У вересні 2025 року доходи Росії від експорту нафти та нафтопродуктів скоротилися на $0,24 млрд порівняно з попереднім місяцем, досягнувши $13,35 млрд. Згідно зі звітом Міжнародного енергетичного агентства, доходи від експорту нафти зросли на $0,20 млрд, до $8,96 млрд, тоді як доходи від продажу нафтопродуктів зменшилися на $0,44 млрд, до $4,39 млрд. Обсяг експорту нафти збільшився до 5,07 млн барелів на добу, а експорт нафтопродуктів скоротився до 2,37 млн барелів на добу. У вересні Росія видобула 9,21 млн барелів нафти на добу, що трошки більше, ніж у серпні. Прогнозується, що світовий попит на нафту зросте у 2025 році на 0,71 млн барелів на добу, до 103,838 млн барелів на добу, і ще на 0,699 млн барелів на добу у 2026 році, до 104,537 млн барелів на добу.
Позначка: Санкції
-
Росія збільшила експорт ЗПГ, попри санкції – ЗМІ
Завод з виробництва зрідженого природного газу в Арктиці, що належить Росії, інтенсивно збільшує своє виробництво та експорт продукції. За даними агентства Bloomberg, експортний завод Арктик СПГ-2 вже відправив десяту партію газу з кінця червня. Раніше газ поставлявся в один з портів на півдні Китаю або в російські сховища на Далекому Сході. Однак у зв’язку зі зростанням напруги між США та Китаєм, Америка утримується від посилення санкцій проти російського газу. Останнім часом вісім партій газу прибули в китайський термінал у Бейхаї, який підпадає під дію санкцій. Це сталося через те, що Китай намагається захистити свій газовий сектор від можливих відповідей на санкції. Проект Арктик СПГ-2 минулого літа вже відправив вісім партій газу, але в жовтні тимчасово припинив роботу через відсутність покупців та льодові обставини.
-
Каллас розповіла, які справи з 19 пакетом санкцій проти РФ
У Євросоюзі обговорюють можливість введення 19-го пакету санкцій проти Росії. Глава європейської дипломатії Кая Каллас повідомила про це під час зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським. Вона зазначила, що дебати щодо санкцій тривають у зв’язку з тим, що в ЄС є 27 різних країн-членів з різними підходами. Каллас виразила надію на досягнення результату до європейського саміту, який відбудеться наступного тижня. Якщо цього не вдасться досягти, робота буде продовжена. Європейський саміт планується провести у Брюсселі 23-24 жовтня.
-
Експорт нафтопродуктів із РФ скоротився на 17% після атак дронів – ЗМІ
У вересні морський експорт нафтопродуктів із Росії зменшився на 17,1% порівняно з серпнем і становив 7,58 млн тонн. Це стало наслідком зниження виробництва пального після атак дронів на декілька нафтопереробних заводів. Були атаковані великі підприємства, такі як Кіришінєфтєоргсінтез, Волгоградський НПЗ Лукойла та НПЗ Роснєфті. Через аварійні зупинки НПЗ експорт пального скоротився, але постачання сирої нафти зросло. Обсяги експорту нафтопродуктів через балтійські порти скоротилися на 15,4%, через чорноморські та азовські порти – на 23,2%. У той же час експорт з арктичних портів Мурманськ і Архангельськ зріс на 1,8%, а в портах Далекого Сходу зменшився на 1,5%. Нагадають, що українські дрони DeepStrike завдали ударів по Росії, що призвело до кризи на паливному ринку і втрат 38% потужностей на НПЗ.
-
Китайський експорт до РФ впав до мінімуму з лютого
У вересні експорт китайських товарів до Росії значно зменшився, показавши найбільше падіння за останні сім місяців, згідно з даними митниці Китаю. Обсяг постачань скоротився на 21% у порівнянні з попереднім роком, до 63,11 млрд юанів (приблизно 8,85 млрд доларів). Це найнижчий показник з лютого. Протягом перших дев’яти місяців поточного року, експорт з Китаю до Росії зменшився на 10,6%. У той же час, постачання з Росії до Китаю показали зростання на 3,8% у вересні. Загальний обсяг торгівлі між обома країнами за період з січня по вересень збільшився на 8,6%, до 1,17 трлн юанів.
-
Тепер час грає на користь України – Каллас
Європейський Союз продовжує накладати санкції на Росію для виснаження її військової економіки, що призводить до підтримки України. Цю позицію підтвердила Кая Каллас, високопосадовець ЄС, на зустрічі з міністром закордонних справ України у Києві. Вона заявила, що кожен євро, який ЄС забирає у Росії, ускладнює її можливості фінансувати війну. Каллас також повідомила про підтримку ЄС України, наголосивши на рекордних обсягах військової допомоги цього року. Вона також оголосила про намір вжити нових заходів для зменшення доходів Росії в енергетиці, фінансах та торгівлі. Каллас також зазначила допомогу у розмірі 100 млн євро для України на зиму та виділення коштів на створення трибуналу для розгляду злочинів РФ.
