Антикор

Позначка: Війна

  • МАГАТЕ зафіксувало дрони біля двох українських АЕС

    МАГАТЕ зафіксувало дрони біля двох українських АЕС

    Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Маріано Гроссі виразив стурбованість з приводу військових дій поблизу Рівненської і Хмельницької АЕС минулої ночі. Про це йдеться на сайті агентство у середу, 10 вересня.

    “Я глибоко стурбований подіями минулої ночі. За даними наших команд на місці, поблизу цих двох АЕС велися надзвичайно масштабні військові дії, чого в жодному разі не повинно відбуватися. Я знову закликаю до максимальної стриманості у військовому плані поблизу таких об’єктів. Серйозна ядерна аварія не відповідає інтересам нікого і їй необхідно запобігти за будь-яку ціну”, – заявив Гроссі.
    Члени групи МАГАТЕ, які працювали на Хмельницькій та Рівненській АЕС, чули безпілотники, а також постріли, перебуваючи у своїх житлових приміщеннях у містах Нетішин та Вараш, розташованих лише за кілька кілометрів від цих станцій.

    Вранці 10 вересня група МАГАТЕ на Хмельницькій АЕС отримала інформацію про те, що за ніч станція зафіксувала дев’ять безпілотників, що пролітали на відстані всього трьох кілометрів від об’єкта, а Рівненська АЕС повідомила, що спостерігала 13 таких БпЛА у своїй зоні спостереження.
    Гендиректор МАГАТЕ заявив, що подібна військова діяльність поблизу АЕС становить загрозу принципам забезпечення ядерної безпеки під час збройного конфлікту.

    “Увага всього світу – і це справедливо – прикута до вкрай складної ситуації на Запорізькій АЕС, розташованій на передовій. Однак ситуація з ядерною безпекою та фізичним захистом залишається вкрай вразливою і на чотирьох (включаючи Південноукраїнську АЕС та непрацюючу Чорнобильську АЕС – ред.) інших об’єктах, де працюють наші групи, що було наочно продемонстровано вчора ввечері”, – наголосив Гроссі.

  • Число жертв серед цивільних в Україні у 2025 році зросла на 40% – ООН

    Число жертв серед цивільних в Україні у 2025 році зросла на 40% – ООН

    Кількість жертв серед цивільних в Україні різко у 2025 році зросла на 40% порівняно з попереднім роком. Зокрема, кількість загиблих зросла на 17%, а поранених – на 46%. Про це повідомляє Монігорингова місія ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ).
    В серпні удари безпілотників ближнього радіусу дії спричинили в Україні більше жертв серед цивільних осіб, ніж будь-яка інша зброя. В результаті загинуло 58 цивільних осіб і 272 дістали поранення.
    У серпневій доповіді ММПЛУ зазначається, що близько 72% усіх жертв було зафіксовано поблизу лінії фронту, зокрема в Донецькій та Херсонській областях.
    Окрім посилення атак на лінії фронту, у 2025 році значно зросло використання зброї дальнього радіусу дії, ракет та баражувальних боєприпасів, для ураження територій, розташованих далеко від фронту, і ця тенденція продовжилася у вересні після перерви в серпні.
    Під час масованої атаки 6-7 вересня російські збройні сили, згідно з повідомленнями, застосували 810 баражувальних боєприпасів та 13 ракет. Це була найбільша кількість озброєння, використана в одній атаці з початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року. Атака охопила кілька областей країни. Внаслідок атаки щонайменше п’ятеро цивільних осіб загинули, ще 41 особа дістала поранення в шести областях, включно з Києвом.
    У серпні 2025 року також посилилися атаки на енергетичну інфраструктуру, зокрема на об’єкти газопостачання.
    Всього з початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну 24 лютого 2022 року Моніторингова місія ООН з прав людини задокументувала щонайменше 14 116 загиблих цивільних осіб, серед яких 733 дитини.
    Кількість поранених становить 36 481 особу, з них 2 285 – діти.
    Як ми вже писали, генсек ООН Антоніу Гутерреш на саміті Шанхайської організації співробітництва закликав до припинення війни в Україні.
    В ООН цього року змогли профінансувати тільки 45% допомоги українцям

