Уряд України прийняв рішення оголосити конкурс на посади членів наглядової ради Нафтогазу. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко. Це є частиною плану уряду з оновлення менеджменту державних компаній у сфері енергетики. Свириденко також зазначила, що контракти чинного складу наглядової ради Нафтогазу закінчуються у січні, тому конкурс проведуть негайно для затвердження нового складу ради та забезпечення її безперервної роботи. Прем’єр-міністр очікує, що новий склад наглядової ради Нафтогазу буде сформований до 20 січня 2026 року. Також відомо, що уряд затвердив план щодо перезавантаження енергетичного сектору, пріоритетом якого є зміна наглядової ради НАЕК Енергоатом у зв’язку з операцією Мідас та виявленням корупції в енергетиці.
Позначка: Уряд
В Україні стартувала Зимова підтримка
В Україні офіційно стартувала програма Зимова підтримка. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко у Телеграм в суботу, 15 листопада.
“Відсьогодні усі громадяни України, які перебувають на території країни, можуть подати заявку на разову грошову допомогу в розмірі 1000 грн. Заявку на дітей подають батьки або опікуни”, – написала вона.
За словами Свириденко, з 15 листопада подати заявку можна в застосунку Дія. Після оформлення українці отримають підтвердження про обробку заявки, а кошти будуть нараховані на картку Національний кешбек. Подати заявку можна до 24 грудня 2025 року, а використати гроші – до 30 червня 2026 року.
Кошти дозволяється витратити на оплату комунальних послуг, придбання ліків, продуктів, книжок, благодійні внески та поштові послуги.
Заявки на дітей подають батьки або опікуни.
Також з 18 листопада 1000 гривень автоматично отримають на спеціальний рахунок всі пенсіонери та отримувачі соцвиплат, які користуються послугами Укрпошти. Додатково подавати заяву не потрібно.
Українці, які отримують пенсію на карту банку й не користуються Дією, можуть особисто подати заявку у відділенні Укрпошти з 18 листопада до 24 грудня.
Використати ці кошти можна до 25 грудня 2025 року – на товари українського виробництва, що продаються в Укрпошті, а також на поштові та інші послуги у відділеннях, включно з оплатою комунальних рахунків та переказами на Сили оборони.
Свириденко нагадала, що Зимова підтримка – елемент комплексної ініціативи, яку уряд реалізує за дорученням президента. Вона також включає:
Зеленський анонсував нові рішення проти дронів РФ
Президент Володимир Зеленський повідомив, що нині Україна готує додаткові рішення для посилення протидії російським дронам у семи прикордонних і прифронтових областях. Про це стало відомо за результатами Ставки.
Мовиться про Чернігівщину, Сумщину, Харківщину, Донеччину, Запоріжжя, Дніпропетровщину та Херсонщину.
“Готуємо спеціальні рішення, які можуть зміцнити наш захист саме в цих областях і завдати більших втрат окупанту, і передусім тим російським підрозділам, які знущаються над нашими містами, які знущаються над нашими людьми в Нікополі, у Херсоні, в інших наших містах, до яких їм легше дотягнутись. Вони влаштовують фактично сафарі на людей та навчають операторів дронів за рахунок вбивств українців на вулицях, на дорогах. Потрібно більше захисту і більше активних наших операцій”, – зазначив глава держави.
Він зауважив, що Сили безпілотних систем ЗСУ, зокрема, “Птахи Мадяра” та інші підрозділи “будуть задіяні значно більше й отримають більше ресурсу”.
“Вже є розширений функціонал для військових – у різних бригадах про це ми говорили. І вже з 1 грудня має запрацювати система електронних балів за евакуацію поранених наземними роботизованими комплексами і також за інші використання НРК бойовими підрозділами. Рішення – воно підготовлене. Повністю забезпечуємо і пряме фінансування бригадам на їхні потреби: на дрони, на закупівлю комплектуючих”, – додав Зеленський.
Зеленський провів важливу нараду із Свириденко
Президент Володимир Зеленський провів нараду з прем’єр-міністром Юлією Свириденко, з якою обговорив кадрові зміни в уряді. Про це глава держави повідомив у Телеграм у п’ятницю, 14 листопада.
“Говорили й про кадрові зміни в уряді – премʼєр-міністр України запропонує кандидатури міністрів енергетики та юстиції”, – написав Зеленський.
Також Свириденко доповіла про запуск процесів аудиту в державних компаніях, під час наради було визначено, що терміни перевірок мають бути оперативними, а всі результати мають бути направлені до правоохоронних та антикорупційних органів для відповідного реагування.
