Трамп наказав зупинити будь-які перемови з Іраном

Іранські посадовці намагалися налагодити зв’язок із Білим домом через спеціального посланця президента США з питань Близького Сходу Стіва Віткоффа. Однак американський президент Дональд Трамп розпорядився припинити будь-які перемовини, заявивши, що військова операція Епічна лють триватиме без перерв. Про це повідомляє CNN.

Крім того, за даними видання, Трамп відмовився прийняти пропозиції близькосхідних союзників, які готові були виступити посередниками в обговоренні ядерної програми Ірану та припинення бойових дій.

В адміністрації президента головною причиною відмови від діалогу називають недовіру до новопризначеного верховного лідера Ірану Моджтаби Хаменеї. Трамп припустив, що Хаменеї може перебувати у важкому стані або навіть бути мертвий, адже він не з’являється на публіці після свого призначення. Відсутність доказів його здоров’я, за словами президента США, створює невизначеність і ставить під сумнів доцільність контактів із Тегераном у цей складний період.

Водночас міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заперечив інформацію про спроби контактувати з американською стороною. За його словами, дані, поширені Білим домом, є маніпулятивними і мають на меті отримати економічні вигоди, вводячи в оману світових нафтотрейдерів. Арагчі наголосив, що будь-які дипломатичні зусилля були зруйновані військовими діями США, а його остання взаємодія з Віткоффом сталася ще до початку масштабної ескалації, зазначає ЗМІ.

Нагадаємо, Дональд Трамп попередив союзників по НАТО про можливі серйозні наслідки для альянсу, якщо вони не допоможуть забезпечити безпеку Ормузької протоки.

Між США та Іраном відновлено канал зв’язку – ЗМІ

Зеленський: Україна не боїться погроз Ірану

Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна не боїться погроз з боку Ірану, які з’явилися на тлі звинувачень Тегерана у нібито підтримці Україною Ізраїлю. Про це він сказв під час спілкування із закордонними журналістами, передає i24news у ніч проти вівторка, 17 березня..

Коментуючи заяви Ірану про можливі удари по Україні, глава держави відзначив, що ці погрози для країни абсолютно не нові.

“Дивіться, нічого нового. Я чув за ці чотири роки багато різних повідомлень. Ми не боїмося жодних таких повідомлень. Ми живемо в таких повідомленнях щодня останні чотири роки, мінімум чотири, але здебільшого 12 років. Тому для нас це не щось нове”, – підкреслив він.

Зеленський також торкнувся теми потенційних контактів із прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньягу. За словами президента, вони ще не спілкувалися, проте існує взаємний інтерес: “У мене є те, що потрібно йому, а у нього є те, що потрібно мені”.

Також він з упевненістю заявив, що Росія допомагає Ірану, постачаючи безпілотники, оскільки в збитому на Близькому Сході Шахеді було виявлено російські деталі.

“Так, я впевнений. Ми бачили деякі деталі з одного з Шахедів, який був знищений в одній з країн Близького Сходу. Це були російські деталі. Ми знаємо це, бо іранці їх не виробляли. Тож я думаю, це означає, що росіяни також допомагають їм, як іранці допомагали їм на самому початку війни, коли вони дали їм Шахеди”, – зауважив Зеленський.

Нагадаємо, прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу звернувся до України із запитом на розмову з президентом Володимиром Зеленським. Він висловив намір обговорити питання співпраці, пов’язаної з протидією безпілотникам іранського виробництва.
Важіль впливу. Кому Україна продаватиме дрони

Москву третю добу атакують БпЛА: Кремль під вартою

Москву вже третій день не припиняють атакувати безпілотники. У відповідь навколо Кремля посилили охоронні заходи, розмістивши мобільно-вогневі групи. Це стало предметом бурхливих обговорень у соцмережах.

