Прем’єр-міністр Юлія Свириденко прибула з візитом у польське місто Жешув і зустрілася з прем’єр-міністром країни Дональдом Туском. Про це очільниця українського уряду повідомила в Телеграм у понеділок, 27 квітня.
За її словами, українсько-польська співпраця має насичений порядок денний.
“Ми приділили увагу насамперед обороні, енергетиці, двосторонній торгівлі, розвитку прикордонної та логістичної інфраструктури. Найближчим часом очікуємо на укладення угоди про здійснення контролю у спільних пунктах пропуску та врегулювання технічних питань, пов’язаних із реєстрацією українських перевізників у системі SENT/RMPD”, – написала Свириденко.
Також буде посилено співпрацю між енергетичними компаніями Нафтогаз та ORLEN і розширено участь польських компаній у приватизаційних процесах в Україні.
“Дякую Польщі за підготовку до проведення цьогорічної Ukraine Recovery Conference у Гданську. У свою чергу запросила пана прем’єр-міністра взяти участь у Четвертому міжнародному саміті міст та регіонів України, який відбудеться в травні у Києві напередодні URC 2026”, – додала прем’єр-міністр.
Раніше Дональд Туск заявив, що Польща планує створити “армаду безпілотників”. При цьому буде використовуватись технічний та практичний досвід України.
Польща ратифікувала нову угоду з Україною у галузі безпеки
Позначка: Україна
На Закарпатті палає сміттєвий полігон
На Закарпатті горить найбільший сміттєвий полігон під Ужгородом, пожежу гасять від учора. Про це 27 квітня повідомило Управління ДСНС в Закарпатській області.
Зазначається, що повідомлення про пожежу на сміттєвому полігоні у селі Барвінок на Ужгородщині надійшло вчора ввечері, після чого до гасіння залучили підрозділи з Ужгорода, Чопа та селища Середнє. Після опівночі рятувальники локалізували вогонь на площі 0,1 га.
Для моніторингу ситуації фахівці використовують безпілотні літальні апарати. На місці працюють 35 осіб та 13 одиниць техніки включно з важкою технікою комунальних підприємств. Через задимлення мешканцям прилеглих населених пунктів рекомендують тримати вікна зачиненими до повної ліквідації займання.
Україна допоможе Польщі створити антидроновий захист
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск під час конференції у польському Жешуві оголосив, що Варшава планує створити “армаду безпілотників” за підтримки технічного та практичного досвіду України. Про це повідомляє The Guardian.
За словами Туска, необхідно використати досвід війни, щоб Польща, Україна та Європа були захищені від авіаційних атак у майбутньому.
“Ми знаємо, наскільки нестабільна ситуація не лише в регіоні, а й у всьому світі. Ми також знаємо, наскільки важливою є здатність швидко реагувати у разі якоїсь провокації чи агресії”, – наголосив глава польського уряду.
Він додав, що під час конфлікту на Близькому Сході, саме Україна виявилася партнером для країн, котрі хочуть захищати власний повітряний простір. Польська армія дронів, зазначив Туск, має бути підтримкою як для країни, так і для її союзників. Мета полягає, “аби несподіваним для росіян наслідком війни стало фактичне перестрибування цілої технологічної епохи”. “Польща повинна мати армаду дронів, щоб ми могли не тільки сьогодні допомагати Україні, але й з повною впевненістю сказати полькам і полякам: ми в безпеці. Ми в безпеці також завдяки таким ініціативам, які сьогодні відбуваються в Жешуві”, – зазначив Туск.
Євросоюз окремо розглядає створення власної “стіни дронів” після численних інцидентів із підозрілими російськими дронами минулого року.
Як відомо, Польща має намір розпочати створення національної системи боротьби з дронами протягом кількох місяців, не чекаючи ініціативи Європейського Союзу щодо створення “стіни дронів”.
“Стіна дронів” захищатиме Україну – Єврокомісія
Світові військові витрати оновили рекорд – SIPRI
Світові військові витрати в 2025 році зросли на 2,9% і досягли 2 трлн 887 млрд доларів. Зростання триває 11 років поспіль. Про це йдеться в доповіді Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем світу (SIPRI), опублікованій в понеділок, 27 квітня.
Вказано, що країни витратили на озброєння 2,5% світового ВВП, що стало найвищим показником із 2009 року. При цьому за минулий рік темпи зростання витрат скоротилися порівняно з 2024-м, коли вони сягнули майже 10%. Причина зниження військових витрат США. Без урахування США сукупні світові витрати збільшились на 9,2%.
На три країни з найбільшими військовими витратами – США, Китай і Росію – припадало загалом $1,48 трлн, або 51% світових витрат.
Військові витрати США в 2025 році знизилися до $954 млрд, головним чином через те, що не було затверджено нової військової допомоги для України.
“Це різко контрастувало з попередніми трьома роками, коли загалом було затверджено $127 млрд”, – зазначили в SIPRI.
Але США збільшили інвестиції як у ядерний, так і в звичайний військовий потенціал, щоб зберегти домінування у Західній півкулі та стримати Китай в Індо-Тихоокеанському регіоні, що є ключовими цілями нової Стратегії національної безпеки.
