Українська розвідка отримала інформацію про план Росії щодо використання території Білорусі для військових цілей. Президент Володимир Зеленський повідомив про це після доповіді керівника Служби зовнішньої розвідки України. Зеленський заявив, що у цей момент інформацію не буде робити публічною, але попередить партнерів, які можуть бути під загрозою. Крім того, він обговорив питання перекриття постачання до Росії критичних компонентів і обладнання для виробництва зброї зі своїми партнерами у Вашингтоні та Європі. Зеленський підкреслив, що Україна розуміє важливість цих постачань для Москви і готова перекривати кожну схему, яка може бути шкідливою.
Позначка: Розвідка
-
Росія може стати залежною від імпорту пального на 60% – розвідка
Українська Служба зовнішньої розвідки повідомила, що через проблеми з енергетичним сектором у Росії країна може до кінця року втратити можливість покривати до 60% своїх потреб у пальному за рахунок імпорту. Російські нафтопереробні заводи, які знаходяться переважно у кількох промислових центрах Європейської частини країни, залишаються відсталими за технологіями та структурою виробництва. Заборона експорту бензину, введена у вересні, ще більше загострила ситуацію, оскільки зовнішні продажі раніше допомагали компенсувати збитки та фінансували модернізацію галузі. Це може призвести до залежності від імпорту пального на рівні до 60% та різкого прискорення інфляції через зростання цін на бензин, перевезення та споживчі товари. Уряд Росії зараз намагається діяти швидко, але тимчасові заходи не розв’язують проблему, а лише поглиблюють економічні ризики для країни.
-
Контррозвідка Британії попередила про активізацію шпигунів з РФ та Китаю
Британська внутрішня служба безпеки MI5 попередила політиків про можливі шпигунські дії з боку Китаю, Росії та Ірану, спрямовані на підірвання демократії. MI5 застерігає від небезпеки співпраці з “суб’єктами загрози”, які намагаються отримати важливу інформацію від політиків. Іноземні агенти можуть використовувати різні методи, включаючи хакерські атаки та фінансові впливи. MI5 радить політикам бути обережними і стежити за своєю безпекою. Документ з’явився після скандальної справи щодо шпигунів на користь Китаю, що викликала критику уряду і політиків.
-
Німецька розвідка: Путін готовий до війни з Європою “будь-якої миті”
За останніми заявами керівника Федеральної розвідувальної служби Німеччини, Мартіна Єґера, Москва планує провести перевірку європейських кордонів, а навіть може викликати конфлікт у будь-який момент. Він назвав Росію “противником” Німеччини і попередив про можливу гарячу конфронтацію в Європі. Єґер також зазначив, що Росія вживає гібридні атаки для підриву НАТО та дестабілізації європейських демократій. Він закликав до підготовки до подальшої ескалації конфлікту та не допускати бездіяльності в цій ситуації. Канцлер ФРН Фрідріх Мерц також висловив припущення, що Росія може стояти за запусками дронів над німецькими містами та Данією з метою шпигунства та поширення паніки серед населення. Росія відкидає звинувачення в нападах на країни-члени НАТО та Євросоюз, але НАТО вже почало навчання ядерного стримування.
-
Понад 80 військових заводів РФ досі не під санкціями – ГУР
Понад половина компаній у складі холдингу Технодинаміка поки що не потрапили під санкції. Загалом, 86 з 145 підприємств холдингу не мають обмежень. Цей холдинг грає важливу роль у виробництві військової техніки, боєприпасів та іншої військової продукції. Деякі з підприємств займаються виготовленням безпілотників, ракетних систем, бронеплит, парашутних систем та іншої військової техніки. Хоча холдинг має велике стратегічне значення для російського військово-промислового комплексу, частина його підприємств залишаються поза санкціями країн санкційної коаліції. Ці компанії виробляють ключові компоненти для ракетних систем та бронетехніки. Позбавлення таких підприємств може призвести до ускладнення ланцюгів постачання, зменшення виробництва озброєння та скорочення фінансових ресурсів для ведення війни.
-
У Росії збільшилась кількість жертв авіакатастроф – розвідка
Рівень смертності в російській комерційній авіації у 2025 році вже перевищив показники за два попередні роки разом. На тлі санкцій, зношеного авіапарку та дефіциту запчастин катастрофи стають дедалі частішими, тоді як уряд РФ скорочує фінансування галузі. Про це інформує СЗРУ.
