У вівторок танкери Adalynn і Front Eagle зіткнулися у Оманській затоці біля порту Хаур-Факкан в Об’єднаних Арабських Еміратах. Після зіткнення на судах спалахнула пожежа. Adalynn під прапором Росії, а Front Eagle – під прапором Ліберії, перевозили нафту в Індію. 24 члени екіпажу Adalynn були врятовані, але інформації про Front Eagle поки немає. Поки не встановлено причину інциденту, і його не пов’язують із геополітичними конфліктами. Також у минулому були випадки затримання танкерів з “тіньового флоту” Росії в країнах Європи.
Позначка: Санкції
-
Біля ОАЕ “тіньовий” танкер Росії зіткнувся з іншим судном – ЗМІ
У вівторок у Оманській затоці за 44 км від порту Хаур-Факкан в Об’єднаних Арабських Еміратах сталася зіткнення танкерів Adalynn і Front Eagle, яке призвело до пожежі на обох суднах. Adalynn плавав під прапором Антигуа і Барбуди, а Front Eagle – під прапором Ліберії, обидва танкери перевозили нафту в Індію. 24 члени екіпажу Adalynn були врятовані, але про стан екіпажу Front Eagle інформації немає. Поки що не відомо, чи є зв’язок цієї події з ірансько-ізраїльським конфліктом. Наразі немає підстав підозрювати “злочинний намір” у цьому інциденті, повідомляє агентство у сфері морської безпеки Vanguard Tech. Крім того, раніше Єстонія та Німеччина затримали інші судна з “тіньового флоту” Росії, які займалися експортом нафти та нафтопродуктів у треті країни.
-
Нова голка Кремля: хто і чому дозволяє Росатому будувати АЕС
Державний холдинг РФ під назвою Ростатом, який об’єднує понад 400 підприємств атомної галузі, щорічно приносить мільярди доларів прибутку до російського бюджету. Однак його значення охоплює не лише економічну сферу. Росія намагається використовувати Ростатом для покладання відповідальності за енергетичну безпеку країни на плечі холдингу, а не лише на газові газопроводи. У зв’язку зі зростанням геополітичних напруг у Європі через вторгнення РФ до України, країни ЄС почали шукати альтернативи російському урану, що призвело до розриву угоди з Ростатомом щодо будівництва нової атомної електростанції в Фінляндії. Також угорське уряду продовжує співпрацю з Ростатомом у будівництві нових реакторів на атомній електростанції Пакш. Попри це, деякі країни продовжують співпрацю з Ростатомом у будівництві атомних електростанцій, що може підвищити їхню залежність від російської енергетики. Нині Ростатом активно розширює свою діяльність за кордоном, співпрацюючи з Китайською національною ядерною корпорацією у будівництві атомних електростанцій в Казахстані.
-
Британія запровадила нові санкції проти Росії
У Великій Британії оголосили про введення нових санкцій проти Росії через військові дії проти України. Ці санкції спрямовані проти осіб та компаній, які сприяли дестабілізації територіальної цілісності України. Серед об’єктів санкцій – російське військове управління, компанія Rosneft Marine UK Limited та інші. Також санкції стосуються кількох громадян Росії, України, Британії та Польщі. Крім того, Лондон обмежив дії 20 танкерів “тіньового флоту” Росії. Від початку вторгнення Росії в Україну у 2022 році Велика Британія застосувала санкції проти понад 2300 осіб, організацій та суден.
-
Трамп відклав санкції проти Росії, а ЄС продовжив обмеження за Крим
Президент США Дональд Трамп вирішив відкласти введення нових санкцій проти Росії до підписання угоди про припинення війни в Україні. Європейський Союз продовжує санкційний тиск на РФ через анексію Криму. У той же час, внутрішній розкол у ЄС виявляється в питанні санкцій проти Росії, зокрема Угорщина виступає проти нових енергетичних обмежень. Санкції ЄС передбачають заборону на ввезення товарів з Криму та інші обмеження для російських компаній.
-
Трамп сказав, чому не вводить проти РФ нові санкції
Президент США Дональд Трамп на саміті Великої сімки заявив, що сподівається на укладення мирної угоди у війні між Росією та Україною. Він наголосив, що санкції коштують США багато грошей, тому важливо розглянути можливість укладення угоди. Сенатор-демократ закликав Трампа вимагати від Сенату схвалення нового законопроєкту щодо санкцій проти Росії. Рада Європейського Союзу також продовжила санкції проти Росії за анексію Криму до 2026 року.
-
ЄС продовжив санкції проти Росії за анексію Криму
У Раді Європейського Союзу було прийнято рішення продовжити санкції проти Росії у зв’язку з незаконною анексією Криму та міста Севастополя. Ці санкції включають заборону на імпорт продукції з цих територій до ЄС, обмеження на інвестиції та туризм у Криму й Севастополі, а також на експорт певних товарів і технологій у ці регіони. Євросоюз не визнає анексію Криму та Севастополя і продовжує засуджувати ці дії. Це вже 18-й пакет санкцій ЄС проти Росії, який спрямований на енергетику, банківську сферу та критичний експорт. Також у США вимагають посилити санкції проти Росії.
-
Сенатори США вимагають негайно посилити санкції проти Росії
Сенатор-демократ Річард Блументаль у неділю закликав президента Дональда Трампа негайно домагатися від Сенату схвалення нового законопроєкту щодо санкцій проти Росії. Про це повідомляє Politico у неділю, 15 червня.
