На рахунках бригад залишається до 20 млрд на потреби фронту – Шмигаль

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що на рахунках бойових бригад залишилося до 20 мільярдів гривень, які були виділені на закупівлю дронів, ремонт техніки та інші потреби на фронті. Він закликав оперативно використовувати ці кошти. Також було зазначено, що загальна потреба в зовнішньому фінансуванні цього року становить 39,3 мільярда доларів, з яких вже залучено понад 20 мільярдів доларів. Шмигаль також обговорив фінансування держбюджету та домовленості з партнерами на майбутні роки.

Швеція схвалила рекордне збільшення оборонного бюджету

Уряд Швеції 19 червня спільноз усіма парламентськими партіями одностайно погодився на безпрецедентне збільшення оборонного бюджету країни. Про це інформує пресслужба Міноборони країни у четвер, 19 червня.
Мета рішення – якнайшвидше досягти нового цільового показника НАТО у 3,5% ВВП на потреби оборони. Уперше в історії Швеції значна частина зростання фінансуватиметься коштом тимчасових державних запозичень.
У разі, якщо НАТО додатково ухвалить ціль у 1,5% ВВП на ширші інвестиції в сферу безпеки, Стокгольм має намір досягти й цього орієнтиру.
Фінансування нових витрат на військову та цивільну оборону дозволить тимчасове відхилення від фіскальних обмежень на 2026-2034 роки.
Граничний рівень додаткового боргу встановлено на рівні 300 мільярдів крон, з яких до 50 мільярдів спрямують на інфраструктуру, стратегічні запаси продовольства, пального та медикаментів.
Водночас у заяві акцентували, що допомога Україні не включена в межу боргового фінансування і фінансуватиметься окремо, без обмежень.
Швеція також зобов’язується до 2035 року повернутися до збалансованого бюджету.
Окрім зростання оборонного фінансування, угода передбачає нарощування чисельності збройних сил, закупівлю озброєння, підвищення боєготовності, формування стратегічних резервів, збільшення кількості навчань, а також розвиток оборонної промисловості.
Документ також містить положення про укріплення критичної інфраструктури, підтримку життєво важливих функцій держави та підвищення стійкості суспільства до зовнішніх загроз. Особливу увагу буде приділено інвестиціям у наукові розробки, включно з технологіями подвійного призначення та оборонними інноваціями, зокрема в космічній сфері.
Уряд також анонсував новий етап оборонних консультацій восени 2025 року. У бюджеті на 2026 рік будуть представлені нові пропозиції щодо довгострокового фінансування армії та підтримки України. До кінця 2030 року планується оновлення оцінки безпекової ситуації.

Раніше генсек НАТО Марк Рютте заявив, що більшість європейських країн підвищать видатки на оборону. Він назвав таке збільшення витрат “дуже хорошою новиною” і знову наголосив на необхідності “більш справедливого балансу” зі США.

Нагадаємо, у НАТО фіксують найбільше з часів Холодної війни зростання витрат на оборону.

Швеція витрачатиме 5% ВВП на оборону через загрозу з боку РФ

В Іспанії назвали остаточні причини масштабного блекауту

Уряд Іспанії опублікував звіт про велике відключення електроенергії, яке сталося 28 квітня, вказавши на оператора електромережі Red Eléctrica та енергетичні компанії як основних винуватців інциденту. За даними газети El Pais, віцепрем’єрка Сара Аагесен пояснила, що Red Eléctrica не врахувала всю необхідну генерацію для контролю перенапруги, що призвело до відключення електромережі. Уряд також вказав на недоліки енергогенеруючих компаній, які не правильно поглинали напругу, сприяючи відключенню електроенергії. За результатами комісії, аварію спричинила комбінація факторів, включаючи недооцінений попит на електроенергію, помилки в плануванні Red Eléctrica та дії електровиробників. Уряд наголошує, що звіт не є остаточним рішенням, тому поки що відставки чиновників не розглядаються. В результаті блекауту без електроенергії опинилися мільйони людей в Іспанії, Франції та Португалії, що призвело до серйозних проблем у роботі транспорту, комунікацій та інфраструктури. У Іспанії розглядали версію кібератаки як можливу причину відключення електроенергії.

Уряд Нідерландів підтримав 5% ВВП на оборону

Тимчасовий уряд Нідерландів підтримав зобов’язання довести витрати на оборону та пов’язані з нею видатки до 5% ВВП. Про наміроголосив тимчасовий прем’єр-міністр Дік Схоофу листі до Палати представників, повідомляє Європейська правда у п’ятницю, 13 червня.
«З війною на нашому континенті наша безпека більше не є даністю. Тому ми неминуче будемо більше інвестувати в нашу власну оборону. НАТО є в цьому незамінним», – зазначив Схооф.
Згідно з документом, 3,5% ВВП планують спрямувати безпосередньо на оборону, ще 1,5% – на суміжні витрати у сфері безпеки та підтримки оборонного сектору.
У нинішньому проєкті бюджету на 2026 рік передбачено 2,2% ВВП на оборону, включно з допомогою Україні.
Передбачається, що показник у 5% ВВП погодять як обовʼязкові витрати на оборону для членів НАТО на саміті в Гаазі 24-25 червня.
Раніше генсек НАТО Марк Рютте заявив, що більшість європейських країн підвищать видатки на оборону. Він назвав таке збільшення витрат “дуже хорошою новиною” і знову наголосив на необхідності “більш справедливого балансу” зі США.

