Українська Верховна Рада прийняла законопроєкт №13229, який дозволяє громадянам віком 60 років і старше добровільно укладати контракти на проходження військової служби. Законопроєкт передбачає, що під час воєнного стану особи віком 60+ можуть підписати однорічні контракти зі згоди командира частини. Для офіцерів віком 60+ потрібне погодження від Генерального штабу ЗСУ. Ці громадяни можуть бути прийняті на різні посади, включаючи рядових, сержантів, старшин або офіцерів, якщо вони були звільнені після 1 січня 2015 року. Контракт може бути перерваний, якщо військовослужбовець не пройшов випробування або не відповідає вимогам служби. Цей закон прийняли, щоб допомогти збільшити кількість військовослужбовців.
Позначка: Рада
-
Верховна Рада відправила у відставку Шмигаля
Українська Верховна Рада прийняла відставку прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, що призвело до автоматичної відставки усього уряду. Рішення про це було прийняте шляхом голосування, де за відставку виступили 261 народний депутат. Поки не буде утворено новий уряд, Шмигаль залишається на посаді та виконує свої обов’язки.
-
Рада підтримала збільшення видатків на оборону
Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт, який вносить зміни до держбюджету з метою фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони. Згідно з нововведеннями, видатки у цій сфері збільшаться на 412,4 млрд грн, з яких понад 402 млрд грн підуть на загальний фонд. Це зроблено для забезпечення Збройних Сил додатковою зброєю, боєприпасами та військовим обладнанням. Найбільше коштів отримає Міністерство оборони – 311 млрд грн, МВС – 84 млрд грн, а також інші військові структури. Загалом, запропоновані зміни до держбюджету-2025 становлять 457 млрд грн, які будуть покриті за рахунок збільшення доходів держбюджету через різні джерела, такі як податки та кошти від Національного банку.
-
Рада ухвалила вихід України з Конвенції про заборону протипіхотних мін
Українська Рада ухвалила закон, який тимчасово призупиняє чинність Конвенції про заборону протипіхотних мін. Це рішення прийнято з метою зміцнення обороноздатності країни в умовах збройної агресії Росії. Україна вирішила зупинити дію цієї Конвенції до припинення агресії Росії, оскільки РФ не є стороною у цьому договорі, що створює дисбаланс у умовах захисту. Це також відкриває можливість отримання додаткової військово-технічної допомоги для України. Після набрання чинності законом, Україна офіційно повідомить про це інших учасників Конвенції та Раду безпеки ООН. Раніше президент України підписав указ про вихід країни з Оттавської конвенції, що також стосується протипіхотних мін.
-
В Україні продовжили дію воєнного стану
Верховна Рада України прийняла рішення продовжити воєнний стан та загальну мобілізацію на території країни. Цю новину оголосив народний депутат Ярослав Железняк у своєму каналі в Телеграм у вівторок, 15 липня. За його повідомленням, законопроекти про продовження воєнного стану та мобілізації українських громадян підтримали 320 депутатів, один був проти. Таким чином, дію воєнного стану та мобілізації продовжено на 90 днів, до 5 листопада поточного року. Це вже 16-те голосування за продовження воєнного стану від початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну.
-
Рада ратифікувала угоду щодо спецтрибуналу
Українська Верховна Рада прийняла рішення про підтвердження угоди між Україною та Радою Європи про створення спеціального трибуналу для розгляду злочину агресії проти України. Цю інформацію оприлюднив народний депутат Ярослав Железняк у Телеграмі 15 липня. За відповідний законопроєкт №0328 проголосували 323 народних депутати під час пленарного засідання парламенту.
-
Рада планує зупинити дію Конвенції про заборону протипіхотних мін
Верховна Рада України на найближчому пленарному засіданні розгляне зупинення дії Конвенції про заборону застосування протипіхотних мін. Про це заявив речник парламенту Руслан Стефанчук на своїй Facebook-сторінці у п’ятницю
“До Верховної Ради… надійшов проєкт закону Про зупинення для України дії Конвенції про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва і передачі протипіхотних мін та про їхнє знищення… Верховна Рада розгляне цей проєкт закону на найближчому пленарному засіданні”, – написав урядовець.
