Згідно з результатами соціологічного дослідження, більшість українців вважають перемогу у війні найважливішою у житті, а також вказують на родину та близьких як важливі цінності. Опитані також називали здоров’я, незалежність України, відновлення країни, збереження мови та культури, а також згуртованість української нації серед важливих аспектів. Більшість українців відчувають оптимізм стосовно майбутнього України та власного майбутнього, вважають, що можуть впоратися з власними проблемами. Однак лише половина опитаних переконана, що держава у кризовий період прийме правильні рішення. Індекс самоідентифікації показує, що більшість українців вважають себе громадянами України, представниками свого етносу та мешканцями свого регіону. Водночас самоідентифікація себе європейцями та радянською людиною є менш поширеною. Дослідження було проведено з використанням методу САТІ серед 1000 респондентів у різних регіонах України.
Позначка: Соцопитування
-
Українці незадоволені якістю життя, та відчувають в ньому сенс – опитування
Дослідження добробуту в Україні, проведене КМІС, показало, що українці, незважаючи на війну, демонструють адаптацію до складних умов. Середній бал задоволеності життям серед українців становить 5,4 з 10, що нижче за світові стандарти. Водночас зменшилася частка респондентів із низькими оцінками життя, а зросла частка тих, хто оцінює його високо. Тривожність українців також зросла, проте відчуття сенсу в житті залишається високим. За дослідженням, це може бути психологічною опорою та ресурсом адаптації в умовах кризи. Дослідження було проведене з використанням методології Національного статистичного управління Великої Британії та охопило 1000 респондентів у грудні 2024 року.
-
Атака дронів: більшість поляків відкидає версію Трампа про “помилку”
Більшість громадян Польщі не приймають заяву президента США Дональда Трампа про те, що атака російськими дронами на їхній країні була випадковою. За опитуванням IBRiS, 81,7% поляків вважають цю атаку не помилкою, як ствердив Трамп. Лише 10,6% підтримують його версію, а 7,7% не мають власної думки з цього приводу. Польський уряд також відкидає тлумачення Трампа, зокрема віце-прем’єр-міністр Радослав Сікорський та лідер партії Право і справедливість (PiS) Ярослав Качинський. Результати опитування показали різницю у поглядах на інцидент серед виборців різних політичних партій. Найбільше підтримки ідеї “помилки” виявили виборці Конфедерації, Громадянської коаліції та Нових лівих, тоді як виборці ПіС більш скептично ставляться до цієї версії. опитування було проведене Інститутом ринкових та соціальних досліджень IBRiS серед 1067 поляків у вересні 2025 року.
-
Українці визначилися, скільки часу готові терпіти війну
За результатами опитування Київського міжнародного інституту соціології, більшість українців (62%) готові терпіти війну стільки, скільки потрібно. Тільки 18% вважають, що конфлікт завершиться до кінця 2025 року, а інші вважають, що це станеться у наступні роки. Опитано 1023 громадяни України, і більшість з них підтримує ідею завершення війни шляхом переговорів. Також виявлено, що чим далі люди прогнозують кінець війни, тим більше вони готові терпіти її на довготривалий період.
-
Партія Санду перед виборами в Молдові поступається проросійській політсилі
За результатами опитування громадської думки, проведеного соціологічною компанією iData, виявлено, що перед парламентськими виборами в Молдові Патріотичний виборчий блок з Ігорем Додоном на чолі посідає перше місце в популярності, обігнавши партію влади Дія і солідарність (PAS), пов’язану з президенткою Маєю Санду. За даними опитування, якби вибори відбулися зараз, Патріотичний виборчий блок отримав би 25,2% голосів, а PAS – 24,3%. Опитування також показує, що підтримка Патріотичного блоку серед вже визначених виборців становить 36%, а PAS – 34,7%. У парламент також можуть пройти Наша Партія та блок “Альтернатива”. За результатами розрахунків iData, Патріотичний блок може отримати 42 мандати, а PAS – 40. Також є можливість, що діаспора додасть PAS ще 7 мандатів.
-
Понад 50% поляків проти, щоб Варшава підтримувала вступ України в НАТО
Частка поляків, які виступають проти підтримки Польщею євроатлантичної інтеграції України, зросла до майже 53%. Про це свідчить опитування від IBRiS на замовлення польської газети Rzeczpospolita.
На запитання, чи має Польща підтримувати вступ України в НАТО, тільки 33,5% відповіли “так”. Водночас 52,7% виступили проти підтримки, а ще 13,8% не визначились з думкою.
ЗМІ зазначає, що думка респондентів здебільшого залежить від їхніх політичних симпатій. Наприклад, серед прихильників керівних партій схвальні відповіді дали 59%, а проти висловлювалися переважно виборці, які підтримують опозиційні Право і справедливість, ультраправу Конфедерацію та Разом (у цій групі проти висловились 74%).