“З урахуванням результатів будуть і кадрові рішення”, – зазначив президент.
Він також доручив прем’єру оперативно інформувати ключових партнерів України щодо результатів перевірок і відповідних рішень.
“Прозорість у державних компаніях і відсутність будь-яких схем має бути гарантована”, – підкреслив глава держави.
Крім того, обговорювалась ситуацію з відновленням в областях після російських ударів. За словами Зеленського, ремонтні бригади працюють майже в цілодобовому режимі, залучені необхідні ресурси. Резерви обладнання збільшуються. Постійно триває робота з партнерами щодо цього.
Також Свириденко доповіла про виконання програм підтримки прифронтових і прикордонних громад.
“Вже із завтрашнього дня стартує нова програма зимової підтримки для наших людей – урядовці представлять публічно всі деталі. Минулого року більш ніж 14 млн українців скористалися зимовою підтримкою, і на цю зиму передбачаємо не менший обсяг”, – запевнив Зеленський.
Як відомо, 10 листопада НАБУ та САП оголосили про проведення масштабної операції Мідас з виявлення корупції в енергетиці, в тому числі, з відмивання коштів Енергоатома у великих масштабах.
Пізніше стало відомо, що зловмисники легалізували кошти через офіс колишнього народного депутата, а нині сенатора РФ Андрія Деркача. Учасники схеми “відмили” близько 100 млн доларів.
Наразі підозри оголошено семи фігурантам, з них п’ятеро затримані і суд отбрав їм запобіжні заходи. Два міністри написали заяви про звільнення.
Також президент Володимир Зеленський ввів санкції проти двох осіб.
Кінець шатдауну. Що не так із законом Трампа
Президент США Дональд Трамп ввечері у середу, 12 листопада, підписав закон про державне фінансування, поклавши край рекордному 43-денному шатдауну. В результаті нього федеральні службовці залишалися без зарплати, сотні пасажирів застрягали в аеропортах, в деяких продовольчих банка утворилися довжелезні черги.
В свою чергу демократи дуже не задоволення прийняттям проміжного законодавства, адже хотіли продовжити термін дії розширеної податкової пільги. Внутрішні чвари Варто зазначити, що Трамп підписав документ про фінансування лише через кілька годин після того, як Палата представників ухвалила цей документ.
Демократи хотіли продовжити термін дії розширеної податкової пільги, яка закінчується наприкінці року та знижує вартість медичного страхування. Вони відмовилися погодитися із законопроектом про короткострокові витрати, який не враховував цей пріоритет. Але республіканці заявили, що це окрема політична суперечка, яку слід провести іншим разом.
Тиск, спричинений припиненням роботи уряду, відобразився, коли законодавці обговорювали цей захід щодо витрат у Палаті представників.
Республіканці заявили, що демократи намагалися використати ситуацію з урядом, щоб перемогти в політичній суперечці.
“Вони знали, що це завдасть болю, і все одно це зробили”, – сказав спікер Палати представників Майк Джонсон.
В свою чергу демократи заявили, що республіканці на початку цього року намагалися ухвалити податкові пільги, які, на їхню думку, здебільшого принесуть користь багатим. Але законопроект, який Палата представників розглянула в середу, “ставить сім’ї у невизначений стан без жодної гарантії, що коли-небудь буде голосування за розширення податкових пільг, щоб допомогти звичайним людям оплачувати медичне обслуговування”, – сказав представник Джим Макговерн, демократ від штату Массачусетс. Що входить до законопроекту про припинення шатдауну Цей закон є результатом угоди, досягнутої вісьмома сенаторами, які посварилися з демократами після того, як дійшли висновку, що республіканці не погодяться використовувати державне фінансування для продовження податкових пільг на охорону здоров’я.
Цей законодавчий “компроміс” фінансує три щорічні законопроекти про витрати та продовжує решту державного фінансування до 30 січня. Республіканці пообіцяли провести голосування до середини грудня щодо продовження субсидій на охорону здоров’я.
Законопроект також включає скасування звільнення федеральних працівників адміністрацією Трампа з початку припинення роботи уряду. Він також захищає федеральних працівників від подальших звільнень до січня та гарантує їм виплату зарплати після завершення припинення роботи уряду. Законопроект для Міністерства сільського господарства означає, що люди, які покладаються на ключові програми продовольчої допомоги, отримуватимуть ці виплати без загрози переривання роботи протягом решти бюджетного року.
Демократи дуже не задоволенні прийняттям проміжного законодавства. Як повідомила демократка від Каліфорнії Ненсі Пелосі, розширена податкова пільга була розроблена для того, щоб надати більшій кількості людей доступ до медичного обслуговування, і жоден республіканець не проголосував за неї. Нагадаємо, що в США діє податкова пільга, накладена на період пандемії COVID-19.