  • Атака на Польщу: з’явилась перша реакція Трампа

    Атака на Польщу: з’явилась перша реакція Трампа

    Президент США Дональд Трамп вперше прокоментував атаку російських дронів на Польщу, яка є країною НАТО. Відповідний допис він зробив у власній соціальній мережі Truth Social в середу, 10 вересня.
    “Що там із порушенням Росією повітряного простору Польщі дронами? Поїхали!”, – написав він.
    Тим часом представник Білого дому повідомив, що Трамп планує сьогодні поговорити з польським президентом Каролем Навроцьким, інформує TVP.
    А речник польського уряду Адам Шлапка заявив, що премʼєр-міністр Дональд Туск у середу проведе спільну розмову з низкою європейських лідерів. У переговорах братимуть участь президенти України і Франції, премʼєри Італії та Великої Британії, а також генеральний секретар НАТО.
    Як відомо, вночі Росія запустила по Україні 415 дронів і 42 ракети. Приблизно два десятки “шахедів” порушили повітряний простір Польщі і були знищені авіацією та ППО.
    Станом на зараз у Польщі знайшли 10 дронів і уламки ракети “невідомого походження”, бо вона може виявитися засобом ППО. Судячи з оприлюднених фото, у Польщі збивали російські дрони-приманки Гербера.

  • Росіяни зруйнували Куп’янськ на 95%: ситуація у місті критична

    Росіяни зруйнували Куп’янськ на 95%: ситуація у місті критична

    У Куп’янську Харківської області зруйновані чи пошкоджені понад 95% будівель, завезти туди гуманітарну допомогу неможливо через активність російських дронів. Про розповів голова міської військової адміністрації Андрій Беседін в ефері Громадського радіо в середу, 10 вересня.

    “Ситуація критична. Близькість ворога, застосування різного озброєння, FPV, які фактично чатують на всіх логістичних шляхах, під’їздах до міста, не дають можливості не тільки повною мірою здійснювати заходи евакуації, а й завезти гуманітарну допомогу чи відремонтувати будь-які мережі критичної інфраструктури. Керовані авіаційні бомби, які щодня нищать місто, і сьогодні, на жаль, понад 95% знищено або пошкоджено”, – сказав він.

    Так, минулої доби росіяни скинули на Куп’янськ чотири КАБи, а загалом за вересень завдано вже понад 1100 ударів по населених пунктах Куп’янської громади, зокрема 36 керованих авіабомб, із них дві вагою 1,5 тонни.

    “Єдине, що може врятувати життя, це евакуація”, – наголосив Беседін, але зазначив, що темпи евакуації вкрай низькі.
    За даними міської адміністрації, на території громади залишаються 1785 жителів, із них 780 – на правому березі самого Куп’янська.

    Нагадаємо, росіяни спробували зняти постановочне відео розгортання прапора РФ в Куп’янську. Воїни ЗСУ знищили штурмову групу ворога та зірвали зйомки. DeepState прокоментував російське “флаг-шоу” у Куп’янську

