В районі міста Купʼянськ у Харківській області тривають складні бої. Але заяви росіян про контроль над половиною цього населеного пункту – фантазії. Про це написав керівник Центру протидії дезінформації (ЦПД) РНБО Андрій Коваленко у Телеграм в середу, 3 вересня.
Він оприлюднив фото російського військового з триколором, який намагався забігти у Купʼянськ.
“Як кажуть мені знайомі зі 114 бригади ТрО, ось цей російський бігунок з прапором у Купʼянську вже вбитий. Всі фантазії російських воєнкорів про контроль над половиною міста Купʼянськ аж до центру – не відповідають дійсності”, – розповів він.
За словами Коваленка, росіяни використвують традиційну тактику: “бігають бігунки з прапорами, їх знімає дрон, а пропагандисти роблять свою роботу потім”.
“Під Купʼянськом складні бої. Росіяни атакують північний фланг”, – додав керівник ЦПД.
Позначка: Війна
-
У ЦПД розповіли про ситуацію в Куп’янську
-
Росіяни обстріляли Нікополь: є жертва
Російські війська завдали артилерійського обстрілу по Нікополю Дніпропетровської області. Загинув чоловік. Про це повідомив начальник ОВА Сергій Лисак у Telegram у середу, 3 вересня.
“У Нікополі росіяни вбили людину. Внаслідок артилерійського обстрілу загинув чоловік”, – написав він.
Внаслідок атаки пошкоджені приватні будинки і гараж. -
Сирський обговорив із начальником Генштабу Франції потреби ЗСУ
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський обговорив з начальником Генштабу Збройних сил Франції Фабʼєном Мандоном поточну ситуацію на фронті та потреби ЗСУ. Про це генерал повідомив у Facebook у середу, 3 вересня.
Головнокомандувач під час телефонної розмови привітав Мандона з призначенням на посаду, а також з відзначенням державною нагородою України – орденом За заслуги І ступеня.
Сирський розповів про поточну ситуацію у районах ведення бойових дій. Також сторони обговорили ключові потреби ЗСУ.
“Подякував Франції за вагомий внесок у зміцнення безпеки України, а також за її зусилля щодо економічних санкцій проти агресора. Чітка позиція президента Франції є прикладом послідовної та непохитної підтримки України у боротьбі за свою незалежність”, – наголосив головнокомандувач ЗСУ.Генерал підкреслив, що Франція залишається одним з провідних союзників, який бере активну участь в розробці дієвих гарантій безпеки України.
-
Росіяни вдарили Молнією по центру Сум
Російські війська вдень 3 вересня поцілили дроном по центральній частині міста Суми. Про це повідомила пресслужба Сумської ОВА.
“Вибух, який чули в Сумах близько 12:00, – влучання БпЛА, попередньо типу Молнія по центральній частині міста” – зазначили у повідомленні.
Попередньо обійшлося без потерпілих та значних пошкоджень і руйнувань.
Водночас внаслідок нічного обстрілу зруйновано приміщення торгового ряду.
Пошкоджено чотири житлові будівлі, вибито близько 50 вікон. Постраждалі звернулися за амбулаторною допомогою, серед них зокрема дитина.
Тоді як у ДСНС повідомили про влучання російського безпілотника по одному з населених пунктів Буринської громади.
Сталося займання закинутого житлового будинку.
Рятувальники оперативно ліквідували всі осередки горіння та не допустили поширення вогню на розташовані поруч будівлі. -
Рютте прояснить роль США у гарантіях безпеки для України
Під час спільної пресконференції з президентом Естонії Аларом Карісом, Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що очікує найближчим часом ясності стосовно безпекових гарантій для України. Про це повідомляє N-TV.
За словами Рютте, обговорення з Коаліцією охочих допоможе активізувати переговори зі США щодо їхнього внеску у гарантії безпеки.
“Це означає, що ми зможемо ще інтенсивніше взаємодіяти з американською стороною, щоб визначити, що вони готові забезпечити у межах безпекових гарантій”, – пояснив він.
Зустріч Коаліції охочих відбудеться 4 вересня у Парижі за запрошенням президента Франції Емманюеля Макрона. До неї входять передусім європейські союзники.
