Українські військові взяли під контроль всі логістичні шляхи російської армії навколо тимчасово окупованого Донецька. Про це повідомив 1 корпус Нацгвардії Азов в четвер, 16 квітня.
“Пілоти ударних БПЛА полюють на російську логістику в дальній операційній зоні. Дрони тримають під контролем всі логістичні шляхи навколо Донецька”, – йдеться у повідомленні.
У корпусі наголошують, що Зугрес, Андріївка, Старобешеве, Горлівка, Лисичанськ, Донецька кільцева – активна робота БПЛА на цих шляхах свідчить про неефективність російської системи контролю повітряного простору.
“Не так давно окупанти відчували там себе у повній безпеці. Але відтепер всі військові цілі, які рухатимуться по дорогам навколо Донецька, будуть знищуватись. Безпечного тилу для окупантів не існує. Сховатись і захиститись – неможливо”, – додали в Азові.
На оприлюднених кадрах видно, як українські дрони літають над Донецьком поблизу стадіона Донбас Арена.
Позначка: Україна
В АРМА озвучили наслідки хакерської атаки
В АРМА підтвердили хакерську атаку на працівників відомства, однак запевнили, що внутрішні інформаційні системи не були зламані. Також не зафіксовано витоку даних державних ресурсів. Про це повідомила т.в.о. голови Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів Ярослава Максименко у коментарі агентству Інтерфакс-Україна у четвер, 16 квітня.
“Управління цифрової трансформації у взаємодії з Держспецзв’язком перевірило інформацію про можливий витік інформації внаслідок кібератак інциденту за можливої участі російських хакерів. За результатами перевірки встановлено, що доступ до внутрішніх інформаційних систем отримано не було, витік з баз даних та державних інформаційних ресурсів не відбувся”, – зазначила Максименко.
Нині мова про доступ до поштових скриньок працівників державного органу.
“Інформація передана до правоохоронних органів для надання правової оцінки та прийняття рішення відповідно до чинного законодавства України”, – додала посадовиця.
Україна та Норвегія підписали стратегічну угоду про оборону
Офіційний візит української делегації до Осло ознаменував перехід військової співпраці між країнами на якісно новий рівень. Ключовим результатом зустрічі стало підписання стратегічної декларації про оборонне партнерство, яка фокусується на спільному виробництві безпілотних систем, розвитку промислового потенціалу та зміцненні енергетичної стійкості. Чим стратегічна угода про військову співпрацю допоможе Україні? Про що домовились? Під час візиту президента України Володимира Зеленського до Осло було закладено фундамент довгострокового військового співробітництва. Лідери двох держав підписали стратегічну декларацію про оборонне партнерство. Глава держави акцентував на тому, що український досвід протидії сучасним загрозам має стати основою для загальноєвропейської безпеки. “Детально обговорили нашу співпрацю у сфері виробництва та використання дронів. Наш досвід уже застосовується на Близькому Сході та в регіоні Затоки. Ми вдосконалюємо засоби захисту від “шахедів” і переконані, що це слід також робити у Європі. Сьогодні задля цього ми ініціювали Drone Deal з Норвегією та підписали Спільну декларацію про поглиблення співпраці у сфері оборони та безпеки. Тепер наші команди опрацюють деталі”,– зазначив Зеленський. Своєю чергою норвезька сторона розглядає цей союз як взаємовигідний обмін, де Україна виступає не лише отримувачем допомоги, а й джерелом унікальних військових знань.
Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере наголосив, що “ми можемо винести уроки з досвіду, який Україна набуває в цій складній боротьбі проти російської агресії”.
Під час перемовин окрема увага була приділена передачі винищувачів F-16. Попри складний процес технічної модернізації та відновлення літаків, які проходили оновлення в Бельгії, норвезький уряд підтвердив готовність техніки до експлуатації. “Я думаю, що перший із цих літаків скоро надійде в стрій, але зараз це частина українських ВПС”,– повідомив прем’єр-міністр, розвіявши сумніви щодо затримок у постачанні. Українська сторона підтвердила, що була заздалегідь поінформована про необхідність ретельної підготовки бортів, що дозволить ефективно інтегрувати їх у систему оборони.
