У штаті Північна Кароліна був підписаний закон “Ірина” на честь української біженки Ірини Заруцької, яку вбив рецидивіст. Цей закон посилює перевірку злочинців перед їхнім звільненням під заставу, забороняє безготівкову заставу для насильницьких злочинів та рецидивістів, і обмежує повноваження суддів у вирішенні питань про звільнення. Також від обвинувачених вимагається психічне обстеження перед виходом під заставу. Губернатор Штайн вважає, що цей закон допоможе зменшити ризик насильства і забезпечить більшу безпеку громадянам.
Позначка: Українці
-
До яких країн українці ставляться найкраще: опитування
За результатами дослідження, проведеного Центром Разумкова, виявлено, що українці найбільш позитивно ставляться до країн, таких як Нідерланди, Канада, Норвегія, Латвія, Литва, Німеччина, Франція, Швеція, Велика Британія та Естонія. Найвищий рівень позитивного ставлення спостерігається до Нідерландів, підтримку яких висловили 89,3% українців. Натомість відношення до Росії залишається дуже критичним через конфлікт на сході України, лише 2,4% респондентів висловили позитивне ставлення. Також виявлено, що українці позитивно оцінюють Польщу та президента Франції Емманюеля Макрона. Дослідження також включало українське суспільство, яке продемонструвало свою єдність у питанні ставлення до різних країн та політиків.
-
Рейтинг політиків світу: українці визначилися з друзями та ворогами
Опитування Центру Разумкова показало, що українці ставляться досить позитивно до президента Франції Емманюеля Макрона – більше 80% опитаних висловили позитивну думку про нього. Також високі показники популярності мають президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, прем’єр-міністр Італії Джорджі Мелоні та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. Серед американських політиків найвищий баланс має Кіт Келлог, а найнижчий – у президента США Дональда Трампа. Лідери авторитарних режимів, такі як Сі Цзіньпін, Олександр Лукашенко та Володимир Путін, мають негативні показники популярності серед українців.
-
Українці обрали найприйнятніший варіант мовної політики
Згідно з результатами опитування КМІС, виявлено, що більшість українців підтримує “стратегічну українізацію” як підхід до мовної політики. Цей підхід передбачає зміцнення української мови в державних та освітніх сферах, але без тиску на російськомовних громадян. За цим варіантом виступили 87% респондентів, що свідчить про консенсус між різними регіонами та мовними групами. Радикальну українізацію підтримують 63% опитаних, а приховану русифікацію – 54%. Опитування показало, що стратегічна українізація дозволяє зміцнити українську мову без конфліктів у суспільстві та поляризації серед мовних груп. Українці підтримують виважений підхід до мовної політики, спрямований на розвиток української мови та толерантність у спілкуванні.
-
Українці визначилися з найприйнятнішим варіантом мовної політики
За результатами опитування КМІС виявлено, що більшість українців підтримують “стратегічну українізацію” як підхід до мовної політики. Цей підхід передбачає зміцнення української мови у державних та освітніх сферах, не тиснучи при цьому на російськомовних громадян. Цей варіант підтримали 87% респондентів, що свідчить про консенсус між регіонами та мовними групами. Радикальну українізацію підтримали 63% респондентів, а приховану русифікацію – 54%. Проте, радикальна українізація та прихована русифікація не мають такої широкої підтримки, як стратегічна українізація. Опитування показало, що українці підтримують виважений підхід до мовної політики, що сприятиме розвитку української мови та толерантному спілкуванню у суспільстві.
-
Уряд помагатиме українцям, переслідуваним за кордоном за відсіч агресії РФ
Уряд прийняв рішення про створення правових підстав для оплати послуг юристів для українців, які переслідуються кримінально у інших країнах за участь у заходах оборони України. Також збільшено суму матеріальної допомоги для громадян, які постраждали за кордоном, і створено можливість оплати вартості проїзду для захисників України, які повертаються з-за кордону. Крім цього, ухвалено рішення про оплату юридичної допомоги для громадян, які переслідуються за участь у заходах безпеки та оборони України, а також для дітей-сиріт або тимчасово переміщених за кордон.
-
У Польщі підлітки вчинили самосуд над українцем
У польському місті Вроцлав група підлітків влаштувала напад на 23-річного українця, якого вони заманили через фейковий профіль у соцмережах. Підлітки жорстоко побили чоловіка, поголили йому голову та намалювали на обличчі нацистські символи. Поліція кваліфікує цей інцидент як серйозний злочин і розслідує його. Деякі з нападників ще неповнолітні, тому справа також розглядається у сімейному суді. Влада пообіцяла розглядати цю ситуацію з усією суворістю закону.
-
Навроцький домагається ув’язнення до трьох років за “бандеризм” у Польщі
Глава Польщі Кароль Навроцький вніс законопроєкт про заборону згадок та пропагування ідеології, пов’язаної з ОУН-УПА. Цей закон викликав обурення, оскільки передбачає суворе покарання за будь-які прояви “бандеризму” і заперечення Волинської трагедії. У разі прийняття закону, українцям, які проживають у Польщі, може загрожувати до трьох років ув’язнення за публічне пропагування ідеології, пов’язаної з ОУН-УПА. Також у законопроєкті йдеться про посилення кримінального переслідування за незаконний перетин кордону та збільшення терміну проживання для отримання польського громадянства. Експерти вважають, що ці законодавчі ініціативи можуть обмежити права українців у Польщі. Попередньо президент Польщі висловлював підтримку покарання за використання символіки ОУН-УПА на території країни.
-
Путін підписав закон про вихід РФ з Європейської конвенції проти катувань
Російський президент Володимир Путін підписав закон, який скасовує участь Росії в Європейській конвенції з запобігання катуванням. Це означає, що Росія більше не буде зобов’язана допускати міжнародних інспекторів у свої в’язниці, а також скарги від російських ув’язнених до Європейського комітету з питань запобігання катуванням не будуть розглядатися. Ця конвенція, яку Росія ратифікувала у 1998 році, мала на меті запобігати тортурам і забороняти їх застосування. Проте після початку вторгнення в Україну російські в’язниці стали місцем систематичних катувань українських полонених, які зазнали насильства на 95%.
-
Сікан забив перший переможний гол за Трабзонспор
У сьомому турі турецької Суперліги команди Карагюмрюк і Трабзонспор зіграли у напруженому матчі, де відзначилися українські футболісти. За Трабзонспор вийшли на поле захисник Арсеній Батагов, вінгер Олександр Зубков та нападник Данило Сікан. Останній забив вирішальний гол, допомігши своїй команді перемогти з рахунком 4:3. Ця перемога дозволила Трабзонспору піднятися на друге місце в чемпіонаті з 14 очками.