Рішення обумовлене безпековими викликами, пов’язаними зі збройною агресією Росії проти України, що триває та необхідністю забезпечення належного захисту держави та громадян, пояснив Стефанчук.
Як ми вже писали, Зеленський підписав указ, яким увів у дію рішення РНБО про вихід з Оттавської конвенції – міжнародного договору, що забороняє застосування, накопичення та виробництво протипіхотних мін.
Країни НАТО вироблятимуть протипіхотні міни для України – ЗМІ -
Рада не буде розкривати банківську таємницю – Гетманцев
Очільник податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев заявив, що у девʼятому скликанні Верховної Ради не збираються голосувати за розкриття банківської таємниці.
“Ми не будемо розкривати банківську таємницю в цьому скликання (Верховної Ради) точно”, – сказав нардеп, повідомляє Економічна правда.
Відповідаючи на питання, чому у декларації Мінфіну зазначено, що розкриття банківської таємниці є одним із пунктів, Гетманцев зазначив, що вона розрахована на три роки і він сподівається, що чинне скликання Ради не буде працювати так довго.
Підсумовуючи Гетманцев сказав, що у перспективі 2026 року говорити про розкриття банківської таємниці точно не варто. -
Виробників зброї планують звільнити від податків на десять років
До Верховної Ради подали пакет законопроєктів щодо впровадження спеціального правового режиму Defence City для підприємств оборонної галузі. Про це повідомив Голова парламентської фракції Слуга народу Давид Арахамія у середу, 25 червня.
Ініціатива розроблена спільно з Міністерством оборони.
“Понад 40% зброї на фронті виготовлено в Україні. Ми маємо унікальні розробки і досвід ведення сучасної війни. Західні партнери проявляють високий інтерес до співпраці з нашими підприємствами. В майбутньому наш ОПК буде однією з точок зростання економіки”, – зазначив Арахамія.
Пакет законопроєктів передбачає створення спеціального переліку резидентів Defence City, який вестиме Міністерство оборони. Також передбачено:- захист інформації про виробників зброї;
- звільнення від податку на прибуток (за умови реінвестування), земельного податку, податку на нерухомість та екологічного податку до 1 січня 2036 року;
- збереження чинних пільг – з ПДВ, прискореної амортизації та для працівників релокованих підприємств.
Резиденти Defence City отримають:
- спрощення митних процедур та експортного контролю,
- додаткові гарантії захисту в межах кримінального процесу,
- підтримку в релокації підприємств,
- можливість валютних послаблень за рішенням НБУ.
Нардеп пояснив, що такий пакет підтримки дозволить підприємствам розвиватися, масштабувати виробництва, розширювати співпрацю з партнерами і головне – давати більше зброї та обладнання для захисту України.
Він додав, що ініціатори розраховують на підтримку всіх парламентських фракцій і груп. -
Рада відновила обов’язкову статистичну звітність
Верховна Рада 19 червня підтримала зміни до законодавства, які відновлюють обов’язкове подання статистичної звітності під час воєнного стану. Про це повідомила Державна служба статистики у четвер, 19 червня.
Відтепер підприємства, установи та організації, котрі перебувають на підконтрольних територіях, повинні знову подавати статистичну та фінансову звітність – як це було до початку повномасштабного вторгнення.
У повідомленні наголосили, що рішення повертає можливість розраховувати статистичні показники, які дозволяють державі ухвалювати обґрунтовані рішення на основі повних і достовірних даних.
“Економіка працює, бізнес відновлюється, люди повертаються до своїх справ. І держава має розуміти цю реальність – не приблизно, а точно”, – зазначили у повідомленні.
Відповідно до змін, повертається обов’язкове подання звітності, включно зі статистичною; відновлюється проведення вибіркових обстежень населення щодо зайнятості, умов життя, доходів тощо; передбачено перехідний період – 3 місяці, протягом якого підприємства можуть подати звіти за період, коли не звітували.
У Держстаті пояснили, що цей крок також наближає нас до виконання євроінтеграційних зобов’язань, зокрема – передачі статистичних даних до Євростату на регулярній і системній основі.
Як повідомлялося, кількість зареєстрованих в Україні фізосіб-підприємців за 2024 рік зросла на 119 тисяч.
Податківці оцінили рівень декларування доходів громадянами