Так, зранку в понеділок, 16 березня, в столиці Росії зафіксували підвищений рівень патрулювання поблизу Кремля. Уздовж його стін та на ключових об’єктах розташувалися мобільні групи зі зброєю, а також співробітники Федеральної служби охорони.

Російський Telegram-канал ВЧК-ОГПУ повідомляє, що охоронці перебували на постах по всьому периметру Кремля, а також на трибуні мавзолею. Зазначається, що співробітники ФСО були в масках і повністю озброєні, що свідчить про повну готовність до можливих загроз.

Тим часом, український Telegram-канал Exilenova+ інформує, що третю добу тривають атаки дронів на російську столицю. В соцмережах ситуацію описують як “многочіслєнниє волни” з БПЛА в сторону Москви.

Російський столичний мер Собянін вкотре повідомляє про нібито збиття ще шести безпілотників, що летіли на столицю РФ, передають росЗМІ.

“На місці падіння уламків працюють фахівці екстрених служб”, – запевняє Собянін.

На тлі зростання активності атак із використанням дронів і ракет OSINT-аналітики зафіксували значне розширення російської системи протиповітряної оборони поблизу Москви. Зокрема, для захисту було встановлено 43 нові стаціонарні вежі з комплексами “Панцир-С1”.

Нагадаємо, що атака на Москву триває вже з 14 березня. Тоді із 300 українських дронів 65 летіло на Москву.

