До бойкоту відкриття Паралімпіади долучилися ще три країни – Сибіга

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга 4 березня заявив, що до української ініціативи бойкоту церемонії відкриття Паралімпіади через дозвіл використовувати російські та білоруські прапори долучається дедалі більше країн.

“Австрія, Румунія та Велика Британія підтвердили, що їхні офіційні особи не будуть присутні на церемонії відкриття Паралімпійських ігор 2026 року. Вже 14 країн та ЄС відмовилися брати участь у цьому заході, на якому Міжнародний паралімпійський комітет дозволив Росії та Білорусі махати своїми закривавленими прапорами. І ця кількість зростає”, – прокоментував ситуацію голова українського МЗС.

Сибіга наголосив, що державні прапори Росії й Білорусі – це не просто символи. Вони уособлюють агресивну війну, жертвами якої стали щонайменше 650 українських спортсменів і тренерів, більше ніж 800 спортивних об’єктів зазнали руйнувань, а кількість скоєних воєнних злочинів обраховуються сотнями тисяч.

Раніше цього тижня голова Національного паралімпійського комітету України Валерій Сушкевич повідомив, що Міжнародний паралімпійський комітет заборонив українській збірній використовувати на парадній формі зображення міжнародно визнаної території України. Комітет вважає таку карту політичною демонстрацією.

Зимові Паралімпійські ігри триватимуть з 6 по 15 березня у Мілані та Кортіні-д’Ампеццо. Українська збірна оголосила про свій бойкот церемонії відкриття через допуск до змагань спортсменів із Росії та Білорусі.

Раніше стало відомо, скільки країн бойкотуватимуть відкриття Паралімпіади через допуск спортсменів від Росії та Білорусі.

У Румунії знайшли більше 30 римських гробниць

Музей національної історії та археології Констанца повідомив про відкриття 34 гробниць римського періоду під час превентивних археологічних досліджень на території міської лікарні в Констанці, портовому місті в Румунії. Як повідомляє Arkeonews, ділянка розташована в межах некрополя античного міста Томіс – великого греко-римського міста на західному узбережжі Чорного моря.
У ході розкопок задокументовано 34 поховання, частина з яких мала катакомбну структуру з кількома захороненнями в одній камері. Це свідчить про впорядковану поховальну архітектуру та, ймовірно, родинний або громадський характер поховань.
Серед знахідок – прикраси, скляний посуд, монети та значна кількість кераміки, зокрема африканські амфори. Останні особливо важливі, адже вказують на активні торговельні зв’язки Томіса з Північною Африкою в період Римської імперії. Використання таких посудин у поховальному контексті може свідчити про статус померлих і символічні аспекти ритуалу.
Дві знахідки вирізняються особливо. Перша – грецький напис III століття н.е., що підтверджує існування в місті релігійної асоціації, однак значення самого тексту ще вивчається.
Друга – умбон парадного щита, центральна металева частина, характерна для церемоніальних, а не бойових зразків. Подібні предмети вкрай рідко трапляються у поховальному контексті, що може вказувати на високий статус похованої особи – можливо, військового офіцера або члена міської еліти.
Роботи проводилися у два етапи з вересня 2025 по лютий 2026 року за дозволом Міністерства культури Румунії. Через те, що лікарняний комплекс розташований у межах охоронної археологічної зони, дослідження були обов’язковими перед початком інфраструктурних оновлень. Попри складні умови, включно з демонтажними роботами та ризиком обвалів сусідніх конструкцій, археологи відпрацювали 39 активних днів у межах визначеного периметра.
Відкриття в Констанці вже називають одним із найважливіших археологічних результатів останніх років на румунському узбережжі Чорного моря – і ще одним підтвердженням того, що під сучасним містом приховані численні шари античної історії.

Дрон РФ збили за 100 метрів від румунського села

Міністерство оборони Румунії повідомило про інцидент під час якого система ППО України збила російський безпілотник за 100 метрів від румунського села Кілія-Веке. Про це йдеться в заяві оборонного відомства Румунії.
РФ здійснила нові повітряні атаки на українські порти на Дунаї вранці 27 лютого. Румунські радари виявили дрон в повітряному просторі України, що летів в напрямку півночі від округу Тульча, тому о 08:45 було видано повідомлення RO-alert для населення в цьому районі.
Два літаки F-16 Fighting Falcon вилетіли для розвідки та моніторингу повітряного простору.
“Кілька хвилин по тому літаки підтвердили радіолокаційний контакт з ціллю за 9 км від Кілії-Веке, на території України, а о 09:13 дрон був збитий системами протиповітряної оборони української армії за 100 метрів від населеного пункту”, – зазначили в румунському Міноборони.
Оскільки це сталося дуже близько до кордону, спеціалізовані команди готуються почати операцію з пошуку можливих уламків повітряного об’єкта, що могли впасти на території Румунії.
Інцидент зі збиттям дрона був знятий місцевими жителями Кілії-Веке. На кадрах видно, як літальний апарат спалахує, а потім падає в Дунай, на задньому плані чути зенітний вогонь.

