МіГ-31К у небі: РФ атакує Україну ракетами і БпЛА

Росія продовжує завдавати масованих ударів по Україні, використовуючи ракети та дрони. У нічний час активізувалася стратегічна авіація противника, підтверджено запуски ракет типу Кинджал. До цього моніторингові Telegram-канали повідомляли про пуск крилатих ракет Калібр з акваторії Чорного моря. Про рух ракет близько третьої години ранку повідомили Повітряні сили ЗСУ.

У столиці від раннього вечора працює протиповітряна оборона. Станом на третю годину ночі інформація щодо наслідків атаки дронів Шахед не надходила.

Ближче до третьої ночі ворог підняв у повітря літаки МіГ-31К, що спричинило оголошення тривоги по всій території країни. Кореспонденти Суспільного о третій ночі повідомляли про вибухи на Рівненщині.

Росіяни також здійснили пуски ракет Калібр із кораблів у морській акваторії.

Також ворог, ймовірно, виконав пуск крилатих ракет повітряного базування Х-101 з району Саратовської області РФ, повідомляє monitor, який публікує загальну карту руху повітряних загроз.

Сьогодні повідомлялося, що на Дніпропетровщині сталася масштабна пожежа, спричинена ворожими дронами. За попередньою інформацією, горить газова підстанція.

Також відомо, що цієї ночі, близько 0:20, у Києві пролунали вибухи: столицю атакували російські ударні дрони.
Підписуйтесь на наші канали та

ЄС закликає Трампа розмістити винищувачі в Румунії

Європейські держави звернулися до президента США Дональда Трампа із закликом розмістити американські винищувачі в Румунії в рамках гарантій безпеки для України. Про це в середу, 20 серпня, повідомило видання The Times.

Як повідомляється у статті, йдеться про можливе базування літаків F-35 на території Румунії, де НАТО вже будує найбільшу авіабазу в Європі для стримування потенційних загроз із боку Росії.

Зараз НАТО вже здійснює повітряні патрулювання над Чорним морем із бази Міхайла Когальнічану у Румунії. Ця локація була важливим хабом для американських сил під час війни в Іраку і, як очікується, стане основним пунктом для розміщення винищувачів F-35.

Окрім розгортання винищувачів у Румунії, європейські країни шукають додаткових гарантій. Зокрема, йдеться про безперервний доступ до американських супутників GPS та розвідувальних даних, постачання систем протиповітряної оборони Patriot і Nasams, а також дозвіл на польоти розвідувальних літаків над Чорним морем.

Зазначається, що королівські ВПС Великої Британії вже проводять місії зі збору розвідувальної інформації на літаках Rivet Joint. Однак такі операції потребують американського схвалення. Велика Британія в рамках коаліції охочих запропонувала розгорнути винищувачі Typhoon на західній частині України та сформувати бригаду з 3-5 тисяч військовослужбовців для тренування української армії. Аналогічні пропозиції щодо військової підтримки розглядаються Францією, Канадою та Австралією.

Проте Росія виступила категорично проти будь-якого розгортання західних військ поблизу її кордонів. Міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що Москва разом із Пекіном повинні отримати право вето на будь-які рішення щодо військової допомоги Україні.

Відомо, що Трамп у понеділок відкинув ідею розміщення американських сухопутних військ в Україні, однак заявив про готовність надавати авіаційну підтримку, яка б стала частиною гарантій безпеки США.

Нагадаємо, наприкінці серпня у Білому домі відбулася стратегічна зустріч за участю президента України та лідерів США, Франції, Німеччини, Великої Британії, Італії, Фінляндії, а також керівництва Єврокомісії й НАТО. Обговорювалися питання гарантування безпеки для України.

Польща повідомила, чи направить солдатів в Україну

Польський міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш заявив, що Польща не планує відправляти своїх військових до України після закінчення війни в рамках миротворчих місій. Про це у середу, 20 серпня, повідомляє RMF 24.

Пріоритетом для країни залишається забезпечення спокою на східному фланзі НАТО, зокрема охорона польсько-білоруського кордону, де постійно дислоковані 5000-6000 солдатів, йдеться у повідомленні.

За словами міністра, польський уряд ставить перед собою завдання зміцнення інфраструктури та логістики для потенційних союзницьких операцій. Міністр також наголосив, що ця позиція узгоджена з партнерами НАТО, і союзники повністю її підтримують.