У Краснодарському краї вирує пожежа на нафтобазі

Трамп збирає команду. Судноплавство в Ормузі

Президент США Дональд Трамп звернувся до союзників по НАТО та країн-партнерів із закликом допомогти забезпечити безпеку судноплавства в Ормузькій протоці. За даними видання Axios, Трамп працює над створенням міжнародної коаліції для захисту протоки і розглядає можливість захоплення критично важливого іранського острова Харк. Але, як повідомляють ЗМІ, Великобританія, Франція, Німеччина та Південна Корея не готові відправляти свої військові кораблі в район Ормузької протоки і збирати коаліцію.
Порівняння з Україною
В інтерв’ю Financial Times Дональд Трамп заявив, що буде “дуже погано для майбутнього НАТО”, якщо союзники по альянсу не відгукнуться на його заклик.
“Ми не були зобов’язані допомагати їм з Україною. Україна знаходиться за тисячі кілометрів від нас… Але ми їм допомогли. Тепер подивимось, чи допоможуть вони нам”, — сказав президент США.
За словами Трампа, він також розраховує на допомогу з боку Китаю у забезпеченні безпеки протоки. При цьому він зазначив, що може відкласти вже заплановану зустріч із лідером КНР Сі Цзіньпіном, якщо Пекін не погодиться надати допомогу.
На борту літака Air Force One президент США заявив журналістам, що веде переговори приблизно з сімома країнами про контроль над протокою, відзначивши, що він запам’ятає, якщо вони не допоможуть.
Раніше у своєму дописі в соцмережі Truth Social від 14 березня Дональд Трамп висловив надію, що Китай, Франція, Японія, Південна Корея, Великобританія, а також інші країни направлять військові кораблі в район Ормузької протоки, щоб прохід суден через неї був безпечним. При цьому він не уточнив, чи йдеться про якісь уже існуючі домовленості.
Трамп також зазначив, що хоча США, за його твердженням, “знищили 100% військового потенціалу Ірану”, тим не менш Тегеран може атакувати судна дронами або випустити по них ракету малої дальності.
Трамп обіцяє стріляти
За словами Трампа, США мають намір “безжально бомбити берегову лінію” і стріляти по іранських судах і кораблях у морі.
У неділю 15 березня Трамп телефоном обговорив із прем’єр-міністром Британії Кіром Стармером ситуацію на Близькому Сході та важливість відкриття Ормузької протоки, повідомила канцелярія британського прем’єра.
Telegraph пише, що Стармер відмовляється відправляти військові кораблі в Ормузьку протоку. Міністр енергетики Великобританії Ед Мілібенд заявив, що уряд інтенсивно вивчає, що можна зробити для відкриття протоки. Розглядається, зокрема, можливість відправки безпілотних апаратів для пошуку морських мін.
За даними Telegraph, Франція, Німеччина та Південна Корея також не готові відправляти свої військові кораблі в район Ормузької протоки — зокрема через побоювання, що війна може затягнутися на невизначений термін.
Влада Японії, у свою чергу, заявила, що не отримувала офіційного запиту від США щодо участі в операції в Ормузькій протоці. За словами прем’єра країни Санае Такаїті, Токіо «вивчає варіанти, як може захистити судна і життя членів екіпажів» і які заходи може вжити Японія в складній ситуації. Вона також зазначила, що будь-які дії з охорони моря «надзвичайно складні» для Токіо через чинне законодавство, яке значно обмежує можливості країни в участі в подібних операціях.
Цього тижня у прем’єр-міністра Японії запланований офіційний візит до США.
Голова європейської дипломатії Кая Каллас у понеділок заявила, що ЄС зацікавлений у відкритті Ормузької протоки для нафтового транзиту.
Каллас повідомила, що обговорювала з генсеком ООН Антоніу Гутеррешем питання розблокування протоки для транспортування нафти і газу. Вона заявила, що перекриття протоки створює величезні проблеми з постачаннями енергоносіїв в Азію, а також проблеми для виробництва добрив.
Економічне питання
За даними джерел видання Axios, Трамп також розглядає можливість захоплення критично важливого іранського острова Харк, через який експортується близько 90% іранської нафти, якщо танкери залишаться заблокованими в Перській затоці.
Ціни на нафту і газ зростають у міру того, як іранська блокада вузької протоки в Перській затоці затягується, тоді як танкери, що забирають іранську нафту, проходять вільно, забезпечуючи безперебійні поставки нафти з Ірану до Китаю та інших країн.
Поки блокада триває і постачання нафти з Перської затоки обмежені, Трамп не зможе завершити війну, навіть якщо б захотів, сказав один із джерел Axios.
Той факт, що понад два тижні після початку війни Дональд Трамп запросив допомоги інших країн у контролі над Ормузькою протокою, свідчить про погану підготовку до війни. У США, які мають значно більші військово-морські можливості, ніж Ізраїль, ймовірно, не було готового плану на випадок, якщо Іран буде загрожувати судам ракетами, дронами та безпілотними катерами.
Зараз американці закликають на допомогу Японію, Південну Корею, Францію, Великобританію і навіть Китай. Заклик до НАТО трохи схожий на ультиматум: Трамп каже, що альянс чекає «погане майбутнє», якщо він не розблокує протоку.
Але важелів у нього не так багато. Задіяти П’яту статтю Північноатлантичного договору в такій ситуації неможливо, і тому доведеться переконувати кожну країну окремо.
Ормузька протока – це дуже велика акваторія, яку досить важко контролювати поодинці. Контроль має бути повним. Навіть один прорвавший блокаду безпілотний катер, що підірвав танкер з нафтою, може стати дуже великою проблемою, не лише екологічною, а й фінансовою — адже це суттєво підвищує ризики і страхові премії, які змушені платити судновласники.
Тому там потрібно багато сил — кораблів, повітряних дронів, патрульних літаків і вертольотів, засобів ППО. Найкращим і ефективним способом забезпечення безпеки був би контроль берега, але поки що про наземну операцію не йдеться, вона була б ще дорожчою.
Союзникам необхідно буде контролювати досить велику акваторію за допомогою дронів і, можливо, різних електронних датчиків, які ще потрібно буде розгорнути. Крім того, необхідно виділити тральщики для розмінування, а також засоби перехоплення повітряних і морських цілей. Обговорювалася також можливість супроводу суден під час плавання через протоку.
Це досить непросте організаційне завдання, яке ускладнюється ще й тим, що протистояти доводиться новим викликам, досвіду боротьби з якими немає.

