🕯️Служба. Захист. Пам’ять | Всеукраїнська хвилина мовчання

Сьогодні вранці в усіх обласних центрах України відбулась масштабна акція МВС, присвячена пам’яті загиблих захисників. Поліцейські, прикордонники, гвардійці, рятувальники, працівники міграційної служби та сервісних центрів МВС однією колоною службових автомобілів вирушили центральними вулицями міст.

Рівно о 9:00 автомобілі зупинились, а військовослужбовці та працівники системи МВС вийшли з автівок і вшанували хвилиною мовчання пам’ять усіх, хто віддав життя за свободу та незалежність України.

Це — наш спільний символ вдячності й скорботи.
Це — наш обов’язок перед полеглими Героями.
Це — нагадування, що ціна незалежності найвища.

🙏 Ми пам’ятаємо кожного.

🔹МВС України🔹

США скасували пільгу на ввезення посилок, що діяла майже 90 років

Сполучені Штати Америки скасували пільгові тарифи для посилок вартістю до 800 доларів США, так званий de minimis. Ця пільга діє з 1938 року і була підвищена з 200 до 800 доларів у 2015 році для сприяння зростанню малого бізнесу на онлайн-маркетплейсах. Про це повідомляє Reuters.
Наступні шість місяців діятиме перехідний період. За цей час поштові служби можуть вибрати сплату фіксованого мита в розмірі від 80 до 200 доларів США за посилку, залежно від країни походження.
Дональд Трамп підвищив мита на китайські товари під час свого першого терміну, прямі поставки з Китаю різко збільшилися, що призвело до зростання бізнесу Shein і Temu. Багато з цих посилок надходили без перевірки.
Кількість посилок, які претендували на звільнення від мита de minimis, зросла майже в 10 разів – зі 139 мільйонів доларів США у 2015 фінансовому році до 1,36 мільярда у 2024.
Офіційно скасування пільги пов’язане з боротьбою проти незаконного ввезення наркотиків, а також з бажанням захистити інтереси американських ритейлерів.
Торговий радник Білого дому Пітер Наварро запевнив журналістів, що “скасування лазівки de minimis” нібито “врятує тисячі американських життів, обмеживши потік наркотиків та додасть до бюджету нашої країни до 10 мільярдів доларів на рік у вигляді митних доходів”,
Скасування de minimis ускладнило логістику: поштові служби Австралії, Великої Британії, Німеччини, Японії, та інші призупинили відправлення до США та намагаються адаптуватися до змін.
Українські поштові служби – Укрпошта й Нова пошта – продовжують доставляти у США, але їхні послуги подорожчали.

Середняк Ередивізі не продав лідера до РФ через позицію клубу

Утрехт із Нідерландів зробив приємний вчинок.
Як повідомляє De Telegraaf, клуб Ередивізі відмовився передавати Суф’яна Ель-Каруані в московський Спартак. Це рішення прийнято, оскільки керівництво клубу вважає морально неправильним мати будь-які справи з державою-терористом та її представниками.
Згідно з інформацією, Утрехт готовий пожертвувати Ель-Каруані безкоштовно, якщо в останній рік контракту не вдасться досягти угоди з футболістом про новий контракт, і якщо не з’явиться кандидат з кращою репутацією, ніж клуб із столиці країни-окупанта.
У цьому сезоні 24-річний марокканський захисник на позиції лівого флангу зробив 7 асистів і забив 1 гол у 9 матчах.

СБУ викрила 16-річних паліїв у Києві

Правоохоронці затримали трьох підпалювачів, котрі на замовлення ФСБ нищили автомобілі Сил оборони на Київщині. Зловмисникам загрожує до восьми років ув’язнення. Про це інформує СБУ у п’ятницю, 29 серпня.
Фігуранти є мешканцями столичного регіону, які потрапили до уваги ФСБ, коли шукали “легких заробітків” у Телеграм-каналах.
Для вчинення злочинів виконавці використовували легкозаймисті суміші, які синтезували за інструкціями ФСБ.
Так, у Києві “по гарячих слідах” викрили двох 16-річних школярів, які підпалили позашляховик воїна ЗСУ після його повернення з передової.
Задокументовано, як неповнолітні спершу придбали каністру з бензином, який потім вилили на капот машини та підпалили.
У Білоцерківському районі затримали 36-річного безробітного, який спалив службовий пікап ще одного українського військовослужбовця.
Правоохоронці викрили зловмисника через декілька годин після вчинення злочину і затримали його за місцем проживання.
Фігурантам повідомлено про підозру у перешкоджанні законній діяльності ЗСУ за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 ККУ.
Усі зловмисники нині перебувають під вартою. Їм загрожує до восьми років тюрми.