“Цей момент вимагає президентського лідерства. Є нагальна потреба”, – заявив Блументаль в етері CBS на програмі Face the Nation.
У спільному інтерв’ю з сенатором-республіканцем Ліндсі Гремом він додав, що президент має закликати Сенат уже завтра проголосувати за санкційний законопроєкт проти Росії.
“Сьогодні вночі він вирушає на саміт G7 і сидітиме поруч із лідерами світу. Зараз, відверто кажучи, може скластися враження про слабкість позиції Америки щодо України. Він може прибути туди у позиції сили”.
Грем нагадав про власну статтю для Fox News, в якій закликав до жорстких заходів.
“Зараз ми маємо понад 84 співавторів у Сенаті та 70 співавторів у Палаті представників, які підтримують законопроєкт про заповадження жорстких санкцій і мит проти Росії та її фінансових партнерів”, – написав він. – “Мені та практично всім співавторам законопроєкту про санкції проти РФ зрозуміло, що те, як ми поводимося з Путіним, або заохочуватиме, або стримуватиме зловмисників”.
Як відомо, Ліндсі Грем є одним з авторів законопроєкту про “драконівські” санкції проти РФ. Цей документ готові підтримати 82 сенатори. Такої кількоісті достатньо навіть для подолання потенційного вето з боку президента США Дональда Трампа.
Сенатор Грем відреагував на цинічну заяву Медведєва -
США проти зниження стелі цін на нафту з РФ – ЗМІ
США відмовляються підтримати на саміті Великої сімки пропозицію щодо зниження граничної ціни на російську нафту. Про це у суботу, 14 червня, повідомляє Bloomberg із посиланням на власні джерела.
Зазначається, що остаточне рішення залежить від президента Дональда Трампа, і, за словами джерел, які говорили на умовах анонімності, надії на зміни досі остаточно не втрачено. Однак наразі позиція США залишається незмінною – вона є такою, яку вони вже озвучували на зустрічі міністрів фінансів країн G7 на початку цього року.
Європейський Союз і Велика Британія домагаються зниження граничної ціни з нинішніх $60 до $45 за барель, щоб посилити тиск на нафтові доходи Росії – основне джерело фінансування її війни проти України. Зниження цінової стелі також включено до 18 пакету санкцій ЄС.
Ціни на нафту, які певний час залишалися нижчими за встановлену G7 стелю, різко зросли після ударів Ізраїлю по Ірану. Ф’ючерси на нафту марки West Texas Intermediate підскочили більш ніж на 7%, досягнувши приблизно 73 доларів за барель – це найпотужніше денне зростання з березня 2022 року.
Водночас, джерело видання зазначає, що Європейський Союз і Велика Британія можуть розглянути можливість зниження цінової стелі без участі США. Більшість постачань російської нафти здійснюється в акваторії, наближеній до Європи, тому такий крок може дати певний ефект. Утім, наголошує Bloomberg, спільна угода всіх країн G7 була б значно ефективнішою, оскільки дозволила б спиратися на механізми американського контролю та примусу.
Як відомо, саміт G7 відбудеться 15-17 червня в Канаді. -
США оштрафували венчурний фонд за співпрацю з підсанкційним Керімовим
Управління з контролю за іноземними активами США (OFAC) наклало рекордний штраф у $215,99 млн на венчурний фонд GVA Capital через свідоме порушення санкцій проти російського мільярдера Сулеймана Керімова. Про це повідомили у пресслужбі уряду США.
Керімов, статки котрого, за даними Bloomberg, становлять $9,7 млрд (331-ше місце у глобальному рейтингу), перебуває під санкціями США з 2014 і 2018 років – за дії Росії в Сирії та Україні. Проти нього також запровадили санкції ЄС та Японія.
GVA Capital, зареєстрований на Кайманових островах і з офісом у Сан-Франциско, спеціалізується на інвестиціях у штучний інтелект, фінтех, робототехніку та автономні технології. Засновниками фонду є підприємці Магомед Мусаєв та Павло Черкашін. Мусаєв також очолює російську версію журналу Forbes, а його тесть раніше очолював Дагестан.
За даними OFAC, попри санкції, фонд продовжував управляти активами Керімова щонайменше до 2021 року. Зокрема, у 2016 році керівництво GVA Capital двічі літало до Франції для погодження інвестицій з самим Керімовим. Сторони домовилися про інвестування $20 млн у стартап у США через компанію Prosperity Investments, зареєстровану на острові Гернсі, в якій Керімов мав частку.
Управління активами здійснювалося через дочірню структуру GVA Auto, тоді як комунікація з боку Керімова велася через його племінника Нарімана Гаджиєва, який виступав від імені “інвестора”. Як з’ясувало OFAC, під цим терміном фонд мав на увазі самого Керімова. Згодом Гаджиєва також внесли до санкційного списку США.
GVA Capital здійснив щонайменше чотири дії, що вважаються угодами з заблокованою власністю. За оцінками OFAC, ці операції могли принести Керімову не менше $18,5 млн прибутку.
У квітні 2021 року OFAC дізналося про підготовку до передачі акцій американської компанії в інтересах підсанкційної особи. Розслідування встановило, що бенефіціаром акцій був траст Heritage Trust. Це розслідування призвело до заморожування близько $1, 3 мільярдів Heritage Trust влітку 2022 року, які належали Керімову.
“Цей крок дозволив запобігти негайній ліквідації та виведенню всіх активів Heritage Trust за межі США”, – пояснили в OFAC. У 2024 році через роботу з цим трастом також під розслідування у США потрапила фінансова корпорація Citigroup.