Позначка: Україна

Україна виявила критичну вразливість російської ППО – ISW

Українські сили знайшли слабке місце в російській протиповітряній обороні і продовжують його використовувати. Про це повідомляє ISW.
Зазначається, що під час удару по Севастополю постраждали кілька російських військових кораблів і берегова інфраструктура. Ярославський нафтопереробний завод – один із ключових об’єктів паливної системи Росії.
Як повідомляється, що лише за останні два тижні Україна завдала щонайменше 10 ударів по нафтогазовій інфраструктурі по всій території Росії. Це підтверджують геолокаційні кадри.
Аналітики називають кілька причин, які роблять такі атаки можливими:

  • російська система ППО перевантажена і не встигає реагувати на всі загрози;
  • Україна нарощує виробництво власних безпілотників;
  • дальність і кількість ударів з березня 2026 року постійно зростають.

    • За даними ISW, саме перевантаженість ворожої протиповітряної оборони дає Україні змогу діставати цілі, які раніше були практично недосяжними. Втрати Росія зазнає не лише на власній території. Удари також фіксуються на окупованих росіянами землях – зокрема в Криму. З березня 2026 року інтенсивність таких атак помітно зросла. Україна не лише збільшує їх кількість, а й б’є далі й точніше.

    ГУР розкрило деталі нової крилатої ракети РФ С-71К

    У розділі Компоненти у зброї порталу War&Sanctions оприлюднено інтерактивну 3D-модель, інформацію про складові та електронну компонентну базу нової крилатої авіаційної ракети противника С-71К “ковьор”. Про це 27 квітня повідомляє ГУР.
    Після публікації структури кооперації підприємств з виробництва винищувачів Су-57, воєнна розвідка України розкриває деталі нового засобу ураження, розробленого “Об’єднаною авіабудівною компанією” (ОАК) саме під цю платформу.
    Зазначається, що нова ракета вперше була застосована наприкінці минулого року та, схоже, є першими спробами ОАК в ракетобудуванні. У якості бойової частини використано осколково-фугасну авіаційну бомбу ОФАБ-250-270 вагою 250 кг, інтегровану в силову раму носової частини ракети.
    Корпус виконаний із багатошарового матеріалу на основі склотекстоліту з додатковим підсиленням, внутрішні елементи – з алюмінієвих сплавів.
    Бортова система управління включає польотний контролер, інерціальну навігаційну систему на базі простих сенсорів, а також систему живлення. Переважна більшість електронної компонентної бази – іноземного походження: американського, китайського, швейцарського, японського, німецького, тайванського та ірландського виробництва.
    Ракета оснащена турбореактивним двигуном R500 виробництва ТОВ “РЕЙНОЛЬДС”, що входить до складу “Об’єднаної авіабудівної корпорації”.
    Завдяки основному та двом боковим паливним бакам ймовірна дальність застосування С-71К складає до 300 км. В перспективі противником розглядається можливість застосування ракети з БпЛА С-70 “охотнік”.
    Як повідомляється, збереження доступу до іноземних технологій та компонентів дозволяє РФ розробляти нові засоби ураження та масштабувати їх застосування у війні проти України.

    Україна і Норвегія запускають виробництво дронів

    Україна і Норвегія створюють перше спільне виробництво безпілотників для потреб ЗСУ. Про це повідомило Міноборони в понеділок, 27 квітня.
    Вказано, що відповідну угоду підписали у Києві посол Норвегії в Україні Ларс Рагнар Аалеруд Гансен та заступник міністра оборони України з питань європейської інтеграції Сергій Боєв.
    “Планується виготовити декілька тисяч дронів mid-strike (БпЛА для ударів на середні відстані – ред.) на території Норвегії. Уся продукція, виготовлена в межах проєкту, буде передана Силам оборони України… Угода відкриває можливість масштабування виробництва українських технологій, які вже довели свою ефективність на полі бою, та посилення оборонних спроможностей обох країн”, – йдеться в повідомленні.
    Угода також передбачає розвиток комплексного промислового співробітництва, включно з проведенням досліджень.
    Проєкт буде профінансовано норвезькою стороною. Загалом цього року Норвегія планує спрямувати понад $1,5 млрд на закупівлю озброєння українського виробництва для Сил оборони.
    Очікується, що перші системи, виготовлені в Норвегії, будуть передані Україні вже до літа цього року.

    Фінляндія оцінила щомісячні втрати Росії у війні

    Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що за минулі чотири місяці Україна завдавала російським силам втрат на рівні 30-35 тисяч військових щомісяця. Про це повідомляє Clash Report.

    Так глава Фінляндії прокоментував перебіг російсько-української війни.