Безпекові гарантії мають стримати Росію від повторного вторгнення в Україну після завершення війни. Очікується, що ключовим елементом стане продовження підтримки Збройних сил України, а також формування міжнародної контингентної сили. -
Зеленський схвалив запуск Defence City
Президент Володимир Зеленський підписав закони про запуск Defence City – спеціальний правовий режим, що надає низку пільг для виробників озброєння та військової техніки. Про це повідомив міністр оборони Денис Шмигаль в Телеграм у середу, 3 вересня.
Серед пільг:- Звільнення від податку на прибуток (за умови реінвестування);
- Звільнення від податку на землю та нерухомість (якщо використовується у виробництві);
- Звільнення від екологічного податку;
- Спрощення митних процедур;
- Спрощений режим міжнародної передачі оборонної продукції;
- Особливості релокації та реалізація заходів з підвищення захисту виробничих потужностей підтримуються державою.
За словами міністра, виробники ОПК, що мають стратегічне значення для обороноздатності держави та відповідають вимогам прозорості, зможуть відкрито долучитися до Defence City.
“Розвинена українська оборонна індустрія – одна з гарантій нашої безпеки. Створюємо ще більш сприятливі умови для українських зброярів. Діємо швидко та спонукаємо до цього наших виробників. Наша зброя – наша розумна сила”, – зазначив Шмигаль. -
Український боєць спритно ліквідував двох росіян
Український воїн завдяки своїй кмітливості зміг ліквідовути одразу двох російських окупантів. Про це свідчить відео 425-го окремого штурмового полку Скеля.
Українець обдурив загарбників і ті прийняли його за свого. Він діждав зручної миті й кількома пострілами впритул знищив ворогів.Український воїн обдурив двох окупантів pic.twitter.com/w3KTkhIB0A— Максим (@lipcansmaks1) September 3, 2025
-
Кремль відреагував на слова Трампа про “змову”
У Москві сподіваються, що слова президента США Дональда Трампа про “змову” між РФ, КНР і КНДР проти Сполучених Штатів були використані у переносному розумінні, тому що “ніхто не будує жодних змов”. Про це сказав речник Кремля Дмитро Пєсков у коментарі російським пропагантстам в середу, 3 вересня.
“Сподіватимемося, що йшлося про якийсь переносний сенс, що це не в прямому сенсі, тим більше, що жодних змов ніхто не будує”, – заявив він.
Дмитро Пєсков запевнив, що відносини Росії з партнерами на Сході, особливо з Китаєм, КНДР та іншими країнами, взаємодія в рамках таких багатосторонніх форматів як ШОС, БРІКС та інші здійснюються на благо, а не проти когось.
“Принцип – це на благо народів наших країн, а не проти третіх країн. Тому ніхто жодних змов не будує, на це ні в кого немає бажання, ні часу. Є бажання і всі шукають час і можливості, щоб бачити на благо народів своїх країн”, – додав він.
Раніше Дональд Трамп, коментуючи святкування 80-річчя перемоги у Другій світовій війні, що почалися в Пекіні, заявив, що Сі Цзіньпін, Путін і Кім Чен Ин готують “змову проти США”.
“Нехай у голови КНР і чудового народу Китаю буде прекрасний і незабутній святковий день. Будь ласка, передайте мої найтепліші побажання Володимиру Путіну та Кім Чен Ину, тоді як ви разом з ними готуєте змову проти США”, – написав американський лідер у соцмережі Truth Social.
Також вчора Трамп заявив, що уважно стежить за розвитком подій у війні РФ проти України та дізнався “цікаві речі”. Але він не впевнений у тому, що зустріч між Володимиром Зеленським і Путіним відбудеться. -
На Дніпропетровщині викрили двох агентів ГРУ
На Дніпропетровщині затримали двох агентів російського ГРУ, котрі коригували ракетно-дронові удари по регіону та поширювали ворожі ІПСО Про це інформує пресслужба СБУ у середу, 3 серпня.
“Контррозвідка Служби безпеки затримала на Дніпропетровщині ще двох агентів російської воєнної розвідки (більш відомої як ГРУ). Вони коригували ракетно-дронові атаки РФ по Силах оборони та підприємствах, що розміщені у цьому регіоні”, – уточнили у відомстві.
Агенти були розосереджені по різних частинах області, а їхнім завданням був збір і передача відповідних фото і координат.
Так, у Дніпрі затримали 48-річну працівницю кондитерського заводу, яку росіяни завербували через її знайомого, що перебуває в російському полоні.
Жінка погодилася передавати спецслужбістам РФ інформацію про наслідки повітряних атак по обласному центру. Так окупанти намагалися скоригувати повторні удари по провідних підприємствах важкої промисловості.
