Зеленський схвалив нові санкції проти РФ

Президент Володимир Зеленський підписав указ, яким увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони (РНБО) щодо синхронізації санкцій із Євросоюзом. Застосовано обмеження проти 10 фізичних і шести юридичних осіб, повідомила преслужба глави держави у понеділок, 2 лютого. Вказано, що серед них особи, які через свої компанії забезпечують постачання та експорт російської нафти, повʼязані з Кремлем пропагандисти, члени терористичної групи ГРУ, що здійснювала кібератаки на урядові організації в Україні й інших країнах, щоб отримати конфіденційну інформацію та дестабілізувати політичну ситуацію.
Також санкції запроваджені проти компаній із Росії, ОАЕ і В’єтнаму, які є частиною російського танкерного флоту. Вони володіють або ж управляють танкерами, що перевозять російську нафту, зокрема на експорт.
Під санкції потрапив і російський 142-й окремий батальйон РЕБ, що причетний до порушення GPS-сигналів у країнах Балтії. Маніпуляції GPS-сигналами призводять до перешкод для посадки цивільних літаків.
“Загалом Україна синхронізувала 15 санкційних пакетів, які запровадили партнери протягом минулого року. Надзвичайно важливо й надалі посилювати спільний тиск на агресора, перекриваючи можливості для фінансування війни та підривної діяльності Росії проти країн Євросоюзу й НАТО”, – додали в ОП.

Постачали товари для “оборонки” РФ: у Німеччині затримали пʼятьох осіб

У Німеччині затримали підозрюваних у таємних постачаннях обладнання для оборонної промисловості Росії. Про це повідомляє Bild в понеділок, 2 лютого. На території землі Шлезвіг-Гольштейн затримали пʼятьох людей, підозрюваних у поставках товарів для російської промисловості, зокрема для оборонного сектора. Через компанію у Любеці організували приблизно 16 тисяч поставок до РФ в обхід ембарго. Сукупна вартість угод оцінюється як мінімум у 30 млн євро. Серед затриманих – громадянин Німеччини та Росії, керуючий директор фірми, двоє громадян Німеччини, чоловік з громадянствами Німеччини та України та громадянин Німеччини та РФ.

Водночас також пройшли обшуки у кількох регіонах Німеччини. Вони, за інформацією прокуратури, пов’язані з розслідуванням щодо ще п’яти підозрюваних.

Європі потрібен прямий контакт з Росією – глава МЗС Франції

Європі потрібен прямий контакт з Росією для того, щоб відстоювати власні інтереси. Про це заявив міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро в інтерв’ю Liberation. Глава МЗС зазначив, що 100% фінансової допомоги Україні надходить з Європи, проте Париж ніколи не виключав діалог з Росією.

“Європейці, які зараз є основними фінансовими та військовими спонсорами України, повинні мати канал для відстоювання своїх інтересів, не делегуючи відповідальність нікому іншому”, – сказав Барро.

Водночас, він пояснив, що за спостереженнями Франції, очільник Кремля Володимир Путін наразі не виявляє жодних ознак реального бажання рухатися до миру. Зокрема, це підтверджують останні обстріли РФ по мирному населенню України.

Глава МЗС Франції також запевнив у підтримці України під час війни: “Сьогодні 100% фінансової допомоги Україні надходить з Європи. Основна частина розвідувальної та військової підтримки також надходить з Європи… Україна знає, що може розраховувати на непохитну підтримку європейців”.

Росія втратить половину доходів від енергоресурсів – ЗМІ

Напередодні четвертої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну економічні труднощі РФ стають дедалі очевиднішими. Про це мовиться у внутрішній аналітичній записці, підготовленій урядом Німеччини, передає Bild.

У документі, з яким ознайомилося видання, зазначається, що негативні тенденції в російській економіці посилюються, тоді як держава дедалі гірше справляється зі спробами їх згладити. При цьому не мовиться про прогноз економічного краху, однак наведені дані свідчать: продовжуючи війну, російська влада ставить економіку країни у вразливе становище.