-
Понад 80 військових заводів РФ досі не під санкціями – ГУР
Понад половина компаній у складі холдингу Технодинаміка поки що не потрапили під санкції. Загалом, 86 з 145 підприємств холдингу не мають обмежень. Цей холдинг грає важливу роль у виробництві військової техніки, боєприпасів та іншої військової продукції. Деякі з підприємств займаються виготовленням безпілотників, ракетних систем, бронеплит, парашутних систем та іншої військової техніки. Хоча холдинг має велике стратегічне значення для російського військово-промислового комплексу, частина його підприємств залишаються поза санкціями країн санкційної коаліції. Ці компанії виробляють ключові компоненти для ракетних систем та бронетехніки. Позбавлення таких підприємств може призвести до ускладнення ланцюгів постачання, зменшення виробництва озброєння та скорочення фінансових ресурсів для ведення війни.
-
У Росії збільшилась кількість жертв авіакатастроф – розвідка
Рівень смертності в російській комерційній авіації у 2025 році вже перевищив показники за два попередні роки разом. На тлі санкцій, зношеного авіапарку та дефіциту запчастин катастрофи стають дедалі частішими, тоді як уряд РФ скорочує фінансування галузі. Про це інформує СЗРУ.
Зростання смертності спостерігається і в авіації загального призначення: у 2024 році сталося 40 інцидентів із 64 жертвами, тоді як роком раніше – лише 21 інцидент і 20 загиблих.
Офіційна Москва пояснює ситуацію “порушеннями повітряного законодавства”, звинувачуючи авіакомпанії у недотриманні правил техобслуговування. Тоді як насправді ключові причини – старіння авіапарку, дефіцит запчастин та відтік кадрів. Після санкцій російські перевізники втратили доступ до західних літаків, а основне навантаження лягло на радянські Ан-2, Ан-24 та вертольоти Мі-8, яким понад пів століття. Їхня інтенсивна експлуатація різко підвищила рівень аварійності.
Для ремонту старих машин використовують деталі зі складів або розібраних літаків. Молоді пілоти відмовляються працювати на техніці, старшій за них самих, тоді як досвідчені фахівці масово залишають професію. Як наслідок – багато компаній фізично не здатні дотримуватися вимог авіаційних правил, оскільки виробництво більшості їхніх бортів припинилося ще за СРСР.
У відомстві відзначили, що попри це уряд РФ планує скоротити фінансування програми “Виробництво літаків і вертольотів” у 2026 році в 1,6 раза – зі 139,6 млрд до 85,7 млрд рублів. У 2027-му видатки також зменшаться – зі 109,7 млрд до 86,9 млрд рублів (мінус 21 %).
Найбільше урізання стосується держпідтримки авіакомпаній, котрі оновлюють парк для внутрішніх перевезень. Так, у 2026 році субсидії зникнуть повністю, тоді як у 2025-му становили 1,3 млрд рублів після скорочення з початкових 4,1 млрд. Компенсації витрат на техобслуговування літаків також зменшаться – з 6,1 млрд у 2025 році до 3,6 млрд у 2026-му. Раніше стало відомо, що правлячий режим Росії вирішив віднести дані про економіку та зовнішню торгівлю до державної таємниці. Тепер для заспокоєння суспільства оприлюднюватимуть тільки вибіркові показники, вигідні владі.Як відомо, Держдума РФ схвалила в першому читанні урядові поправки до федерального бюджету на 2025 рік. Вони передбачають збільшення в понад утричі бюджетного дефіциту до рівня 2024 року. Канібалізм знищує російську цивільну авіацію
-
Російський автогігант програє ринок китайським брендам – СЗРУ
Російський автогігант АвтоВАЗ занурюється в глибоку кризу – попри мільярдні держдотації, завод скорочує персонал, урізає зарплати й втрачає дилерів. Продажі падають, моделі провалюються, а ринок заполонили китайські авто, які витісняють російського виробника навіть усередині країни. Про це повідомяє Служба зовнішньої розвідки України.
Влітку завод публічно визнав серйозність проблем. На підприємстві почалися масові звільнення, а зарплати знизили з 120 до 45 тисяч рублів. Персонал змусили письмово відмовитися від премій і надбавок, щоб скоротити витрати. Частина заводів перейшла на чотириденний робочий тиждень, а обсяг виробництва зменшили через різке падіння попиту.
Як зазначається, модель E-Largus виявилася повним провалом – її продажі надзвичайно низькі, а склади дилерів переповнені нереалізованими автомобілями. Не краща ситуація з другим поколінням Lada Vesta – численні збої в рульовому механізмі вже призвели до травмувань водіїв, а Національний автомобільний союз вимагає масштабної перевірки діяльності заводу.
