Румунія планує збільшити кількість військовослужбовців у районах біля кордону з Україною через загрозу, яку становлять російські дрони. Міністр оборони Раду Міруце повідомив про це, наголосивши на 14 випадках вторгнень дронів з Росії в повітряний простір Румунії. Румунське Міністерство оборони перекинуло на кордон з Україною додаткові війська і сучасну військову техніку. В майбутньому можуть бути відправлені ще більше військ в цей район, якщо загроза зросте. Заходи призначені для зменшення ризику падіння дронів у населених пунктах. Останній серйозний випадок стався, коли російський дрон впав у дворі віддаленому повіті, армія не помітила його на радарах. Міністр зазначив, що отримує повідомлення про повітряні тривоги кілька разів за ніч, і у деяких випадках винищувачі F-16 піднімаються для реагування.
Позначка: Румунія
-
У Румунії відповіли на заяви Молдови про можливе об’єднання країн
У Румунії заявили, що готові обговорити з Молдовою об’єднання двох країн, якщо Кишинів розглядатиме такий варіант. Про це заявив радник президента Румунії зі зв’язків з румунами в діаспорі, депутат Європарламенту Євген Томак, коментуючи в інтерв’ю Calea Europeana відповідну заяву президентки Молдови Маї Санду.
“На мій погляд, будь-який добросовісний румун, незалежно від того, на якому боці Пруту він проживає, розглядає питання об’єднання двох держав як природний процес”, – сказав євродепутат.
За його словами, Бухарест в будь-який момент готовий сісти за стіл переговорів і серйозно обговорити сценарій об’єднання, але тільки в разі якщо Республіка Молдова вважатиме це прийнятним.
“Це їхнє право вирішувати своє майбутнє”, – додав Томак.
На запитання, чи готова Румунія до сценарію возз’єднання, зокрема з погляду необхідної підтримки з боку партнерів по Європейському Союзу, союзників по НАТО та стратегічного партнера США, радник президента стверджує, що “всі наші партнери знають, що і в Румунії, і в Республіці Молдова живе один і той самий народ”.
Він нагадав, що у 2018 році Румунія одноголосно ухвалила декларацію, у якій висловила готовність у будь-який час обговорити з Молдовою тему об’єднання двох держав. Це офіційна позиція румунської держави, яка відтоді не змінювалася.
“З іншого боку, ми повинні враховувати реалії часу, в якому ми живемо, а саме те, що в Республіці Молдова відбувся масштабний процес дерадянізації, але він не досяг зрілості, яка б дозволила політичній еліті розглядати проблему об’єднання з іншого кута зору, ніж той, що застосовується зараз у Кишиневі”, – наголошує політик.
Він додав, що Румунія цілком підтримує євроінтеграцію Молдови. А ще 50% молдован мають румунський паспорт. -
Санду заявила про готовність проголосувати за об’єднання Молдови та Румунії
Президент Молдови Мая Санду проголосувала б за об’єднання її країни та Румунії, якби відбувся відповідний референдум. Про це глава держави заявила в подкасті британських журналістів.
За її словами, з огляду на велику кількість людей, які підтримували рух національного відродження у 1980-х роках, на той час, ймовірно, можна було б провести референдум за об’єднання з Румунією.
“Наприкінці 1980-х років відбувалися національні відроджувальні рухи і, звичайно, проходили дискусії про возз’єднання з Румунією, оскільки Молдова раніше була частиною Румунії. Але на той час ми не могли знати, скільки людей проголосували б, оскільки референдум не проводився”, – зазначила вона.
Водночас на запитання, чи підтримує вона об’єднання з Румунією, Санду відповіла ствердно.
“Якби ми провели референдум, я б проголосувала за об’єднання з Румунією”, – сказала вона.
Свій вибір голова країни пояснила геополітичною ситуацією навколо Молдови та загалом у світі.
“Такій країні, як Молдова, стає все складніше виживати, існувати як демократія, як суверенна країна. Але як президент Молдови я розумію, що немає більшості, яка б підтримувала об’єднання з Румунією, але є більшість, яка підтримує вступ до ЄС, і ми працюємо над досягненням цієї мети. Це набагато реалістичніша мета, яка допомагає нам захистити наш суверенітет”, – пояснила вона свою думку.Мая Санду проголосувала б за об'єднання її країни та Румунії, якби відбувся відповідний референдум pic.twitter.com/RubaQX1yYp— Максим (@lipcansmaks1) January 12, 2026 Як ми вже писали, в Молдові провели нові обшуки у справі про підготування масових заворушень під час парламентських виборів.