Найбільше, як зазначається в документі, страждає ключова для Росії галузь – експорт нафти. Через падіння світових цін і санкції доходи від енергоресурсів різко скоротилися і цього року можуть становити лише близько 22% усіх надходжень до російського бюджету – проти колишніх 40-50%.

Водночас бюджет РФ фактично став воєнним: близько 40% усіх видатків спрямовуються на безпеку та оборону. Паралельно Росія дедалі більше залежить від Китаю, звідки, за оцінками Берліна, надходить до 87% критично важливих для військової промисловості товарів.

Своєю чергою, резервний фонд РФ скоротився приблизно до 42 млрд євро (майже вдвічі порівняно з початком війни) і може бути вичерпаний протягом року.

Додаткового удару по Москві завдала ситуація на нафтовому ринку. Індія оголосила про скорочення закупівель російської нафти на 28%. За даними Bloomberg, через це Росія змушена зберігати на танкерах близько 140 млн барелів непроданої сировини.

Іран визнав армії ЄС “терористичними угрупованнями”

Іран вважатиме “терористичними угрупованнями” армії країн ЄС, котрі внесли Корпус вартових ісламської революції до списку терористичних організацій блоку, заявив у неділю спікер іранського парламентуМохаммад Бакер Калібаф. Про це повідомляє Reuters. Днями Європейський Союз відзначив символічну зміну у своєму підході до керівництва Ірану, визнавши Корпус вартових ісламської революції терористичною організацією після того, що виявилося найкривавішим придушенням протестів в Ісламській Республіці з моменту її заснування в 1979 році. “Намагаючись вдарити по Корпусу вартових ісламської революції… європейці фактично вистрілили собі в ногу і знову прийняли рішення проти інтересів свого народу, сліпо підкоряючись американцям”, – заявив Калібаф. Корпус вартових Ісламської революції було створено після революції 1979 року. Основне завдання організації, яку вважають головною опорою іранського режиму, – запобігання державному перевороту та захист державної ідеології. Корпус вартових Ісламської революції безпосередньо підпорядковується верховному лідеру Ірану аятолі Хаменеї. Нагадаємо, Рада Європейського Союзу ухвалила рішення про запровадження нових санкцій проти Ірану у зв’язку з серйозними порушеннями прав людини у країні та подальшою військовою підтримкою Іраном війни Росії проти України. Раніше режим в Ірані оприлюднив “офіційні” дані щодо кількості загиблих під час нещодавніх масових протестів. Згідно з заявою Ради безпеки, загалом загинули 3117 осіб. У документі мовиться про “2427 невинних людей та працівників органів правопорядку і безпеки”.

ЄС хоче скасувати стелю цін на нафту з РФ – ЗМІ

Євросоюз розглядає можливість скасування чинної стелі цін на російську нафту, запровадивши замість неї жорсткіший механізм обмежень у межах посилення санкційного тиску на Росію. Нова ініціатива передбачає повну заборону надання морських послуг, необхідних для транспортування російської нафти. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на інформовані джерела.

Як зазначає агентство, у разі ухвалення цієї пропозиції країнами-членами ЄС, європейські компанії можуть втратити право надавати ключові морські послуги, такі як страхування й транспортування російської нафти, незалежно від її вартості.

Ключова відмінність нового підходу полягає в тому, що заборона діятиме незалежно від ціни (наразі перевезення дозволені, якщо нафта купується нижче встановленої “стелі”). Зараз цінова стеля для експорту російської нафти складає 44,1 долара за барель, і ця норма діє з початку лютого, нагадує видання.

За даними джерел, така заборона суттєво посилить поточні санкції щодо російської нафти та водночас зробить механізм контролю значно простішим.

Країни ЄС вже ознайомлені з проєктом 20-го пакета санкцій, який Брюссель планує затвердити до кінця лютого.