    “За минулі чотири місяці – і вибачте за прямоту – Україна вбила або поранила від 30 до 35 тисяч російських солдатів на місяць. Вони зробили це на 95% за допомогою дронів, при співвідношенні один загиблий українець до п’яти загиблих росіян”, – зазначив Стубб.
    Він також додав, що нині Україна має потужну армію у 800 тисяч військових, котра здатна вести сучасну війну. Цей фактор, за його слвоами, є ключовою гарантією безпеки для країни.
    Як відзачив Стубб, ситуація нині змінилася так, що Європа залежить від України більше, ніж навпаки. “Ми, європейці, маємо зрозуміти, що нам Україна потрібна більше, ніж ми їй. Вони знають, як це зробити”, – поясни він.

    Українські борці стали лідерами заліку на чемпіонаті Європи-2026

    У столиці Албанії, Тирані, завершився чемпіонат Європи із спортивної боротьби 2026 року.

    Уперше у своїй історії національна збірна України очолила медальний залік змагань.

    Українська збірна виступала на турнірі 30 спортсменами. Учасники від України виграли 11 медалей.

    З такою кількістю здобутих нагород українські спортсмени стали лідерами заліку. Зокрема, у українців шість нагород найвищого ґатунку, одне срібло, а також чотири бронзові медалі.

    За “синьо-жовтими” розташувалася збірна Азербайджану, у якої в загальному доробку дев’ять медалей.

    Усі медалі України на чемпіонаті Європи-2026 з боротьби

    Золоті медалі:

    Оксана Ливач (вільна боротьба, жінки, 50 кг)
    Марія Єфремова (вільна боротьба, жінки, 53 кг)
    Марія Вінник (вільна боротьба, жінки, 59 кг)
    Ірина Коляденко (вільна боротьба, жінки, 65 кг)
    Надія Соколовська (вільна боротьба, жінки, 72 кг)
    Анастасія Алпєєва (вільна боротьба, жінки, 76 кг)

    Срібна нагорода:

    Лілія Маланчук (вільна боротьба, жінки, 55 кг)

    Бронзове відзнака:

    Ярослав Фільчаков (греко-римська боротьба, чоловіки, 87 кг)
    Владлен Козлюк (греко-римська боротьба, чоловіки, 97 кг)
    Михайло Вишнивецький (греко-римська боротьба, чоловіки, 130 кг)
    Соломія Винник (вільна боротьба, жінки, 57 кг)

    в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp

    Дощ, мокрий сніг і заморозки: погода на понеділок

    В Україні 27 квітня очікується прохолодна погода з поривчастим вітром, у частині регіонів пройдуть дощі з мокрим снігом, а вночі можливі заморозки. Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на Укргідрометцентр у неділю.
    “Мінлива хмарність. Вночі на сході, вдень на півночі та північному сході країни місцями невеликий дощ, подекуди з мокрим снігом, на решті території без опадів”, – мовиться у повідомленні.
    Вітер північно-західний, 7-12 м/с, в Україні, крім заходу, пориви 15-20 м/с.
    Вночі заморозки 0-3°, температура вдень 6-11° тепла; на півдні та південному сході країни вночі 1-6° тепла, на поверхні ґрунту заморозки 0-5°, вдень 11-16° тепла.
    У Києві та області 27 у понеділок мінлива хмарність. Вночі без опадів, вдень місцями невеликий дощ. Вітер північно-західний, 7-12 м/с, пориви 15-20 м/с.
    Температура у столиці вночі становитиме 1-3° тепла, на поверхні ґрунту заморозки 0-2°, вдень 8-10° тепла. На Київщині вночі заморозки 0-3°, температура вдень 6-11° тепла.
    Раніше Укргідрометцентр дав прогноз погоди на травень 2026 року.
    Перший рівень небезпеки: яка загроза для України

    Молдова готова долучитися до Коаліції охочих

    Президентка Молдови Мая Санду на спільній пресконференції з Володимиром Зеленським 26 квітня запевнила у цілковитій підтримці України, зокрема нагадавши про готовність своєї країни долучитися до Коаліції охочих.
    Вона закликала забезпечити максимальну підтримку країні, котра бореться за найкращі демократичні цінності, б’ючись з агресором.
    “Ми маємо більше підтримувати Україну і чинити більший тиск на Росію. Ми повинні зробити так, щоб кожний акт злочину не лишився без відповідальності і реагування”, – наголосила Санду.
    Глава Молдови підтвердила, що країна готова доєднатися до Коаліції охочих. Це питання обговорювалося – як наші дві країни можуть співпрацювати, яку участь може брати у коаліції Молдова.
    “Ми готові долучитися до Коаліції охочих, і ми обговорюємо з українською командою, як це здійснити, враховуючи те, що ми нейтральна країна. Адже ми вже допомагали в минулому, зокрема, з навчання саперів, і зараз працюємо над питаннями, які Молдова могла б надати в межах Коаліції охочих”, – додала вона.
    Вперше про готовність країни долучитися до Коаліції охочих Санду повідомила у березні.
    У Київ прибула президентка Молдови