Опалювальний сезон 2025: до чого готуватись українцям

Стан готовності системи до зими Опалювальний сезон 2025-2026 років в Україні орієнтовно розпочнеться в середині жовтня, залежно від погодних умов у регіонах.
Віцепрем’єр-міністр з відновлення Олексій Кулеба 22 серпня повідомив, що підготовка України до зими відбувається за планом. За його словами, загальна готовність країни по ключових секторах становить уже понад 70%.
Основні показники готовності:

  • Житловий фонд. До зими підготовлено 71% житлових будинків. Відремонтовано дахи, системи тепло- і водопостачання, а також електромережі.
  • Соціальна сфера. Готовність до зими закладів соціальної сфери становить понад 77%.
  • Теплопостачання. Підготовлено 17,5 тисячі котелень, на 13 тисячах з яких уже завершено ремонтні роботи.
  • Водопостачання. Підготовлено понад 1200 км водопровідних мереж, а насосні станції забезпечені генераторами на випадок відключень електроенергії.
  • Кулеба підкреслив, що це вже четвертий опалювальний сезон в умовах повномасштабного вторгнення. З початку війни пошкоджено або зруйновано близько тисячі об’єктів критичної інфраструктури, проте більше половини з них уже відновлено. За його словами, Україна готується до всіх можливих сценаріїв, щоб забезпечити стале проходження опалювального сезону.
    Тарифи не зміняться. Уряд запевняє, що до кінця війни діятиме мораторій на підвищення тарифів на тепло, гарячу воду та газ для населення. Це означає, що платіжки за опалення залишатимуться на нинішньому рівні.
    У Києві вартість опалення для населення з 2019 року залишається незмінною. Як і раніше, тариф на тепло становить – 1654,41 грн/Гкал.
    Але газу в сховищах поки що недостатньо. Заповненість – 80% В Україні накопичено значні запаси палива: майже 11 млрд кубометрів газу в підземних сховищах, 2,4 млн тонн вугілля на складах ТЕС і ТЕЦ, а також запаси рідкого палива, дров і пелет.Але до початку опалювального сезону 2025-2026 років плнують накопичити щонайменше 13,2 млрд кубометрів газу. Та чи можливо це?
    Влада заспокоює: мовляв, до опалювального сезону встигнуть заповнити ПСГ. Заступник міністра енергетики Микола Колісник в ефірі телемарафону повідомив, що Міненерго разом з енергетичними компаніями вже значно диверсифікували маршрути постачання газу, що гарантує його надходження через різні напрямки.
    На початок серпня обсяги газу в підземних сховищах перевищують планові показники, а темпи закачування в півтора раза вищі, ніж торік. За словами Колісника, Україна досягне цільових показників заповнення сховищ.
    Міністерство енергетики також уклало домовленості про фінансування закупівлі імпортного газу, що має забезпечити необхідні запаси. Європейський банк реконструкції та розвитку виділив на це 500 млн євро, а уряд Норвегії – майже 100 млн доларів. Завдяки цій допомозі Україна не лише покриє власні потреби в газі, а й зможе транспортувати його для країн Східної Європи.
    Міністерка енергетики Світлана Гринчук під час виступу на презентації Програми дій уряду теж наголосила, що закачування газу іде згідно з планом, іноді – навіть із випередженням планових показників. “Думаю, і по газу, і по вугіллю у нас буде достатньо запасів для проходження опалювального сезону”,- додала Гринчук. Але експерти не такі оптимістичні. Виконавчий директор Асоціації “Енергоефективні міста України”, експерт з питань енергоефективності Святослав Павлюк в етері Еспресо заявив: цього року Україна заходить в опалювальний сезон з надзвичайно малими запасами газу, такого ще не було. “І це несе дуже великий ризик”,- заявив він. Директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко теж вважає, що наступна зима для України може виявитися складною через можливий дефіцит газу. І хоча уряд обіцяє досягти позначки в 13,2 млрд кубометрів, Омельченко сумнівається, що це вдасться, прогнозуючи наявність лише 12,5 млрд кубометрів до початку холодів.
    Є і інші проблеми. Борги та обстріли Поприоптимістичні офіційні заяви, міжгалузева асоціація “Укртеплокомуненерго” попереджає про високий ризик зриву опалювального сезону через критичний фінансовий стан підприємств. Асоціація заявляє, що держава заборгувала підприємствам 62 млрд гривень за компенсацію різниці в тарифах, що призвело до блокування рахунків теплокомуненерго та унеможливлює проведення ремонтних робіт.
    Причому ростуть борги і в населення. За даними Держстату, у 2 кварталі 2025 року борги українців за комуналку перевищили 100 млрд. гривень. І найбільший борг був за постачання теплової енергії та гарячої води – 35,2 млрд гривень.
    Також не варто забувати про постійні обстріли. Володимир Омельченко не виключає, що через удари росіян деякі українські регіони залишаться без тепла. Передусім йдеться про населені пункти, наближені до фронту, де об’єкти енергетики постійно страждають від обстрілів. “Також складна ситуація в Кривому Розі, тому що рашисти дуже сильно обстрілювали це місто і регіон загалом. Харківський регіон теж достатньо проблемний, Одеський”,– повідомив директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова. В столиці теж не обійдеться без проблем. Голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко застерігає, що цієї зими близько 180 тисяч мешканців Києва можуть залишитися без опалення. Основна причина – серйозні пошкодження інфраструктури, які унеможливлюють повне газове обстеження понад тисячі постраждалих будинків.
    За словами Попенка, фізично неможливо провести необхідні перевірки до початку опалювального сезону. Як наслідок, значна частина будинків просто не буде підключена до опалення. У зв’язку з цим експерт наголошує, що держава має компенсувати людям витрати на електроенергію, оскільки обігрівачі стануть для багатьох єдиним способом зігрітися.
    А голова Громадської ради при КМДА Геннадій Кривошея додав, що в деяких будинках газопостачання відсутнє вже майже два роки, оскільки газові служби відмовляються підключати їх, доки не будуть перевірені всі квартири.
    Причому росіяни не припиняють обстріли, а лиш нарощують. Як повідомило Міністерство енергетики, у ніч з 26 на 27 серпня ворог здійснив чергову масовану терористичну атаку з використанням безпілотних літальних апаратів: цілеспрямованих руйнівних ударів зазнали об’єкти енергетичної та газотранспортної систем у шести областях України: Сумській, Полтавській, Донецькій, Чернігівській, Харківській та Запорізькій.
    Президент України Володимир Зеленський 25 серпня під час спільної пресконференції з прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере заявив, що Росія намагається зірвати підготовку до зими, завдаючи ударів по українській енергетичній інфраструктурі. “При чому це стосується не тільки генерації електрики та тепла, але й видобутку нашого природного газу”,– сказав він. Саме тому до зими варто готуватися вже зараз. Павлюк зазначає, що певні базові речі треба вирішувати на базовому рівні будинків. Це зокрема питання енергоефективності, формування альтернативних запасів для опалення. “Треба мати свої власні варіанти, яким чином я, моя сім’я, мій будинок проходитимуть цей опалювальний сезон”,- нагадує експерт. Валерія Шипуля