ЄС відкрив технічні перемови щодо трьох кластерів з Молдовою -
Румунія виділить 50 млн євро в рамках PURL
Румунія вирішила приєднатися до механізму, який забезпечує закупівлю зброї у США для України. Про це повідомила глава румунського МЗС Оана Цою.
За її словами, Румунія вирішила підтримати ініціативу PURL, зробивши внесок у 50 мільйонів євро. Цей внесок у PURL здійснюється відповідно до бюджетного ліміту на 2025 рік, додала вона.
“Внесок Румунії в PURL сприятиме досягненню тривалого миру в Україні шляхом зміцнення її потенціалу. Участь Румунії в механізмі PURL під егідою США безпосередньо сприяє зміцненню регіональної безпеки і повністю відповідає зобов’язанням Румунії в рамках НАТО та стратегічного партнерства зі США”, – зазначила Цою. -
Росіяни здобувають паспорти ЄС, привласнюючи особи загиблих українців – ЗМІ
Росіяни уникають санкцій та здобувають “європейське громадянство” за підробленими румунськими документами. Про це мовиться в публікації французької газети Le Monde.
З моменту повномасштабного вторгнення в Україну сотні громадян Росії шахрайським шляхом здобули громадянство Румунії, щоб обійти санкції або жити в Євросоюзі.
На тлі скорочення населення Румунії, яке триває з 1989 року, та виїзду громадян в інші країни ЄС, невеликий муніципалітет Варфу Кимпулуй подвоїв чисельність населення протягом десятиліття. Він зріс з 3420 мешканців у 2011 році до понад 7000 у 2021 році.
“У цьому місті на півночі країни, поблизу України, майже 10 000 осіб було зареєстровано для голосування у 2024 році, але деякі виборчі дільниці зафіксували лише 2% явки на муніципальних виборах, що відбулися в червні того ж року”, – йдеться у статті.
Це викликало підозри у центральної влади. У листопаді 2024 року десятки рейдів викрили шахрайство: жодного буму економіки чи бебі-буму не було, але майже 10 000 громадян Молдови, України та Росії шахрайським шляхом добули собі румунські документи, встановивши фіктивні адреси у Вирфу Кампулуй, іноді без попередньої згоди власників нерухомості.
Фальшиві документи, які нібито виготовлялися роками в обмін на хабарі, як повідомляється, були видані посадовцями двох відділів РАЦС за співучасті місцевих жителів.
За оцінками влади, понад 18 700 вихідців з колишнього СРСР мають у Румунії фіктивні адреси, а деякі з них уже дістали собі румунські паспорти.
“За інформацією журналістських розслідувань і судових джерел, у деяких випадках росіяни навіть привласнювали особи загиблих на фронті українських військових”, – пише видання.
ЗМІ підкреслив, що з 1991 року діє процедура “відновлення” громадянства для тих, хто може довести, що його предки народилися чи проживали на територіях колишнього Королівства Румунія в період 1918−1940 років. До таких територій належать сучасна Молдова та окремі регіони України, зокрема частина Одеської та Чернівецької областей.
У Румунії там сформувалися організовані групи, які використовують прогалини в адміністративній системі для оформлення фальшивих документів. Вони діють відкрито й активно просувають свої послуги: у соцмережах масово з’являється реклама для російськомовної аудиторії з пропозиціями “європейського громадянства”.
Генеральна прокуратура Румунії повідомила про викриття злочинної групи, створеної у 2022 році, що складалась з семи громадян України і співпрацювала з місцевими адвокатами та чиновниками. -
НАТО відкриє новий логістичний хаб для України
У Румунії в січні 2026 року мають намір відкрити другий логістичний хаб для України, котрий працюватиме спільно з хабом у Жешуві. Про це повідомляє DefenseRomania з посиланням на заступника командувача місії НАТО NSATU генерала Майка Келлера.
Новий хаб у Румунії створюють не лише для того, аби сформувати резервний маршрут, але й щоб суттєво підвищити логістичну стійкість усього східного флангу Альянсу, уточнив генерал. Це має зменшити стратегічні ризики та забезпечити стабільніші постачання, зокрема для південних і східних напрямків фронту.
