Президент України Володимир Зеленський відреагував на статтю британської газети The Telegraph, де говорилося про можливий обмін територіями. Зеленський наголосив, що не має наміру віддавати українські землі, оскільки це суперечить його обов’язкам як президента. Він зазначив, що обговорення подібних питань потребує гарантій безпеки для країни та її народу. Зеленський також заявив, що відповідь на територіальне питання України вже прописана в Конституції, і ніхто не збиратися відступати від цього принципу. Новина про можливий обмін територіями викликала дискусії як в Україні, так і за її межами.
Позначка: ЗМІ
-

ЗМІ повідомили про масштабні обшуки у Болгарії на запит НАБУ
У Болгарії проводяться обшуки у зброярів за запитом Національного антикорупційного бюро України. Обшуки відбуваються у кількох регіонах країни, але наразі ніхто не затриманий. Розслідування пов’язане з продажем зброї за завищеними цінами. У спецоперації беруть участь слідчі, співробітники Головного управління боротьби з організованою злочинністю МВС та інші.
-

До Аляски Трамп розмовлятиме з Зеленським – ЗМІ
У середу відбудеться телефонна розмова між європейськими лідерами, президентом України Володимиром Зеленським та главою США Дональдом Трампом перед зустріччю Трампа з російським президентом Путіним на Алясці в п’ятницю. У розмові також візьмуть участь віцепрезидент США Джей Ді Венс та кілька європейських лідерів. Обговорюватимуться питання посилення тиску на Росію та підготовки до можливих мирних переговорів та безпеки. Є стурбованість, що може бути укладена угода між Трампом і Путіним, яка не врахує інтереси України та її союзників. НАТО вимагає, щоб питання території було на столі разом з гарантіями безпеки для України. Планується консультація з європейськими партнерами перед зустріччю на Алясці.
-

РФ відкрила Центр управління дронами на Камчатці
Росія відкрила свій перший “Центр управління безпілотниками” на Камчатці для керування дронами Форпост та Орион. Цей центр буде координувати виконання завдань з моніторингу територій, забезпечення безпеки Північного морського шляху та бази атомних підводних човнів. Він також збиратиме та аналізуватиме розвідувальні дані для цілодобового спостереження. Центр гратиме важливу роль у захисті бази атомних субмарин, допомагаючи їм безперешкодно виходити в океан. Ця ініціатива з’явилася після того, як США вислала дві атомні субмарини біля російських берегів у відповідь на відомості від Дмитра Медведєва.
-