Між США та Іраном відновлено канал зв’язку – ЗМІ

Уперше від початку війни між США та Іраном відбулося пряме спілкування: спецпосланець Дональда Трампа Стів Віткофф зміг встановити канал зв’язку з міністром закордонних справ Ірану Аббасом Арагчі. Про цю подію увечері в понеділок, 16 березня, повідомляє Axios, посилаючись на американського чиновника та співрозмовника, обізнаного у ситуації.

Як вказує видання, конкретний зміст повідомлень, якими обмінялися представники двох сторін, залишається невідомим. Джерела повідомляють, що Арагчі надсилав текстові повідомлення, у яких йшлося про припинення воєнних дій. Однак медіа Drop Site News раніше заявило, що ініціатором контактів був саме Віткофф, а іранські посадовці нібито намагалися уникати спілкування, ігноруючи повідомлення спецпосланця.

Інший американський чиновник заперечив це, стверджуючи в коментарі Axios, що навпаки – Арагчі хоче налагодити зв’язок із США, хоча офіційно Вашингтон “не веде переговорів” із Тегераном.

При цьому Дональд Трамп підтвердив факти спілкування між сторонами, однак незрозуміло, чи уповноважені укладати угоду іранські чиновники, які брали участь у спілкуванні.

“Вони хочуть укласти угоду. Вони ведуть переговори з нашими представниками… у нас є люди [представники Ірану], які хочуть вести переговори, [але] ми не маємо уявлення, ким вони є”, – сказав американський лідер.

За його словами, незрозуміло, хто ухвалює рішення в Ірані, оскільки багато високопосадовців загинули. Він також заявив, що новий керівник режиму (аятола) Моджтаба Хаменеї теж може бути мертвим. Та попри скептицизм щодо готовності Ірана до укладення угоди, Трамп заявив, що не проти переговорів з іранцями, оскільки “іноді з цього виходять хороші речі”.

Медіа з посиланням на топчиновника США зазначає, що американські урядовці виключають іранський запит щодо репарацій як частини мирної угоди. Але вони визнають можливість створення умов, за яких Іран міг би інтегруватися у світову економіку і використовувати свої ресурси для заробітку.

“Президент завжди відкритий до угоди. Але він не веде переговори з позиції слабкості. Він не відступає від [розв’язання] причин, через які цей конфлікт розпочався”, – сказав посадовець.

Утім, офіційний Тегеран публічно заявив, що не веде жодних перемовин про перемир’я з адміністрацією Трампа, яке, на думку іранської сторони, могло б дозволити США та Ізраїлю зібрати сили для продовження атаки. Натомість Іран наполягає лише на постійних гарантіях миру.

До початку війни Аббас Арагчі не вважався ключовою фігурою в ухваленні рішень всередині Ірану. Представники США також сумніваються в тому, що зараз він має такі повноваження. Водночас джерела повідомляють про його координацію дій із секретарем Вищої ради національної безпеки Алі Ларіджані – фактичним цивільним керівником країни після смерті аятоли Алі Хаменеї.

США бачать в особі Арагчі потенційного головного переговірника через попередній досвід взаємодії з ним – до початку конфлікту між країнами той брав участь у перемовинах разом із Стівом Віткоффом і радником Трампа Джаредом Кушнером.

Нагадаємо, президент США Дональд Трамп заявив, що він наразі не готовий укласти угоду про припинення війни з Іраном. За його словами, умови поки що недостатньо хороші. Водночас він відмовився назвати умови, які б його задовільнили.

Війна США проти Ірану може затягнутися: ЗМІ назвали строки

У США ціни на пальне злетіли до максимуму

У США зафіксовано стрімке зростання цін на пальне, яке досягло найвищого рівня з жовтня 2023 року. Це пов’язано з атаками на нафтову інфраструктуру на Близькому Сході, що продовжуються, а також із заявами Білого дому про ймовірність затяжного конфлікту з Іраном. Про це в понеділок, 16 березня, повідомило CNN.