Косіняк-Камиш пояснив, що польські військовослужбовці будуть задіяні на території Польщі для гарантування безпеки союзних військ, що перебувають у країні або виконують завдання в Україні. При цьому він підкреслив, що рішення утриматися від прямого залучення польських військових в Україні має довгостроковий характер і є консолідованою позицією польського уряду та населення.

Як підкреслив міністр оборони, попри це Польща продовжує брати активну участь у підтримці України через “коаліцію рішучих” – групу країн, що надають допомогу у боротьбі проти російської агресії. Косіняк-Камиш зазначив, що роль Польщі як стратегічного партнера та організатора логістичних місій неодноразово обговорювалася з представниками Франції, Німеччини, Італії та Великої Британії, що добре усвідомлюють її значення для регіональної безпеки.

Нагадаємо, наприкінці серпня у Білому домі відбулася стратегічна зустріч за участю президента України та лідерів США, Франції, Німеччини, Великої Британії, Італії, Фінляндії, а також керівництва Єврокомісії й НАТО. Обговорювалися питання гарантування безпеки для України.

Дональд Трамп підтвердив готовність США долучитися до таких гарантій, однак наголосив на необхідності більшої участі європейських партнерів, при цьому виключивши можливість відправки американських військових до України.

Раніше також повідомлялося, що прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні запропонувала альтернативний формат колективної допомоги Україні. Її план не передбачає членства у НАТО, але має сприяти посиленню безпеки країни в умовах воєнної агресії.

Масована атака дронів: РФ цілиться по Києву

Увечері середи, 20 серпня, Київ перебуває під атакою російських ударних дронів. Відзначається, що значна кількість “шахедів” прямує саме у напрямку столиці. Про загрозу та її ліквідацію силами ППО повідомили в Київській міській військовій адміністрації.

Наголошено на важливості перебування в укриттях до отримання офіційної інформації про відбій тривоги та неухильному дотриманні заходів безпеки.

У Києві на тлі загрози пролунали вибухи. За словами мера Києва Віталія Кличка, працювали сили ППО.

До цього Повітряні сили України повідомляли про активний рух російських безпілотників у повітряному просторі країни.

За інформацією моніторингових пабліків, опівночі в повітрі фіксувалося 100 «Шахедів» і БпЛА-імітаторів. Проте пуски тривають, і кількість дронів може збільшитися до 200–300.

Нагадаємо, минулої ночі в Польщі, в селі Осіни Люблінського повіту на сході країни, вибухнув військовий безпілотник. Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш оприлюднив нові результати розслідування вибуху військового дрона на Люблінщині, заявивши, що це російська провокація.

Не “Будапешт”: Україна розробляє гарантії безпеки

Україна активізує роботу над новими безпековими гарантіями, враховуючи історичні помилки, такі як Будапештський меморандум. Глава Офісу президента Андрій Єрмак провів важливу координаційну зустріч із радниками з національної безпеки ключових країн, включаючи Німеччину, Італію, Францію, Велику Британію, Фінляндію, а також представників ЄС і НАТО. Про це Андрій Єрмак написав у Telegram.

Єрмак зазначив, що Україна спільно з міжнародними партнерами вже активно працює над військовою складовою безпекових гарантій. Основною метою є створення ефективного механізму, який унеможливить повторення агресії з боку Росії та забезпечить конкретні дії у випадку затягування війни або зриву переговорів.

“Україна готова до будь-якого формату розмови про чесне закінчення війни, і ми вдячні президенту Трампу, всім в Америці, всім в Європі за підтримку. Відповідні кроки мають зробити росіяни, або – відчути додатковий дійсно болісний тиск світу”, – підкреслив Єрмак.

Він також повідомив, що Україна домовилася з партнерами про щоденну координацію позицій.

Нагадаємо, наприкінці серпня у Білому домі відбулася стратегічна зустріч за участю президента України та лідерів США, Франції, Німеччини, Великої Британії, Італії, Фінляндії, а також керівництва Єврокомісії й НАТО. Обговорювалися питання гарантування безпеки для України.

Дональд Трамп підтвердив готовність США долучитися до таких гарантій, однак наголосив на необхідності більшої участі європейських партнерів, при цьому виключивши можливість відправки американських військових до України.

Сьогодні повідомлялося, що прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні запропонувала альтернативний формат колективної допомоги Україні. Її план не передбачає членства у НАТО, але має сприяти посиленню безпеки країни в умовах воєнної агресії.