Зустріч Трампа і Путіна на Алясці загрожує Україні втратою територій – ЗМІ
Запланована на п’ятницю зустріч Дональда Трампа та Володимира Путіна на Алясці створює умови, що значною мірою грають на користь Москви та викликають тривогу в Києві та серед європейських союзників. Про це пише CNN у суботу, 9 серпня.
Місце проведення зустрічі має значення, заявив Трамп. Він оголосив, що Аляска, яку Росія продала США 158 років тому за 7,2 млн доларів, стане місцем, де глава РФ Володимир Путін спробує “продати” угоду століття, змусивши Київ віддати території, які ще не підконтрольні Москві.
Обставини довкола майбутньої зустрічі настільки вигідні для Москви, що зрозуміло, чому Путін так прагнув цього після місяців фіктивних переговорів.
“Складно уявити, як із цього двостороннього формату може вийти угода, яка не завдасть Україні суттєвої шкоди”, – пише CNN.
Київ та європейські союзники з розумінням відреагували на початкові ідеї спецпредставника Стіва Віткоффа, який пропонував Україні поступитися рештою Донеччини в обмін на припинення вогню.
Глава Кремля вже тривалий час просуває ідею захоплення територій без бою, і знайшов у Віткоффі охочого слухача, який, як відомо, не має глибокого розуміння українського суверенітету та складності вимоги залишити позиції після чотирьох років повномасштабної війни, в якій загинули тисячі українських військових.
Нині Росія майже впритул підступила до ключових міст Донеччини – Покровська та Костянтинівки, і найближчими тижнями українські війська там можуть опинитися у блокаді. У виданні зауважують, що Київ, можливо, змушений буде відступити з цих районів, щоб зберегти людські ресурси. Втім, інша частина Донеччини – зокрема Краматорськ і Слов’янськ – це набагато складніший виклик. Там зараз живуть тисячі цивільних, і Москва сподівається на те, що міста будуть евакуйовані, а її війська увійдуть без боїв.
Що може отримати Україна в обмін на території? Можливо, незначні частини окупованих Росією районів на Сумщині та Харківщині, але не більше.
Основною метою залишається припинення вогню, і це саме по собі складно досягти. Путін давно заявляє, що негайне припинення вогню, якого вимагають США, Європа і Україна, неможливе через необхідність технічних робіт з моніторингу та логістики. Зараз, коли його війська мають перевагу на сході, він навряд чи змінив думку, вважає CNN.
Європа також побоюється повторення помилки Невілла Чемберлена 1938 року, коли підписаний документ із нацистською Німеччиною виявився беззмістовним – Кремль неодноразово підписував угоди про припинення вогню, використовуючи паузу для перегрупування та нових наступів.
Глава Кремля з самого початку чітко заявляв, чого прагне – підкорення або окупацію всієї України і стратегічне перезавантаження відносин з США, що включає відмову від підтримки Києва. Зокрема його радник Юрій Ушаков назвав Аляску “чудовим місцем” для переговорів про економічну співпрацю.
Існує ризик, що тепла атмосфера дозволить Трампу погодитися на технічні перемовини щодо припинення вогню, що фактично закріпить умови Москви, попереджає видання. План обміну або передачі територій на користь Росії може бути представлений Києву із загрозами припинення допомоги та розвідданих у разі відмови – старі методи тиску. Президент Франції Емманюель Макрон знову може телефонувати Трампу, і процес піде по колу.
“Путін потребує часу для подальшого просування, і він його отримає”, – наголошують джерела.
Експерти попереджають, що Москва може використати будь-яку паузу в бойових діях для перегрупування сил, як це вже було раніше. Тим часом Путін розглядає сам факт двостороннього саміту з Трампом – без участі України – як дипломатичну перемогу та шанс посилити вплив на міжнародній арені.
“До зустрічі залишилося шість днів, втім, навіть здалеку це виглядає як повільна поразка для Києва”, – резюмували у CNN.
Як відомо, напередодні президент США Дональд Трамп заявив, що його зустріч з Володимиром Путіним відбудеться 15 серпня на Алясці.
Водночас Трамп зазначив, що розглядається можливість обміну територіями і деталі угоди обговорюватимуться протягом наступних днів. Він додав, що, йдеться про територіальні поступки, вигідні і Україні, і РФ.
Своєю чергою, ЗМІ повідомляли, що Путін начебто готовий припинити вогонь в обмін на вихід ЗСУ із східної частини Донецької області.
Вже сьогодні вранці Зеленський виступив із заявою, що Україна не даруватиме свою землю окупантам, але готова до реальних рішень, які можуть дати мир. -

ЗМІ: Путін готує обмежене перемир’я у війні
Глава РФ Володимир Путін запропонував обмежене припинення вогню – у повітрі та на морі – перед запланованим на 15 серпня самітом із президентом США Дональдом Трампом в Алясці. Про це пише The Economist з посиланням на власні джерела.
За інформацією видання, російський лідер, використавши переговори з американськими представниками, домігся дипломатичного успіху без чіткої обіцянки завершити війну. Водночас, за словами співрозмовників видання, існує ймовірність ширшого пакету домовленостей, які можуть окреслити можливе “замороження” протистояння. Однак розбіжності між позиціями Києва, Вашингтона та Москви залишаються значними.
За даними The Economist, під час трьохгодинної зустрічі з Путіним Віткофф запропонував скасування санкцій і відновлення торгівлі російськими енергоносіями. У відповідь глава Кремля висунув умову: Україна повинна добровільно відійти до адміністративних кордонів Донецької та Луганської областей, що фактично означало б передачу цих територій під контроль РФ.
За даними джерел видання, процес погодження домовленостей у США ускладнюється внутрішньою боротьбою в команді Трампа між прихильниками “великої угоди” з Москвою та більш жорсткої лінії щодо РФ.
The Economist зазначає, що попри пропозиції перемир’я, Росія продовжує обстріли та повільний наступ по всій лінії фронту, зазнаючи значних втрат. Українські військові джерела прогнозують ще щонайменше рік бойових дій.
Як відомо, напередодні президент США Дональд Трамп заявив, що його зустріч з Володимиром Путіним відбудеться 15 серпня на Алясці.
Водночас Трамп зазначив, що розглядається можливість обміну територіями і деталі угоди обговорюватимуться протягом наступних днів. Він додав, що, йдеться про територіальні поступки, вигідні і Україні, і РФ.
Своєю чергою, ЗМІ повідомляли, що Путін начебто готовий припинити вогонь в обмін на вихід ЗСУ із східної частини Донецької області.
Вже сьогодні вранці Зеленський виступив із заявою, що Україна не даруватиме свою землю окупантам, але готова до реальних рішень, які можуть дати мир.
Повітряне перемир’я: чи потрібне воно Україні -