Однак для ухвалення цього рішення потрібна одностайна згода всіх держав-членів блоку. За даними джерел, деякі столиці вже висловилися проти заміни механізму цінової стелі на повну заборону послуг.

У новому пакеті санкцій ЄС також планує передбачити обмеження проти російських банків і нафтових компаній, криптовалютних платформ, фінансових установ третіх країн, які допомагають обходити санкції, а також суден так званого “тіньового флоту”.

Нагадаємо, новий, 20-й пакет санкцій проти Росії Євросоюз планує схвалити 24 лютого. Про це повідомила висока представниця ЄС із зовнішньої та безпекової політики Кая Каллас після закінчення засідання Ради ЄС у закордонних справах 29 січня. Британія не посилила боротьбу з “тіньовим флотом” РФ, попри обіцянки – BBC

ЄС планує санкції проти Киргизстану за допомогу РФ – ЗМІ

Киргизстан може стати першою республікою колишнього СРСР, проти якої Європейський Союз запровадить санкції за допомогу Росії. Обмежувальні заходи обговорюються в межах підготовки 20-го пакета санкцій проти РФ, повідомляє Bloomberg,

За словами джерел, проти центральноазійської країни, яка входить до Євразійського економічного союзу та очолюваного Кремлем військового блоку ОДКБ, можуть уперше застосувати механізм покарання за обхід санкцій. Зокрема, планується заборонити постачання до Киргизстану верстатів та радіообладнання.

Після початку повномасштабної війни Киргизстан став одним із ключових торговельних хабів, через які до Росії надходили підсанкційні європейські товари. Згідно з підрахунками Brookings Institution, експорт з Естонії до Киргизстану зріс на 10 000%, з Фінляндії – на 3100%, з Польщі та Греції – на 2200% і 2100% відповідно, тоді як з Норвегії, Великої Британії, Німеччини та Чехії – більш ніж на 1000%.

Як зазначив економіст Brookings Institution Робін Брукс, фактично “Киргизстан став головним напрямком європейського експорту, який зрештою опинявся в Росії”.

Нагадаємо, раніше Велика Британія внесла у санкційний список фінансову мережу з Киргизстану, через яку Росія ухилялась від економічних обмежень
Киргизстан блокує розрахунки з РФ через санкції США

Британія не посилила боротьбу з “тіньовим флотом” РФ, попри обіцянки – BBC

Уряд Великобританії раніше пообіцяв круті заходи проти суден “тіньового флоту”, проте нині вісім підсанкційних танкерів пливуть через Ла-Манш. Про це повідомляє BBC.
“Щонайменше вісім танкерів, на які накладено санкції за незаконне транспортування російської нафти, нині рухаються Ла-Маншем, незважаючи на те, що уряд Великої Британії заявив, що припинення діяльності так званого “тіньового флоту” є пріоритетним завданням”, – мовиться в публікації.
З моменту повномасштабного вторгнення в Україну Росія використовує сотні старих танкерів з невідомою власністю, відомих як “тіньовий флот”, щоб уникнути санкцій на експорт нафти.
“Уряд Великої Британії пообіцяв вжити нових “рішучих заходів” проти суден “тіньового флоту”, і, за інформацією BBC, чиновники отримали юридичну консультацію, яким чином танкери можна затримати і конфіскувати”, – говориться у повідомленні.
Однак ці повноваження ще не були застосовані, і в п’ятницю вранці сайт відстеження суден MarineTraffic показав, що вісім танкерів, на які накладено санкції Великої Британії, нині рухаються Ла-Маншем. Іще чотири танкери, судячи з усього, прямують до проходу з Північного моря.
На сайті відстеження суден MarineTraffic зазначено, що Kusto 10 днів тому забрав вантаж у російському балтійському порту Усть-Луга.
Як відомо, 22 січня президент Франції Емманюель Макрон повідомив про затримання у Середземному морі нафтового танкера, який прямував з Росії.
Європа виступила з попередженням тіньовому флоту РФ

