Прокурори оголосили про засудження уродженця Сімферополя, відомого як “воєнкор” під псевдонімом LeX, за державну зраду, колабораціонізм і пропаганду російської агресії проти України. Чоловіку призначено 12 років ув’язнення, конфіскація майна, заборона на медійну діяльність та участь у громадських об’єднаннях на 15 років. Встановлено, що він сприяв окупаційній владі, руйнував українську символіку та поширював антиукраїнські наративи через російські медіаресурси. Вирок був винесений заочно, а чоловік почне відбувати покарання після затримання.
Позначка: Суд
-

Суд зобов’язав Трампа розблокувати $11млрд на іноземну допомогу
Апеляційний суд США залишив у силі рішення суду нижчої інстанції, яке забороняло президенту Дональду Трампу одностороннє скорочення витрат на іноземну допомогу. Про це у суботу, 6 вересня, пише Reuters.
Таким чином, уряд зобов’язаний у “стислі терміни” спрямувати приблизно 11 мільярдів доларів на проєкти, вже затверджені Конгресом США.
Рішення ухвалене за кілька днів після того, як суд першої інстанції постановив, що ці кошти мають бути витрачені до завершення дії дозволу Конгресу у вересні.
Наприкінці серпня адміністрація Трампа подала термінову апеляцію до Верховного суду, домагаючись зупинення 12 млрд доларів іноземної допомоги.
При цьому, 13 серпня Федеральний апеляційний суд США скасував судову заборону, що зобов’язувала Держдепартамент продовжувати виплати іноземної допомоги. Таке рішення є перемогою президента Трампа. -

Генералу СБУ Вітюку призначили заставу у 9 млн
Вищий антикорупційний суд 4 вересня обрав для підозрюваного в незаконному збагаченні та декларуванні недостовірної інформації бригадному генералу СБУ Іллі Вітюку у вигляді застави у 9 мільйонів гривень
Суддя Вищого антикорупційного суду Маркіян Галабала частково задовольнив клопотання сторони обвинувачення. Прокурор просив погоди заставу у 42 млн грн. Натомість сторона захисту апелювала, що родина не має таких коштів, натомість утримує трьох дітей.
Рішення суду – застава у сумі 9 мільйонів 84 тисячі гривень.
На Вітюка також покладено низку процесуальних обов’язків, зокрема здати свої паспорти для виїзду за кордон на зберігання, утриматися від спілкування з низкою осіб тощо. -

Суд виніс вирок військовому за вбивство двох жінок і поліціянтів
Військовослужбовця Нацгвардії Індустріальний районний суд Дніпра визнав винним у вбивстві чотирьох людей у місті Лиман Донецької області та призначив йому покарання – довічне позбавлення волі. Про це повідомляє Державне бюро розслідування (ДБР).
Наприкінці січня 2024 року жителька Лимана повідомила поліцію про конфлікт із військовим, який проник на її подвір’я, стукав у вікна та намагався потрапити до будинку. На виклик прибула слідчо-оперативна група.
Згодом правоохоронці перестали виходити на зв’язок, і на місце направили інший наряд. Поліцейські виявили застреленими двох своїх колег та пошкоджений службовий автомобіль. На подвір’ї також лежали тіла двох жінок – пенсіонерки та її дочки. Вбивцю затримали по гарячих слідах.
Слідчі ДБР зібрали вичерпну доказову базу та провели понад 20 судових експертиз. Вони з’ясували, що між військовим та місцевою жителькою періодично виникали конфлікти. Коли приїхала слідчо-оперативна група, фігурант розстріляв поліцейських, заволодів їхньою табельною зброєю, а потім убив жінку та її матів, які стали свідками злочину.
Суд визнав військовослужбовця винним у:- незаконному проникненні до житла (ч. 1 ст. 162 ККУ),
- хуліганстві (ч. 4 ст. 296 ККУ)
- умисному вбивстві правоохоронців під час виконання службових обов’язків (ст. 348 ККУ)
- умисному вбивстві двох осіб (п. 1 ч. 2 ст. 115)
- убивстві з метою приховати інший злочин (п.п. 1, 9, 13 ч. 2 ст. 115 ККУ)
- заволодінні та незаконному зберіганні вогнепальної зброї (ч. 1 ст. 262, ч. 1 ст. 263 ККУ).
-

Суд РФ призначив 20 років українському полоненому
Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив полоненого українця Сергія Яцкова до 20 років ув’язнення в колонії суворого режиму. Про це повідомляє Кримськотатарський ресурсний центр з посиланням на російські ЗМІ.
Згідно вироку, перші три роки засуджений має провести у тюрмі за нібито “участь у батальйоні імені Номана Челебіджихана”, визнаному Росією у 2022 році “терористичною організацією”.
Зазначається, що Яцков народився у 1980 році у Волинській області. Батальйон, у якому він служить, переважно складається з кримських татар. -

