Популярний сервіс Xolo в Іспанії та інших країнах Європи припиняє обслуговування клієнтів російського походження без попередження та пояснень. Користувачі, які проживають в Іспанії, скаржаться на те, що їхні договори з Xolo розриваються, хоча вони дотримуються місцевих законів та не мають зв’язків з Росією. Є припущення, що така політика компанії може бути пов’язана зі санкціями ЄС та США, які обмежують обслуговування клієнтів з російським походженням.
Позначка: Угода
-
Українцям пропонують гроші за підключення генераторів до мобільних станцій
Міністерство цифрової трансформації України запропонувало українцям та бізнесу можливість за гроші заживити базові станції операторів мобільного зв’язку своїми генераторами. Це дозволить людям залишатися на зв’язку під час блекаутів. Громадяни та компанії, які мають генератори потужністю від 7,2 кВт, можуть підключити їх до мобільних станцій і отримувати оплату від 110 до 140 гривень за годину. Для участі в проєкті необхідно зателефонувати на безкоштовну гарячу лінію. Оператор підбере найближчу базову станцію, укладе угоду та забезпечить технічне підключення генератора. У Мінцифрі наголосили, що це спільна справа держави, бізнесу та громадян, яка дозволить людям залишатися на зв’язку у критичні моменти.
-
Акції Лукойлу впали на тлі зриву угоди щодо закордонних активів
Міжнародний нафтовий трейдер Gunvor відмовився від угоди з купівлі закордонних активів російської компанії Лукойл після того, як Мінфін США назвав Gunvor “маріонеткою Кремля” та заявив, що компанія не отримає ліцензію на бізнес доти, доки Путін продовжує війну в Україні. Gunvor відреагував, назвавши заяву Мінфіну США дезінформацією та неправдивою, заявивши, що завжди був відкритим про свою діяльність і власників, дистанціюється від Росії та публічно засуджує війну в Україні. Відмовившись від угоди, Gunvor впав на Мосбіржі на 4,23%. Російська компанія Лукойл планувала продати свої закордонні активи Gunvor, але тепер питання про завод у Бургасі залишається відкритим.
-
Молдова розірве угоди з РФ і закриє Русский дом в Кишиневі
Молдовський уряд прийняв рішення закрити Центр російської культури в Кишиневі, відомий як Русский дом, та денонсувати угоду з Російською Федерацією щодо створення культурних центрів. Міністр культури Молдови наголосив, що цей центр був використаний для діяльності, яка загрожувала суверенітету країни. Закриття Русского дому є свідомим політичним кроком відповідно до загроз національній безпеці. Рішення про закриття ухвалено після падіння російських дронів на території Молдови. Попередньо це рішення підтримала парламентська комісія з зовнішньої політики.
-
США перевірять покупця активів Лукойлу щодо зв’язку з Путіним
США планують ретельно перевірити зв’язки швейцарської компанії Gunvor з російським президентом Путіним перед тим, як схвалити продаж активів Лукойлу цій компанії. Після того, як США ввели санкції проти Лукойлу, Gunvor швидко уклав угоду з російською компанією на передачу її закордонних активів. Ця угода може сягнути 21 млрд доларів, що втричі перевищує вартість Gunvor. Gunvor також повинен отримати дозвіл від Мінфіну США для цієї угоди, і вже веде переговори з американським відомством. Gunvor має репутацію підтримки конструктивних відносин зі США, але ця угода може викликати питання через санкції проти Лукойлу. Gunvor був заснований у 2000 році і швидко став одним з найбільших трейдерів російської нафти.
-
Популісти та антиукраїнська партія: в Чехія сформувався новий парламент
Можливий майбутній прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш, лідер популістської партії ANO, у понеділок, 3 листопада, підписав коаліційну угоду з ультраправою SPD та партією Автомобілісти за себе. Про це повідомляє місцеве медіа Radio Prague International.
Після чотирьох тижнів переговорів ANO, Свобода і пряма демократія (SPD) і Автомобілісти підписали коаліційну угоду.
Угода містить основні програмні цілі майбутнього уряду, визначає кількість міністрів і розподіляє міністерства між окремими партіями.
Наступним кроком буде подання пропозиції щодо кадрових призначень в уряді.
В середу, 5 листопада, має бути обране керівництво Палати депутатів.
Головою парламенту, ймовірно, стане лідер SPD Томіо Окамура, якого спільно висунули SPD, ANO та Автомобілісти.
Окамура під час передвиборчої кампанії виголосив кілька антиукраїнських заяв, зокрема щодо обмеження прав українських біженців у Чехії.
Згодом стало відомо, що новий склад Палати представників, обраний на виборах 3-4 жовтня, зібрався на перше засідання. Про це повідомляє видання IDNES.
Установче засідання нового парламенту відбулося у найпізнішу можливу дату, дозволену законом – 30 днів після виборів. Дату засідання визначав президент країни Петр Павел.
На початку засідання три депутати, обрані від партії-переможниці ANO, – губернатор і два мери – відмовилися від своїх мандатів, їх замінять інші з партійного списку.
На засіданні будуть обрані спікер та віцеспікери, а також створені комітети.
Як відомо, головний політичний радник прем’єр-міністра Віктора Орбана, його тезко Балаж Орбан в інтерв’ю Politico заявив, що Угорщина прагне об’єднатися з Чехією та Словаччиною, щоб сформувати в Євросоюзі скептично налаштований до України альянс.