    ЗМІ назвали терміни ремонту на терміналі Усть-Луга в РФ після атаки дронів

    Ремонт на газовому терміналі компанії Новатек в порту Усть-Луга на Балтиці, який минулого тижня потрапив під удар дронів, затягнеться на кілька місяців. Про це напередодні повідомило Reuters з посиланням на чотири джерела.
    Вказано, що на заводі, який переробляє газоконденсат, значні пошкодження отримала одна з трьох установок. Її відновлення може зайняти до шести місяців.
    Друга установка отримала менші пошкодження, і її ремонт, швидше за все, триватиме кілька тижнів.
    А ось третя установка комплексу, яку Новатек ввів в експлуатацію в кінці серпня 2024 року, за останніми даними, вже почала працювати.
    “Один із трьох агрегатів комплексу був знову запущений на повну потужність 26 серпня, повідомили джерела”, – йдеться у повідомленні.

    Збитки на 26 млн: експосадовцю Нафтогазу Щербенку оголосили підозру

    Колишньому директору з енергоефективності та управління майном Групи Нафтогаз повідомили про підозру у зловживанні владою. Про це інформує пресслужба ДБР у п’ятницю, 29 серпня.
    За даними слідства, він передчасно підписав договір оренди адміністративної будівлі у Києві ще до завершення ремонтних робіт у приміщенні.
    Роботи у будівлі тривали ще майже три місяці після укладення договору, а працівники НАК Нафтогаз України не могли переїхати в нове приміщення. Попри це оренда вже оплачувалась.
    Відтак, компанія понесла зайві витрати, і державі, в особі НАК Нафтогаз України, завдано збитків на понад 26 мільйонів гривень.
    Відомство не називає імені підозрюваного, втім, Економічна правда з посиланням на джерела пише, що мова про колишнього директора з енергоефективності та управління майном Групи Нафтогаз Віталія Щербенка.
    Колишньому посадовцю повідомили про підозру у зловживанні службовим становищем за ч. 2 ст. 364 ККУ.
    Санкція передбачає позбавлення волі на строк до шести років.
    Раніше у НАЗК повідомили, що в Україні держреєстр осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, може різко зрости.
    ДБР перевіряє законність статків очільника Енергетичної митниці

