Американські посадовці готові скористатися повноваженнями Конгресу, щоб заблокувати рішення президента США Дональда Трампа щодо Гренландії. Сенаторка Ліза Мурковскі погрожує вжити заходів, щоб перешкодити Трампу в захопленні Гренландії. Її колега Кріс Куонс також планує представити законопроект, що обмежить повноваження президента у цьому питанні. Рішення Трампа викликало обурення, коли він закликав Данію “негайно продати” Гренландію. Європа розглядає три можливі сценарії захисту Гренландії від втручання США.
Позначка: Повноваження
-
В Конгресі планують зупинити Трампа у питанні Гренландії
Американські посадовці готові скористатися своїми повноваженнями в Конгресі для того, щоб запобігти президенту США Дональду Трампу в його спробах отримати контроль над Гренландією. Сенаторка Ліза Мурковскі заявила, що важливо підкреслити, що в США є три гілки влади, і Гренландія повинна розглядатися як союзник, а не як об’єкт для захоплення. Інший сенатор, Кріс Куонс, також підтримав ідею обмеження повноважень Трампа у цьому питанні. Попередньо до зустрічі американських посадовців з данськими та гренландськими чиновниками, Трамп написав, що Данія має покинути Гренландію. Європа розглядає три можливі сценарії, як захистити Гренландію від втручання з боку США.
-
Відправляли підлеглих працювати на СТО: посадовцям в/ч оголосили підозру
Державне бюро розслідувань повідомило про підозру двом посадовцям військової частини на Хмельниччині. Їм звинувачуються у тому, що вони відправляли військовослужбовців працювати на приватну автосервісну станцію замість того, щоб вони виконували свої службові обов’язки. Це призвело до збитків для держави на суму понад 1 мільйон гривень. Фігуранти виявляли військових, які не хотіли служити, але залишали їх у штаті частини, і потім направляли на ремонт автомобілів на приватну станцію у Київській області. Слідчі встановили, що принаймні чотири військовослужбовці брали участь у цій схемі, отримуючи фінансову вигоду, яку ділили з керівництвом. Збитки для держави виникали через безпідставні виплати протягом понад року. Зараз проводиться розслідування для встановлення розміру завданої шкоди та ідентифікації інших можливих причетних осіб. Посадовцям повідомлено про підозру у вчиненні злочину, за який їм загрожує до 12 років ув’язнення.
-
Макрон відмовився складати повноваження президента
Президент Франції Емманюель Макрон відмовився від ідеї відставки та заявив, що продовження його каденції необхідно для забезпечення стабільності у країні. Він вважає, що його завдання – служити французькому народу, відповідати на їх питання і працювати на благо країни. Під час візиту до Єгипту Макрон також зазначив, що буде продовжувати забезпечувати стабільність у країні. Політична криза в країні заглибилася ще більше після того, як прем’єр-міністр Себастьєн Лекорню, соратник Макрона, подав у відставку, пояснивши це тим, що умови управління країною не виконані.
-
Туск розкритикував першу промову Навроцького
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск відзначив, що виступ нового президента Кароля Навроцького свідчить про його бажання мати більше повноважень, які належать уряду за конституцією. Туск висловив сподівання, що конфліктний тон президента не спричинить серйозних проблем, але наголосив, що уряд буде захищати конституцію. Він також висловив надію на співпрацю з президентом у справах безпеки і армії, підкресливши, що президент представляє, а уряд керує. Під час виступу Навроцького була критика уряду Туска, зокрема щодо верховенства права, яке, на думку президента, потрібно відновити.
-
Путін дав нові повноваження ФСБ – зовнішня розвідка
Російський диктатор Володимир Путін розширив повноваження ФСБ: іноземні судна зможуть заходити до російських портів тільки за погодженням зі спецслужбою. Про це повідомляє Службу зовнішньої розвідки України.
Путін підписав указ про обмеження доступу іноземних суден до російських портів. Тепер допуск іноземних суден у порти Росії відбуватиметься лиш за погодженням із ФСБ.
Формальною підставною стала стаття 8 федерального закону Про воєнний стан. Вона дозволяє вводити різні обмеження з боку президента.
Розвідка наголошує, що для міжнародних партнерів це підтвердження непередбачуваності та закритості російського режиму.
Також законодавчо розширено повноваження спецслужби з контролю за співробітництвом російських наукових організацій з іноземцями.
На додачу, в РФ планують створити мережу в’язниць та СІЗО для інодумців.
Контроль над морськими шляхами, націоналізація власності, обмеження доступу до інформації, кримінальні переслідування, а також втручання у фінансову та податкову політику – ознаки перетворення РФ на військову диктатуру.
Кремль готується до затяжного протистояння із Заходом і мобілізує ресурси країни без оголошення повномасштабного воєнного стану. -
Безпартійний Олесь Довгий складає мандат
Народний депутат, мажоритарник Олесь Довгий написав заяву щодо дострокового припинення повноважень. Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк у середу, 18 червня.
“Написали нам наступне: “Надійшла заява на складання депутатських повноважень від нашого колеги Олеся Довгого”, – зазначив він.
Згодом сам депутат офіційно заявив, що нині “не бачить можливості бути продуктивним у парламенті.
“Продовжую допомагати ЗСУ та розвивати соціальні, благодійні проекти”, – додав Довгий.
Після припинення повноважень Олеся Довгого у парламенті буде 398 нардепів. Олесь Довгий – український політик, народний депутат кількох скликань. У 2019 році був обраний до Верховної Ради IX скликання як самовисуванець від 102 округу (Кіровоградщина), є позафракційним і входить до Комітету з питань здоров’я нації. Раніше був депутатом VIII скликання, заступником голови Комітету з економічної політики, входив до групи “Воля народу”. У 2006–2011 роках обіймав посаду секретаря Київради від блоку Черновецького.
За даними аналітики Руху ЧЕСНО, у 2022–2023 роках Довгий пропустив 73% голосувань у парламенті, що дозволило включити його до списку прогульників. До політичної кар’єри працював у наукових установах та у сфері інтелектуальної власності.