“Зниження військових витрат США у 2025 році, ймовірно, буде короткочасним”, – зазначив директор Програми військових витрат та виробництва озброєння SIPRI Нан Тян.
Витрати, затверджені Конгресом США на 2026 рік, зросли до понад 1 трлн доларів, що є суттєвим збільшенням порівняно з 2025 роком, і можуть зрости до 1,5 трлн доларів у 2027 році.
Оборонні витрати Китаю склали $336 млрд (зростання на 7,4% порівняно з 2024 роком), а Росії – $190 млрд (зростання на 5,9%).
Головним чинником глобального зростання військових витрат у 2025 році стало збільшення витрат у Європі на 14% – до $864 млрд доларів.
“У 2025 році військові витрати європейських членів НАТО зростали швидше, ніж будь-коли з 1953 року, що відображає постійне прагнення Європи до самодостатності поряд із посиленням тиску з боку Сполучених Штатів щодо посилення розподілу навантаження в рамках Альянсу”, – дослідниця Програми військових витрат та виробництва озброєння SIPRI зазначила Джейд Гіберто Рікард.
Так, у 2025 році 29 європейських членів НАТО витратили загалом $559 млрд доларів, причому у 22 з них військові витрати становили щонайменше 2% ВВП. Найбільше коштів на оборону у цій групі витратила Німеччина: її витрати зросли на 24% порівняно з попереднім роком і склали $114 млрд, вперше перевищивши поріг у 2% ВВП з 1990 року – 2,3% у 2025 році.
Військові витрати Іспанії зросли на 50% до $40,2 млрд доларів, що також призвело до перевищення військового навантаження понад 2% ВВП вперше з 1994 року.
Оборонні видатки Великої Британії скоротилися на 2% і склали $89 млрд. У той же час військові видатки Франції зросли на 1,5% і склали $68 млрд.
Україна у 2025 році посіла сьоме місце у світі за обсягом військових видатків, збільшивши їх на 20% – до $84,1 млрд доларів, що становить 40% ВВП.
Удар по Придніпровській ТЕС: заочно повідомлено про підозру адміралу РФ
Заочно повідомлено про підозру російському адміралу, який наказав ударити Калібрами по Придніпровській ТЕС у 2022 році. Йдеться про російського контрадмірала Володимира Кузьміна – колишнього командира 30-ї дивізії надводних кораблів Чорноморського флоту РФ. Про це 27 квітня повідомляє СБУ.
За даними слідства, у жовтні 2022 року він організував прицільний повітряний удар по Придніпровській тепловій електростанції на Дніпропетровщині.
Перебуваючи на посаді командира з’єднання, капітан 1-го рангу Кузьмін віддав наказ на обстріл енергооб’єкта крилатими ракетами морського базування Калібр-НК.
Зазначається, що росіяни атакували українську ТЕС з російського фрегата Адмірал Макаров, що перебував в акваторії Чорного моря.
Метою ворожого удару було знеструмлення більшої частини Дніпра, насамперед житлової забудови, шкіл, лікарень та іншої соціальної інфраструктури прифронтового міста.
Невдовзі після обстрілу цивільного енергооб’єкта Кремль заохотив Кузьміна присвоєнням чергового звання – контрадмірал.
На підставі зібраних доказів слідчі Служби безпеки заочно повідомили йому про підозру – воєнні злочини.
Тривають комплексні заходи, щоб знайти зловмисника і притягнути його до відповідальності.
У НАТО розкрили нову роль українських військових на навчаннях
Голова Військового комітету НАТО адмірал Джузеппе Каво Драгоне заявив, що Україна перейшла зі статусу споживача в статус постачальника безпеки. ЗСУ виступають інструкторами для сил НАТО, передаючи унікальний досвід протидії дронам. Про це він сказав в інтерв’ю РБК-Україна.
За його словами, практика залучення українських військових до навчань Альянсу є досить поширеною.
“Іноді вони (українські військові ред.) виступають у ролі “червоної команди” (умовного супротивника) у навчаннях із боротьби з дронами. І мушу сказати, на нас чекали сюрпризи, бо вони проявили себе як дуже серйозний “противник”, – зазначив Драгоне.
Він наголосив, що продовження такої взаємодії дозволить значно посилити обороноздатність НАТО, зокрема у протидії безпілотникам.
Оцінюючи роль України в системі безпеки, Драгоне заявив, що вона вже виходить за межі статусу лише отримувача допомоги.
“Україна робить величезний внесок”, – зазначив голова Військового комітету НАТО.
Драгоне додав, що навіть в умовах активних бойових дій українська сторона передає союзникам колосальний досвід через JATEC (Об’єднаний центр аналізу, навчання та освіти).
“Ми отримуємо і засвоюємо ваші уроки. Подивіться на їхні дії в Перській затоці, де вони допомагали місцевим країнам відбивати повітряні атаки Ірану. Тож тепер вони дійсно є постачальниками безпеки”, – зазначив адмірал.
