Президент України Володимир Зеленський підписав закон про введення заходів безпеки в школах загальної середньої освіти. До цього часу в законодавстві не було чітких заборон щодо перебування сторонніх осіб у школах, тому новий закон передбачає залучення поліції для проведення превентивних заходів у школах. Також в законі встановлено обов’язковість правил перебування на території шкіл, наявність огорож та тривожної кнопки для виклику поліції. Закон забороняє перебування у школах осіб з небезпечними предметами чи у стані сп’яніння, а також осіб із судимостями за насильницькі злочини.
Позначка: Закон
-
Латвія переглянула фіндопомогу біженцям з України
Уряд Латвії затвердив зміни до закону, які стосуються підтримки громадян України. Зокрема, вони передбачають скорочення допомоги, так як кількість українців, які отримують статус тимчасового захисту, зменшується. Уряд виділив 65 мільйонів євро на підтримку українців у 2025 році, але ця сума зменшиться у 2026 році. Також будуть переглянуті послуги й заходи підтримки для громадян України. Українцям будуть доступні послуги зайнятості та пільгові маршрути. Також зміни вплинуть на охорону здоров’я та витрати на реєстрацію тварин. У 2025 році у Латвії було 31 тисяча біженців, з них більше половини – жінки. Також уряд Латвії виділить п’ять мільйонів євро на підтримку України за ініціативою НАТО та США.
-
У РФ схвалили закон щодо резервістів
Уряд Російської Федерації схвалив законопроект, який дозволить президенту країни Володимиру Путіну залучати військовий резерв не лише під час війни або мобілізації, але й у мирний час. Громадяни, які є у мобілізаційному резерві, зможуть виконувати завдання в галузі оборони в разі збройних конфліктів або контртерористичних операцій. Також їх можуть залучати за кордон. Цих громадян закликатимуть на “спеціальні військові збори”, рішення про які буде приймати глава держави. Нові правила стосуватимуться лише тих, хто має контракт з Міноборони та перебуває у резерві. Зміни передбачають внесення поправок до кількох федеральних актів, включаючи закони про оборону та військовий обов’язок. Тривалість спеціальних зборів обмежена двома місяцями, а також резервістам можуть призначати додаткові виплати за їх участь у цих зборах.
-
У США зростає напруга через погрози Трампа ввести Закон про повстання
Президент США Дональд Трамп заявив, що готовий застосувати Закон про повстання – документ, який дозволяє залучати військові сили всередині країни. Це може стати необхідним, якщо суди або губернатори продовжуватимуть блокувати розгортання підрозділів Нацгвардії в містах, що перебувають під керівництвом демократів. Така позиція президента лише загострила дискусії про потенційне використання армії для придушення заворушень. Про це повідомляє агенція Reuters.
У публікації йдеться, щло Закон про повстання має тривалу історію і вважається одним із ключових інструментів у разі надзвичайних ситуацій. Попри те, що він відомий під назвою Закону 1807 року, чинна версія об’єднує положення низки актів, ухвалених між 1792-м і 1871-м роками. Документ передбачає використання військових у діях, зазвичай неприйнятних у мирний час, таких як арешти або обшуки. Активувати закон президент може у випадках заколотів або змов, які становлять загрозу урядовій владі, дозволяючи армії “примусово відновлювати закон і порядок”.
Раніше глава Білого дому посилався на окрему норму – розділ 12406 Кодексу США, що дає можливість задіяти Нацгвардію для охорони федеральних установ. Однак цей розділ не дозволяє використовувати її для виконання поліцейських функцій.
Дискусії навколо закону мають глибші корені, адже американська політична традиція обмежує роль армії у цивільному житті. Ще засновники США побоювались надто широких повноважень президента у військовій сфері, аби уникнути загрози демократії. У зв’язку з цим було ухвалено Закон Поссе Комітатус 1878 року, який забороняє армії втручатися у внутрішні правоохоронні процеси. Проте Закон про повстання є суттєвим винятком, що викликає стурбованість правозахисників. Вони застерігають, що його необачне використання може перетворити військових на інструмент внутрішньої поліції.