  • Осінній наступ окупантів: що прогнозують експерти

    Осінній наступ окупантів: що прогнозують експерти

    Планування – ще не виконання Російське командування ФРФпоставило перед своїми військовими нове завдання: захопити три міста Донецької області під час осінньої кампанії – Покровськ, Мирноград і Добропілля. Ворог протягом осені має захопити Покровсько-Мирноградську агломерацію. Для цього створюється так званий коридор від Никанорівки та Маяка в напрямку Добропілля, туди стягують резерви. “Для них існує загроза того, що наші цю “кишку” переріжуть. Тому вони стягують туди бригади з інших напрямків”, – пояснив речник Оперативно-стратегічного угруповання військ (ОСУВ) “Дніпро” Олексій Бєльський в ефірі телемарафону. За його словами, першою ціллю російських військ є Добропілля. Після його захоплення вони планують зосередити сили на окупації Мирнограду та Покровська. Надалі загарбники хочуть оточити Костянтинівку, щоб перерізати логістичні шляхи.
    Бєльський також повідомив про те, що вже є значні втрати російських військ на Покровському напрямку. А загалом ворог намагається захопити Покровськ вже понад десять місяців, і щодня втрачає від 150 до 200 загарбників. “Коли говорять про Покровськ, Мирноград, Добропілля, ми розуміємо, що мова йде про ліквідацію українського опорного вузла Покровсько-Мирноградського охопленням його або в інший спосіб. А також заходом на північ, в тил іншої агломерації – Костянтинівка – Дружківка – Краматорськ із заходу. Якщо це так, то проглядається новий стратегічний задум росіян”, – пояснив керівник військових програм Центру глобалістики “Стратегія XXI” Павло Лакійчук в ефірі телеканалу FREEДOM. Він також наголосив, що літня наступальна операція РФ була провальною: ресурси, заплановані для реалізації стратегічного задуму, не були залучені, а завдання залишилися невиконаними. “Заявляючи про продовження бойових дій, начальник Генштабу РФ Валерій Герасимов фактично говорить про початок планування нової операції. Вона може проходити по тих же напрямках, а може ширше чи вужче. Новий розрахунок сил і засобів ведеться, але стратегічні цілі не змінюються”, – пояснив експерт. Він зазначив, що успіх майбутніх операцій противника залежить не тільки від планування, а й від наявності ресурсів та особового складу. Передбачити тяжко, чи зможе Росія зібрати необхідну кількість особового складу, чи проведе додаткову мобілізацію або залучить союзників. Те саме стосується і матеріальних ресурсів: якщо ЗСУ будуть їх своєчасно вибивати, ніяких запасів у противника не вистачить.
    Тим часом, вважає Лакійчук, українські захисники готові до відбиття нових спроб агресії на Донецькому напрямку – ефективність оборони залежатиме від ефективності планування українського командування.
    До слова, за інформацією військово-політичного аналітика Дмитра Снєгирьова, станом на вересень 2025 року Сили оборони України контролюють близько 33% територій Донецької області. Зокрема, це найбільші промислові агломерації – Покровська (Покровськ, Мирноград, Добропілля) і Слов’янсько-Краматорська (Слов’янськ, Краматорськ, Дружківка, Костянтинівка). Домогтися контролю над цими промисловими агломераціями і є стратегічним завданням російських окупантів. Успіх малоймовірний Ветеран російсько-української війни, майор запасу Олексій Гетьман в ефірі 24 Каналу нагадав, що Головком ЗСУ Олександр Сирський підбив підсумки літньої кампанії росіян: ніяких цілей, які окупанти анонсували, вони не досягли.
    Вінвважає малоймовірним те, що під час “осінньої кампанії” росіянам вдасться десь просунутись на фронті. “Зараз на Покровський і Запорізький напрямки перекидаються сили росіян з Сумського і, скоріш за все, з Херсонського напрямку. Нині вони анонсували, що літня операція – це тренування і от все вони вирішать під час осінньої операції. Тобто вересень-жовтень зроблять “потужний удар і щось там прорвуть. Але виникає риторичне питання: а за рахунок чого вони збираються це зробити? За рахунок перегрупування? Але так воно не працює”, – зазначив експерт. На його переконання, для якогось прориву треба більше живої сили, а у росіян з цим проблема. Гетьман підкреслив, що кількість російських військ в останні місяці не збільшилася на лінії фронту і про це каже наше ГУР. “Кількість росіян – до 700 тис. – вона не зменшується, на жаль, але вона й не збільшується. Не зменшується, бо вони можуть мобілізувати в різний спосіб до 30 тис. на місяць і приблизно стільки ж вони втрачають”, – прокоментував він. Гетьман зауважив, що видання Bild порахувало, що за перше півріччя 2025 року росіяни мобілізували 150 тис., а це 25 тис. на місяць. Водночас втрачали вони в цей період більше щомісяця, ніж могли мобілізувати. Тобто, виходить, у той час армія їхня потроху зменшувалася. Зараз втрати росіян стали меншими, але лише тому, що менше людей беруть участь в бойових зіткненнях. Вони зараз концентруються і готуються до наступу на Херсонському напрямку. Чи вдасться – важко сказати, але малоймовірно, що вони досягнуть успіху.
    Ветеран нагадав про невдачі росіян під час літньої кампанії. Вони тривалий час намагалися оточити Покровськ, але їм це не вдалося і вони й досі перебувають на тих самих позиціях, що й раніше.
    Також була невдала авантюра щодо Добропілля. Там ширина їхнього просування була 1 км, вони прострілювалися навіть зі стрілецької зброї з обох флангів. Туди прибув наш “Азов” і поступово майже все це просування було ліквідовано.
    Також, нагадав він, були спроби росіян атакувати на Куп’янському напрямку, на Запорізькому, і продовжуються спроби атак на Покровський напрямок, але поки що ні до яких просувань це не призвело. Навпаки, хоч ми і в обороні, але вдається робити й контрудари. І якщо можуть наші військові десь вибити ворога з тих позицій, які він займає, то вони його вибивають.
    У той же час, за словами Гетьмана, окупанти зараз активно застосовують інформаційну складову, щоб вплинути у тому числі й на поведінку західних країн-союзниць України, щоб підірвати їхню віру в Україну і зменшити підтримку.
    Галина Гірак