За її словами, без розширеної податкової пільги страхові внески для мільйонів американців у середньому зростуть більш ніж удвічі. Водночас, за прогнозами Бюджетного управління Конгресу, понад два мільйони американців наступного року повністю втратять медичне страхування. Головний бій ще попереду Незрозуміло, чи знайдуть партії якусь спільну мову щодо охорони здоров’я до грудневого голосування в Сенаті.
Водночас, деякі республіканці заявили, що вони відкриті для продовження додаткових пільг, оскільки страхові внески для мільйонів людей зростуть, але вони також хочуть нових обмежень щодо того, хто може отримувати субсидії. Дехто стверджує, що податкові кошти для цих планів повинні спрямовуватися через окремих осіб, а не безпосередньо до страхових компаній.
Демократи в Палаті представників висловили великий скептицизм щодо цих заяв і того, що зусилля Сенату призведуть до прориву.
Роза ДеЛауро, представниця Демократичної партії від штату Коннектикут, провідна представниця Комітету з асигнувань Палати представників, заявила, що республіканці протягом останніх 15 років хотіли скасувати реформу охорони здоров’я.
“Саме цього вони й намагаються досягти”, – сказала вона.
Канада зменшує квоту на візи для іноземців
Канада готується суттєво обмежити кількість тимчасових резидентів, які зможуть в’їхати до країни вже наступного року. Про це йдеться у новому міграційному плані уряду, передає РБК-Україна.
Згідно з новим федеральним бюджетом, у 2026 році Канада планує прийняти 385 тисяч тимчасових мешканців – це на 43% менше, ніж було заплановано на 2025 рік. Протягом наступних двох років квота ще зменшиться – до 370 тисяч осіб. Торік імміграційний план передбачав понад 516 тисяч нових тимчасових жителів.
За словами міністра фінансів Франсуа-Філіп Шампаня, уряд Канади прагне повернути імміграцію до “більш сталого рівня”.
“Канадці розуміють, що ми досягли меж своїх можливостей. Ми не закриваємо двері, але переходимо до більш збалансованого підходу”, – зазначив він.
У документі зазначено, що кількість тимчасових іноземних працівників у 2025 році вже зменшилася вдвічі порівняно з попереднім роком, а кількість студентів-іноземців – на 60%. Також скоротилася кількість прохачів притулку – приблизно на третину.
Попри це, Канада планує й надалі надавати постійний вид на проживання 380 тисячам людей щороку – на рівні минулорічних показників.
Новий підхід спрямований на те, щоб імміграція більше відповідала економічним потребам країни. Так, уряд прагне, щоб частка економічних мігрантів серед усіх новоприбулих зросла з 59% до 64% протягом трьох років.
Також передбачено одноразовий захід для прискореного надання статусу постійного проживання 33 тисячам власників робочих віз та запуск нової програми для власників американських віз H-1B, зокрема у сфері технологій.
Крім того, уряд інвестує 1,7 мільярда доларів протягом 13 років у залучення висококваліфікованих дослідників до університетів Канади.
Як відомо, за останні п’ять років у Канаді помітно зросла кількість громадян, які вважають, що країна приймає надто багато іммігрантів – нині таких понад 56%.
Водночас правозахисні організації розкритикували нову політику.
“Це спроба зробити мігрантів цапами-відбувайлами за проблеми, які створив сам уряд – від браку житла до перевантаженої медицини”, – заявив Саїд Хуссан із Migrant Rights Network.
Однак уряд наполягає, що скорочення імміграції – це зараз дуже необхідний захід, спрямований на стабілізацію ринку праці та зниження навантаження на соціальні системи країни.
Фінальний підпис Трампа: США вийшли з шатдауну
Президент США Дональд Трамп поставив фінальний підпис під законом про державне фінансування, що офіційно закриває цей історичний період, тривалістю 43 дні. Про це у четвер, 13 листопада, повідомляє АР.
За повідомленям агентства, процес був завершений після того, як законопроєкт отримав схвалення в Палаті представників – 222 голоси “за” проти 209 “проти” – після активних дебатів.
Церемонія підписання відбулася всього через кілька годин після голосування, і тепер документ уже набув чинності.
У своїй промові перед підписанням Трамп сказав: “Для мене честь зараз підписати цей неймовірний законопроєкт”.
Він сказав, що уряд більше ніколи не повинен закриватися, додавши: “Це не спосіб керувати країною”.