    Підготовка до зими: Шмигаь озвучив необхідну суму

    Україні потрібно щонайменше 5,4 мільярди євро у межах підготовки до опалювального сезону 2026-2027 року. Про це заявив міністр енергетики Денис Шмигаль під час засідання Ukraine Energy Coordinating Group
    Шмигаль назвав підготовку до наступної зими “ключовим викликом”.
    “Наші пріоритети чітко визначені: захист енергетичної інфраструктури; прискорення закупівлі обладнання і матеріалів для ремонтів; розвиток розподіленої генерації; масштабна ремонтна кампанія; накопичення газових запасів”, – розповів він.
    Міністр відзначив, що українські фахівці вже обстежили вісім виведених з експлуатації теплових електростанцій у Латвії, Литві, Словаччині, Австрії та Хорватії. Та визначили обладнання, яке можна передати в Україну. Тож нині стартує наступний етап – фізична доставка та передача на пошкоджені енергетичні об’єкти.
    “Ефективне використання Фонду підтримки енергетики України також є надзвичайно важливим. Наразі необхідний обсяг фінансування становить 829 млн євро”, – додав Шмигаль.
    Раніше Зеленський заявив, що графік робіт з реалізації вже затверджених планів стійкості з підготовки до наступного опалювального сезону є жорстким і має бути реалізований усіма місцевими владами до 1 вересня.
    Тиждень томуглава держави назвав Київ серед регіонів, які найповільніше готуються до зими.

    Загиблі та поранені: ДСНС показала наслідки стихії

    Внаслідок сильного вітру та падіння дерев в Україні загинули двоє людей, ще двоє постраждали. У 13 регіонах тривають відновлювальні роботи. Про це повідомила пресслужба ДСНС у неділю, 26 квітня.
    Так, у Черкасах, в одному з мікрорайонів, сталося падіння дерева на квадроцикл під час руху, внаслідок чого жінка 1997 року народження загинула на місці. Ще один чоловік загинув на Закарпатті через падіння дерева. У Полтаві дерево травмувало дитину. Загалом знеструмлено 1121 населений пункт.
    Рятувальники здійснили 176 виїздів для розпилювання дерев та відновлювальних робіт. Залучено 647 рятувальників та 150 одиниць техніки.
    Зазначається, що підрозділи ДСНС продовжують працювати у посиленому режимі. Тим часом громадян закликають:

  • без нагальної потреби не виходити на вулицю під час буревію;
  • уникати перебування поблизу дерев, рекламних щитів, ліній електропередач та нестійких конструкцій;
  • не паркувати транспорт під деревами та поблизу будівель, з яких можливе падіння елементів;
  • під час сильного вітру щільно зачиняти вікна та двері;
  • водіям – бути максимально уважними на дорогах, дотримуватися безпечної швидкості та дистанції.

    • Зеленський заявив про перевагу ЗСУ на фронті

    У 2026 році баланс на фронті став не на користь росіян. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з президенткою Молдови Маєю Санду, яка прибула з офіційним візитом до Києва.
    Загалом, лідери держав узгодили посилення безпекової співпраці.
    “Радий вітати в Україні Президентку Молдови Маю Санду. Цінуємо цей візит у такий особливий день, коли ми згадуємо аварію на Чорнобильській станції і ту колосальну солідарність та самовідданість наших людей, яка дозволила захистити нашу країну й увесь наш регіон, всю нашу Європу та світ від іще більшої радіаційної катастрофи”, – наголосив Зеленський.
    Під час переговорів лідери держав приділили особливу увагу питанням безпеки, транскордонної співпраці, розвитку інфраструктури та енергетики.
    Окремо президенти обговорили координацію зусиль на шляху до членства в Європейському Союзі. Зеленський наголосив на важливості якнайшвидшого відкриття всіх шести переговорних кластерів і підкреслив, що євроінтеграція має стати спільним успіхом України та Молдови.
    Українська сторона також підтвердила готовність і надалі підтримувати Молдову у питаннях безпеки, зокрема щодо ситуації в Придністровському регіоні. Окремо сторони домовилися продовжувати розвиток тристоронніх форматів співпраці за участі Румунії.
    Інші заяви президента:

  • Україна буде представлена на саміті НАТО в Анкарі.
  • Три країни долучилися до PURL під час саміту на Кіпрі.
  • Посилення повітряних атак рф на Дніпро – це реакція на розблокування €90 млрд.