Румунія заявила про масштабну кібероперацію РФ проти критичної інфраструктури – ЦПД

Голова Нацуправління кібербезпеки Румунії Дан Чимпян заявив про масштабну кібероперацію РФ проти критичної інфраструктури країни. Про це 25 лютого повідомляє Центр протидії дезінформації при РНБО України.
“Голова Національного управління кібербезпеки Румунії Дан Чимпян заявив, що нещодавні атаки були частиною гібридної операції Москви, спрямованої на дестабілізацію ситуації всередині держави. Протягом останніх місяців хакери атакували національне агентство водних ресурсів, оператора нафтопроводів та великий енергетичний комплекс. Використовувалися програми-вимагачі (ransomware). Характерно, що атаки збігалися з піковими зимовими навантаженнями та важливими політичними рішеннями щодо підтримки України”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що відповідальність брали на себе російськомовні хакерські угруповання Quilin і Gentlemen. Така тактика дозволяє Кремлю діяти через кримінальні мережі, зберігаючи формальну “непричетність”.
Як заявили у ЦПД, метою цих атак є перевірка стійкості енергосистеми, створення соціальної напруги й тиск на країну-члена НАТО. Це черговий прояв гібридної агресії РФ проти Європи, що потребує посилення кіберзахисту та координації союзників.

Метінвест поставив першу партію прокату на свій завод у Румунії

Металургійний комбінат Запоріжсталь розпочав постачання гарячекатаного прокату на румунський трубний завод Metinvest Tubular Iasi, який наприкінці 2025 року увійшов до складу групи Метінвест. Про це повідомила пресслужба компанії в четвер, 19 лютого.
Вказано, що від початку 2026 року відвантажено 22 тис. тонн продукції, а до кінця року планується поставити до 180 тис. тонн. Йдеться про гарячекатаний прокат із конструкційних марок сталі, сертифікованих за європейським стандартом EN 10025. Продукція призначена для виробництва прямошовних труб і профілів.
“Прокат з Запоріжсталі затребуваний серед європейських та українських трубників: щороку до 80% нашої металопродукції відвантажується саме для виготовлення прямошовних труб і профілів. Ми раді вітати румунських трубників у групі Метінвест та налагоджувати новий формат співпраці”, – розповів в.о. генерального директора підприємства Тарас Шевченко.
У Метінвесті зазначили, що гарячекатаний прокат зі спокійних конструкційних сталей використовується у трубній галузі завдяки механічним властивостям, що забезпечують міцність і надійність виробів, стійкість до навантажень і роботу під тиском.
За словами гендиректора Metinvest Tubular Iasi Косміна Томи, прокат Запоріжсталі застосовується для виробництва круглих, профільних і прямокутних зварних труб, що відповідають стандартам EN 10219 та EN 10217. Така продукція використовується в енергетиці, геотермальній інженерії, будівництві та системах пожежогасіння.
Найбільшими споживачами труб румунського заводу є внутрішній ринок Румунії, а також компанії з Угорщини, Чехії, Польщі та Словаччини.
Відомо, що Метінвест Ріната Ахметова ще до війни почав будувати міст між металургією України та ЄС. Для цього компанія придбала завод у Румунії: він став можливістю завантажити роботою відразу два підприємства – в Яссах і Запоріжжі.
“Це також частина Метінвесту у повоєнну відбудову, адже продукція заводу матиме попит не лише в ЄС, а буде затребувана й під час відновлення пошкодженої бойовими діями інфраструктури й промисловості України”, – додали в пресслужбі.
Раніше стало відомо, що Метінвест відновив випуск унікальної продукції. Мова йде про вагонні вісі, які почав випускати металургійний комбінат Каметсталь, що входить до складу групи.

На кордоні з Румунією призупинили проїзд автобусів і вантажівок

Оформлення вантажних автомобілів і транспортних засобів для пасажирських перевезень призупинили на румунському пункті пропуску Ісакча, суміжному з українським Орлівка. Про це повідомляє Державна прикордонна служба України, посилаючись на прикордонну поліцію Румунії.
Обмеження введені через ускладнення погодних умов – значні опади.
Рух дозволений тільки для легкових автомобілів.
Водіїв та перевізників просять взяти до уваги вказану інформацію під час планування маршрутів. Про відновлення пропускних операцій оголосять додатково.
Як ми вже писали, українські прикордонники тимчасово обмежують рух міжнародним перевізникам на кордоні з Молдовою через складні погодні умови.
Через негоду в Україні розгортають штаб з ліквідації наслідків НС

Румунію накрили снігопади: тисячі людей без світла

Сильний снігопад та дощі в Румунії призвели до зникнення електроенергії у 200 тисяч споживачів. Про це повідомляє Digi24 в середу, 18 лютого.

Найбільші проблеми з електроенергією зафіксовані в повітах Димбовіца, Бреїла, Бузеу, Прахова та Галац. Загалом від негоди постраждали 25 повітів, включаючи столицю країни Бухарест, де було оголошено червоний рівень попередження про снігопади.