Як зазначає видання, поточна паливна криза загрожує перерости в продовольчу і чинить серйозний тиск на внутрішню політичну ситуацію в країні, особливо на позиції адміністрації Дональда Трампа.

За інформацією Американської автомобільної асоціації, середня ціна за галон бензину (приблизно 3,78 літра) у понеділок склала 3,72 долара – це найвищий показник з 7 жовтня 2023 року. З початку ескалації конфлікту з Іраном ціна бензину збільшилася на 74 центи, що є стрибком у 26,9% всього за місяць. Таке різке зростання нагадує про економічні наслідки урагану “Катріна” у 2005 році.

Особливо складною залишається ситуація на ринку дизельного палива, яке подорожчало на 1,24 долара за час конфлікту, що досяг середньої позначки 4,99 долара за галон. Це впритул наближає до психологічно значущої позначки 5 доларів – рівень, який не спостерігався з грудня 2022 року. У відповідь транспортні компанії почали вводити значні паливні надбавки, що неминуче вплине на кінцевих споживачів.

Видання зауважує, що підвищення цін на пальне підриває один із ключових економічних аргументів Дональда Трампа. Ще в грудні 2025 року глава Білого дому ставив собі в заслугу падіння цін на бензин нижче за $3 за галон. Тепер цей козир втрачений.

Експерти звертають увагу на ймовірні глобальні наслідки кризи. Закриття Ормузької протоки може призвести до перебоїв у постачанні добрив, критично необхідних для фермерів по всьому світу. Першими жертвами інфляції стануть продукти з коротким терміном зберігання – молочні вироби, фрукти, овочі та риба, ціни на які можуть різко зрости вже найближчими тижнями.

Нагадаємо, США вирішили вивільнити 172 мільйони барелів нафти зі стратегічного резерву, щоб спробувати зменшити її вартість на світовому ринку.

У Білому домі обіцяють низькі ціни на нафту після війни в Ірані

Зеленський: ЗСУ зірвали стратегічний наступ росіян

Українські захисники зірвали стратегічну наступальну операцію росіян, що мала відбутися в березні. Про це йдеться у вечірньому зверненні президента України Володимира Зеленського.
Голова держави подякував воїнам, які захищають позиції на фронті та знищують окупантів.
“Українські Сили оборони зірвали російську стратегічну наступальну операцію, яку ворог планував на цей березень”, – наголосив президент.
Хоч ворожі штурми й тривають, їхня інтенсивність і масштаб не той, що був запланований росіянами і був обіцяний політичному керівництву РФ, наголосив він.
“Це важливо, тому що наша сила на фронті – це сила абсолютно всіх українських позицій, нашого спілкування зі світом, нашої дипломатії, здатності світу бути з нами, якими б не були виклики”, – зауважив Зеленський.
Президент додав, що говорив із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським сьогодні, 16 березня.
“Є за що відзначити українських воїнів. Молодці, хлопці”, – сказав президент.

Російська нафта встановила рекордну ціну з 2022 року

Ціни на ключову експортну марку російської нафти у портах Індії встановили рекорд після послаблення санкції з боку США. Про це пише Bloomberg.

Нафта Urals на західному узбережжі Індії сягнула $98,93 за барель. Це найвищий показник з моменту, коли Росія перенаправила експорт нафти до Індії після повномасштабного вторгнення в Україну на початку 2022 року.

Ріст відбувся на тлі підвищення світових цін на нафту через війну на Близькому Сході. За даними Argus Media, дисконт на російську нафту, доставлену до індійських портів, у п’ятницю скоротився до $4,80 за барель порівняно з еталоном Dated Brent – найнижчий рівень за понад чотири місяці.

З 27 лютого, коли США та Ізраїль розпочали першу серію ударів по іранській території, котирування Urals в Індії підскочили майже на $40, або близько 70%.