Попри відсутність конкуренції та монопольне становище на внутрішньому ринку, продажі не зростають. Аналітики говорять про глибокі структурні проблеми компанії, які ігноруються роками.
Втім, орім внутрішніх проблем, на ситуацію впливає й зовнішній чинник – засилля китайських автомобілів. За минулі два роки російський авторинок фактично заполонили китайські бренди, які пропонують технічно сучасніші та надійніші моделі. Їхня частка на ринку перевищує половину всіх нових продажів, а дилери дедалі частіше відмовляються співпрацювати з російськими виробниками, обираючи вигідніші контракти з китайськими партнерами. Це призводить до стагнації автомобільного ринку РФ.
На тлі економічного занепаду “АвтоВАЗ” запустив чергову “ініціативу”, що вже викликала обурення серед партнерів-дилерів. Завод зобов’язує усіх офіційних дилерів укласти договір на встановлення системи відеоспостереження з підрядником, якого обрав автовиробник.
“Кожному дилеру потрібно встановити в середньому 12 камер відеоспостереження. Обслуговування однієї камери коштує 45 тисяч рублів на рік. У масштабах усієї мережі – це приблизно півмільярда рублів щорічно”, – відзначили у відомстві.
Найбільше невдоволення викликає вимога надати АвтоВАЗу цілодобовий доступ до камер, встановлених у салонах офіційних дилерів, котрі є незалежними компаніями. Партнери вважають це грубим втручанням у комерційну автономію та порушенням принципів ринку.
Офіційно завод пояснює, що це потрібно для аналізу клієнтопотоку та рівня задоволеності. Проте дилери заявляють, що фактично мова про цифрове стеження.
Аналітики попереджають, що така політика лише поглибить конфлікт між виробником і дилерами, а також ще більше підірве довіру до бренду на ринку, який без іноземних партнерів не здатен створити сучасну продукцію самостійно та повністю залежить від державного фінансування.
Як ми вже писали, ринок нових автомобілів у Росії за перше півріччя скоротився на 26,3% – до 530 375 машин. Натомість продажі нових люксових авто зросли на 19% – з січня по червень у країні було продано 320 таких машин.
Лідером преміального сегменту стала марка Rolls-Royce – продано 100 авто, що на 56% більше за аналогічний період минулого року. Частка в сегменті становить 31%. Друге місце посів Bentley з 90 проданими машинами (+4%). Далі йдуть Lamborghini (72 авто, -5%), Ferrari (43 авто, +115%), Aston Martin (11 авто, +83%) та Maserati (4 авто, -75%).
“Зерно за авто”: ЗМІ дізнались про бартер між Росією та Китаєм -
Китай закликав США відмовитися від “митних погроз”
Китай закликав США припинити погрози підвищенням мит і попередив про готовність до дій у відповідь, якщо Вашингтон продовжить тиск. У Пекіні заявили, що Вашингтон має повернутися до переговорів для врегулювання торговельних суперечок. Про це пише Bloomberg.
Президент США Дональд Трамп у п’ятницю оголосив про запровадження додаткового 100% мита на китайські товари та обмеження експорту “будь-якого критично важливого програмного забезпечення” з 1 листопада. Це сталося після того, як Китай ввів нові портові збори для американських суден, розпочав антимонопольне розслідування проти Qualcomm Inc. і оголосив масштабні обмеження на експорт рідкоземельних металів та інших критичних матеріалів.
У КНР пояснили, що ці дії мають оборонний характер і стали відповіддю на нові обмеження з боку США після переговорів у Мадриді у вересні. Там наголосили, що постійні погрози високими митами “не є правильним шляхом взаємодії з Китаєм” і що Пекін “рішуче вживатиме заходів для захисту своїх законних інтересів”.
Минулого тижня Китай запровадив нові експортні обмеження на рідкоземельні метали та інші стратегічні матеріали. Тепер іноземним експортерам, які використовують навіть незначну кількість китайських рідкоземів, потрібна експортна ліцензія. Під контроль також підпадає обладнання й технології для переробки рідкоземів і виробництва магнітів.
Перед ухваленням рішень Китай повідомив про них інші країни через двосторонні механізми контролю за експортом.
Пекін зазначив, що заздалегідь оцінив можливий вплив обмежень на промислові та логістичні ланцюги й вважає його мінімальним. Китай також заявив про готовність підтримувати діалог із партнерами для збереження стабільності глобальних постачань.
Нові портові збори для американських суден почали діяти в той самий час, коли США планують запровадити нові тарифи на великі китайські судна, що заходять до американських портів.
У КНР акцентували, що американські заходи проти китайських морських, логістичних і суднобудівних компаній завдають шкоди інтересам Китаю та негативно впливають на атмосферу двосторонніх переговорів. Нагадаємо, президент США Дональд Трамп скасував зустріч із главою Китаю Сі Цзіньпіном і пригрозив Пекіну великими митами через обмеження експорту рідкоземельних металів.
КНР запроваджує портовий збір для суден під прапором США