  • Автомобіль евакгрупи підірвався у Бериславі: загинув поліцейський

    Автомобіль евакгрупи підірвався у Бериславі: загинув поліцейський

    Автомобіль евакуаційної групи, яка напередодні виконували завдання з евакуації громадян, на виїзді з Берислава Херсонської області підірвався на вибухонебезпечному предметі. Про це повідомив очільник ї міської військової адміністрації Володимир Літвінов у Telegram в середу, 10 вересня.

    “Сьогодні евакуаційна група, до складу якої входили троє співробітників Бериславського районного відділу поліції, поверталася з міста Берислав до місця тимчасової дислокації підрозділу. Напередодні вони виконували завдання з евакуації, під час якого потрапили під ворожий обстріл”, – написав він.

    За його словами, під час виїзду з міста службовий автомобіль комунального підприємства наїхав на вибухонебезпечний предмет. Внаслідок підриву один поліцейський загинув, ще двоє його колег та двоє працівників комунального підприємства Бериславської громади дістали поранення.

    “Всім постраждалим надано необхідну медичну допомогу”, – зазначив Літвінов.

  • Мир в Україні: Венс побачив “неймовірний прогрес”

    Мир в Україні: Венс побачив “неймовірний прогрес”

    Переговори щодо завершеня війни в Україні звузились до двох ключових питань і у цьому полягає “неймовірний прогрес”. Про це сказав віце-президент США Джеймс Ді Венс в ефірі телеканалу One America News у середу, 10 вересня.
    “Я думаю, що зараз ми досягли точки, коли принаймні звузили це до кількох ключових питань. Одне з них – територіальне. Росіяни хочуть близько 6 тисяч квадратних кілометрів, які вони ще не захопили військовою силою. Саме цього хочуть росіяни. Українці ж хочуть гарантій безпеки, чи то від європейців, чи від когось іншого, бо вони хочуть бути впевненими, що якщо вони укладуть угоду, росіяни не повернуться через кілька місяців чи кілька років, вимагаючи ще більше”, – заявив він.
    Венс вважає, що вдалося досягти “неймовірного прогресу”, виділивши та визначивши ці два основні питання.
    “Питання полягає в тому, чи пройдуть росіяни та українці через двері миру, які відкрив президент (Дональд Трамп – ред.)”, – зазначив він.
    Віце-президент США запевнив, що Білий дім продовжує наполегливо над цим працювати.
    “Ми просто продовжимо працювати над цим. І я дійсно вважаю, що врешті-решт дійде до мирного врегулювання”, – резюмував Венс.
    Раніше президент Володимир Зеленський заявив, що ЗСУ не залишать Донбас. За його словами, якщо вивести війська, то це відкриє передумови для третьої війни з Росією і її наступу на Запорізьку, Дніпропетровську області та Харків.
    Атака дронів на Польщу: з’явилась реакція Кремля

