Зранку у четвер російські загарбники обстріляли керованими авіабомбами (КАБ) центральну частину міста Херсон. Постраждала будівля обласної державної адміністрації (ОДА), повідомив очільник Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін у Фейсбук 5 червня.
“Впродовж всього 15 хвилин по цьому місцю “прилетіли” чотири російські КАБи. Через удари ще більших руйнувань зазнала будівля ХОДА, яку росіяни неодноразово атакували до цього”, – написав він.
За словами посадовця, також зруйновано під’їзд багатоповерхівки, у навколишніх будинках – вибиті вікна й посічені фасади. На місці розгорнуто оперативний штаб обладміністрації, пріоритет – допомога постраждалим і ліквідації наслідків атаки.
“На цю хвилину відомо про двох потерпілих чоловіків, яким 74 та 68 років. Вони перебувають під наглядом наших лікарів. Крім цього, завдяки рятувальникам вдалося визволити з заблокованого підвального приміщення чотирьох людей. Меддопомога їм не знадобилась”, – розповів Прокудін.
Позначка: Війна
-
Росіяни зруйнували КАБами центр Херсона
-
Удар по Харкову: зросла кількість постраждалих
Кількість постраждалих внаслідок російської атаки у Харкові зросла до 19 людей, серед них четверо дітей. Про це повідомив голова Харківської ОВА Олег Синєгубов.
За його словами, російська армія минулої доби атакувала чотири населені пункти Харківської області, зокрема Харків, загалом постраждали 20 людей.
У Харкові постраждали 19 мирних жителів, серед них 7-річний хлопчик, 9-річна та дві 13-річні дівчинки. В Ізюмі внаслідок вибуху невідомого предмета постраждав 38-річний чоловік.
Синєгубов зазначив, що росіяни атакували сімома безпілотниками Київський і Слобідський райони Харкова.
Ворог вдарив по Харківщині ракетою Іскандер-М, двома ракетами Х-35, однією ракетою, тип якої встановлюється, двома керованими авіабомбами, вісьмома БПЛА типу Герань-2, вісьмома дронами типу Shahed, сімома БПЛА, тип яких встановлюється, та одним FPV-дроном.
У Харкові пошкоджені багатоповерхові житлові будинки, 5 автомобілів, АЗС.
В Куп’янському районі пошкоджений приватний будинок. -
У Прилуках внаслідок обстрілу загинула родина начальника пожежної частини
У Прилуках Чернігівської області вночі 5 червня російський БПЛА влучив у будинок начальника пожежної частини, загинули його дружина, донька (патрульна поліцейська), а також її однорічний син. Про це повідомив міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко.
Сам рятувальник вночі разом із пожежно-рятувальною командою перебував на місцях ліквідації наслідків російських ударів.
Загалом, у Прилуках загинуло п’ятеро людей, ще шестеро поранені. -
На Миколаївщині росіяни атакував дроном мікроавтобус, є поранений
Війська РФ вранці 5 червня завдали удару FPV-дроном по мікроавтобусу в селі Яселка Куцурубської громади Миколаївської області. Поранений 70-річний чоловік. Про це повідомила Миколаївська обласна державна адміністрація.
Зазначається, що стан постраждалого – важкий, йому надається вся необхідна медична допомога.
За даними ОВА, 4 червня ворог двічі атакував дронами типу FPV акваторію Очаківської громади і берегову зону Очакова. Постраждалих немає.
Також учора окупанти здійснили атаку FPV-дроном по Галицинівській громаді, минулося без постраждалих. -
ЗСУ відбили понад 60 атак на Покровському напрямку
На фронті протягом минулої доби відбулося 169 бойових зіткнень. На Покровському напрямку захисники відбили 61 атаку ворога, Курський плацдарм росіяни атакували 31 раз. Про це 5 травня повідомив Генштаб ЗСУ.
