15 балів з десяти: Трамп оцінив війну проти Ірану

Президент США Дональд Трамп оцінив перебіг військової операції з Іраном як надзвичайно успішний, наголосивши на значному прогресі на теперішньому етапі. Про це він сказав журналістам у Білому домі, повідомляє CNN у четвер, 5 березня.

У розмові з представниками медіа глава США висловив оптимізм щодо ситуації. Трамп охарактеризував стан справ на фронті як дуже задовільний і навіть заявив, що за 10-бальною шкалою оцінює досягнення на “15 балів”.

Президент також відзначив значне скорочення ракетного потенціалу Ірану та руйнування їхніх військових установок, що ослаблює можливості країни у веденні бойових дій.

“Їхні ракети швидко знищуються, їхні пускові установки знищуються”, – зазначив він.

Водночас Трамп акцентував увагу на агресивній політиці Ірану стосовно сусідніх держав, згадуючи удари по країнах регіону та попередніх союзниках. Також він зазначив, що ситуація в країні набуває хаотичного характеру.

“Вони атакують своїх сусідів. Вони атакують своїх, у деяких випадках, союзників, чи донедавна – союзників. І, знаєте, ця країна справді вийшла з-під контролю”, – повідомив господар Білого дому.

У питанні керівництва Ірану Трамп визнав, що не має уявлення про те, хто може прийти до влади у разі втрати теперішнього політичного керівництва.

“Їхнє керівництво просто швидко зникає, – зазначив він. – Усі, хто, здається, хоче стати лідером, врешті гинуть”.

Нагадаємо, Сенат США відхилив пропозицію щодо обмеження військових повноважень президента Дональда Трампа в проведенні операцій проти Ірану без схвалення Конгресу. За цей законопроєкт проголосували 48 сенаторів, тоді як 52 висловилися проти. Таким чином, Дональд Трамп зберігає можливість здійснювати військові дії проти Ірану без попереднього дозволу законодавців. Війна на Близькому Сході. Онлайн

Сенат не стримав повноваження Трампа щодо Ірану

Сенат США відхилив пропозицію щодо обмеження військових повноважень президента Дональда Трампа в проведенні операцій проти Ірану без схвалення Конгресу. За цей законопроєкт проголосували 48 сенаторів, тоді як 52 висловилися проти. Про це повідомляє The Washington Post уночі проти четверга, 5 березня.

Таким чином, Дональд Трамп зберігає можливість здійснювати військові дії проти Ірану без попереднього дозволу законодавців.

Після авіаударів по Ірану частина членів Конгресу критично оцінила дії адміністрації. Представники Демократичної партії заявили про ризики ескалації конфлікту та поставили питання про відповідність цих дій конституційним нормам при ухваленні рішень про військові операції.

Демократи також наполягали на тому, щоб Білий дім пояснив мету своїх дій, а також збільшив прозорість у процесі прийняття рішень для Конгресу та американської громадськості.

У той же час більшість республіканців у Сенаті висловлювалися проти ідеї обмеження президентських повноважень у військовій сфері.

Сенатор Ліндсі Грем заявив, що президенту потрібно “дозволити закінчити справу”, маючи на увазі розгром іранського режиму після ліквідації аятоли Алі Хаменеї.

Спікер Палати представників Майк Джонсон також назвав ідею обмеження повноважень Трампа “небезпечною”.

Врешті, рішення стало своєрідною перевіркою на підтримку Конгресом військової кампанії, яку Трамп розпочав у суботу без попереднього узгодження із законодавцями.

Раніше було повідомлено, що удари США та Ізраїлю по Ірану призвели до різкого стрибка цін на енергоресурси та значно підвищили ризик виникнення глобальної економічної кризи. Експерти розглядають кілька можливих сценаріїв подальшого розвитку подій, які по-різному можуть вплинути на світові економіки.

Нагадаємо, Дональд Трамп заявив, що американська армія “розбиває Іран вщент”, але “велика хвиля” ще попереду. Про це президент США Дональд Трамп в інтерв’ю для CNN.

Стало відомо, як американці ставляться до ударів США по Ірану

У Саратові й Енгельсі “наймасованіша атака”: 60 вибухів за дві години

У ніч четвер, на 5 березня, у російських містах Саратов та Енгельс пролунали десятки вибухів. За словами місцевих жителів, ситуація призвела до проблем із електропостачанням, а також до виникнення пожеж.

Губернатор Саратовської області Роман Бусаргін заявив про одну з наймасованіших атак на регіон, в результаті якої постраждали троє людей. За його словами, пошкоджено цивільні об’єкти.