  • Генштаб заявив про активні бої на 13 напрямках

    Генштаб заявив про активні бої на 13 напрямках

    Від початку поточної доби на фронті відбулося 82 бойові зіткнення українької армії з російськими загарбниками. Про це повідомив Генштаб ЗСУ в оперативному зведенні в середу, 10 вересня.
    Так, на Північно-Слобожанському і Курському напрямках наші воїни відбивали п’ять ворожих атак. Чотири боєзіткнення досі тривають.
    На Південно-Слобожанському напрямку ворог здійснив шість атак у районах Вовчанська, Амбарного і Одрадного.
    На Куп’янському напрямку ЗСУ відбивали дві атаки ворога в районах Мирного та Борівської Андріївки. Одне боєзіткнення триває.
    На Лиманському напрямку загарбницька армія здійснила вісім атак біля населених пунктів Греківка, Середнє, Колодязі та Шандриголове. Одне боєзіткнення досі триває.
    На Сіверському напрямку підрозділи росіян шість разів намагалися просуватися у районах Серебрянки, Григорівки та у напрямку Виїмки. Одне боєзіткнення триває.
    На Краматорському напрямку ворог тричі здійснював наступальні дії у районі Майського та в напрямках Ступочок й Предтечиного. Два боєзіткнення досі тривають.
    На Торецькому напрямку противник сім разів намагався вклинитися в оборону ЗСУ в районах Щербинівки, Плещіївки, Русиного Яру та Полтавки. Одне боєзіткнення ще триває.
    На Покровському напрямку російські окупанти здійснили 26 штурмів у районах населених пунктів Володимирівка, Вільне, Золотий Колодязь, Никанорівка, Родинське, Новоекономічне, Миролюбівка, Звірове, Удачне, Дачне, Новоукраїнка. Сили оборони стримують натиск та вже відбили 22 атаки.
    На Новопавлівському напрямку українські захисники зупинили 11 штурмів, ще чотири боєзіткнення досі тривають. Противник намагається просуватися в районах Філії, Олександрограда, Маліївки, Ольгівського, Новоіванівки та в напрямку Іванівки.
    На Гуляйпільському напрямку ворог один раз наступав в районі Білогір’я.
    На Оріхівському напрямку противник один раз проводив наступальні дії в районі Плавнів.
    На Придніпровському напрямку відбито дві атаки противника в напрямку Антонівки та Садового.