Авіація, ракетні війська та артилерія Сил оборони уразили два райони зосередження особового складу, озброєння та військової техніки, п’ять артилерійських засобів та наземну станцію управління БпЛА ворога.
Зазначається, що минулої доби на Харківському напрямку відбулося чотири боєзіткнення у районах Вовчанська, Вовчанських Хуторів та Кам’янки.
На Куп’янському напрямку за добу зафіксовано дві атаки окупантів. Сили оборони відбили штурмові дії противника у районі Загризового.
На Лиманському напрямку ворог атакував 25 разів. Намагався просунутися уперед у районах населених пунктів Греківка, Новий Мир, Карпівка, Липове, Рідкодуб та Торське.
На Сіверському напрямку минулої доби відбулося два боєзіткнення поблизу Білогорівки та Верхньокам’янського. Усі спроби ворога просунутися вперед були відбиті нашими оборонцями.
Минулої доби на Краматорському напрямку відбулося вісім боєзіткнень поблизу Курдюмівки, Оріхово-Василівки та в бік Білої Гори, Маркового і Ступочок.
На Торецькому напрямку ворог здійснив 11 атак у районах населених пунктів Торецьк, Романівка та Русин Яр.
На Покровському напрямку наші захисники зупинили 61 атаку агресора у районах населених пунктів Малинівка, Миролюбівка, Гродівка, Лисівка, Новоукраїнка, Удачне, Новосергіївка, Котлярівка, Горіхове та Андріївка.
На Новопавлівському напрямку Сили оборони відбили 13 ворожих штурмів поблизу населених пунктів Одрадне, Веселе, Вільне Поле, Новосілка, Новопіль та Багатир.
На Гуляйпільському, Оріхівському та Придніпровському напрямках наступальних дій ворога за минулу добу не зафіксовано.
На Курському напрямку минулої доби наші воїни відбили 31 атаку противника. Також загарбник здійснив 170 артилерійських обстрілів, з них два – із реактивних систем залпового вогню; завдав 17 авіаційних ударів, під час яких скинув 31 керовану авіабомбу.
На Волинському та Поліському напрямках ознак формування наступальних угруповань ворога не виявлено.
Нагдаємо, ЗСУ за добу знищили 930 російських окупантів. Загальні бойові втрати противника з 24.02.22 по 05.06.25 орієнтовно склали близько 992750 осіб.
Як повідомлялося, армія Росії готується до масштабного літнього наступу. За прогнозами експертів, удар може розпочатись уже в червні. -
Росіяни обстріляли Херсон, є поранений
Війська РФ вранці 5 червня завдали авіаційного удару по Херсону. Відомо про одного постраждалого. Про це повідомила Херсонська ОВА.
За попередніми даними, 74-річний чоловік дістав вибухову травму.
Бригада “швидкої” доставила потерпілого до лікарні. -
Генштаб назвав втрати РФ у війні
ЗСУ за добу знищили 930 російських окупантів. Загальні бойові втрати противника з 24.02.22 по 05.06.25 орієнтовно склали близько 992750 осіб. Про це повідомив Генштаб ЗСУ.
Загалом з початку війни ліквідовано:- танків – 10887 (+3) од,
- бойових броньованих машин – 22680 (+2) од,
- артилерійських систем – 28750 (+39) од,
- РСЗВ – 1406 (+4) од,
- засоби ППО – 1177 (+1) од,
- літаків -413 (+0) од,
- гелікоптерів – 336 (+0) од,
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 39019 (+95),
- крилаті ракети – 3271 (+0),
- кораблі /катери – 28 (+0) од,
- підводні човни – 1 (+0) од,
- автомобільної техніки та автоцистерн- 50812 (+82) од,
- спеціальнатехніка- 3907 (+0).
-
З’явилися фото наслідків атаки на Харків
Начальник Харківської обласної військової адміністрації (ОВА) Олег Синєгубов опублікував на своєму Telegram-каналі фото наслідків ворожої нічної атаки на Харків в ніч проти 5 червня.