Зростання смертності спостерігається і в авіації загального призначення: у 2024 році сталося 40 інцидентів із 64 жертвами, тоді як роком раніше – лише 21 інцидент і 20 загиблих.
Офіційна Москва пояснює ситуацію “порушеннями повітряного законодавства”, звинувачуючи авіакомпанії у недотриманні правил техобслуговування. Тоді як насправді ключові причини – старіння авіапарку, дефіцит запчастин та відтік кадрів. Після санкцій російські перевізники втратили доступ до західних літаків, а основне навантаження лягло на радянські Ан-2, Ан-24 та вертольоти Мі-8, яким понад пів століття. Їхня інтенсивна експлуатація різко підвищила рівень аварійності.
Для ремонту старих машин використовують деталі зі складів або розібраних літаків. Молоді пілоти відмовляються працювати на техніці, старшій за них самих, тоді як досвідчені фахівці масово залишають професію. Як наслідок – багато компаній фізично не здатні дотримуватися вимог авіаційних правил, оскільки виробництво більшості їхніх бортів припинилося ще за СРСР.
У відомстві відзначили, що попри це уряд РФ планує скоротити фінансування програми “Виробництво літаків і вертольотів” у 2026 році в 1,6 раза – зі 139,6 млрд до 85,7 млрд рублів. У 2027-му видатки також зменшаться – зі 109,7 млрд до 86,9 млрд рублів (мінус 21 %).
Найбільше урізання стосується держпідтримки авіакомпаній, котрі оновлюють парк для внутрішніх перевезень. Так, у 2026 році субсидії зникнуть повністю, тоді як у 2025-му становили 1,3 млрд рублів після скорочення з початкових 4,1 млрд. Компенсації витрат на техобслуговування літаків також зменшаться – з 6,1 млрд у 2025 році до 3,6 млрд у 2026-му. Раніше стало відомо, що правлячий режим Росії вирішив віднести дані про економіку та зовнішню торгівлю до державної таємниці. Тепер для заспокоєння суспільства оприлюднюватимуть тільки вибіркові показники, вигідні владі.Як відомо, Держдума РФ схвалила в першому читанні урядові поправки до федерального бюджету на 2025 рік. Вони передбачають збільшення в понад утричі бюджетного дефіциту до рівня 2024 року. Канібалізм знищує російську цивільну авіацію
-
Російський автогігант програє ринок китайським брендам – СЗРУ
Російський автогігант АвтоВАЗ занурюється в глибоку кризу – попри мільярдні держдотації, завод скорочує персонал, урізає зарплати й втрачає дилерів. Продажі падають, моделі провалюються, а ринок заполонили китайські авто, які витісняють російського виробника навіть усередині країни. Про це повідомяє Служба зовнішньої розвідки України.
Влітку завод публічно визнав серйозність проблем. На підприємстві почалися масові звільнення, а зарплати знизили з 120 до 45 тисяч рублів. Персонал змусили письмово відмовитися від премій і надбавок, щоб скоротити витрати. Частина заводів перейшла на чотириденний робочий тиждень, а обсяг виробництва зменшили через різке падіння попиту.
Як зазначається, модель E-Largus виявилася повним провалом – її продажі надзвичайно низькі, а склади дилерів переповнені нереалізованими автомобілями. Не краща ситуація з другим поколінням Lada Vesta – численні збої в рульовому механізмі вже призвели до травмувань водіїв, а Національний автомобільний союз вимагає масштабної перевірки діяльності заводу.
Попри відсутність конкуренції та монопольне становище на внутрішньому ринку, продажі не зростають. Аналітики говорять про глибокі структурні проблеми компанії, які ігноруються роками.
Втім, орім внутрішніх проблем, на ситуацію впливає й зовнішній чинник – засилля китайських автомобілів. За минулі два роки російський авторинок фактично заполонили китайські бренди, які пропонують технічно сучасніші та надійніші моделі. Їхня частка на ринку перевищує половину всіх нових продажів, а дилери дедалі частіше відмовляються співпрацювати з російськими виробниками, обираючи вигідніші контракти з китайськими партнерами. Це призводить до стагнації автомобільного ринку РФ.
На тлі економічного занепаду “АвтоВАЗ” запустив чергову “ініціативу”, що вже викликала обурення серед партнерів-дилерів. Завод зобов’язує усіх офіційних дилерів укласти договір на встановлення системи відеоспостереження з підрядником, якого обрав автовиробник.