Підсанкційне судно прибуло до російського заводу СПГ
До експортного терміналу Утренний російського заводу Arctic LNG 2 в Арктиці прибув четвертий газовоз, який перебуває під санкціями США. Про це свідчать дані моніторингу суден, повідомляє Bloomberg.
Танкер Christophe de Margerie внесли до санкційного списку у січні 2024 року. Обмеження стали частиною найжорсткіших заходів адміністрації президента США Джо Байдена проти енергетичного сектору РФ.
Проєкт Arctic LNG 2 під керівництвом компанії Новатек є ключовим для планів Росії утричі збільшити виробництво зрідженого природного газу до 2030 року. Проте ці плани зірвалися після запровадження у 2023 році санкцій, спрямованих на зменшення доходів Кремля від енергоресурсів.
Підприємство, розташоване за полярним колом, наростило виробництво на початку цього року. З того часу три інші підсанкційні газовози – Ирис, Восход і Заря – ймовірно завантажували партії СПГ, однак покупців вони так і не знайшли й залишаються на якорі у російських водах.
Наразі невідомо, чи Christophe de Margerie, який прибув до терміналу порожнім, завантажуватиме паливо з Arctic LNG 2. Раніше це судно працювало на іншому арктичному підприємстві РФ – Yamal LNG, що також належить російському Новатеку і не перебуває під санкціями. -

Індія спростувала зупинку переговорів щодо закупівлі зброї зі США
Міністерство оборони Індії опровергло інформацію про призупинення переговорів із США щодо закупівлі озброєння. Заявили, що процес закупівель відбувається за звичайними процедурами. Відомство також назвало повідомлення ЗМІ про припинення переговорів “хибними та сфабрикованими”. Раніше Reuters повідомило, що Індія має намір призупинити великі оборонні контракти зі США через торговельні тарифи. Однак посадовці Індії стверджують, що ці звіти є недостовірними і що угоди з США не призупинені.
-

FT: Іранські ядерники запросили в РФ ізотопи для створення боєголовок
У 2024 році група іранських науковців, які працюють над створенням ядерної зброї, відвідала дослідницькі центри в Росії. Вони цікавилися технологіями, які можуть бути використані як для цивільних, так і для військових цілей. Наприклад, вони хотіли придбати ізотоп тритію, який може підвищити потужність ядерних зарядів. Делегацію очолив фізик-ядерник з Ірану, який має зв’язки зі структурою, відповідальною за розробки в галузі створення зброї масового ураження. Візит іранців до Росії викликав обурення західних експертів, оскільки Іран може використовувати цю співпрацю для розвитку ядерної зброї. Крім того, в умовах співпраці між Москвою і Тегераном, Росія може бути готова до більш гнучкої співпраці з Іраном у ядерній сфері.
-

ЗМІ: Китай обмежує постачання мінералів для оборонки США
Китай обмежує постачання рідкісноземельних мінералів до країн Заходу, що вже впливає на виробництво оборонної продукції. Ці мінерали, такі як самарій, германій, галій і сурма, необхідні для виготовлення зброї, включаючи від кулеметів і дронів до систем нічного бачення й винищувачів. Це призвело до перебоїв у постачанні та різкого зростання цін на ці матеріали. Китай контролює значну частину постачання цих елементів, що робить США вразливими у сфері оборонної промисловості. Деякі компанії вже шукають альтернативи у Японії, Тайвані та інших країнах, але швидка заміна китайських мінералів виявляється складною. Пентагон також планує відмовитися від китайських матеріалів до 2027 року. У короткостроковій перспективі альтернативи Китаю поки що відсутні. Китай використовує обмеження експорту цих матеріалів як геополітичний інструмент, що може призвести до подальшого загострення ситуації.