Правовий бар’єр для РФ: блокада Балтики та енергетичне перемир’я

Море хвилюється раз… За міжнародними визначеннями, тіньовий флот є мережею суден, задіяних в обході нафтових санкцій проти РФ, ці кораблі часто не мають належного технічного стану та правового статусу. І саме ці судна тепер опинилися у зоні особливої уваги європейських морських адміністрацій.
Що ж, Балтійське море поступово перестає бути зручним коридором для російських нафтових танкерів, працюючих в обхід міжнародних санкцій. У 2024-2025 роках європейські держави перейшли від політичних заяв до скоординованих правових дій, що фактично унеможливлюють безконтрольне пересування так званого тіньового флоту РФ у регіоні.
І йдеться тут не про класичну військову блокаду, а про юридичне “вичавлювання” небезпечних і нелегальних суден із одного з найчутливіших морських басейнів Європи.
Ключовим етапом стала спільна заява 14 європейських країн, розташованих уздовж Балтійського та Північного морів (Бельгія, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Ісландія, Латвія, Литва, Нідерланди, Норвегія, Польща, Швеція і, нарешті, “королева морів” Велика Британія).
У документі прямо наголошується: усі судна, що здійснюють прохід цими водами, зобов’язані безумовно дотримуватися норм міжнародного морського права. У заяві окремо підкреслено, що танкери повинні мати дійсний прапор конкретної держави, володіти повним пакетом суднових документів, зокрема чинним страхуванням, а також відповідати базовим вимогам технічної та навігаційної безпеки.
Як наголошують уряди країн-учасниць цієї ініціативи, судна, котрі не відповідають цим критеріям, можуть бути кваліфіковані як stateless vessels, як посудини без державної належності. А це, своєю чергою, відкриває можливості для їх інспекції, затримання або ж обмеження руху у національних водах.
Чому саме Балтійське море? Цей регіон є одним із ключових маршрутів експорту російської нафти та нафтопродуктів. Саме тут активно працюють старі танкери з непрозорою структурою власності, часто змінюючи прапори, користуючись сумнівними страховими компаніями, вимикаючи або маніпулюючи навігаційними системами.
До того ж, європейські країни прямо вказують на зростання ризиків для екологічної та навігаційної безпеки, а також на загрозу критичній морській інфраструктурі. Тому посилення контролю подається як захід захисту не лише санкційного режиму, а й самого морського простору Європи. Що це, якщо не блокада? Втім право на “невинний прохід” Балтикою зберігається для суден, котрі повністю відповідають нормам міжнародного права. Обмеження стосуються не національної приналежності як такої, а системних порушень правил судноплавства.
При цьому важливо, що європейські держави свідомо уникають терміну “блокада”, й формально Балтійське море залишається відкритим для міжнародного судноплавства. Проте на практиці для тіньового флоту тут створюється режим підвищеного контролю, котрий різко знижує економічну доцільність подібних рейсів.
До речі, сама інформація про блокаду спирається на публікацію, розміщену на сайті міністерства транспорту Великобританії, пише Антикор.
Однак варто зазначити: з цього тексту не випливає, що 14 європейських країн ухвалили рішення про захоплення суден тіньового флоту. У документі лише міститься звернення до “міжнародної морської спільноти та національних органів влади” із закликом вжити заходів проти практики, коли судна змінюють прапори, вимикають транспондери, працюють без документів, визнаних у Європі, або порушують, на думку підписантів, інші норми.
У документі також прямо зазначено: ці заходи ґрунтуються на Конвенції ООН з морського права (UNCLOS), котра дозволяє державам реагувати на порушення вимог безпеки, фальсифікацію документів або відсутність законного прапора.
Таким чином, обмеження мають не політичний, а правовий характер, що ускладнює для Росії можливість оскарження таких дій на міжнародному рівні.
У підсумку Балтійське море не оголошене закритою зоною, але для російського тіньового флоту воно дедалі більше перетворюється на ризикований і майже непрохідний маршрут. Європа демонструє: санкції можуть працювати не лише через заборони, а й через точне й жорстке застосування. Як гукають, так і відгукується Росіяни ж на все це поки що, ніби набравши балтійської води до рота, відмовчуються. Просочуються лише фрагменти обурення й злості, котрі нині циркулюють з цього приводу у Кремлі.
Так, окремі міжнародні повідомлення наголошують, що критика Москви посилювалася кожного разу після інцидентів із захопленням танкерів, підозрюваних у обході санкцій: наприклад, французькі дії проти танкеру Grinch у Середземному морі викликали різку реакцію Кремля. Й, за повідомленням AP News, російський президент Путін раніше називав інцидент із затриманням танкеру Boracay “актом піратства”.
Але в цілому росіяни принишкли і помовчують. Дехто з експертів, до речі, пов’язує це, у тому числі, й зі зростаючою рішучістю європейців перекрити агресору кисень на Балтиці.
І посиленням тиску на Росію, мабуть частково й пояснюється поширення чуток про так зване “енергетичне” тижневе перемир’я, вже підтверджене навіть самим президентом США Дональдом Трампом у притаманній йому шоу-манері.
Що ж, це версія життєздатна, на відміну від самого факту перемир’я. Але все одно означає абсолютний глухий кут для Кремля. “Цікава заява Трампа про те, що він попросив Путіна припинити удари по Києву та інших українських містах. І той ніби погодився. Тепер, коли Трамп оголосив про це публічно, у Путіна два шляхи, і обидва погані. Якщо він відновить удари по цивільній українській енергетиці, це буде удар і по репутації Трампа, і американський лідер буде змушений якось відповідати. Звісно, не тому, що Трамп рішуче налаштований до Росії, а тому що треба показувати цю рішучість своїм американським виборцям, які скоро голосуватимуть за кандидатів до Конгресу”, – пише з цього приводу у соцмережі політолог Сергій Таран. Якщо ж Росія не відновить удари, цим Путін покаже свою слабкість і залежність від Трампа, котрий для нього виявиться більшим авторитетом, аніж “власні упороті рашисти, які закликають саме під час морозу бити по українських містах”, – продовжує експерт. “Нових очків у ставленні республіканців до Путіна це точно не додасть”, – зауважує він. Ірина Носальська