В Україні прогнозують суттєве зменшення врожаю основних культур

Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ) прогнозує зменшення врожаю більшості основних культур у 2025/26 маркетинговому році, який триватиме з липня 2025 до червня 2026. Очікується, що загальний валовий збір зернових та олійних культур становитиме близько 73,4 млн тонн, що на 5% менше від минулорічного показника. Про це свідчить прогноз УКАБ від 20 серпня.

Так, виробництво зернових культур прогнозується на рівні 54,6 млн тонн, що на 3% менше, порівняно з минулим роком. У той час виробництво олійних культур може скоротитися на 11% – до показника в 18,8 млн тонн.

УКАБ деталізує дані по основних культурах:

– Пшениця: попри збільшення площ посівів на 2%, урожай знизиться до 21 млн тонн (-6%). Найбільший вплив на це мало зниження врожайності культури на 17% – до 42 ц/га, після торішніх високих показників (50,6 ц/га).
– Кукурудза: врожай залишиться майже незмінним, порівняно з минулим роком, і становитиме 26,7 млн тонн. Посівні площі залишаються стабільними, але низька врожайність продовжує бути проблемою.
– Ячмінь: очікується збір у розмірі 5,2 млн тонн (-1%).
– Соняшник: урожай скоротиться на 7%, незважаючи на збільшення площ під цією культурою, і становитиме 10,1 млн тонн. Основною причиною є суттєве падіння врожайності.
– Соя: найбільше скорочення спостерігається саме по цій культурі – до 5,4 млн тонн (-19%). Це зумовлено зменшенням площ посіву на 16%, а також незначним падінням врожайності.
– Ріпак: прогнозується зниження обсягів виробництва на 8%, до 3,3 млн тонн. На урожай негативно вплинули несприятливі погодні умови, серед яких заморозки, що стали причиною втрати врожайності.

Експерти зазначають, що існують суттєві регіональні диспропорції врожайності між південними і східними областями та іншими регіонами країни. Аграрії з півдня і сходу стикаються з надзвичайно низькою врожайністю або навіть втратою посівів через недостатню кількість опадів, весняні заморозки і аномальну літню посуху. Водночас центральні, західні та північні області демонструють стабільні або навіть покращені результати у порівнянні з минулим роком.

Директор клубу акцентує увагу на тому, що прогноз залишається попереднім і може змінитися залежно від подальших погодних умов.

Раніше Міністерство аграрної політики повідомляло про ризик зниження урожаю зернових в Україні у найбільш песимістичному сценарії – до близько 51 млн тонн у 2025 році (-10% порівняно з 2024 роком). Урожаї олійних культур також можуть скоротитися на 5%.

Україні прогнозують найнижчий за 13 років урожай пшениці

ЗМІ: Мелоні пропонує Україні формат “легкого НАТО”

Премʼєр-міністр Італії Джорджа Мелоні запропонувала європейським лідерам план надання гарантій безпеки Україні у форматі колективної допомоги, що не передбачає членства в НАТО. Про це повідомляє інформаційне агентство Bloomberg.
Європейські лідери обговорюють гарантії безпеки для України, які зобов’яжуть союзників Києва протягом 24 годин вирішити: надавати країні військову підтримку, якщо на неї знову нападе Росія чи ні.
Мелоні просуває пропозицію, рівнозначну колективним гарантіям в НАТО, але без справжнього членства в Альянсі.
Варіант “легкого НАТО” (NATO-light) значно поступається колективним зобов’язанням Альянсу, зазначеним у статті 5 Статуту НАТО, але передбачає, що країни, які уклали двосторонні угоди з Україною, оперативно узгоджуватимуть свої дії в разі нападу.
Союзники зможуть надати Києву швидку та тривалу оборонну підтримку, економічну допомогу, а також запровадити санкції проти Росії.
Проте не зрозуміло, чи мають на увазі такі плани відправку європейськими країнами своїх військових в Україну.
Співрозмовники ЗМІ додали, що нині дискусії ще тривають, і зміст пропозицій може змінитися.
Як ми вже писали, Зеленський назвав головні принципи гарантій безпеки для України. На його думку, ці гарантії будуть оформлені протягом семи-десяти робочих днів.
Японія готова надати Україні гарантії безпеки