Одночасно фігурантка виконувала ще одне замовлення: поширювала з власної сторінки в ТікТоку змонтовані ворогом відеоролики із закликами до українців скласти зброю перед росіянами.
Тоді як у Кривому Розі затримали 45-річного ексміліціонера, котрий наводив атаки РФ на запасні командні пункти та об’єкти укриття Сил безпеки та оборони на території міста.
Співробітники СБУ затримали агента і убезпечили місця базування українських захисників.
Фігурант потрапив у поле зору окупантів, коли публікував антиукраїнські коментарі у Телеграм-каналах.
Затриманим оголосили підозру у держзраді за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України.
Нині зловмисники перебувають під вартою без права внесення застави.
Їм загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.
Раніше стало відомо, що СБУ викрила агентку ФСБ, яка готувала обстріли та теракти в Києві. Ворожа спецслужба дистанційно завербувала жінку через її знайомого з тимчасово окупованого Криму.
Також СБУ затримала агентів ФСБ, котрі планували теракти біля ТЦК у Дніпрі та на Львівщині. -
Чому Європа вагається щодо конфіскації активів Росії
Міністри закордонних справ країн ЄС обговорили ідею використання заморожених активів РФ на потреби України. До чого дійшли та як реагує РФ? Дискусії тривають
Міністри закордонних справ країн ЄС в Копенгагені обговорили ідею використання заморожених активів РФ на потреби України, – повідомила голова європейської дипломатії Кая Каллас. “Ми обговорили, як використовувати заморожені російські активи для оборонної допомоги та відновлення України”, – заявила вона.
За її словами, неможливо уявити, що… у разі припинення вогню або мирної угоди ці активи будуть повернуті Росії, якщо вона не заплатить за репарації. Вона також зазначила, що “ми не бачимо, щоб росіяни платили за завдану шкоду. Тому нам потрібна вихідна стратегія для використання активів, коли війна закінчиться”.
За результатами зустрічі, Каллас сказала, що “це була хороша дискусія, яка буде продовжена”.
При цьому, вона не стала заперечувати, що низка країн поки що проти використання цих активів. За її словами, Бельгія, інші справді вважають, що існують ризики.
Наразі, ці активи вже використовуються, і дозволили надати Україні підтримку на 50 млрд євро. Водночас це були відсотки від прибутків від активів, а не самі активи.
Україна, Польща, країни Балтії закликають ЄС конфіскувати самі російські активи. Проте є багато країн, які проти цієї ідеї. Серед них: Франція, Німеччина, Італія, Іспанія та Бельгія. Вони побоюються різних наслідків. Замість вилучення активів, вони пропонують, як і раніше використовувати прибутки від них для підтримки Києва.
Дискусії, які точаться в ЄС спрямовані на посилення тиску на Росію та зміцнення позицій України перед можливими мирними переговорами.
“Обговорення конфіскації безпосередньо пов’язане з нашим обговоренням бюджету – ми маємо справу з дефіцитом фінансування близько 60 млрд євро, якого бракує для підтримки України у довгостроковій перспективі”, – зазначив один із чиновників ЄС в коментар іEuractiv наумовах анонімності.
Своєю чергою Керлі Вескі, заступниця міністра закордонних справ Естоніївисловилась ще більш прямо. “Ми чуємо, що збирати гроші з національних бюджетів або бюджету ЄС стає складніше. Але в нас є ці активи, і логічне питання: як ми можемо і чому ми не використовуємо ці активи?”, -наголосила вона.
Загалом, зустріч підтвердила наявність глибоких розбіжностей у ЄС. Є широкий консенсус, що Росія не повинна отримати ці активи назад, але немає єдності щодо того, чи варто їх повністю конфісковувати та, чи існують для цього законні підстави. Що зупиняє ЄС
З правової точки зору, більшість країн ЄС наголошують на відсутності чіткого прецеденту для повного вилучення активів.
Конфіскація заморожених російських активів підірве фінансову стабільність та довіру до євро, Брюссель виступає проти їхнього вилучення, заявив Максим Прево, глава МЗС Бельгії. “Бельгія проти конфіскації цих активів. Чому? Ці активи надійно захищені міжнародним правом, і це означає, що їхня конфіскація викличе систематичну фінансову нестабільність і похитне довіру до євро”, – заявив він.