Згідно з даними місцевих пабліків та моніторингових ресурсів, атака почалася, приблизно, о 23:00 і тривала кілька годин. Очевидці повідомили, що над містами прогриміло не менше ніж 60 вибухів.

У Саратові місцеві повідомили про масштабну пожежу в одному з районів, де зараз працюють екстрені служби. Крім того, мешканці обох міст розповідають про перебої з електроенергією в окремих районах обох зазначених міст.

За даними Міноборони РФ, засоби ППО збили 48 українських безпілотників.

Український Тelegram-канал Supernova+ повідомив про активну атаку на НПЗ Саратова.

Нагадаємо, напередодні в Кіровській області РФ безпілотники, які дуже схожі на українські Ан-196 Лютий, атакували завод Уралхім у місті Кірово-Чепецьку. Спершу відео атаки дронів оприлюднили очевидці в численних пабліках. Пізніше місцева влада підтвердила цю інформацію, але не назвала пошкоджений об’єкт. Відомо, що завод Уралхім виготовляє аміачну селітру, яку застосовують при виробництві вибухівки. Підприємство розташоване на відстані близько 1300 км від кордону РФ з Україною.

У Саратові та Енгельсі гучно: атака на НПЗ – OSINT

Маніпуляція полоном. Угорщина на поклоні перед РФ

Голова МЗС Угорщини Петер Сійярто вкотре прибув до Москви, нібито щоб “переконатися, що російська нафта і газ, будуть і надалі доступні”.
Передвиборчі поїздки
Сійярто заявив, що війни у світі ставлять надзвичайні виклики для національної та енергетичної безпеки Угорщини.
“Війна в Україні та криза на Близькому Сході – це два збройні конфлікти, які одночасно викликають занепокоєння. Угорщина хоче триматися осторонь будь-яких війн, і для нас безпека Угорщини та угорського народу завжди на першому місці”, – сказав Сійярто у своєму відео.
Він додав, що з одного боку, українці блокують постачання нафти по трубопроводу “Дружба”, а з іншого боку, хорвати обговорюють право угорців купувати російську нафту морським шляхом.
“Внаслідок війни в Ірані всі світові морські поставки нафти і газу зіткнулися з надзвичайними викликами через закриття Ормузької протоки, де відбувається третина світової торгівлі нафтою”, – пояснив він.
“Тому в цій ситуації я перебуваю тут, у Москві, щоб переконатися, що нафта і газ, необхідні для енергозабезпечення Угорщини, будуть і надалі доступні під час кризи. І я тут, щоб переконатися і отримати гарантію, що необхідна для енергозабезпечення нашої країни кількість нафти і природного газу буде поставлена в Угорщину, незважаючи на зміну обставин і глобальну енергетичну кризу, за тією ж ціною, за якою росіяни постачають в Угорщину”, – підкреслив Сійярто.
Він також вдався до передвиборчої риторики, заявивши, що від російських поставок залежатиме розмір комунальних платежів угорців.
“Якщо енергоносії з Росії не надійдуть в Угорщину, то, на жаль, про зниження комунальних платежів для домогосподарств також доведеться забути”, – сказав він.
Повернення полонених
Володимир Путін на зустрічі з головою МЗС Угорщини Петером Сійярто пообіцяв відпустити двох військовослужбовців Збройних сил України, які мають громадянство Угорщини.
Путін відзначив, що питання про полонених піднімав у вівторок угорський прем’єр Віктор Орбан під час телефонної розмови.
“Мною прийнято рішення звільнити двох осіб. Ви зможете, як просив прем’єр-міністр, забрати їх із собою – прямо в літак, на якому ви сюди прилетіли і на якому ви повернетесь до Будапешта”, – сказав він, звертаючись до Сійярто.
Реакція України
У Міністерстві закордонних справ України відзначили, що українській стороні не надали інформації про те, хто саме був звільнений із російського полону.
“Тому до МЗС буде запрошений тимчасовий повірений у справах Угорщини для отримання достовірних даних. Українська сторона також звернеться з запитом на доступ до осіб, яких повернули”, – повідомили в МЗС.
У зовнішньополітичному відомстві відзначили, що для України питання повернення людей із полону – пріоритетне.
“Водночас змушені констатувати, що Москва і Будапешт уже не вперше маніпулюють чутливим питанням військовополонених. Не може не вражати цинізм, коли питання звільнення людей роблять частиною політичного піару перед виборами в Угорщині і розмінною монетою у відносинах з Кремлем”, – додали в МЗС.
Україна також засудила “маніпуляції етнічною картою, які звучать з угорського боку”.
“Справжні гуманітарні зусилля, які докладають ті держави світу, які щиро допомагають Україні звільняти людей із полону і захищати життя, ніколи не супроводжуються таким цинічним піаром і політизацією. Важливо, щоб життя мало найвищу цінність”, – резюмували в МЗС.