Україна виявила критичну вразливість російської ППО – ISW
Українські сили знайшли слабке місце в російській протиповітряній обороні і продовжують його використовувати. Про це повідомляє ISW.
Зазначається, що під час удару по Севастополю постраждали кілька російських військових кораблів і берегова інфраструктура. Ярославський нафтопереробний завод – один із ключових об’єктів паливної системи Росії.
Як повідомляється, що лише за останні два тижні Україна завдала щонайменше 10 ударів по нафтогазовій інфраструктурі по всій території Росії. Це підтверджують геолокаційні кадри.
Аналітики називають кілька причин, які роблять такі атаки можливими:
За даними ISW, саме перевантаженість ворожої протиповітряної оборони дає Україні змогу діставати цілі, які раніше були практично недосяжними. Втрати Росія зазнає не лише на власній території. Удари також фіксуються на окупованих росіянами землях – зокрема в Криму. З березня 2026 року інтенсивність таких атак помітно зросла. Україна не лише збільшує їх кількість, а й б’є далі й точніше.
ГУР розкрило деталі нової крилатої ракети РФ С-71К
У розділі Компоненти у зброї порталу War&Sanctions оприлюднено інтерактивну 3D-модель, інформацію про складові та електронну компонентну базу нової крилатої авіаційної ракети противника С-71К “ковьор”. Про це 27 квітня повідомляє ГУР.
Після публікації структури кооперації підприємств з виробництва винищувачів Су-57, воєнна розвідка України розкриває деталі нового засобу ураження, розробленого “Об’єднаною авіабудівною компанією” (ОАК) саме під цю платформу.
Зазначається, що нова ракета вперше була застосована наприкінці минулого року та, схоже, є першими спробами ОАК в ракетобудуванні. У якості бойової частини використано осколково-фугасну авіаційну бомбу ОФАБ-250-270 вагою 250 кг, інтегровану в силову раму носової частини ракети.
Корпус виконаний із багатошарового матеріалу на основі склотекстоліту з додатковим підсиленням, внутрішні елементи – з алюмінієвих сплавів.
Бортова система управління включає польотний контролер, інерціальну навігаційну систему на базі простих сенсорів, а також систему живлення. Переважна більшість електронної компонентної бази – іноземного походження: американського, китайського, швейцарського, японського, німецького, тайванського та ірландського виробництва.
Ракета оснащена турбореактивним двигуном R500 виробництва ТОВ “РЕЙНОЛЬДС”, що входить до складу “Об’єднаної авіабудівної корпорації”.
Завдяки основному та двом боковим паливним бакам ймовірна дальність застосування С-71К складає до 300 км. В перспективі противником розглядається можливість застосування ракети з БпЛА С-70 “охотнік”.
Як повідомляється, збереження доступу до іноземних технологій та компонентів дозволяє РФ розробляти нові засоби ураження та масштабувати їх застосування у війні проти України.
Україна і Норвегія запускають виробництво дронів
Україна і Норвегія створюють перше спільне виробництво безпілотників для потреб ЗСУ. Про це повідомило Міноборони в понеділок, 27 квітня.
Вказано, що відповідну угоду підписали у Києві посол Норвегії в Україні Ларс Рагнар Аалеруд Гансен та заступник міністра оборони України з питань європейської інтеграції Сергій Боєв.
“Планується виготовити декілька тисяч дронів mid-strike (БпЛА для ударів на середні відстані – ред.) на території Норвегії. Уся продукція, виготовлена в межах проєкту, буде передана Силам оборони України… Угода відкриває можливість масштабування виробництва українських технологій, які вже довели свою ефективність на полі бою, та посилення оборонних спроможностей обох країн”, – йдеться в повідомленні.
Угода також передбачає розвиток комплексного промислового співробітництва, включно з проведенням досліджень.
Проєкт буде профінансовано норвезькою стороною. Загалом цього року Норвегія планує спрямувати понад $1,5 млрд на закупівлю озброєння українського виробництва для Сил оборони.
Очікується, що перші системи, виготовлені в Норвегії, будуть передані Україні вже до літа цього року.
Фінляндія оцінила щомісячні втрати Росії у війні
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що за минулі чотири місяці Україна завдавала російським силам втрат на рівні 30-35 тисяч військових щомісяця. Про це повідомляє Clash Report.
Так глава Фінляндії прокоментував перебіг російсько-української війни.
“За минулі чотири місяці – і вибачте за прямоту – Україна вбила або поранила від 30 до 35 тисяч російських солдатів на місяць. Вони зробили це на 95% за допомогою дронів, при співвідношенні один загиблий українець до п’яти загиблих росіян”, – зазначив Стубб.
Він також додав, що нині Україна має потужну армію у 800 тисяч військових, котра здатна вести сучасну війну. Цей фактор, за його слвоами, є ключовою гарантією безпеки для країни.
Як відзачив Стубб, ситуація нині змінилася так, що Європа залежить від України більше, ніж навпаки. “Ми, європейці, маємо зрозуміти, що нам Україна потрібна більше, ніж ми їй. Вони знають, як це зробити”, – поясни він.