Протягом 2025 року місія вже забезпечила доставку майже 220 тисяч тонн військової допомоги Україні.
Постачання здійснюють у межах механізму PURL (Prioritised Ukraine Requirements List), за яким європейські держави фінансують закупівлю озброєнь у США, а американська сторона забезпечує швидку доставку.
Новий центр перебуватиме під прямим командуванням НАТО і спеціалізуватиметься на передачі артилерії, засобів ППО та РЕБ. -
У Румунії виявили проказу вперше за 40 років
У Румунії зафіксували два випадки прокази, які стали першими в країні Євросоюзу за більш ніж 40 років. Про це напередодні повідомило Reuters з посиланням на Міністерство охорони здоров’я Румунії.
Вказано, що у місті Клуж виявили проказу у двох масажисток 21 та 25 років – громадянок Індонезії, які працювали у спа-центрі. Наразі жінки проходять лікування. Ще двоє людей проходять тестування на хворобу.
Міністр охорони здоров’я Александру Рогобете заявив, що клієнтам спа-центру не слід хвилюватия, оскільки для передачі захворювання необхідний тривалий контакт.
Він розповів, що одна із жинок нещодавно повернулась з Азії, де провела місяць зі своєю матір’ю, яка зараз перебуває в лікарні з тим захворюванням.
Влада закрила спа-центр до завершення розслідування. Останній підтверджений випадок прокази в Румунії був виявлений 44 роки тому. Проказа (лепра, хвороба Гансена) – антропонозна інфекційна хвороба з контактною передачею і хронічним перебігом, яку спричинюють мікобактерії лепри. Перебігає з переважним ураженням шкіри, периферійної нервової системи, іноді переднього відрізку ока, верхніх дихальних шляхів вище гортані, яєчок, а також кисті та стопи. Належить до групи забутих тропічних хвороб. Зустрічається на всіх континентах, найпоширеніша у країнах Африки, Азії, Центральної та Південної Америки. Є найбільш частою причиною каліцтв кисті та третьою за частотою інфекційною причиною сліпоти. -
На кордоні з Румунією запустили цифрову систему в’їзду/виїзду EES
На кордоні між Україною та Румунією ввели цифрову систему в’їзду/виїзду EES у трьох контрольно-пропускних пунктах. Ця система дозволяє реєструвати біометричні дані громадян третіх країн, які подорожують до Шенгенської зони. Уже відсканували паспорти, зробили фото та відбитки пальців у пунктах Дяківці – Раковці, Красноїльськ – Вікову де Сус та Дякове – Халмеу. Інші пункти пропуску Румунії також долучать до цієї системи з початку 2026 року.
-
Знищення морського дрона у Румунії: СБУ заперечила втрату Sea Baby
Служба безпеки України не втрачала морських безпілотників під час виконання бойових завдань у Чорному морі. Про це у середу, 3 грудня заявила пресслужба відомства Суспільному, коментуючи знищення морського дрона у Румунії.
У СБУ також наголосили, що жоден із їхніх апаратів не порушував кордон Румунії.
“Усі морські безпілотні апарати СБУ Sea Baby, які задіяні у виконанні бойових завдань в Чорному морі, продовжують їх реалізацію відповідно до затверджених планів та цілей. Жодного із них не втрачено”, – йдеться у повідомленні.
Спецслужба також спростувала інформацію про перебування їхніх дронів поблизу румунського узбережжя і, що “жодна з безпілотних систем СБУ Sea Baby не заходила до територіальних вод Румунії”. Там додали, що операції здійснюються у визначених районах і спрямовані виключно на ураження законних цілей РФ. -
Румунські військові знищили в Чорному морі український морський дрон
Військові водолази ВМС Румунії знищили український безпілотний дрон Sea Baby, який утворював загрозу для судноплавства у Чорному морі. Операцію провели у морській зоні поблизу Констанци. Сапери отримали дозвіл на знешкодження та успішно підривали дрон. Військові підкреслили, що з початку війни вони стежать за безпекою у морській зоні, де забезпечили безпечний пропуск понад 12 тисяч суден. Дрейфуючі морські міни залишаються серйозною загрозою, проте за останні роки їх було знищено близько 150, із яких сім – від ВМС Румунії.