У дописі посадовець нагадав, що внаслідок російських ударів 17 людей зазнали поранень, серед них – вагітна жінка, діти та 93-літня жінка.
За його словами, внаслідок ударів БпЛА потрощені фасади багатоповерхівок, вибиті шибки та пошкоджені квартири.
“Чергова важка і безсонна ніч для харків’ян”, – резюмував Синєгубов.
Як ми вже писали, що російські війська сьогодні вночі, 5 червня, атакували ракетою Харків.
Атака на Харків: стали відомі наслідки -
Запаси в “кубушці” Кремля скоротилися до мінімуму 2019 року – ЗМІ
Фонд національного добробуту (ФНБ) – “кубушка” правлячого режиму РФ продовжує танути. За підсумками травня його розмір зменшився з 11,8 до 11,7 трлн руб. Насправді ж доступні кошти скоротилися набагато більше. Про це свідчить інформація російського Мінфіну, повідомляє видання The Moscow Times.
Основна частина коштів фонду вже витрачена: вона вкладена в акції Ощадбанку та Аерофлоту, облігації компаній та депозити ВЕБ для фінансування інфраструктурних проектів або підтримки різних компаній та галузей. Вони приносять ФНБ невеликий дохід – 485 млрд. руб. торік. Для цього доступна тільки ліквідна частина фонду – золото, юані та рублі. Їхня сума за травень скоротилася на 454 млрд руб. до 2,84 трлн руб., або 36 млрд дол. на 1 червня.
І в рублях, і в доларах це мінімум із червня 2019 р., коли в доступній частині так званої “кубушки” було 2,14 трлн.
Головна причина травневого скорочення ліквідної частини ФНБ – інвестиції у швидкісну залізницю Москва – Санкт-Петербург.
Фонд розмістив 300 млрд руб. на субординованих депозитах у Ощадбанку, ВТБ, Газпромбанку та Радкомбанку для фінансування будівництва та закупівлі поїздів.
Мінфін з цією метою продав майже 19 тонн золота та 10,9 млрд китайських юанів із ФНБ. Таким чином “золотий запас” фонду скоротився до 139,5 тонни, а запаси китайської валюти в уряду – до 153,7 млрд юанів. -
Родина заступника генпрокурора значно збагатилася під час війни – ЗМІ
Родина заступника генпрокурора Ігоря Мустеци під час повномасштабної війни суттєво збагатилася. Родичі чиновника придбали елітну нерухомість у Києві та Чернівцях і дорогі автомобілі на сотні тисяч доларів. Батько Мустеци у березні 2022 року вивіз у Румунію 1,1 млн доларів та 100 тисяч євро готівкою, яку не задекларував. Про це свідчить розслідування видання hromadske.
Наприкінці 2022 року мати заступника генпрокурора Мустеци оформила на себе 202-метрову квартиру в ЖК Парус у Чернівцях. Нині подібна нерухомість коштує щонайменше 200 тис. доларів.
Саме цією квартирою користується сам Ігор Мустеца, його дружина та діти з 2022 року. У цій же будівлі матір Мустеци має невелике нежитлове приміщення.
Мати чиновника веде роздрібну торгівлю з лотків та на ринках із 2008 року. Згідно з податковими деклараціями, у 2021-2024 роках вона декларувала дохід близько 1 мільйона гривень щороку.
Батько заступника генпрокурора – Василь – є ФОПом із 2017 року. Його основна сфера – будівництво. У 2024 році він став співзасновником фірми В.Д.ГРУП КОЛОМИЯ, яка за рік роботи зазнала майже 100 тисяч гривень збитків.
Його бізнес-партнер – підприємець із Івано-Франківська Василь Кавлак, який паралельно веде спільний проєкт з Іриною Кіпер – дружиною голови Одеської ОВА Олега Кіпера. Разом вони будують найбільший в Україні апарт-готель на 800 номерів.