У Росії припинили роботу візові центри Канади

Візові центри Канади припинили приймання паспортів для оформлення документів у Росії. Про це йдеться на сайті уряду Канади.

Зазначається, що візові центри в Росії більше не приймають паспорти та документи з 28 січня 2026 року. Про строк ймовірного відновлення роботи не повідомляється. “Уряд країни пропонує росіянам для оформлення візи обрати інший візовий центр, який знаходиться за межами Росії”, – наголошується в повідомленні. Причину такого заходу та термінів відновлення роботи візових пунктів влада Канади не називає.

У Росії канадські візові центри працювали в Москві, Санкт-Петербурзі, Новосибірську, Ростові-на-Дону, Владивостоці та Єкатеринбурзі. Найближчі відділення за межами РФ є в Алма-Аті та Астані в Казахстані, а також у Бішкеку в Киргизії.

Наприкінці вересня 2025 року у Росії закрилися всі візові центри Чехії. Наразі всі заяви на отримання віз приймаються виключно у консульському відділі посольства Чехії у Москві.

Також у вересні 2025 року генконсульство Іспанії у Москві призупинило прийом заяв на оформлення віз. У листопаді МЗС Болгарії повідомляло, що Софія перестане видавати росіянам багаторазові шенгенські візи відповідно до нових вимог ЄС.

Нагадаємо, раніше США призупинили оформлення віз для громадян 75 країн, зокрема Росії. Влада ЄС вирішила зробити більш жорсткими візові правила для громадян РФ і скасувати багаторазові візи для них.