Окрім авіаційного посилення, лідери обговорили стабілізуючу роль Норвегії в енергетичному секторі Європи, що стало особливо важливим на тлі глобальних криз. “Сьогодні ми підписали угоду щодо безпілотників із Норвегією. Ми також зосередилися на наших спільних виробничих проєктах. Обговорили наші пріоритети на цей рік і співпрацю не лише в оборонній сфері. Україна вдячна Норвегії за її незмінну підтримку в енергетичному секторі. Це було дуже відчутно під час цієї складної зими, яку ми пережили. І під час великої геополітичної кризи через війну з Іраном Норвегія відіграє ключову стабілізуючу роль для Європи як потужний постачальник енергії”,– підсумував Зеленський. Завершуючи свій візит до Осло, президент України висловив глибоку вдячність норвезькому народу та особисто Йонасу Гар Стере за непохитну допомогу за військову й енергетичну допомогу Україні, зміцнення нашої ППО та готовність продовжувати підтримку PURL. Внесок Норвегії у допомогу Україні З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Норвегія вибудувала одну з найпотужніших та найстабільніших систем підтримки України у світі, перетворивши свою допомогу на стратегічний фундамент для тривалого опору. Центральним елементом цієї взаємодії є унікальна багаторічна програма імені Нансена, названа на честь видатного норвезького гуманіста та дипломата. Ця ініціатива розрахована на період до кінця 2026 р., а її сукупний обсяг фінансування перевищить 19 млрд євро. Такий підхід дозволяє Осло діяти не ситуативно, а системно, забезпечуючи передбачуваність поставок озброєння та фінансову стійкість української економіки.
Військовий аспект норвезької допомоги охоплює критично важливі напрямки, серед яких особливе місце посідає посилення протиповітряної оборони. Осло не лише постачає зенітно-ракетні комплекси NASAMS, які довели свою надзвичайну ефективність у захисті українського неба, а й активно фінансує підготовку персоналу та обслуговування цих систем.
Крім того, Норвегія відіграє ключову роль у авіаційній коаліції, забезпечуючи передачу винищувачів F-16 та їхню попередню модернізацію до найсучасніших стандартів.
Важливим кроком стало і впровадження ініціативи Drone Deal, що передбачає обмін технологіями та спільне виробництво безпілотних апаратів, де досвід бойового застосування поєднується з високими технологічними можливостями норвезької промисловості.
Енергетична сфера є ще одним пріоритетом, у якому Норвегія демонструє лідерство як потужний постачальник ресурсів для всієї Європи. Під час енергетичної кризи Осло взяло на себе роль ключового гаранта стабільності, виділяючи значні кошти на закупівлю газу для України та відновлення енергомереж, пошкоджених внаслідок атак. Норвезька підтримка забезпечує світло та тепло в оселях, лікарнях і школах, що є критично важливим для гуманітарної безпеки.
Окрім прямої фінансової та військової допомоги, Норвегія активно інвестує у виробництво боєприпасів та артилерійських систем через механізми спільного виробництва. Це партнерство виходить далеко за межі звичайних поставок, адже воно стимулює розвиток українського ОПК. Не лише Осло, але й Берлін До Осло українська делегація побувала в Берліні. Візит завершився закріпленням партнерства та погодженням оборонного пакету на 4 млрд євро. Ключовим пріоритетом стало посилення ППО та розвиток далекобійних можливостей. Україна підписала контракти на постачання ракет для Patriot та систем IRIS-T для захисту міст. “Берлін профінансує контракт на кілька сотень ракет для Patriot – це суттєво посилить захист українських міст і критичної інфраструктури. Також передбачені поставки 36 пускових установок IRIS-T, що зміцнить багаторівневу систему ППО. Окрім цього, домовлено про 300 млн євро інвестицій у далекобійні можливості, що дозволить нарощувати виробництво українського озброєння. У межах ініціативи Build with Ukraine запускається спільне виробництво middle-strike дронів із використанням штучного інтелекту. На першому етапі планується випуск 5 тис.дронів для Сил оборони”, – підкреслив міністр оборони Михайло Федоров. Німеччина також інвестує 281 млн євро у спільне виробництво безпілотників, визнаючи технологічну перевагу українських розробок. “Ми домовилися про нові пакети допомоги у сфері ППО. Це стосується також далекобійного озброєння, дронів і боєприпасів. Крім того, йдеться про спільне німецько-українське виробництво – це дрони, які були розроблені та випущені протягом останніх років на дуже високому технічному рівні, на такому рівні, якого Німеччина ще не досягла. Тому те, що ми будемо робити в межах цієї співпраці, буде корисним не лише для України, для її захисту, але й особливо для нас, для нашої безпеки”,- наголосив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус. Підписання декларації про стратегічне партнерство закріплює перехід Німеччини до ролі ключового оборонного союзника України.