Відповідаючи на запитання журналістів у Білому домі, Трамп наголосив, що наразі не активував закон, але готовий зробити це за потреби. Він заявив, що у випадках смертельної загрози або протидії судів і губернаторів дії були б виправданими.
“У нас є Закон про повстання не просто так. Якби люди гинули, а суди чи губернатори нас стримували – звісно, я б це зробив”, – заявив він.
Варто зазначити, що у 2020 році під час протестів після смерті Джорджа Флойда Трамп уже погрожував скористатися цим законом, однак тоді такого кроку уникнув.
За даними Служби досліджень Конгресу, Закон про повстання застосовували десятки разів, але після 60-х років минулого століття це робилось винятково рідко. Востаннє його активували у 1992 році, коли через масові заворушення в Лос-Анджелесі після виправдання поліцейських у справі побиття афроамериканця Родні Кінга до міста були направлені федеральні війська на прохання губернатора Каліфорнії.
Припускається, що Трамп може діяти без згоди місцевої влади. Хоч закон передбачає сценарії як за погодженням із губернатором, так і без нього, в таких випадках важливе дотримання балансу між федеральними і місцевими рішеннями. Наприклад, у 2005 році Джордж Буш-молодший утримався від використання закону під час кризи через ураган Катріна за причини спротиву місцевої влади.
Судова влада зазвичай уникає втручання у військові рішення президента, однак юристи наголошують, що повага до повноважень не означає повної відсутності контролю. Нещодавно суддя в Орегоні призупинив відправку військ до Портленда, підкреслюючи, що суди мають право оцінювати дії влади, якщо вони можуть становити загрозу для громадян.
Нагадаємо, раніше президент США Дональд Трамп наказав направити 2000 військовослужбовців Нацгвардії у Лос-Анджелес через протести і сутички, які виникли через рейди Імміграційної та митної служби США (ICE). Він також наказав силовим відомствам придушити протести та видворити осіб, які перебувають у місті нелегально.
-
Вбивство Заруцької: у США ухвалили “закон Ірини”
У штаті Північна Кароліна був підписаний закон “Ірина” на честь української біженки Ірини Заруцької, яку вбив рецидивіст. Цей закон посилює перевірку злочинців перед їхнім звільненням під заставу, забороняє безготівкову заставу для насильницьких злочинів та рецидивістів, і обмежує повноваження суддів у вирішенні питань про звільнення. Також від обвинувачених вимагається психічне обстеження перед виходом під заставу. Губернатор Штайн вважає, що цей закон допоможе зменшити ризик насильства і забезпечить більшу безпеку громадянам.
-
ВР ухвалила закон про посилення безпеки в школах
18 вересня Верховна Рада України прийняла закон про впровадження заходів безпеки в загальноосвітніх закладах. Цей закон має на меті забезпечити безпеку учнів і вчителів під час війни або після її завершення. До цього часу не існували чіткі правила щодо безпеки у школах, що створювало ризики. Зараз закон встановлює обов’язковість правил перебування та доступу до шкіл, а також наявність “тривожної кнопки” для виклику поліції. Також заборонено перебування на території шкіл сторонніх осіб, осіб у стані сп’яніння чи з небезпечними предметами, а також залучення до роботи у школах осіб із судимістю за насильницькі злочини чи цькування.
-
Італія першою в ЄС ухвалила закон про регулювання ШІ
У Італії був прийнятий новий закон про штучний інтелект, який регулює використання ШІ в різних галузях. Закон встановлює принципи орієнтованості на людину, прозорості і безпеки використання ШІ, а також важливість інновацій, кібербезпеки та захисту приватного життя. Він також вводить правила для різних сфер, від охорони здоров’я до освіти, та вимагає простежуваності та контролю за рішеннями ШІ людьми. Закон обмежує доступ дітей до ШІ та встановлює кримінальні положення для незаконного використання ШІ, таких як діпфейки. Уряд також виділив кошти для інвестицій у компанії, що займаються ШІ, кібербезпекою та іншими схожими галузями.