    Паливна криза в рф: наслідки ударів по нафтопереробних заводах | Сергій Братчук

    Сергій Братчук, військовий експерт, речник Української добровольчої армії

    Підписуйтесь на канал та натискайте на дзвоник, аби бути в курсі усіх актуальних тем у Парламенті.

    Долучайтесь до наших соцмереж:
    https://www.facebook.com/radatvchannel
    https://www.instagram.com/tv_rada
    https://telegram.me/tv_rada
    https://vm.tiktok.com/ZM8MbP1JV

    #братчук #війнавукраїні #нпз #атакипонпз #нафтобаза #дефіцитпального #російськаармія #логістика #наступназапоріжжі #запорізькийнапрямок #isw #аналізвійни #зсу #ударипотилах #українськаармія

    В ЄС готують схему передачі Україні 200 млрд євро російських активів – ЗМІ

    Європейська комісія розробляє механізм, що дозволить переказати майже 200 мільярдів євро заморожених російських активів на відновлення України після війни. Про це повідомляє Politico.
    Брюссель перевіряє готовність національних урядів до переведення цих коштів у більш ризиковані інвестиції, що могли б принести Україні додатковий прибуток та посилити тиск на Росію, яка відмовляється припиняти бойові дії.
    Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн наголосила, що робота над використанням заморожених російських активів триває, і ці ресурси повинні зробити внесок у оборону та відбудову України.
    Схема не передбачає негайної конфіскації активів, проти чого виступає більшість країн ЄС через юридичні та фінансові ризики.
    Кульмінацією дискусії стане суботня зустріч 27 міністрів закордонних справ ЄС у Копенгагені, де вперше обговорюватиметься ця пропозиція.
    У Єврокомісії цю ідею просувають комісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс та глава зовнішньої політики Кая Каллас.
    Частина країн, зокрема балтійські держави, виступають за повну конфіскацію активів, проте цей варіант блокується кількома західноєвропейськими урядами.
    У 2024 році країни G7 погодилися направити Україні 45 мільярдів євро прибутку від заморожених активів, залишивши самі активи недоторканими.
    У Єврокомісії також розглядають створення спеціального цільового фонду за зразком Європейського механізму стабільності. Ця структура дозволила б уникнути вето з боку окремих країн, зокрема Угорщини, яка може заблокувати продовження санкцій проти РФ.
    Тим часом скептики, зокрема генеральна директорка Euroclear Валері Урбен, побоюються, що платникам податків ЄС доведеться покривати збитки, якщо ризикованіші операції виявляться невдалими.

    Російський дрон вбив комунальника у Костянтинівці

    Російські війська обстріляли Костянтинівку на Донеччині. Внаслідок атаки працівник одного з комунальних підприємств громади загинув, ще двоє поранені. Про це повідомив голова Костянтинівської МВА Сергій Горбунов у п’ятницю, 29 серпня.
    “В результаті чергового ворожого обстрілу із застосуванням ударного безпілотника типу FPV загинув працівник одного з комунальних підприємств громади, ще двоє працівників поранено. Постраждалі під час виконання службових обов’язків пересувалися автомобілем комунального підприємства по місту”, – зазначив Горбунов.
    Він додав, що це підприємство щодня забезпечує життєдіяльність громади та відповідає за критично важливі послуги для мешканців, котрі ще залишаються в місті, без яких нормальне функціонування міста неможливе.
    “Працівники підприємства щодня ризикують своїм життям, забезпечуючи стабільну роботу комунальної системи навіть у надзвичайних умовах”, – наголосив начальник МВА.
    Внаслідок обстрілу також пошкоджено вантажний автомобіль комунального підприємства.
    Горбунов зауважив, що обстріл є черговим прикладом цілеспрямованих атак на цивільну інфраструктуру та мирних мешканців Донеччини. Він застеріг, що пересування автошляхами в місті є дуже небезпечним.