У березні 2022 року Мустеца-старший вивіз до Румунії 1,1 мільйона доларів та 100 тисяч євро готівкою, не задекларувавши готівку. Того ж дня він повернувся в Україну. Проте, про недекларування коштів довідалася митниця, і батька заступника генпрокурора оштрафували на 1700 гривень, та він оскаржив цей штраф у суді.
Син – Ігор Мустеца – задекларував банківський рахунок дружини в Румунії. Час його відкриття збігається з поїздкою батька.
Дружина, сестра і зять Мустеци займаються роздрібною торгівлею рибою в Чернівцях.
Катерина Мустеца зареєстрована ФОПом уже 10 років. Після призначення чоловіка на посаду її річний дохід зріс у кілька разів – із 1 млн грн у 2021-му до понад 5 млн у 2024-му. Водночас орендувати торгову точку офіційно вона почала лише цього року.
Сестра заступника генпрокурора Наталія Антонюк разом із чоловіком Володимиром мають мережу з трьох кіосків. У 2024 році пара задекларувала 6,5 млн грн доходів, з яких 5,5 млн – на Володимира.
Після початку повномасштабного вторгнення Наталія та її чоловік придбали два авто (Volkswagen Touareg і Hyundai Encino) загальною вартістю близько 100 тис. доларів. Восени 2022-го Наталія стала власницею квартири площею 118 м² у київському ЖК Французький квартал-2. Її ринкова вартість із ремонтом – понад 445 тис. доларів. Нерухомість у 2020 році купив 73-річний пенсіонер Давид Вайнштейн за половину ринкової ціни, а через два роки подарував її Наталії. У договорі дарування об’єкт оцінили вже у 8 млн грн.
Вайнштейн зареєстрований у селі Шубранець – поруч із родинним будинком батьків Ігоря Мустеци. Він володіє ще однією квартирою у ЖК Парус у Чернівцях, де в 2022-му придбала житло мати заступника генпрокурора.
Сам Мустеца, за декларацією, з 2020 року орендує 140-метрову квартиру в Новопечерських Липках у центрі Києва, де ринкова вартість оренди становить понад 75 тисяч гривень на місяць – половину його офіційної зарплати. У декларації також зазначено пенсію – 9,5 тисячі гривень.
Його дружина Катерина не має власного житла, але їздить на Volkswagen Touareg 2021 року, вартістю до 2 млн грн, придбаний у кредит.
Журналісти намагалися отримати коментар від Мустеци та його родичів, але безрезультатно. В
Офісі генпрокурора заявили, що не коментують питання, пов’язані з особистим життям посадовців. Ігор Мустеца родом з Чернівців, має ступінь магістра права та є кандидатом юридичних наук. Вже понад 23 роки працює в органах прокуратури.
Під час Революції гідності він обіймав посаду прокурора Шевченківського району Чернівців. Тоді він оскаржував рішення місцевої ради на підтримку Євромайдану. Попри закон про люстрацію, Мустеца продовжив кар’єру в прокуратурі.
З 2020 року він займає посаду заступника генерального прокурора України. За даними медіа, призначення Мустеци лобіював бізнесмен із Чернівців Ілля Павлюк, якого називали одним із керівників центрального штабу Володимира Зеленського під час виборів 2019 року.
На посаді заступника генпрокурора Мустеца працював із двома керівниками – Іриною Венедіктовою та Андрієм Костіним, а також ще двома виконувачами обов’язків генпрокурора.
Екс-президент Петро Порошенко нагородив його званням Заслужений юрист України та орденом За заслуги III ступеня.
Як ми вже писали, в родини посадовиці ГУ ДПС в Івано-Франківській області за ініціативи ДБР та у співпраці з Національним агентством з питань запобігання корупції конфіскують люксовий автомобіль вартістю майже 3 млн гривень.
САП вимагає конфіскувати майно родички міністра Коваля