Кабмін пропонує нове покарання за втечу за кордон

Кабмін України пропонує ввести нове покарання для військовозобовʼязаних за порушення правил виїзду та перебування за межами країни. Про це заявив представник уряду в парламенті Тарас Мельничук в Telegram.
Уряд затвердив законопроєкт, що змінює правила відповідальності за правопорушення на державному кордоні та підсилює покарання в умовах воєнного стану. Документ передбачає вилучення зі Кодексу про адмінправопорушення статті 204-3, яку частково визнано неконституційною та неефективною. Справи за статтею 204-1 (незаконний перетин кордону) передаватимуть на розгляд Державній прикордонній службі.
У Кримінальному кодексі посилюється відповідальність: учинення правопорушення під час воєнного стану стане обтяжуючою ознакою. Мовиться про покарання за незаконне перетинання державного кордону поза пунктами пропуску та за перешкоджання будівництву, пошкодження або нищення прикордонної інфраструктури.
Окремо передбачені санкції за порушення встановлених правил виїзду та перебування за межами України для призовників і військовозобов’язаних.
Законопроєкт також зобов’язує призовників, військовозобов’язаних і резервістів дотримуватися визначених термінів перебування за кордоном.
Раніше писав про нові правила мобілізації та про те, як каратимуть ухилянтів.
Уряд врегулював порядок військового обліку засуджених

Путін переоцінив свої сили щодо впливу на Трампа – ЗМІ

Суперечливі саміти стосовно долі України принесли російському диктатору Володимиру Путіну кардинально протилежні результати. Він переоцінив свої можливості, намагаючись схилити США до своєї точки зору на конфлікт. Про це повідомляє The Washington Post.
Після самітів Росія продовжувала чинити перешкоди будь-яким заходам, рекомендованим для просування процесу, що свідчить про те, що Путін не бажає рухатися в тому ж темпі, що і Трамп.
На думку журналістів, Путін виграв час і запобіг санкціям після того, як у п’ятницю переконав Трампа відмовитися від тиску з метою припинення вогню й натомість домагатися від Росії всеосяжної мирної угоди, переговори щодо якої можуть тривати роки, що дасть змогу Росії продовжувати війну, не ризикуючи отримати нові жорсткі санкції США.
Проте дружня зустріч Трампа в Білому домі з Володимиром Зеленським та європейцями, яка послідувала за цим, показала, наскільки небезпечно для Путіна зіткнутися з рішучою європейською підтримкою боротьби України за збереження незалежності з сильною армією.
Зустріч у Вашингтоні знову переклала на Путіна відповідальність за наступний крок у мирному процесі і зустріч із Зеленським, розчарувавши націоналістично налаштованих російських коментаторів
Путіну також не вдалося заманити Трампа в ширшу розмову про переваги економічного співробітництва між Росією і США – карта, яку він сподівався використати, щоб схилити Трампа до прийняття точки зору Москви на війну.
Білий дім тепер чекає швидкого саміту між Путіним і Зеленським, але Росія посилає зовсім інші сигнали в динаміці, що характеризує картину непорозумінь у дискусіях між Вашингтоном і Москвою з приводу війни. Російська позиція полягає в тому, що зустріч може відбутися тільки після того, як будуть вироблені умови угоди, що для Росії означає капітуляцію України, пояснює ЗМІ.
Як ми вже повідомляли, Путін провів телефонні переговори з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом.
Саміт Зеленського і Путіна пропонують провести в Будапешті – Politico

Жителю Львівщини загрожує до трьох років за вбивство сусідського пса

На Львівщині 72-річний чоловік застрелив собаку сусідки, коли той випадково забіг до нього на подвір’я. Про це поінформувало Головне управління поліції у Львівській області у середу, 20 серпня.
За скоєне зловмиснику загрожує до трьох років позбавлення волі.
“19 серпня, близько 08:00, до поліції надійшло повідомлення від 70-річної мешканки одного з сіл Стрийського району про вбивство її собаки”, – зазначили у повідомленні.
Як встановили правоохоронці, собака забіг на сусідське подвір’я, після чого 72-річний власник домогосподарства застрелив його з рушниці.
Правоохоронці вилучили зброю. Тіло собаки скерували на експертизу.
Слідчі відкрили кримінальне провадження через жорстоке поводження з тваринами за ч.1 ст.299 Кримінального кодексу України.
Санкція передбачає обмеження волі на строк від одного до трьох років або позбавлення волі на строк від двох до трьох років.
Наразі триває досудове розслідування.