та ЄС, а також прагнення мінімізувати репутаційні ризики.“У результаті формується режим поступової фінансової ізоляції росіян, який виходить далеко за межі формального санкційного поля. Навіть у країнах, що офіційно не приєдналися до санкцій, будь-який зв’язок із російським капіталом дедалі частіше розглядається як неприйнятний ризик”, – зазначили в розвідці.
-
WhatsApp поскаржився на обмеження роботи сервісу в РФ
WhatsApp у вівторок поскаржився на обмеження свого сервісу в Росії, звинувативши владу у спробі позбавити понад 100 мільйонів росіян права на приватне спілкування перед святами. Про це пише Reuters 23 грудня.
Заява WhatsApp з’явилася після повторного попередження Роскомнадзору про те, що месенджер буде повністю заблокований на території Росії, якщо не виконає вимоги привести свої послуги у відповідність із російським законодавством.
“Обмежуючи доступ до WhatsApp, російський уряд прагне позбавити понад 100 мільйонів осыб права на приватне спілкування прямо перед святковим сезоном… Ми маємо намір боротися за наших користувачів, адже примус людей переходити на менш безпечні та афілійовані з державою додатки призведе лише до зниження рівня безпеки для росіян”, – заявив представник WhatsApp.
Робота месенджера в РФ активно блокується з серпня. Більшість користувачів з Росії вже не мають доступу до дзвінків, деякі також скаржаться на проблеми з надсиланням текстових повідомлень.
Раніше представники WhatsApp пообіцяли зробити все можливе, щоб у громадян РФ залишився доступ до дзвінків у месенджері після початку блокувань з боку російської влади. -
Через вуглецквий податок Україна може втратити ринок ЄС – Метінвест
Запровадження механізму транскордонного вуглецевого коригування (СВАМ) у ЄС може стати одним із найсерйозніших ударів по українській промисловості у 2026 році. Про це заявив керівник Проєктного офісу генерального директора Групи Метінвест Олександр Водовіз під час конференції Україна та світ попереду 2026, організованої NV та The Economist у Києві.
За його словами, Метінвест, який до 2022 року був найбільшим приватним інвестором країни та щороку вкладав 1 млрд доларів у модернізацію виробництва, сьогодні працює в режимі виживання. Компанія втратила підприємства в Маріуполі, а кількість працівників скоротилася з 120 тисяч до 50 тисяч. Через лави ЗСУ пройшли понад 11 тисяч співробітників групи.
На цьому тлі ключову загрозу для експорту та економіки становить екологічне мито СВАМ, яке має запрацювати для України вже з 2026 року. Цей механізм зобов’язує імпортерів сталі та інших енергоємних товарів сплачувати додатковий вуглецевий податок залежно від рівня викидів. Для української металургії це означає додаткові витрати у розмірі 50-100 євро на кожну тонну сталі – тобто, фактично втрату конкурентоспроможності на європейському ринку, який є основним для України.
Водовіз наголосив, що без змін підходів ЄС СВАМ може призвести до різкого падіння експорту, зупинки виробництв і втрати робочих місць у секторі, який забезпечує критично важливі валютні надходження та до 10% ВВП країни. Частина металургійних підприємств працює за кількадесят кілометрів від лінії фронту, і будь-яке додаткове фінансове навантаження може стати для них критичним.
Наразі Метінвест вивчає можливість інвестування у виробництво HBI – низьковуглецевого продукту, який може мати попит у Євросоюзі. Однак такі проєкти потребують мільярдних вкладень і гарантій безпеки. Ситуацію додатково ускладнює кадрова криза.
Крім того, гострим залишається питання енергостійкості: обстріли енергетичної інфраструктури регулярно призводять до зупинки комбінатів і багатомільйонних збитків. Метінвест розвиває власну генерацію – сонячні та вітрові проєкти, резервні системи й локальні енергетичні рішення.
Як відомо, Єврокомісія не передбачила виняток для України у СВАМ, хоча країна залишається найбільшим експортером CBAM-товарів до ЄС за фізичними обсягами, і вони забезпечують близько 2% українського ВВП. 81% українського експорту сталі йде саме до ЄС.
Нагадаємо, раніше бізнес закликав владу до переговорів з Європою щодо вуглецевого мита.
-
Fitch підвищив кредитний рейтинг України
Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings підвищило довгостроковий рейтинг України за облігаціями в іноземній валюті (LTFC IDR) з Restricted Default до CCC.