“Кожному дилеру потрібно встановити в середньому 12 камер відеоспостереження. Обслуговування однієї камери коштує 45 тисяч рублів на рік. У масштабах усієї мережі – це приблизно півмільярда рублів щорічно”, – відзначили у відомстві.
Найбільше невдоволення викликає вимога надати АвтоВАЗу цілодобовий доступ до камер, встановлених у салонах офіційних дилерів, котрі є незалежними компаніями. Партнери вважають це грубим втручанням у комерційну автономію та порушенням принципів ринку.
Офіційно завод пояснює, що це потрібно для аналізу клієнтопотоку та рівня задоволеності. Проте дилери заявляють, що фактично мова про цифрове стеження.
Аналітики попереджають, що така політика лише поглибить конфлікт між виробником і дилерами, а також ще більше підірве довіру до бренду на ринку, який без іноземних партнерів не здатен створити сучасну продукцію самостійно та повністю залежить від державного фінансування.
Як ми вже писали, ринок нових автомобілів у Росії за перше півріччя скоротився на 26,3% – до 530 375 машин. Натомість продажі нових люксових авто зросли на 19% – з січня по червень у країні було продано 320 таких машин.
Лідером преміального сегменту стала марка Rolls-Royce – продано 100 авто, що на 56% більше за аналогічний період минулого року. Частка в сегменті становить 31%. Друге місце посів Bentley з 90 проданими машинами (+4%). Далі йдуть Lamborghini (72 авто, -5%), Ferrari (43 авто, +115%), Aston Martin (11 авто, +83%) та Maserati (4 авто, -75%).
“Зерно за авто”: ЗМІ дізнались про бартер між Росією та Китаєм -
РФ легалізує трудове рабство – розвідка
Росія опинилася в пастці власної демографічної та трудової політики: попри критичну залежність від іноземних працівників, влада посилює обмеження для мігрантів і фактично узаконює експлуатацію. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
Так, кількість громадян Індії, які приїжджають до росії з метою працевлаштування, за минулі п’ять років зросла у 22 рази. Якщо у 2020 році реєструвалося лише 813 в’їздів із робочими цілями, то у 2025-му їхня кількість перевищила 17,7 тисячі.
У СЗРУ відзначили, що така динаміка пояснюється гострим дефіцитом робочої сили, особливо в будівництві, промисловості та сільському господарстві. Лише з агропромислового комплексу рф щороку вибуває близько 150 тисяч працівників.
Після обмежень для мігрантів із країн СНД Москва переорієнтувалася на Південну Азію. У 2025 році кількість індійських трудових мігрантів може зрости ще удвічі порівняно з попереднім роком. Для них виділено 71,8 тисячі квот із загального обсягу в 234,9 тисячі для іноземних спеціалістів.
Тоді як російський бізнес розглядає можливість залучення робочої сили з Непалу, В’єтнаму та Бангладеш. Для компаній у будівництві, роздрібній торгівлі та сфері послуг це спосіб компенсувати кадровий дефіцит. Втім, за фасадом офіційної політики приховується інша реальність – легалізоване трудове рабство.
Показовим прикладом є ситуація з громадянами Північної Кореї. Тисячі з них в’їжджають до РФ під виглядом студентів, які нібито проходять практику, але фактично працюють у нелюдських умовах. Це прямо порушує санкції ООН, які сама Росія підписала. Корейці працюють по шість днів на тиждень, іноді до 20 годин на добу, а їхню зарплату ділять між собою влада КНДР та російські компанії.
Паралельно російська влада намагається залучити внутрішні резерви. Уряд відновив індексацію пенсій пенсіонерам, які працюють, і спростив найм неповнолітніх. Проте, як наголосила голова Центробанку Ельвіра Набіулліна, навіть за умов зниження напруги на ринку праці дефіцит робочих рук залишатиметься через “серйозні структурні зміни” в економіці.
На цьому тлі регіони продовжують проводити антиміграційну політику. У Новосибірській області мігрантам заборонили працювати в їдальнях, спортивних закладах та сфері вантажоперевезень. Раніше там уже діяли обмеження на роботу іноземців у дошкільній освіті, таксі та торгівлі алкоголем і тютюном. Додатково Міністерство внутрішніх справ РФ почало збирати дані про дітей мігрантів, які не були зараховані до шкіл, зокрема через невдале складання мовного тесту.