Вікторія Хаджирадєва
У Дніпрі збільшилася кількість жертв нічної атаки РФ
У Дніпрі кількість загиблих унаслідок нічної атаки РФ зросла до чотирьох. Про це повідомив начальник ОВА Олександр Ганжа в Telegram у четвер, 16 квітня. “У лікарні помер 48-річний чоловік, який дістав надважких поранень внаслідок нічної атаки росіян на Дніпро. Лікарі до останнього боролися. На жаль, врятувати не вдалося”, – написав він. Таким чином російський удар по місту обірвав життя чотирьох людей.
Росіяни двічі атакували дронами АЗС на Сумщині: є жертва і поранені
Російські військові двічі атакували безпілотниками автозаправні станції на околиці Сумської громади. Одна людина загинула, ще двоє постраждали. Про це повідомив голова ОВА Олег Григоров у Telegram у четвер, 16 квітня.
“Унаслідок першого влучання постраждала працівниця АЗС – у неї гостра реакція на стрес. Під час іншого удару загинула людина, ще одну поранено. Дані щодо постраждалих уточнюються”, – написав він.
Ще один російський безпілотник атакував цивільну автівку у Миколаївській сільській громаді. Постраждав водій. З важкими травмами його госпіталізували.
Лондон надав Києву останній транш з активів Росії
Україна отримала транш від Великої Британії обсягом 752 млн фунтів стерлінгів (майже1 млрд доларів) за рахунок знерухомлених активів Росії. Про це повідомив Мінфін вчетвер, 16 квітня.
“Надане фінансування має цільове призначення та буде спрямовано на забезпечення пріоритетних потреб сектору безпеки й оборони”, – заявили у відомстві.
Зазначається, що це останній транш від Великої Британії у межах ініціативи країн G7 ExtraordinaryRevenueAccelerationforUkraine(ERA).
Перші два транші загальним обсягом 1,5 млрд фунтів стерлінгів Україна отримала в березні та квітні 2025 року.
Ці гроші є частиною механізму ERA країн G7 загальним обсягом 50 млрд доларів. Кредит буде обслуговуватися і погашатися за рахунок майбутніх прибутків, отриманих від знерухомлених російських суверенних активів. Фінансування надається на 30 років.
Напередодні стало відомо, що Велика Британія надасть рекордну партію дронів Україні – 120 тисяч штук. Також будуть передані сотні тисяч артилерійських снарядів і тисячі ракет протиповітряної оборони.
Британця вперше позбавили громадянства за зв’язки з Росією
Стало відомо, на що скерують перший транш з €90 млрд Україні
ЄС спрямує перші кошти з оборонного кредиту у 90 млрд євро для України на закупівлю дронів, роблячи ставку на український ОПК як ключовий елемент постачання для армії. Про це заявив єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс, передає ЄП у четвер, 16 квітня.
Перші кошти, які надійдуть на підтримку української армії в межах кредиту ЄС на 90 млрд євро, витратять на дрони українського виробництва.
“На 2026 рік Україна запросила оборонну допомогу на загальну суму 28,3 мільярда євро. Перший план постачання продукції зосереджений на дронах від передової оборонної промисловості України”, – зазначив Кубілюс.