  • Політична криза у Франції: що це означає для України

    Політична криза у Франції: що це означає для України

    Затяжна політична криза Експерти зауважують, що в основі нинішнього шторму лежить авантюрне рішення Еммануеля Макрона призначити дострокові вибори у червні 2024 року. Після переобрання у 2022 році президент уже не мав абсолютної більшості, і він спробував повернути собі вплив у Національній Асамблеї. Проте ця спроба виявилася очевидно провальною, оскільки він пішов на ризик тоді, коли його головний опонент, ультраправе “Національне об’єднання”, перебувало на піку підтримки та здобуло переконливу перемогу на європейських виборах.
    Тому після розпуску парламенту та дострокових виборів політичний ландшафт Франції кардинально змінився. Центристська коаліція Макрона не змогла отримати більшість, тоді як ультраправе “Національне об’єднання” та лівий блок “Новий народний фронт” значно зміцнили свої позиції.
    Це створило ситуацію “підвішеного парламенту”, де жодна політична сила не мала достатньої підтримки для формування уряду самостійно. Президент Еммануель Макрон, втративши абсолютну більшість у парламенті, був змушений піти на складні компроміси, щоб забезпечити стабільність уряду.
    В умовах політичного тупика Макрон вирішив призначити прем’єр-міністром Франсуа Байру, який був його давнім соратником і лідером центристської партії “Демократичний рух” (MoDem). Тобто виникнення уряду Байру було прямим наслідком глибокої політичної кризи, яка охопила країну після дострокових виборів 2024-го.
    Проте, цей крок не приніс бажаної стабільності. 8 вересня 2025 року парламент Франції виніс уряду Байру вотум недовіри. Основною причиною падіння Байру став його план щодо різкого скорочення державних витрат (на 43,8 млрд євро), спрямований на зменшення бюджетного дефіциту.
    Як зауважує журналіст Гаррісон Стетлер у статті для The New York Times, запропонований Байру бюджет на 2026 рік передбачав мільярдні скорочення, в основному за рахунок робітничого й середнього класу. План включав замороження соціальних виплат, скорочення державних службовців і навіть скасування двох святкових днів. Кінцевою метою було зниження дефіциту до рівня нижче 3% ВВП, як того вимагає ЄС, до 2029 року.
    Але цей план не знайшов підтримки ні серед лівої, ні серед правої опозиції, що призвело до поразки під час голосування про довіру уряду. Сетлер зазначає, що цього сценарію можна було легко уникнути. Альтернативним рішенням могло стати запровадження податку на надбагатих, яке раніше підтримала нижня палата парламенту, але уряд від цієї ідеї відмовився.
    Тому вже 9 вересня 2025 року Байру подав у відставку. Макрон призначив новим прем’єр-міністром Франції Себастьяна Лекорню.
    Відставка Байру поглибила політичну кризу у Франції. Це вже п’ятий прем’єр-міністр, який змінився за менш ніж два роки. Причиною нестабільності є відсутність у Макрона більшості в парламенті, що робить ухвалення будь-яких важливих рішень надзвичайно складним. Що буде далі Для аналітиків падіння уряду Байру не стало новиною – його прогнозували давно. Причому сам прем’єр по суті ініціював власну відставку. 25 серпня Франсуа Байру оголосив, що через два тижні винесе на розгляд парламенту питання про вотум довіри уряду. Це рішення багато аналітиків назвали “прем’єрським самогубством”. “Рішення Байру стало справжнім подарунком для партії Марін Ле Пен “Національне об’єднання” – там заявляють, що розраховують на дострокові парламентські вибори, на яких мають реальні шанси отримати більшість”,- писали аналітики видання Європейська правда. Експосол України у Франції Олег Шамшур теж зазначає: відставка Байру не стала несподіванкою. За словами експосла в коментарі ZN.UA, вона є прямим наслідком помилкового рішення Макрона розпустити Національну асамблею.
    На думку Шамшура, ці події, разом із втратою президентом підтримки в парламенті, свідчать про глибоку політичну кризу у Франції. Вона пов’язана з тим, що інституції П’ятої республіки погано функціонують у сучасних реаліях. Це також відображає фрагментацію та поляризацію французького суспільства, що призводить до посилення позицій як правих, так і лівих екстремальних сил. Анонсовані на 10 вересня масові демонстрації “Заблокуймо все” свідчать про поширення протестних настроїв.
    Окрім політичної нестабільності, Франція, як і інші європейські країни, переживає кризу моделі “суспільства загального добробуту”. Фінансова ситуація в країні критична, але французи не готові до скорочення соціальних видатків, що ще більше посилює нестабільність, зазначає Шамшур.
    І кінця кризі не видно. “Якщо він (Макрон – ред.) висуне премʼєра, який не користуватиметься підтримкою Національної асамблеї, то це буде прем’єр на кілька місяців”,- переконаний Шамшур. Політолог Володимир Фесенко теж підкреслює, що відставка уряду Франції посилює політичну нестабільність у країні та послаблює позиції Макрона. Проблема є наслідком помилкового рішення французького президента від 2024 року, коли він призначив дострокові парламентські вибори, переконаний експерт. “Це була авантюра, за яку Макрон розплачується досі”,– зазначив політолог в ефірі 24 каналу. Попри те, що Макрон має право призначити нового прем’єра без згоди Національних зборів, йому потрібна більшість для ухвалення бюджету та інших важливих рішень. Наразі такої більшості немає: парламент розділений на лівих і правих, які об’єднані своєю опозицією до чинного президента.
    Фесенко вважає, що дострокові парламентські вибори можуть посилити проблеми Макрона, оскільки існує ризик перемоги партії Марін Ле Пен. Вона відома своїми проросійськими поглядами, зокрема, визнанням окупації Криму. Тому Макрон намагатиметься знайти компроміси та побудувати “хитку конструкцію”, щоб уникнути виборів. Що буде з Україною На думку Фесенка, ця криза вплине на Україну опосередковано. Попри прогнозовану кризу, підтримка нашої держави з боку Франції збережеться. Однак, можуть виникнути певні бюджетні проблеми. Фесенко нагадав, що не тільки Макрон є лідером “коаліції охочих”, а європейська солідарність щодо підтримки України нікуди не зникне.
    А от Шамшур в цьому не впевнений. Дипломат зазначив, що підтримка України може ослабнути. Макрон, який виступає лідером мобілізації європейської допомоги Києву, зараз має ослаблені позиції всередині країни. Крім того, до формування уряду французькі міністерства працюватимуть в мінімальному обсязі. А складна соціально-політична ситуація та плачевний стан фінансів відволікатимуть увагу уряду, що неминуче позначиться на масштабах і формах підтримки України.
    Крім того, пересічні французи не готові платити з власної кишені за проблеми з бюджетом та необхідністю мілітаризації. Населення Франції завжди агресивно відстоює свої права рано виходити на пенсію, працювати менше та отримувати високі соціальні виплати.
    Газета The Washington Post вважає, що небажання французів пожертвувати навіть двома вихідними днями для військових потреб свідчить про їхню неготовність стати на “військові рейки”. Це є поганою новиною для України, яка потребує допомоги, а також для самої Франції, адже, за словами видання, “цій країні ніколи не було добре після того, як вона провалювала належну підготовку до війни”.
    Валерія Шипуля