Сенат США не заблокував нові удари Трампа по Ірану

Сенат США відхилив пропозицію щодо обмеження військових повноважень президента Дональда Трампа в проведенні операцій проти Ірану без схвалення Конгресу. За цей законопроєкт проголосували 48 сенаторів, тоді як 52 висловилися проти. Про це повідомляє The Washington Post уночі проти четверга, 5 березня.

Таким чином, Дональд Трамп зберігає можливість здійснювати військові дії проти Ірану без попереднього дозволу законодавців.

Після авіаударів по Ірану частина членів Конгресу критично оцінила дії адміністрації. Представники Демократичної партії заявили про ризики ескалації конфлікту та поставили питання про відповідність цих дій конституційним нормам при ухваленні рішень про військові операції.

Демократи також наполягали на тому, щоб Білий дім пояснив мету своїх дій, а також збільшив прозорість у процесі прийняття рішень для Конгресу та американської громадськості.

У той же час більшість республіканців у Сенаті висловилися проти ідеї обмеження президентських повноважень у військовій сфері.

Раніше було повідомлено, що удари США та Ізраїлю по Ірану призвели до різкого стрибка цін на енергоресурси та значно підвищили ризик виникнення глобальної економічної кризи. Експерти розглядають кілька можливих сценаріїв подальшого розвитку подій, які по-різному можуть вплинути на світові економіки.

Нагадаємо, Дональд Трамп заявив, що американська армія “розбиває Іран вщент”, але “велика хвиля” ще попереду. Про це президент США Дональд Трамп в інтерв’ю для CNN.

Стало відомо, як американці ставляться до ударів США по Ірану

Мінус танкер. Росія звинуватила Україну в ударі

Танкер Arctic Metagaz під російським прапором, що перевозить зріджений природний газ, загорівся в Середземному морі. Судно перебуває під санкціями США та Великої Британії за перевезення СПГ з російських терміналів в Арктиці до Китаю.
Танкер востаннє повідомляв про своє місцезнаходження біля узбережжя Мальти в понеділок.
Український слід
Один із джерел Reuters, не надаючи доказів, повідомив, що судно, можливо, було атаковане військовим безпілотником, атаку здійснила Україна.
Збройні сили Мальти заявили, що отримали повідомлення про пожежу і прибули до судна.
Там заявили, що екіпаж судна був знайдений у безпеці в рятувальному шлюпці в пошуково-рятувальному районі Лівії.
Якщо українська атака підтвердиться, це буде перший випадок атаки України на російський СПГ-танкер.
Судячи з кадрів, що поширюються в соцмережах, на борту почалася сильна пожежа.
Волонтер і активіст Сергій Стерненко заявив, що судно отримало серйозну пробоїну в районі машинного відділення і не підлягає відновленню.
Версія росіян
Міністерство транспорту Росії заявило, що судно атакували українські дрони. Україна ці дані не підтверджує. Російська влада стверджує, що “напад на нього здійснено з узбережжя Лівії безпілотними катерами України”.
Володимир Путін назвав те, що сталося, терористичним актом, який дестабілізує світові енергоринки і вдаряє насамперед по Європі, яка допомагає Україні.
В Службі безпеки України заявили, що не коментують ситуацію з танкером у Середземному морі.
Рятувальна операція
Центр координації рятувальних операцій Збройних сил Мальти повідомив, що отримав сигнал лиха від судна і встановив його місцезнаходження. Мальтійські військові після цього провели рятувальну операцію. Виживших було виявлено на борту рятувальної шлюпки в межах Лівійської зони пошуку і рятування.
Лівійська портова адміністрація повідомила, що судно затонуло приблизно за 130 морських миль (240 км) на північ від порту Сирт після раптових вибухів, за якими послідувала потужна пожежа, що «врешті-решт призвело до його повного затоплення».
За даними лівійської адміністрації, судно перевозило приблизно 62 тис. метричних тонн СПГ і прямувало до єгипетського Порт-Саїда.
Лівійська Національна нафтова корпорація опублікувала повідомлення про те, що судно лише проходило через центральну частину Середземного моря і не має до неї жодного відношення.
Судно вийшло з Мурманська 24 лютого після завантаження на плавучій установці зберігання і, ймовірно, прямувало до Суеца.
Приблизно на останніх 300 кілометрах маршруту танкер вимкнув систему автоматичної ідентифікації: так роблять судна, які хочуть обійти обмеження.
Російська компанія СМП Техменеджмент, що управляє танкером, і виробник СПГ Новатек не надали коментарів щодо інциденту.
Не вперше
У листопаді минулого року стало відомо, що українські морські дрони вразили два нафтові танкери з тіньового флоту Росії в Чорному морі.
За даними турецької влади, внаслідок атаки постраждали танкери Кайрос і Вірат, які ходять під прапором Гамбії і включені до санкційних списків Великої Британії та ЄС за перевезення російської нафти в обхід міжнародних санкцій, введених через вторгнення в Україну. Обидва були уражені біля узбережжя Туреччини.
Україна вже завдавала успішних військово-морських ударів по російських суднах під час війни, зокрема, з використанням морських дронів. Однак до останнього часу українські операції в основному обмежувалися водами північної частини Чорного моря.