тим часом, стосовно наступних планів постачання ЄС “очікує більшої залученості європейської оборонної промисловості”. Нагадаємо, Європейська комісія розраховує надати перший транш кредиту на загальну суму в 90 млрд євро для України у другому кварталі року.
ЄС погодив рішення щодо €90 млрд для України – ЗМІ
Зеленський прибув з візитом до Нідерландів
Президент Володимир Зеленський розпочав візит до Нідерландів. Про це в четвер, 16 квітня, повідомив Укрінформ.
Вказано, що програмою візиту передбачена участь українського лідера в церемонії вручення міжнародної премії Чотири свободи, лавреатами якої цьогоріч стали президент Володимир Зеленський і народ України.
Також заплановані переговори глави української держави з прем’єр-міністром Робом Єттеном.
Як відомо, цього тижня Володимир Зеленський перебуває у європейському турне. Він уже відвідав Німеччину, Норвегію та Італію. Однією з ключових тем переговорів у європейських столицях є зміцнення української ППО.
Названо найпопулярніші дизельні автомобілі березня
В Україні у березні вітчизняний автопарк поповнили 5,1 тис. авто з дизельними двигунами, що на 8% менше, ніж у березні 2025 року, водночас зріс попит на нові дизельні авто. Про це повідомляє Укравтопром у четвер, 16 квітня.
З 5,1 тис. авто – 1,3 тис. нових автівок (+21%) та 3,8 тис. вживаних легковиків, ввезених з-за кордону (-14%).
До топ-5 моделей нових дизельних легковиків потрапили:
Топ-5 імпортованих вживаних дизельних авто:
Нагадаємо, у березні автопарк України поповнили 13,1 тис. легкових автомобілів із бензиновими двигуна. У сегменті нових легкових авто лідером ринку виявився Hyundai Tucson.
У Києві патрульні зі стріляниною зупинили водія
Виманив $100 млн і інсценував свою смерть: на Закарпатті викрили хакера
На Закарпатті затримали учасника міжнародного кіберсиндикату, який перебував у розшуку в США. Зловмисник ошукав американських та європейських громадян та установи на понад 100 млн доларів, а для уникнення покарання інсценував власну смерть і жив під чужим ім’ям. Про це повідомила пресслужба Національної поліції в четвер, 16 квітня.
Чоловік входив до складу мережі кіберзловмисників, які використовуючи шкідливе програмне забезпечення, заволодівали особистими даними осіб або корпоративною інформацією установ. Потім за мовчання або повернення документів вимагали чималі гроші. Жертвами зловмисників стали організації та громадяни з США та Європи. А сума збитків склала більше 100 млн доларів.
За кордоном фігурант перебував у міжнародному розшуку, тож, не бажаючи нести покарання за вчинене, він розробив зухвалу схему: оформив фіктивні документи про власну смерть та продовжив жити в Україні як “нова” особистість, користуючись фальшивими документами.
Зароблені злочинним шляхом гроші аферист легалізовував шляхом придбання дорогоцінного майна, залучаючи до оборудок родичів. Так, під час аналізу інформації, здобутої у ході оперативно-розшукових заходів, правоохоронцям вдалось встановити різницю між доходами родичів і вартості придбаного ними майна на кілька десятків мільйонів гривень.
Зловмисника затримали в Ужгороді, де він проживав під вигаданим імʼям у будинку одного з родичів. Також правоохоронці встановили ще двох спільників фігуранта , які допомагали йому відмивати нечесно зароблені гроші.
Проведено декілька десятків санкціонованих обшуків, вилучено та накладено арешт на майно вартістю 80 млн гривень, мільйон доларів у готівці та криптовалюту в еквіваленті 3 млн доларів.
Зібравши низку доказів слідчі ДБР вручили йому підозру за підроблення документів та легалізацію злочинних доходів. Також підозру у легалізації коштів отримали і двоє його спільників. Наразі всі фігуранти перебувають під вартою.
Нагадаємо, раніше в Одесі викрили кол-центр, який щомісяця “заробляв” 100 тисяч доларів. У Дніпрі ліквідували мережу кол-центрів, через які викрадали криптоактиви, через рахунки зловмисників пройшло понад 2 млн доларів.