Частка противників підтримки Польщею вступу України в НАТО суттєво вища серед людей віком за 50 років, жителів сільської місцевості (62%), людей без вищої освіти (71%) і в основному тих, хто вважає своє матеріальне становище незадовільним (91%). В опитуванні, що проводилося IBRiS у серпні 2023 року на замовлення Rzeczpospolita з невідкладним прийняттям України в НАТО не погоджувалися 47,7% опитаних, а схвалили б таке рішення 40%. В межах дослідження опитали 1069 респондентів. -
Понад 50% поляків проти підтримання вступу України до НАТО
Частка поляків, які виступають проти підтримки Польщею євроатлантичної інтеграції України, зросла до майже 53%. Про це свідчить опитування від IBRiS на замовлення польської газети Rzeczpospolita.
На запитання, чи має Польща підтримувати вступ України в НАТО, тільки 33,5% відповіли “так”. Водночас 52,7% виступили проти підтримки, а ще 13,8% не визначились з думкою.
ЗМІ зазначає, що думка респондентів здебільшого залежить від їхніх політичних симпатій. Наприклад, серед прихильників керівних партій схвальні відповіді дали 59%, а проти висловлювалися переважно виборці, які підтримують опозиційні Право і справедливість, ультраправу Конфедерацію та Разом (у цій групі проти висловились 74%).
Частка противників підтримки Польщею вступу України в НАТО суттєво вища серед людей віком за 50 років, жителів сільської місцевості (62%), людей без вищої освіти (71%) і в основному тих, хто вважає своє матеріальне становище незадовільним (91%). В опитуванні, що проводилося IBRiS у серпні 2023 року на замовлення Rzeczpospolita з невідкладним прийняттям України в НАТО не погоджувалися 47,7% опитаних, а схвалили б таке рішення 40%. В межах дослідження опитали 1069 респондентів. -
Більшість населення ЄС підтримує розширення – опитування
ГромадяниЄС підтримують подальше розширення ЄС, опитування громадської думки в країнах-кандидатах вказують на загальну підтримку вступу до ЄС. Про це свідчать результати нещодавно опублікованого спеціального опитування Eurobarometer.
Зазначається, що 56% громадян ЄС підтримують подальше розширення ЄС. Підтримка особливо висока серед молоді: близько двох третин респондентів віком від 15 до 39 років вважають, що (потенційні) кандидати повинні приєднатися до ЄС, щойно вони виконають необхідні умови.
Більшість (56%) також вважає, що їхня власна країна виграє від майбутнього розширення ЄС. Найбільш визнаними перевагами називають сильніший глобальний вплив, більший ринок для підприємств ЄС, більше можливостей працевлаштування та більша солідарність і безпека.
Разом з тим, респонденти висловлюють занепокоєння щодо міграції, корупції та злочинності, а також фінансових витрат на розширення. Вони підкреслюють важливість забезпечення того, щоб країни-кандидати дотримувалися верховенства права, боролися з корупцією та захищали основні права, що є важливими елементами надійного та заснованого на заслугах процесу вступу.
67% громадян зазначають, що вони недостатньо поінформовані про розширення. Єврокомісія у цьому зв’язку прагне підвищити обізнаність громадськості, надаючи чітку та доступну інформацію та взаємодіючи з громадянами по всьому ЄС.
Результати показують, що громадяни ЄС, і особливо молодь, підтримують розширення. Євробарометр надсилає ще один чіткий сигнал: люди хочуть надійного процесу, заснованого на цінностях, який керується реальними реформами. Разом з державами-членами ми будемо безпосередньо взаємодіяти з громадянами, вирішувати їхні проблеми та показувати, як розширення забезпечує мир, процвітання та більш об’єднану Європу, – зазначила єврокомісар з питань розширення Марта Кос.
Опитування показують загальну підтримку вступу до ЄС на Західних Балканах, за винятком Сербії. Підтримка вступу до ЄС є помітно високою в Албанії (91%) та Північній Македонії (69%), причому громадяни очікують таких переваг, як покращення якості життя та відкриті кордони. Натомість, Сербія демонструє найнижчу підтримку вступу до ЄС у регіоні – 33%. У Східному сусідстві країни-кандидати Грузія та Україна лідирують із відповідно 74% та 68% підтримки членства в ЄС. Загалом, ентузіазм щодо вступу до ЄС залишається сильним, водночас на нього впливають конкретні економічні та геополітичні проблеми кожної країни.
На Західних Балканах позитивний імідж ЄС найвищий в Албанії (82%), де громадяни цінують підтримку ЄС економічного розвитку та зусиль боротьби з корупцією. Тим часом імідж ЄС у Сербії (38%) спричинений низьким рівнем довіри. У країнах-кандидатах країн Східного сусідства імідж ЄС також неідеальний: Молдова (55%), Україна (49%) та Грузія (43%).