ЦАГАЛ: Уражені центри всіх силових структур Ірану

Армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) увечері в середу, 4 березня, повідомила про масований удар по військовому об’єкту в іранській столиці, де розташовані центральні штаби всіх основних силових структур Ірану.

За даними ізраїльської сторони, в результаті атаки уражено сім командних центрів, серед яких – штаб Корпусу вартових ісламської революції, бази ополчення Басидж, розвідувальне управління та підрозділ внутрішньої безпеки, який, за їх інформацією, відповідальний за придушення протестних рухів. Інформації про кількість загиблих наразі немає.

Водночас видання Axios повідомляє, що розвідка Ізраїлю зафіксувала можливість переговорів між Іраном і США щодо припинення бойових дій. Американський чиновник у коментарі для видання спростував, що адміністрація Вашингтона мала прямі контакти з Тегераном.

За даними джерел Axios, нещодавно Іран передавав повідомлення Білому дому через країни Перської затоки та інших регіональних посередників. Проте, станом на цей момент, відповіді з боку адміністрації президента США Дональда Трампа не було.

Нагадаємо, 28 лютого США розпочали масштабну військову операцію, спрямовану на усунення загроз з боку іранського режиму. Метою кампанії було знищення іранських ракет та ракетної промисловості, а також ліквідація військового флоту країни. У відповідь Тегеран завдав ударів по території Ізраїлю та американських військових базах у Перській затоці. Жертвами обстрілів стали не лише військові об’єкти, але й цивільна інфраструктура в багатьох країнах регіону.

Президент Трамп раніше заявив, що США мають достатньо ресурсів для тривалої війни і наголосив, що вести переговори з Іраном тепер занадто пізно. Зі свого боку радник верховного лідера Ірану Мохаммад Мохбер заявив, що Іран готовий продовжувати війну проти США та Ізраїлю без обмежень у часі.

Путін “звільнив” двох угорців із полону: у МЗС відреагували

Російський правитель Володимир Путін нібито за заявою угорського міністра закордонних справ Петера Сіярто звільнив з полону двох угорців, які раніше воювали на боці України. Про це заявили після переговорів між Сійярто та Путіним 4 березня в Москві.

За словами угорського міністра, обидва чоловіки мають подвійне громадянство – українське та угорське. Вони начебто насильно були мобілізовані до лав Збройних сил України і пізніше потрапили в російський полон.

Сіярто зазначив, що значна кількість етнічних угорців із Закарпаття була примусово призвана до української армії, і багато з них загинули, зникли безвісти або опинилися в полоні. За словами міністра, Угорщина продовжить свої зусилля щодо підтримки тих, хто постраждав у цій ситуації. Водночас він не розкрив деталей підготовки до звільнення полонених або специфіки закритих переговорів між Москвою та Будапештом.

В Міністерстві закордонних справ України в коментарі РБК-Україні такі дії назвали проявом політичного піару та спекуляцій напередодні угорських парламентських виборів. Українська сторона повідомила, що не отримувала жодної офіційної інформації щодо звільнення цих осіб. У зв’язку з цим МЗС запросило тимчасового повіреного у справах Угорщини для одержання достовірних деталей щодо ситуації. Також Україна планує звернутися із запитом на доступ до звільнених осіб.

МЗС заявило, що подібні маніпуляції на темі військовополонених уже відбувалися раніше з боку Росії та Угорщини. При цьому наголошується: інші країни, які допомагають Україні у визволенні полонених, не використовують ці процеси як інструмент політичного піару чи провокативної політизації.