Це відбулося після того, як Україна оголосила про домовленість з кредиторами про обмін ВВП-варантів.Як зазначається, оновлення рейтингу відображає нормалізацію відносин України з більшістю зовнішніх комерційних кредиторів, завершену реструктуризацію боргових зобов’язань та нову підтримку ЄС у вигляді кредиту обсягом 90 млрд євро.
Рейтинг CCC відображає значний кредитний ризик через війну та макроекономічні й фіскальні наслідки, проте враховує керовану структуру виплат зовнішнього боргу, значні валютні резерви та підтримку з боку ЄС.
Кредитний рейтинг Restricted Default (обмежений дефолт) тримався з серпня 2024 року після того, як країна почала реструктуризацію боргу за єврооблігаціями. Україна вже реструктурувала 94% суверенного комерційного боргу.
Раніше у Нацбанку прокоментували дефолт за ВВП-облігаціями. Чому так важливо реструктуризувати ВВП-варанти -
Золото та срібло оновили історичні максимуми
Ціни на золото у вівторок продовжили рекордне зростання та наблизилися до позначки $4 500 за унцію. Попит на захисний актив підтримали ослаблення долара США та тривала геополітична невизначеність. Срібло тим часом приєдналося до ралі, встановивши новий історичний максимум. Про це пише Reuters 23 грудня.
Золото подорожчало на 1% до $4488,94 за унцію, хоча під час сесії досягало рекордного рівня $4497,55. Ф’ючерси на золото у США з постачанням у лютому подорожчали на 1,1% – до $4 520,10 за унцію.
Як зазначив аналітик банківської групи Swissquote Карло Альберто Де Каза, інвесторський попит на золото залишається дуже високим через поєднання кількох факторів: очікування м’якої монетарної політики Федеральної резервної системи, втрату довіри ринків до долара, геополітичну напруженість та закупівлі з боку центральних банків.
Долар США знижується другий день поспіль і може зафіксувати найбільше річне падіння з 2017 року.
Додаткову підтримку ринку надали заяви про можливі кадрові зміни у Федеральній резервній системі США, два зниження процентних ставок у 2026 році та очікування щодо м’якої монетарної політики.З початку року золото подорожчало більш ніж на 70% на тлі зростання глобальної напруги та зниження відсоткових ставок.
Тоді як ціна на срібло зросла на 0,7% – до $69,51 за унцію, водночас під час сесії досягала рекордного рівня $69,98. З початку року срібло подорожчало на 142% через дефіцит пропозиції, промисловий попит та приплив інвестицій.
За словами стратега Pepperstone Ахмада Ассірі, і золото, і срібло продовжують приваблювати покупців. Це свідчить про те, що рівні $4 500 і $70 сприймаються не як жорсткі обмеження, а як орієнтири в межах нинішніх трендів.
Ціни на платину зросли на 3% – до $2 183,90 за унцію, що стало найвищим рівнем більш ніж за 17 років. Паладій подорожчав на 2,8% – до трирічного максимуму у $1 811,20. Нагадаємо, 22 жовтня ціни на золото та срібло зазнали найбільшого падіння за останні роки після рекордного зростання. Росія “проїдає” стратегічні запаси золота
-
В Україні промислова інфляція зросла на 5,4%
В Україні ціни виробників промислової продукції у листопаді 2025 року зросли на 9,9% у річному вимірі, порівняно з жовтнем індекс цін зріс на 5,4%. Про це повідомила Державна служба статистики України.
За даними Держстату, у листопаді індекс цін виробників промислової продукції (показник середнього рівня зміни відпускних оптових цін на сировину, матеріали та товари проміжного споживання) у порівнянні із жовтнем збільшився на 5,4%.
Основним прискорювачем промислової інфляції минулого місяця стало підвищення вартості у сфері постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – на 12,4%.
У річному вимірі промислова інфляція прискорилася до 9,9%, у жовтні 2025 року цей показник становив 5,5%. -
Атака РФ: три області майже повністю знеструмлені
Внаслідок дев’ятої з початку року масованої атаки Росыъ на енергетику на ранок вівторка, 23 грудня, майже повністю знеструмлені споживачі у Рівненській, Тернопільській та Хмельницькій областях. Про це повідомив в.о. міністра енергетики Артем Некрасов на брифінгу.
Крім того, за його словами, також є зумовлені обстрілами знеструмлення на Вінниччині, Чернігівщині, Житомирщині та у Донецькій, Дніпропетровській та Харківській областях.
У більшості регіонів України застосовуються аварійні відключення електроенергії.