Підрив Північних потоків: суд відклав рішення щодо екстрадиції
Апеляційний суд Болоньї відклав до 9 вересня рішення щодо екстрадиції до Німеччини українця Сергія Кузнєцова, якого підозрюють у підриві газопроводів Північний потік-1 і Північний потік-2. Про це у середу, 3 вересня, повідомило BolognaToday.
Зазначається, що після понад п’ятигодинних слухань суд погодився з аргументами захисту та вирішив перевірити умови утримання під вартою у німецьких в’язницях. Навіть генеральна прокуратура, яка спершу підтримувала екстрадицію, закликала до додаткових перевірок, що й призвело до відтермінування рішення.
Адвокат Нікола Канестріні наполягав, що дії, вчинені під час війни за дорученням держави, не підлягають переслідуванню згідно з принципом функціонального імунітету. Він також нагадав, що аналогічне розслідування у Данії було закрите, що може вплинути на справу Кузнєцова за правилами Шенгенської угоди.
Крім того, захист посилався на так званий “принцип прапора”, який забороняє судити іноземних військових за дії, скоєні під час служби.
Адвокат Канестріні наголосив, що екстрадиція може призвести до порушення основних прав Кузнєцова: неналежних умов тримання у в’язницях, відсутності справедливого судового процесу та можливості утримання в перенаселених камерах. Італійське агентство з попередження тортур уже повідомляло про проблеми у пенітенціарній системі Німеччини – зокрема, про випадки, коли в’язнів змушували спати на підлозі або застосовували металеві кайдани.
Сам Кузнєцов, якого описують як фізично міцного й тренованого чоловіка, категорично заперечує свою причетність до підриву газопроводів. Наразі він перебуває під вартою в Італії й очікує остаточного рішення суду в Болоньї. -

Google вдалося уникнути продажу Chrome і Android за рішенням суду
У США суд ухвалив рішення в антимонопольній справі проти Google. Суддя округу Колумбія Аміт Мехта постановив, що компанія не зобов’язана продавати браузер Chrome і операційну систему Android. Натомість Google має поділитися частиною даних із конкурентами для посилення конкуренції на ринку пошуку. Про це повідомляє Reuters.
Зазначається, що акції материнської компанії Alphabet зросли на 7,2% після публікації рішення. Інвестори позитивно сприйняли новину, оскільки Google також зможе продовжити робити багатомільярдні виплати Apple, які критикують антимонопольні органи. Папери Apple подорожчали на 3%.
Суд вважає, що конкуренцію Google посилюють компанії, які працюють зі штучним інтелектом.
“Тут суд просять зазирнути в кришталеву кулю і подивитися в майбутнє. Це не зовсім сильна сторона судді”, – заявив суддя.
За його словами, зростання популярності ChatGPT та інших рішень показує, що ШІ-компанії здатні конкурувати з Google краще, ніж традиційні розробники пошукових систем. Суддянаголосив, що в умовах появи нових технологій немає необхідності вимагати продажу Chrome або Android.
Як повідомляється, передача даних конкурентам стане для Google викликом, але збереження ключових продуктів знизило побоювання інвесторів.
На думку еспертів, це рішення відкриває нові можливості для розвитку чат-ботів і ШІ-пошуковиків. Користувачі поступово звикатимуть до нових сервісів, тому ризик для Google не є негайним.
Суд також дозволив Google продовжити виплати Apple та іншим виробникам пристроїв за використання пошукової системи за замовчуванням. За даними аналітиків Morgan Stanley, сума таких платежів Apple сягає 20 мільярдів доларів на рік.
У суді вважають, що в умовах зростання ШІ-рішень заборона на ці виплати не є необхідною. При цьому Google втратила право укладати ексклюзивні контракти, які заважали встановленню додатків конкурентів. -

Суд у Франції видав новий ордер на арешт Асада
Французький суд видав міжнародні ордери на арешт колишнього президента Сирії Башара Асада, який втік до РФ, та шести високопоставлених представників його колишнього оточення. Про це повідомляє France24.
Йдеться про розслідування бомбардування сирійського міста Хомс у лютому 2012 року, в результаті якого загинули 56-річна американська журналістка Марі Колвін (The Sunday Times) та 28-річний французький фотограф Ремі Ошлік.
Як зазначає агентство AFP, французька влада кваліфікує цей епізод як злочин проти людяності та військовий злочин. Крім Башара Асада, ордери були видані стосовно його брата Махера Асада, який очолював 4-ту бронетанкову дивізію, колишнього начальника розвідки Алі Мамлюка та екс-глави генерального штабу армії Алі Аюба. -

Російському судді оголосили заочну підозру за вироки оборонцям Маріуполя
Судді Південного окружного військового суду РФ Костянтину Простову, який призначав по 18 років колонії полоненим оборонцям Маріуполя, оголосили заочну підозру. Його дії кваліфікували як воєнні злочини. Про це інформує СБУ у вівторок, 2 вересня.
У серпні та листопаді 2024 року він незаконно призначив тюремний строк ще двом полоненим воїнам Національної гвардії України.
Згідно із сфабрикованим рішенням військовополонені отримали 18 років позбавлення волі в колонії суворого режиму.
Обидва українських захисники входили до 12-ї бригади спецпризначення Нацгвардії, у складі якої обороняли Маріуполь з перших днів повномасштабної війни.
“Це вже другий задокументований факт, коли Простов влаштовує показове “судилище” за надуманими обвинуваченнями проти полонених захисників України”, – наголосили у повідомленні.
У червні фігурант отримав першу заочну підозру за воєнні злочини. Тоді він призначив аналогічні “терміни” ще двом воїнам-Нацгвардійцям.
Наразі Простов знову порушив норми міжнародного права, відповідно до яких потерпілі є комбатантами збройного конфлікту.
У СБУ нагадали, що у разі потрапляння у полон такі особи набувають статусу військовополонених і не підлягають тюремному ув’язненню за участь у бойових діях.
Простову оголосили нову підозру у воєнних злочинах за ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України.
Оскільки російський воєнний злочинець перебуває на території РФ, нині тривають комплексні заходи, щоб притягнути його до відповідальності.
Раніше Служба безпеки та Офіс генерального прокурора зібрали доказову базу на Дмитра Патрушева – заступника голови уряду Росії, який організував масове викрадення зерна з тимчасово окупованих регіонів України.
СБУ оголосила Кадирову нову підозру