“Не може не вражати цинізм, коли питання звільнення людей роблять частиною політичного піару та розмінною монетою у відносинах із Кремлем. Очевидно, що ні Путін, ні нинішнє керівництво у Будапешті кордонів у цинізмі не знає… Україна завжди ставить на перше місце інтереси захисту своїх громадян незалежно від їхнього етнічного походження”, – йдеться у коментарі.

Зауважимо, що попереду парламентські вибори в Угорщині, заплановані на квітень 2026 року, і риторика проти України значно посилилася. Нинішній прем’єр-міністр Віктор Орбан використовує подібну антиукраїнську кампанію задля зміцнення своїх політичних позицій. Аналітики припускають, що створення образу загрози від Європи та України може мобілізувати підтримку угорських громадян, зокрема шляхом поширення побоювань щодо того, що їх нібито змушуватимуть воювати на боці України.

Сіярто назвав блокування Дружби “замахом на Угорщину”

Білий дім заявив про згоду Іспанії на співпрацю з армією США

Іспанія погодилася надати підтримку США, про що повідомила прессекретарка Білого дому Керолайн Левітт під час брифінгу в середу, 4 березня.

За словами Левітт, Іспанія чітко сприйняла послання Дональда Трампа, який пригрозив призупинити всю торгівлю з Мадридом у разі невиконання умов американської сторони.

“Думаю, вони (уряд Іспанії, – ред.) почули вчора слова президента (Дональда Трампа, – ред.). Наскільки я розумію, протягом останніх годин вони висловили згоду співпрацювати з армією США”, – сказала вона, не уточнивши, у чому саме полягатиме ця співпраця між обома державами.

Однак, як зазначає ВВС, Міністерство закордонних справ Іспанії після заяви Левітт наголосило, що позиція іспанського уряду залишається незмінною. Глава МЗС Іспанії Хосе Мануель Альбарес підкреслив, що жодних змін у політиці країни немає. Він зазначив, що позиція Іспанії стосовно використання спільних баз, конфлікту на Близькому Сході та бомбардувань Ірану залишається незмінною.

“Я категорично заперечую будь-які зміни… Наша позиція щодо використання баз, щодо війни на Близькому Сході, щодо бомбардувань Ірану анітрохи не змінилася”, – сказав голова іспанського МЗС.

Він закликав не повторювати “помилки минулого”, маючи на увазі вторгнення до Іраку 2003 року, яке, за його словами, не досягло своїх цілей, але призвело до нестабільності в регіоні та погіршення життя його мешканців. Санчес заявив, що напади на Іран можуть мати аналогічні економічні наслідки для мільйонів звичайних людей, і що іспанський уряд розглядає заходи проти цього.

Раніше Іспанія офіційно заборонила США використовувати спільні авіабази Рота та Морон. У відповідь Дональд Трамп заявив про можливість повного припинення торгівлі зі сторони Сполучених Штатів. Американський президент підкреслив небажання співпрацювати з Мадридом в умовах таких обмежень.

На цю заяву іспанський уряд відреагував впевнено, наголосивши, що країна не прийме “шантажу чи лекцій від держави-агресора”. Міністр Альбарес додатково нагадав, що бази Рота та Морон є суверенною територією Іспанії та їхнє використання визначається виключно двосторонніми угодами між Мадридом і Вашингтоном.

В ЄС підтримали Іспанію на тлі протистояння зі США

Удар по Новоросійську: зʼявилися деталі ураження фрегата РФ Адмірал Ессен

Внаслідок атаки українських безпілотників на Новоросійську бухту було уражено середню надбудову російського фрегата Адмірал Ессен. Про це повідомив OSINT-проєкт Кіберборошно.
“Унаслідок удару відбулася детонація гранатометів постановки пасивних перешкод ПК-10, розташованих на бортах надбудови та призначених для відстрілу дипольних відбивачів і теплових пасток. Серед уражених елементів корабельної електроніки – комплекс радіоелектронної боротьби ТК-25, який використовується для виявлення радіолокаційного випромінювання противника та постановки активних радіоперешкод”, – йдеться у повідомленні у телеграм-каналі проєкту.
За даними дослідників, крім того, пошкодження зазнали радари підсвічування цілей ЗР-90 “Орєх”, що входять до складу системи наведення корабельного зенітного ракетного комплексу та забезпечують підсвічування повітряних цілей на фінальній ділянці польоту ракет.
На думку аналітиків, уламки також, ймовірно, пошкодили основний оглядовий радар корабля Фрегат-М2М, який відповідає за дальнє виявлення повітряних і надводних цілей та формування первинної радіолокаційної картини для систем управління боєм.