Угорський прем’єр планує налагодити співпрацю з Андреєм Бабішем та зі своїм словацьким колегою Робертом Фіцо. -
Microsoft уклала уклала мільярдну угоду з оператором дата-центрів IREN
Корпорація Microsoft уклала угоду на 9,7 млрд доларів з оператором центрів з обробки даних IREN, яка передбачає доступ до передових чипів Nvidia. Про це повідомляє Reuters.
Це спричинило зростання акцій IREN понад 20% у понеділок, 3 листопада, під час передринкових торгів.
Зазначається, що акції виробника серверів зі штучним інтелектом Dell зросли на 5%, оскільки компанія постачатиме IREN чипи Nvidia GB300 та інше обладнання, яке Microsoft використовуватиме, приблизно на 5,8 млрд дол.
Як очікується, партнерство з IREN дозволить Microsoft розширити обчислювальні потужності без будівництва нових центрів обробки даних або забезпечить додаткові потужності – дві найбільші перешкоди, що уповільнюють її здатність задовольняти зростаючий попит на штучний інтелект.
Повідомляється, що ця п’ятирічна угода демонструє зростаючий попит індустрії штучного інтелекту на обчислювальну потужність для запуску програм, таких як чатбот ChatGPT.
Як відомо, IREN, ринкова вартість якої становить 16,52 млрд дол. після більш ніж шестикратного зростання її акцій цього року, має кілька центрів обробки даних по всій Північній Америці з загальною потужністю 2 910 мегават. Її об’єкти повністю працюють на відновлюваній енергії. -
Польща знайшла причину, щоб продовжити заборону на агроекспорт з України
Польща вирішила не скасовувати заборону на імпорт певних товарів з України, яка діє з 2023 року, незважаючи на укладення оновленої торговельної угоди між ЄС та Україною. Міністерство сільського господарства Польщі заявило, що нова угода не враховує пропозиції, запропоновані саме Польщею, які спрямовувалися на захист місцевого сільського господарства від імпорту українських товарів. Польща продовжить діяти заборону на імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку, насіння соняшнику, борошна, макухи та висівок з України, хоча угода між ЄС та Україною передбачає нові квоти та обсяги для імпорту цих товарів до всієї Європейської співдружності.
-
Оновлена торговельна угода Україна-ЄС набула чинності
Набула чинності оновлена торговельна угода між Україною та Європейським союзом. Про це повідомила Європейська комісія в прес-релізі, опублікованому в середу, 29 жовтня.
“Відсьогодні ЄС та Україна матимуть вигоду від покращеної, стабільної, справедливої та постійної торговельної системи з набранням чинності Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) між ЄС та Україною”, – мовиться в повідомленні.
Оновлена ПВЗВТ забезпечує додаткову, взаємовигідну лібералізацію торгівлі, водночас повністю враховуючи чутливість певних сільськогосподарських секторів ЄС.
“Вона дуже відчутно ілюструє непохитну відданість ЄС підтримці України. Водночас вона обмежує імпорт чутливої сільськогосподарської продукції в ЄС”, – наголошується в заяві.
Оновлена угода спрямована на розширення торговельних потоків. Угода забезпечує баланс між забезпеченням чіткої системи правил для підтримки вирішальної торгівлі України з ЄС.
“Для найбільш чутливих товарів, таких як цукор, птиця, яйця, пшениця, кукурудза та мед спостерігається лиш незначне збільшення порівняно з початковою Угодою про повну та всеохоплюючу зону вільної торгівлі. Для інших продуктів було внесено покращення на користь обох сторін, виходячи з наших взаємодоповнюючих ринків. І, нарешті, для деяких нечутливих продуктів було погоджено повну лібералізацію”, – деталізували в ЄК.
Ще одним важливим напрямком зазначено узгоджені стандарти виробництва: новий доступ до ринку обумовлений поступовим приведенням України до стандартів виробництва ЄС, таких як добробут тварин, використання пестицидів та ветеринарних препаратів.
“Україна щорічно звітуватиме про свій прогрес у цьому відношенні. Цей підхід відповідає логіці процесу вступу України до ЄС та прийняття acquis ЄС”, – наголошується в пресрелізі.
Обидві сторони домовилися про вивчення заходів, спрямованих на допомогу українським експортерам у виході на їхні традиційні ринки в третіх країнах. -
Путін розірвав угоду зі США про утилізацію збройового плутонію
Правитель Росії Володимир Путін денонсував угоду, в рамках якої РФ і США зобов’язалися утилізувати плутоній, який не є більш необхідним для цілей оборони. Про це повідомляється на офіційному порталі правової інформації РФ.
Окрім угоди, денонсують усі супутні їй протоколи.
Угоду між Росією і США щодо збройового плутонію було укладено 2000 року і ратифіковано 2011-го. Вона передбачала, що країни утилізують по 34 тонни плутонію, який більше не потрібен для оборонних цілей. Почати утилізацію передбачалося з 2018 року.
Росія призупинила дію документа в 2016 році, звинувативши США в порушенні зобов’язань за договором. У відповідному указі Путіна йшлося про те, що рішення викликане “виникненням загрози стратегічній стабільності в результаті недружніх дій США щодо РФ”.
Кремль тоді також висунув низку вимог, які не стосувалися питання утилізації плутонію. Зокрема РФ вимагала від Вашингтона скорочення військової інфраструктури і чисельності військ США в країнах, що вступили в НАТО після 1 вересня 2000 року, а також скасування санкцій, введених США після окупації РФ Криму і початку війни на Донбасі в 2014 році. Крім цього, Путін хотів домогтися компенсації завданих санкціями і російськими контрсанкціями збитків, а також скасування закону Магнітського, фінансових і візових обмежень щодо росіян, причетних до порушень прав людини. США вимог Росії виконувати не стали.