  • У Москві заявили, що “не планували” бити по Польщі

    У Москві заявили, що “не планували” бити по Польщі

    Країна-агресор Росія начебто “не планувала” атакувати цілі на території Польщі у ніч на середу, 10 вересня. Про це повідомило міноборони РФ у Телеграм.
    Там визнали, що завдали ударів по Україні в Івано-Франківській, Хмельницькій, Житомирській областях, а також у містах Вінниця та Львів. І, як четвертий рік поспіль не втомлюються заявляти в Москві, нібито “цілі удару досягнуто, усі призначені об’єкти вражено”.
    Разом з тим “об’єкти для ураження на території Польщі не планувалися”.
    “Максимальна дальність польоту застосовуваних в ударі російських БпЛА, які нібито перетнули кордон з Польщею, не перевищує 700 км (відомо, що дальність “шахедів” перевищує 1000 кілометрів – ред.). Тим не менш, ми готові на цю тему провести консультації з міністерством оборони Польщі”, – додали в російському міноброни.
    Як відомо, вночі Росія запустила по Україні 415 дронів і 42 ракети. Приблизно два десятки “шахедів” порушили повітряний простір Польщі і були знищені авіацією та ППО.
    Станом на зараз у Польщі знайшли сім дронів і уламки ракети “невідомого походження”, бо вона може виявитися засобом ППО. Судячи з оприлюднених фото, у Польщі збивали російські дрони-приманки Гербера.