-
У Польщі ухвалили закон про допомогу українцям
У Польщі Сенат ухвалив новий закон про іноземців і допомогу громадянам України, який стосується перебування українців в країні, умов отримання соцдопомоги та доступу до медичних послуг. Закон передбачає подовження легальності перебування в Польщі громадян України, які втекли від війни, до 2026 року, а також посилення контролю за отриманням соцдопомоги, зокрема через умову про професійну активність та навчання дітей у польських школах. Також вводяться обмеження щодо доступу до медичних послуг для дорослих громадян України.
-
У Києві протестують проти посилення покарання для військових
У Києві на Майдані незалежності ввечері вересня проходить акція протесту проти проголосованого у першому читанні проголосували закон про посилення кримінальної відповідальності для військових за непокору. Про це повідомляє Українська правда.
Протестувальники тримають у руках саморобні плакати: “Ви караєте не тих”, “Ми маємо захистити тих, хто захищає нас”, “Репресії – не дисципліна”.
Раніше ветеранка Аліна Сарнатська на своїй сторінці у Facebook зазначала про вимоги до влади припинити утиски військовослужбовців. Зокрема, не ухвалювати законопроект №13452, скасувати норми закону №8271 від 2022 року, а також прийняти закон про військового омбудсмена.
За її словами, акція мирна і закликала уникати голосних звуків та вогню, фаєрів, колонок, гучномовців, слідкуємо за безпекою і запобігати провокаціям. -
Президент підписав закон про держполітику у сфері нацпам’яті
Президент Володимир Зеленський 29 серпня підписав закон “Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу”. Про це свідчать дані у картці законопроєкту.
Документ, підготовлений Українським інститутом національної пам’яті, визначає, що рашизм – це різновид тоталітарної ідеології та практик, які лежать в основі російського нацистського тоталітарного режиму, сформованого у державі-агресорі, та ґрунтуються на традиціях російського шовінізму й імперіалізму, практиках комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів.
Закон передбачає внесення змін до інших нормативних актів, зокрема законів “Про культуру”, “Про національну безпеку України”, “Про географічні назви”, “Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні”, “Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років”. Це спрямовано на системне врегулювання питань увічнення пам’яті, повернення історичних назв та протидії антиукраїнським наративам, зокрема пропаганді рашизму.
Серед ключових нововведень:- Визначено основні принципи, завдання та напрями політики національної пам’яті, окреслено форми її увічнення та механізми збереження місць пам’яті;
- Відновлення та збереження національної пам’яті, захист державної мови й охорона культурної спадщини стають питаннями національної безпеки;
- Передбачено розроблення та ухвалення Державної стратегії відновлення та збереження національної пам’яті Українського народу;
- Підсилення процесів декомунізації та деколонізації цілою низкою ініціатив, зокрема забороною впродовж 10 років змінювати назви, що ухвалені відповідно до законодавства; Запроваджені УНР та УГВР відзнаки, що вручалися борцям за незалежність у ХХ столітті, визнано державними нагородами України;
- Вперше у правове поле вводиться низка понять, зокрема: “злочини проти Українського народу”, “державна політика національної пам’яті Українського народу”, “історична антиукраїнська пропаганда”, “місце пам’яті Українського народу” тощо.
Впровадження закону має на меті подолати російську імперсько-тоталітарну спадщину, зменшити розбіжності у сприйнятті минулого в суспільстві, а також усунути вплив держави-агресора в інформаційній, освітній і культурній сферах, що сприятиме зміцненню єдності України перед обличчям агресора.
Відповідно до закону, Український інститут національної пам’яті отримає чітко визначений правовий статус центрального органу виконавчої влади. Для виконання нових завдань його штат збільшать на 12 одиниць.