В США переглядають співпрацю зі SpaceX через конфлікт Трампа та Маска

Американський уряд нині переглядає роль SpaceX у новій системі протиракетної оборони після недавньої суперечки між Ілоном Маском та президентом Дональдом Трампом. Про це повідомляє Reuters.
Білий дім раніше розглядав план співпраці SpaceX з Palantir Technologies Inc (NASDAQ:PLTR) та Anduril щодо ключових компонентів системи протиракетної оборони Золотий купол.
Переглянута концепція системи, призначеної для відстеження та запобігання потенційним ракетним атакам проти Сполучених Штатів, може зменшити участь SpaceX.
Один із розглянутих варіантів передбачає початкову відмову від супутникових можливостей SpaceX і натомість зосередження на розширенні існуючих наземних систем протиракетної оборони.
Високопосадовець Міністерства оборони додав, що Пентагон “не має оголошень щодо майбутніх контрактів, пов’язаних із проектом Золотий купол”.
Перегляд відбувається після публічної розбіжності між Маском та президентом Трампом, що сталася минулого тижня.

Дональд Туск пережив вотум довіри: що це означає

Уряд Польщі, який підтримує європейську інтеграцію, отримав від парламенту підтримку, що є важливим кроком для прем’єр-міністра Дональда Туска. Він сподівається, що це допоможе його уряду відновити після невдачі на президентських виборах. Є напруга між урядом і новообраним президентом, але цей вотум може стимулювати роботу уряду.

Сейм Польщі висловив вотум довіри уряду Туска

Сейм Польщі висловив довіру уряду Дональда Туска після того, як провладний кандидат Рафал Тшасковські зазнав поразки на президентських виборах. Голосування показало, що 243 депутати підтримали уряд Туска, а 210 були проти. Під час голосування не було утриманих голосів. До голосування прем’єр-міністр Туск виступив з промовою, де висвітлив результати своєї роботи та критикував попередні уряди. Він також відкинув чутки про можливу відставку і розпад коаліції, заявивши, що пишається роботою з різними людьми. Перед голосуванням депутати могли задавати питання уряду, що зробили 269 парламентарів. Також у новинах згадуються вимоги Кароля Навроцького перед другим туром виборів, коли він обіцяв не підтримувати Україну в НАТО за підтримку в другому турі. На що прем’єр-міністр Туск відреагував звинуваченням Навроцького у державній зраді.

Конкурс на голову БЕБ зупинили через застереження СБУ

Служба безпеки України надіслала комісії лист із застереженнями щодо трьох кандидатів на посаду директора Бюро економічної безпеки, зазначаючи про їхні ймовірні зв’язки з Росією. Після цього конкурс на посаду було призупинено. Деякі члени комісії пропонували продовжити конкурс, а інші – зупинити його. Внаслідок голосування міжнародних членів комісії конкурс формально продовжиться, але остаточне рішення буде ухвалене пізніше. Співбесіди з кандидатами були скасовані, але конкурс має бути поновлений з понеділка. Нардеп Ярослав Железняк вважає, що у понеділок конкурс не відбудеться через ймовірний бойкот українських делегатів.

Уряд виділив на виплати за програмою Національний кешбек 2,4 млрд грн

Кабмін України виділив з резервного фонду державного бюджету 2,4 млрд грн для виплат за програмою Національний кешбек. Іще 200 млн грн піде на виплати за програмою компенсації вартості української промислової техніки. Про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні уряду.
За його словами, програми Національний кешбек та компенсація вартості української промислової техніки створюють стійкий попит на українську продукцію.
У 2025 році частка української техніки на внутрішньому ринку збільшиться на 5% й запуститься виробництво до 80 її нових видів.
Від початку повномасштабної війни українські підприємці отримали понад 313 млрд грн кредитних коштів за програмою Зроблено в Україні.
За рахунок пільгових позик бізнес робить інвестиції, фінансує оборотний капітал, налагоджує переробку та відновлює пошкоджені потужності.
Раніше голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев оцінив потенціал зростання “нацкешбеку”.
Накопичений українцями нацкешбек у лютому зменшився на 8%

Ультраправі розвалили коаліційний уряд Нідерландів через мігрантів

У Нідерландах розпалася правляча коаліція через конфлікт докола міграційної політики. Лідер ультраправої Партії свободи (PVV) Герт Вілдерс оголосив, що його політична сила покидає коаліцію, після того як інші партії відмовилися підтримати жорсткі пропозиції щодо обмеження міграції. Про це політик поінформував на платформі X у вівторок, 3 червня.
“Партія виходить з коаліції”, – написав Вілдерс. За його словами, рішення стало наслідком принципових розбіжностей з партнерами по уряду, які не підтримали ініційовану ним реформу міграційної політики.
Зокрема, PVV вимагала:

  • закрити кордони для прохачів притулку;
  • тимчасово зупинити возз’єднання родин біженців;
  • повернути сирійських біженців на батьківщину, посилаючись на зміну безпекової ситуації після усунення режиму Асада;
  • залучити армію до охорони кордонів;
  • закрити центри розміщення біженців.
  • Проте три інші партії, які входили до складу коаліції, визнали ці пропозиції неприйнятними. Їхні представники заявили, що шоковані кроком Вілдерса і назвали його безвідповідальним.
    Після парламентських виборів у листопаді 2023 року “Партія свободи” здобула 37 місць із 150 у нижній палаті парламенту, ставши найбільшою політичною силою. Разом із “Народною партією свободи і демократії” (24 місця) та “Новим суспільним договором” (20 місць), PVV сформувала коаліційний уряд.
    Вихід PVV із коаліції означає фактичний крах уряду. Наразі невідомо, чи країну чекають дострокові вибори, чи буде сформована нова коаліція.
    Як відомо, Нідерланди – один з ключових союзників України і війні з Росією. Новий уряд Нідерландів пообіцяв подальшу підтримку України – політичну, військову, фінансову і моральну.