Загалом, імідж ЄС, як правило, більш позитивний на Західних Балканах, ніж у державах на схід від ЄС, за винятком Сербії, визнає Єврокомісія. Низький рівень обізнаності про Європейський Союз та політику розширення є спільною проблемою для всіх країн-кандидатів та потенційних кандидатів, при цьому значна частина громадян відчуває себе недостатньо поінформованою. Лише 48% у Молдові та 39% у Чорногорії вважають себе «добре» або «дуже добре» поінформованими, тоді як в Україні ці показники впали до 23%, та до 20% – у Сербії. Це вказує на необхідність активніших, більш адаптованих до місцевих умов комунікаційних зусиль ЄС.
У Туреччині 50,7% громадян повідомляють про позитивне ставлення до ЄС, проте лише 40,6% вважають себе добре поінформованими про ЄС та його політику. Підтримка членства в ЄС становить 49,9%. За словами респондентів, основними перешкодами для вступу Туреччини залишаються відсутність політичної волі, недоліки у верховенстві права та поширена корупція.
Опитування проводилося з лютого по березень 2025 року серед понад 26300 громадян у 27 державах-членах ЄС. Опитування сприйняття були проведені в Албанії, Боснії та Герцеговині, Косово, Грузії, Молдові, Чорногорії, Північній Македонії, Сербії та Україні. Вибірка з 1000 осіб була відібрана за допомогою двоетапного стратифікованого методу вибірки; а особисті інтерв’ю (метод CAPI) були проведені з травня по червень 2025 року. -
Більшість росіян не змогли назвати досягнень РФ за каденції Путіна
Росія за останні 10-15 років під керівництвом глави Кремля Володимира Путінане мала досягнень, які б запам’яталися більшості громадян. Тільки 42% респондентів спромоглися назвати конкретні успіхи країни, тоді ж як 51% було важко відповісти, а ще 7% заявили, що жодних приводів для гордості не побачили. Про це свідчать результати опитування ВЦВГД.
Показово, що фактичну окупацію Криму серед “значних досягнень та успіхів” вказали лишень 6% опитаних, а ще сумарно 3% вважають такими війну з Україною, рішення Путіна приєднати захоплені території Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей та “захист” Донбасу.
Окрім того, 8% росіян звернули увагу на “розвиток промисловості” з імпортозаміщенням. Стільки ж назвали приводом для гордості виробництво зброї та те, що в країні “зрозуміли армію”.
На додачу до цього, 7% громадян вважають, що Росія досягла досягнень у науці, а 5% — у медицині. Інші відповіді на відкрите питання набрали менше 5%. Наприклад, 3% респондентів назвали успішною зовнішню політику, наголосивши, що Росію “почали боятися”, а ще 2% навіть побачили “підвищення рівня життя” в країні.
Згідно з опитуванням, 61% громадян за останній рік стали більше пишатися Росією, проте більшість з них навіть не знає чому. Найчастіше це почуття будять досягнення та багатства країни (49%). Росіяни вважають, що вони живуть у “великій державі” (13%), із “сильною армією” (8%), “великою територією” (6%) та “різноманітними природними ресурсами” (6%).
У 39% викликає гордість народ та його якості, а у 20% — ситуація в країні загалом.
Утім, рівнем життя в країні незадоволені 48% росіян. У громадян цей фактор навіть викликає образу, стверджує гендиректор ВЦВГД Валерій Федоров.
Водночас пишатися якістю життя готові тільки 40% респондентів. -
Українці назвали умови для компромісу – опитування
Більшість українців прагнуть миру, втім, готові до компромісів лише за умови міжнародних безпекових гарантій. Про це свідчать дані опитування соціологічної групи Рейтинг.
Так, 59% опитаних підтримують припинення бойових дій і пошук компромісу. Водночас 20% виступають за продовження війни до повернення Донбасу і Криму, ще 13% – до відновлення лінії розмежування станом на 23 лютого 2022 року.
Тоді як 82% українців вважають реалістичним шляхом завершення війни саме переговори. Серед них 62% підтримують компроміс із залученням міжнародних партнерів, а 20% – прямі перемовини з РФ.
Тоді як 75% вважають, що припинення вогню можливе лише за умови надання надійних гарантій безпеки. Серед основних гарантій респонденти називають фінансування армії та постачання зброї від партнерів (52%), зобов’язання союзників вступити у війну в разі повторного нападу (48%) та міжнародне патрулювання повітряного і морського простору (44%).
На запитання про головний пріоритет зараз 58% відповіли, що це отримання військових гарантій і забезпечення зброєю, тоді як 31% – повернення територій.
Найчастіше українці пояснюють війну боротьбою за майбутнє дітей (60%) та за свободу (44%).