Відтак, відзначає відомство, РФ опинилася у парадоксальній ситуації: з одного боку – країна критично залежить від іноземної робочої сили, з іншого – створює умови, що дедалі більше нагадують системне трудове рабство. -
Дрони помітили над стратегічними об’єктами Німеччини – ЗМІ
На заході Німеччини в безпольотній зоні над авіабазою НАТО в Гайленкірхені були зафіксовані невідомі безпілотники. Про це повідомляє Spiegel з посиланням на службову записку неназваного відомства.
Інцидент стався ввечері 8 жовтня.
Згідно з повідомленням, дрон протягом хвилини пролітав на низькій висоті над злітно-посадковою смугою бази. Було оголошено тривогу, на місце прибули поліція та військові.
Правоохоронцям поки не вдалося встановити, хто запустив БпЛА. Представник авіабази також зазначив, що не виключається версія про помилкове спрацювання сенсорної системи охорони аеродрому.
На об’єкті розміщені натівські літаки дальнього радіолокаційного виявлення AWACS, які контролюють повітряний простір на кордонах країн НАТО та Росії з метою раннього виявлення можливих загроз, включаючи фіксацію польотів носіїв ядерної зброї. Вони відіграють ключову роль у спостереженні за східним флангом альянсу. Мовиться про переобладнані Boeing-707, інформує Deutsche Welle.
Після початку війни в Україні Німеччина регулярно зазнає гібридних атак, в яких підозрюють Москву. Лише в першому кварталі 2025 року над стратегічно важливими об’єктами в ФРН зафіксували 536 безпілотників. Невідомі дрони з’являлися над військовими та промисловими об’єктами, енергетичними та транспортними вузлами.
5 жовтня канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що за більшістю запусків БпЛА над німецькими містами та Данією (а також у Литві, Данії, Норвегії) може стояти Росія. За його словами, метою цих дій є шпигунство та розповсюдження паніки серед населення.
-
За межею бідності живуть 18 млн росіян
Реальна кількість малозабезпечених росіян становить 18 мільйонів осіб, повідомляє Служба зовнішньої розвідки.
За інформацією відомства, Росія зіткнулася з серйозними проблемами у постачанні газу на зовнішні ринки. Будівництво газопроводу Сила Сибіру-2, що офіційно нібито погоджено з Китаєм, може зайняти щонайменше десять років.
При цьому навіть ключові елементи угоди – ціноутворення, умови інвестицій та терміни початку поставок – ще не узгоджені.
На завершення будівництва знадобиться близько п’яти років, і ще п’ять років потрібно для нарощування обсягів постачання. Одним із головних гальмівних чинників є вимога Китаю купувати газ за внутрішніми російськими цінами.
Сьогодні Газпром продає газ Китаю в середньому по 248 дол. за тисячу кубометрів – на 38% менше, ніж іншим клієнтам у далекому зарубіжжі, які платять 402 дол. за тисячу кубів. У наступному році ціна для КНР знизиться до 240 дол., що залишатиметься на 37% нижче, ніж для інших покупців Газпрому ( 380 дол.).
У такому вигляді експорт у Китай компенсує лише близько п’ятої частини колишніх постачань до Європи, які після початку повномасштабної війни в Україні скоротилися у 12 разів. Для порівняння: у 1975 році обсяг постачань до ЄС становив 19,3 млрд кубометрів, у 1980 році – вже 54,8 млрд. Перед 2022 роком піковий експорт Газпрому до Європи досягав 200 млрд кубометрів.
На тлі скорочення доходів від експорту газу Уряд Росії готується до радикального перерозподілу бюджетних коштів та планує введення продовольчих сертифікатів для малозабезпечених громадян.
Реальна кількість людей за межею бідності в РФ – приблизно 18 млн осіб. Щоб забезпечити 15-20 млн громадян продуктами за картками, державі доведеться витрачати приблизно 11–15 млрд. дол.
При цьому різке зростання витрат заплановано насамперед на статтю “національна безпека”.
За інформацією відомства, у проєкті Федерального бюджету на 2026 рік видатки з цієї статті збільшаться на 13%, до 48 млрд. дол. На тлі цих витрат малозабезпечені росіяни фактично залишаються без підтримки, а Газпром не може стати джерелом компенсацій, навіть у межах експортних контрактів із Китаєм.