Підпис господаря Білого дому документу викликав оплески присутніх, проте запитання журналістів щодо інших тем, зокрема скандалу навколо Епштейна, залишилися без відповіді, оскільки пресу попросили залишити Овальний кабінет.
Нагадаємо, часткове призупинення роботи федерального уряду почалося 1 жовтня через брак домовленостей щодо фінансування. Проблема виникла на тлі розбіжностей між Республіканською партією та Демократами у Конгресі, які не змогли узгодити витрати, включаючи питання охорони здоров’я. Обидві сторони продовжують звинувачувати одна одну в затягуванні шатдауну та використанні цієї ситуації в політичних цілях.
Зазначимо, що з 1977 року уряд США припиняв роботу понад 20 разів через подібні конфлікти. Найдовший шатдаун до цього тривав 35 днів – від 22 грудня 2018 року до 25 січня 2019 року під час першого президентського терміну Дональда Трампа.
Раніше президент США Дональд Трамп заявляв, що шатдаун не завдає шкоди економіці Сполучених Штатів.
Найтриваліший в історії. Шатдаун у США
Конгрес США схвалив законопроєкт для припинення шатдауну
Конгрес Сполучених Штатів схвалив законопроєкт для завершення шатдауну, відновлюючи роботу американського уряду, яка була паралізована впродовж 43 днів. За даними кореспондента Укрінформу, законодавча ініціатива направлена на підпис президенту Дональду Трампу.
Проєкт отримав підтримку 222 членів Палати представників, тоді як 209 проголосували проти. Серед прихильників було шестеро демократів, а двоє республіканців виступили із запереченнями.
Цей компромісний документ забезпечує фінансування урядових структур до січня, а також передбачає три окремі бюджетні закони, що охоплюють програми у сферах сільського господарства, будівництва військової інфраструктури, підтримки ветеранів і діяльності законодавчих органів на більшу частину 2026 року.
Закон також гарантує повернення на роботу працівників, звільнених упродовж шатдауну, із виплатою заробітної плати за цей період.
Раніше повідомлялося, що Сенат схвалив законопроєкт щодо відновлення функціонування федерального уряду, зробивши вирішальний крок у завершенні найтривалішого шатдауну в історії США.
Раніше глава США Дональд Трамп заувив, що шатдаун не завдає шкоди економіці Сполучених Штатів.
В Сербії планують закрити три незалежні ЗМІ, зокрема Радіо Свобода
Міністр інформації та телекомунікацій Сербії Борис Братіна звинуватив незалежні телеканали Nova і N1 та сербську службу Радіо Свобода в підривній діяльності та анонсував заходи для припинення їхньої роботи. Про це він сказав в ефірі сербського телеканалу Pink.
N1 та Nova “працюють як представництва іноземних агентств”, а “Радіо Свобода” начебто поширює антисербську пропаганду, заявив сербський чиновник.
“N1 діє як Радіо Вільна Європа, яке однозначно потрібно зняти з ефіру. Воно в нас було під час бомбардування 1999 року. Чи не ганьба, що одна країна дозволила б існування ЗМІ, які виступають проти своєї держави?” – заявив міністр.
Він не уточнив, як саме планує закривати ці телеканали, але згадав певні зміни до законодавства.
На слова Братіни відреагувала Незалежна асоціація журналістів Сербії, назвавши їх прямим ударом по свободі ЗМІ та спробою придушення плюралізму.
Раніше Александар Вучич заявив, що Сербія готова продавати боєприпаси Євросоюзу, навіть якщо вони будуть передаватися Україні.
Після цього у Кремлі заявили, що Росії менше всього хотіли б бачити передачу Україні боєприпасів, які були вироблені в Сербії.
Кабмін усунув з посади віце-президента Енергоатому
Віце-президента Енергоатому Якоба Гартмута (також трапляється варіант написання “Хартмут”) рішенням уряду України усунули з посади. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлію Свириденко в Telegram.
“На підставі матеріалів, отриманих від НАБУ, уряд ухвалив рішення терміново (усунути) віце-президента, члена правління Якоба Гартмута”, – зазначила вона.
Кабмін доручив в.о. голови правління компанії відсторонити головного консультанта президента НАЕК Енергоатом Дмитра Басова, якому повідомили про підозру.
Уряд вимагає скинути з посад співробітників, чия причетність до злочинів ще перевіряється. Йдеться про:
“Якщо під час розслідування НАБУ буде виявлено причетність інших працівників до вчинення злочину, т.в.о. голови правління зобов’язаний їх відсторонити та сприяти в розслідуванні щодо цих осіб”, – зазначила Свириденко.