У російських портах Urals коштує значно дешевше – $73,73 за барель. Проте, навіть ціни в портах РФ вже помітно перевищують закладений до бюджету рівень ($59 за барель), хоча ще місяць тому трималися лише трохи вище за $40.

Минулого тижня глава РФ Володимир Путін закликав російських нафтових та газових виробників скористатися зростанням цін на сировину, але попередив, що цей стрибок “безумовно тимчасовий” і що уряд та компанії повинні планувати відповідно.
Нафта дорожчає на новинах з Близького Сходу

Війна з Іраном: Ірак планує експортувати нафту напряму в Туреччину

Ірак працює над поновленням покинутого нафтопроводу, щоб транспортувати нафту з міста Кіркук безпосередньо до турецького порту Джейхан, оминаючи прохід через Курдистан. Про це заявив міністр нафти Іраку Хаян Абдель-Гані, повідомляє Reuters.
Ірак завершить перевірку 100-кілометрової ділянки трубопроводу “протягом тижня”, щоб забезпечити прямий експорт з Кіркука.
Відновлення роботи нафтопроводу Кіркук-Джейхан, який функціонував понад десять років, забезпечить альтернативний маршрут нафтопроводу з Курдистану.
Експорт нафти цим 960-кілометровим нафтопроводом, який раніше забезпечував близько 0,5% світових поставок сировини, було припинено у 2014 році після неодноразових нападів бойовиків угруповання Ісламська держава (ІДІЛ).
Міністерство нафти Іраку раніше звернулося до уряду Курдистану з проханням дозволити використовувати трубопровід Курдистану як альтернативний маршрут для транспортування нафти. Однак пізніше відомство повідомило, що курдський уряд висунув довільні умови щодо використання трубопроводу.
Чиновники Іракського Курдистану відкинули звинувачення у тому, що вони відмовляються дозволити експорт нафти через трубопровід, і заявили, що Багдад не зміг вирішити проблеми з безпекою та економічні виклики, з якими стикається нафтовий сектор регіону.
Як ми вже писали, видобуток нафти в Іраку скоротився приблизно на 60% через те, що триваюча війна з Іраном ускладнює доступ танкерів і фактично блокує експорт через Ормузську протоку.
Рух суден в Ормузькій протоці зупинився майже повністю

Арахамія: Слова Зеленського про мобілізацію нардепів неправильно зрозуміли

Президент України Володимир Зеленський не мав на увазі примусову мобілізацію нардепів. Мова була про обговорення змін до законодавства, які дозволять депутатам бути військовослужбовцями. Про це свідчить коментар лідера фракції Слуга народу Давида Арахамії для УП.
“З цього приводу є вкрай важливий нюанс. Є те, що сказав президент, а є певні уривки, слова, які були довільно інтерпретовані. Ми ознайомилися зі словами президента повністю. Він сказав, що депутат або працює, або воює. Як і кожен громадянин України. Ми про це говорили багато разів, що зараз в Україні ти або працюєш, сплачуєш податки, приносиш користь обороні, або стоїш в обороні на фронті.
Це розуміє багато депутатів. І були певні запити від них про бажання приєднатися до ЗСУ, але законодавство цього не дозволяє. Є окремі колеги, які прикріплені в певних підрозділах, ведуть там якусь роботу, а в пленарні дні присутні в Раді. Але юридично вони не військовослужбовці, а депутати парламенту. Очевидно, саме це малося на увазі. Що президент готовий проговорювати з парламентом законодавчі зміни, які дозволять депутатам бути військовослужбовцями”, – пояснив народний депутат.
ЗМІ, які покликали на оффрек до глави держав, повідомляли, що під час спілкування з журналістами президент Володимир Зеленський прокоментував кризу у Верховній Раді, додавши, що депутатам доведеться працювати, а іншому випадку – він готовий ініціювати перегляд змін до мобілізації, щоб вони могли воювати.