За його словами, позиція Бельгія така: ці російські активи мають залишатися замороженими, доки Росія не заплатить Україні.
Він наголосив, що конфіскація активів не варіант для Брюсселя, а зміна інвестиційної стратегії викличе зростання різних ризиків.
Крім юридичних та фінансових ризиків деякі країни побоюються, що конфіскація може призвести до відповідних заходів з боку Росії, таких як конфіскація західних активів, що залишилися у РФ, або ескалації конфлікту.
Також існує думка, що заморожені активи є важливим важелем впливу на Росію. Повна конфіскація може позбавити Захід цього інструменту, який можна було б використати під час майбутніх мирних переговорів. Альтернативний варіант
Серед варіантів, що розглядаються в ЄС, є не лише повна конфіскація чи використання поточних прибутків, а й пошук альтернативних шляхів для збільшення доходів від активів. Зокрема, пропонується передати активи до спеціального фонду (SPV) під управлінням Брюсселя, який підтримуватимуть кілька країн ЄС та держави, що не входять до Союзу. Це дозволило б здійснювати більш ризиковані інвестиції, які можуть принести вищу прибутковість для України. Такий фонд також міг би обійти правила одностайності, що унеможливило б вето з боку Угорщини, яка виступає проти використання активів РФ.
Очікується, що протягом двох місяців ЄК представить низку варіантів, підкріплених правовою оцінкою. Угорщина подала до суду на ЄС
Поки в ЄС обговорюють можливість використання активів РФ на потреби України, Угорщина в липні, подала в суд на ЄС за рішення про використання прибутків від них, вважаючи, що це порушує її право на неучасть у цьому процесі.
Угорщина оскаржує рішення Ради ЄС щодо передачі доходів від заморожених російських активів Україні через Європейський фонд миру (ЄФМ). Цей фонд компенсує країнам ЄС кошти, витрачені на допомогу Україні. Країни ЄС роблять внески у фонд, та Рада ЄС прийняла рішення надсилати у фонд доходи з заморожених російських активів.
Зокрема Угорщина вимагає у Суду ЄС скасувати рішення Ради ЄС від 21 травня 2024 р. щодо розподілу допоміжних заходів для військової підтримки ЗСУ, а саме надсилання доходів від російських активів до ЄФМ.
Також Угорщина вимагає визнати недійсним рішення ЄФМ від березня 2025 р. щодо використання доходів від російських активів на фінансування військової допомоги Україні. Реакція РФ на дії ЄС
Росія послідовно і надзвичайно різко реагує на будь-які ініціативи щодо використання її заморожених активів, погрожуючи “симетричною” і “болючою” відповіддю.
Водночас обсяг західних активів на її території менший за обсяг її заморожених активів на Заході.
Риторика Кремля посилюється з кожною новою заявою західних країн про передачу коштів Україні, навіть якщо мова йде лише про відсотки.
Російські офіційні особи називають будь-яку конфіскацію чи використання прибутків від активів “крадіжкою”, “пограбуванням” і “розбоєм”. Вони стверджують, що такі дії порушують міжнародне право та підривають основи світової фінансової системи.
Російська реакція на нещодавню неформальну зустріч міністрів закордонних справ ЄС у Копенгагені була досить передбачуваною. Замість прямих заяв, Росія висловила свою позицію через коментар Володимира Барбіна, посла РФ у Данії. “Данія повністю зруйнувала відносини з Росією і що ніяких сигналів про можливість перегляду такого курсу Копенгаген не подає”, – сказав він.
Російська сторона розглядає зустріч у Копенгагені як черговий прояв “антиросійських”настроїв. Барбін назвав ситуацію “тотальним неприйняттям нашої країни”, що відображає загальний наратив Кремля про “русофобію” Заходу.
Посол також підкреслив, що “мир, який би враховував і інтереси Росії, означає, що Україну надалі не можна буде використовувати як інструмент боротьби з нашою країною”. Це вказує на те, що Росія пов’язує питання заморожених активів з політичним врегулюванням і не готова йти на поступки без повного врахування своїх вимог.
Попри те, що в Копенгагені не було прийнято остаточних рішень щодо повної конфіскації активів, сам факт обговорення цих питань викликає різку критику з боку Кремля. Це підтверджує, що для РФ питання заморожених активів є надзвичайно чутливим і Москва вважає їх важливим важелем у політичній боротьбі.
Вікторія Хаджирадєва