В деяких місцях шар снігу сягнув 50 сантиметрів. Негода спричинила перекриття доріг та автомагістралей, а заняття в деяких школах були скасовані. Також було порушено повітряний рух в аеропортах.

Нагадаємо, у Франції зареєстрували найдовший період дощів за історію метеоспостережень. Опади в країні йдуть вже 36 днів поспіль. Раніше потужний снігопад у Парижі призвів до скасування рейсів.

Румунія та США збудують завод із переробки рідкоземів

Влада Румунії та американська компанія Critical Metals Corp підписали угоду про зведення заводу з переробки рідкоземельних елементів у Брашові. Про це повідомляє NewsMaker.

За словами міністра енергетики Румунії Богдана Івана, завод перероблятиме концентрат, видобутий американською компанією в Гренландії.

Новий проєкт допоможе Румунії стати глобальним гравцем у галузі рідкоземельних металів. Міністр додав, що до середини квітня румунська влада визначить умови фінансування будівництва та перелік металів, які там перероблятимуть.

“Ініціатива охоплює весь економічний цикл – від видобутку ресурсів на родовищі Танбриз у Гренландії до переробки та кінцевого промислового використання в Європі та США”, – зазначив Іван, нагадавши про плани ЄС стати повністю незалежним від китайської переробки рідкоземельних елементів.

У компанії Critical Metals Corp підтвердили, що проєкт допоможе зменшити залежність Європи та США від постачань із Китаю. Завод буде побудовано спільними фінансовими зусиллями американської та румунської сторін на паритетних засадах (50/50).

Рідкоземельні елементи – група з 17 хімічних елементів, включених до списку 34 критично важливих сировинних матеріалів ЄС. Їх використовують у виробництві мобільних телефонів, акумуляторів, вітрових турбін та обладнання для оборонної промисловості. Запаси родовища Танбриз оцінюють у 4,7 млрд тонн, зокрема 28,2 млн тонн оксидів рідкоземельних елементів.
США створюють коаліцію для контролю рідкіскоземів

У печері Румунії знайшли бактерію, стійку до десяти сучасних антибіотиків

Група дослідників виявила у крижаній печері Скерішоара в Румунії штам бактерій, стійкий до десяти сучасних антибіотиків. Про це повідомляє Euronews.
Йдеться про бактерію Psychrobacter SC65A.3, яку науковці знайшли під шаром льоду віком близько 5 тисяч років. Печера Скерішоара є однією з найбільших крижаних печер країни та зберігає підземний льодовий блок об’ємом приблизно 100 тисяч кубічних метрів і віком до 13 тисяч років.
Дослідники пробурили 25-метровий крижаний керн у частині печери, відомій як “Велика зала”, після чого проаналізували фрагменти льоду. Вчені виділили кілька бактеріальних штамів і секвенували їхні геноми, щоб з’ясувати, які гени відповідають за виживання в екстремально низьких температурах і стійкість до антимікробних препаратів.
За словами Христини Пуркареа, науковиці Інституту біології Бухареста Румунської академії, попри давнє походження, штам Psychrobacter SC65A.3 демонструє резистентність до багатьох сучасних антибіотиків і містить понад 100 генів, пов’язаних зі стійкістю.
Як зазначає Euronews, антибіотики, до яких бактерія виявила стійкість, широко застосовуються у пероральній та ін’єкційній терапії для лікування серйозних інфекцій, зокрема туберкульозу, коліту та інфекцій сечовивідних шляхів.

На одному з КПП на кордоні з Румунією обмежують рух

Через пункт пропуску “Солотвино – Сігету-Мармацієй” на кордоні з Румунієюз 16 лютого 2026 року запроваджується тимчасове обмеження руху транспортних засобів. Про це повідомило Західне регіональне управління Держприкордонслужби України.
Зазначається, що популярний пункт пропуску на Закарпатті змінює графік роботи через критичний стан мосту. Водіям, які планують поїздку до Румунії, доведеться підлаштовуватися під щоденні “технічні паузи”.
Через реконструкцію мосту через річку Тиса рух транспорту в пункті пропуску “Солотвино – Сігету-Мармацієй” буде призупинятися щодня з понеділка по п’ятницю, з 09:00 до 16:00. Ремонтні роботи триватимуть орієнтовно 47 діб.
У зазначений семигодинний інтервал оформлення вантажних та легкових авто не проводитиметься. Прикордонники просять водіїв прибувати до КПП або до 9 ранку, або вже після 4 вечора.
Попри транспортні обмеження, кордон залишається доступним для окремих категорій. Для тих, хто перетинає кордон пішки, жодних обмежень немає. Міст відкритий для переходу цілодобово.
У суботу та неділю пункт пропуску має працювати у звичному режимі без денних пауз.
Якщо ваш графік не дозволяє чекати на відкриття мосту в Солотвино, варто обрати альтернативні маршрути:КПП “Дякове – Халмеу” – для легкових та вантажних авто (Закарпатська обл.)або КПП “Порубне – Сірет” – основний пункт пропуску (Чернівецька обл.).