Позначка: Польща

  • Польща відкриє ще два пункти пропуску на кордоні з Білоруссю

    Польща відкриє ще два пункти пропуску на кордоні з Білоруссю

    З наступного тижня Польща знову відкриє два прикордонні переходи з Білоруссю: Бобровники-Берестовиця та Кузниця Білостоцька-Брузгі. Про це у п’ятницю, 14 листопада, повідомили у польському уряді.
    Зазначається, що це рішення – крок Польщі назустріч мешканцям та підприємцям, зокрема перевізникам. Обидва пункти пропуску будуть відкриті для пасажирського руху, а в Бобровниках ще й буде доступний обмежений рух вантажівок.
    Як додали у Варшаві, відкриття ці КПП стало можливим завдяки надійній охороні кордону з Білоруссю.
    Про поновлення пропуску через ці два пункти прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск оголосив наприкінці жовтня під час Форуму з питань згуртованості та прикордонного розвитку Євросоюзу у Білостоці. На думку Туска, переваги від відкриття переходів для поляків та підприємців більші, ніж ризики, пов’язані з цим.
    Варшава контролюватиме функціонування обох КПП з погляду безпеки і якщо помітить ризики, то розгляне їх повторне закриття.
    Зараз для пасажирів у Польщі відкрито перехід Тересполь-Брест, а для вантажного руху – автомобільний перехід Кукурики-Козловичі та залізничні переходи Кузьниця-Білостоцька-Гродно, Семянувка-Свіслоч і Тересполь-Брест.

  • РФ провела десантні навчання біля кордонів Литви й Польщі

    РФ провела десантні навчання біля кордонів Литви й Польщі

    Підрозділ спецпризначенців Балтійського флоту РФ провів у Калінінградській області навчання із висадкою парашутного десанту та відпрацюванням захоплення полонених. Військові десантувалися з вертольота Мі-8. Про це повідомляє TMT з посиланням на пресслужбу флоту.

    Після приземлення спецпризначенці відпрацьовували “навички захоплення полонених, ведення розвідувальних дозорів та способи виведення з ладу комунікацій умовного противника”. Десантування виконували групами до 20 військових із висоти 800 метрів у повній бойовій екіпіровці.

    Також під час навчань застосовували приціли нічного бачення та коптерні безпілотники.

    Маневри відбуваються на тлі зростання занепокоєння західних країн через військову активність Росії в регіоні. Раніше глава Федеральної розвідувальної служби Німеччини попереджав, що Москва може вдатися до провокації у країнах Балтії за сценарієм, схожим до анексії Криму – із використанням сил без розпізнавальних знаків.

    У лютому данська розвідка заявляла, що Росія теоретично здатна розпочати широкомасштабну війну в Європі протягом п’яти років. Генсек НАТО Марк Рютте та начальник Генштабу Франції Фаб’єн Мандон також попереджали про можливість агресії РФ у найближчі роки.

    Росія тим часом нарощує військову інфраструктуру вздовж кордонів із Фінляндією та країнами Балтії, модернізує залізничні шляхи та будує оборонні споруди. За оцінками західних спецслужб, відновлений у 2024 році Ленінградський військовий округ розглядають як потенційний плацдарм для протистояння з НАТО.

    Раніше РФ та Білорусь спільні військові навчання Захід-2025, які з-поміж іншого мали стратегічну мету – відпрацювання захоплення так званого Сувалкського коридору – території між Польщею та Литвою, що з’єднує Білорусь із Калінінградською областю.

  • “По всій країні”: польські фермери анонсували чергові протести

    “По всій країні”: польські фермери анонсували чергові протести

    Протести фермерів розпочнуться в 41 місті Польщі вже з 14 листопада і триватимуть до 14 грудня. Про це повідомляє Польське радіо.
    За словами рільників, протести мають на меті привернути увагу громадськості до зростання різноманітних проблем: низьких закупівельних цін на аграрну продукцію, високих витрат на енергоносії та паливо, імпорт продуктів харчування, що “витісняють польську продукцію з ринку”.
    “Ми дуже великі кошти вкладаємо в цей гектар і ми їх не повертаємо. І потрапляємо у фінансові проблеми не з власної провини. Маємо картоплю по 20 грошів, привезену з Німеччини у дуже великих кількостях. У магазині кортопля й надалі коштує 2-3 злотих. Це ненормально. Польські фермери не мають, де продавати”, – пояснив один із землеробів-активістів.
    Фермери визнають, що “форма протесту обтяжлива… але це не блокади, а радше уповільнення руху”.
    “Ми хочемо таким чином привернути увагу до масштабів проблеми”, – запевняють аграрії.
    Трактори перекриють дороги в 41 населеному пункті по всій Польщі. Найбільші перебої чекають у Західнопоморському воєводстві.
    Як відомо в січні цього року, для того, щоб унеможливити або обмежити можливі спроби блокади українсько-польського кордону у майбутньому, польський уряд вніс прикордонну інфраструктуру до переліку критичної.
    Перепало й Україні: у Польщі пройшли масові протести проти мігрантів

  • Туск про скандал в Україні: Остерігайтеся корупції, бо програєте війну

    Туск про скандал в Україні: Остерігайтеся корупції, бо програєте війну

    Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск попереджав президента України Володимира Зеленського про використання Росією в пропагандистських цілях повідомлень про корупцію у вищих ешелонах влади. Про це політик заявив у п’ятницю, 14 листопада, передає Polsat News.

    “Я попереджав президента Зеленського, і ми добре знаємо один одного, з перших днів його президентства – ще до того, як хтось думав, що ця повномасштабна війна станеться, – що одним з ключових наративів російських і проросійських партій в Європі є те, що незалежна Україна – це корумпована Україна”, – розповів він. За словами Туска, навіть дехто в Європі вважає, що Україна більш корумпована, ніж Росія. “Я сказав президенту Зеленському, щоб він стежив за будь-якими, навіть найменшими симптомами корупції навколо нього, тому що це має вирішальне значення для його репутації”, – заявив польський прем’єр.

    Туск запевнив, що Польща підтримує Україну і продовжуватиме це робити, оскільки незалежна українська держава є в інтересах Польщі. Однак, додав, що нещодавні повідомлення про корупцію у вищих ешелонах української влади зроблять “дедалі складнішим переконувати різних партнерів у солідарності” з Україною в її боротьбі з Росією, бо “люди втомилися від війни, від витрат”.
    “Остерігайтеся корупції, остерігайтеся російської моделі, тому що ви програєте війну, якщо будете терпіти подібні інциденти”, – наголосив Туск.

  • Вісім країн Європи домовилися про покращення військової мобільності

    Вісім країн Європи домовилися про покращення військової мобільності

    Протокол про наміри щодо забезпечення військової мобільності в центральному, північному і східному регіонах підписали Литва разом із Бельгією, Чехією, Німеччиною, Люксембургом, Нідерландами, Польщею та Словаччиною. Про це повідомляє Міноборони Литви.
    Зазначається, що створення Центрально-Північноєвропейського військового мобільного регіону (CNE MMA) спрямоване на уніфікацію правил перетину державних кордонів, забезпечення спільного контролю та координації засобів пересування, ефективний обмін інформацією та синхронний розвиток інфраструктури.
    На основі наявного модельного коридору Нідерланди-Німеччина-Польща та з метою формування єдиного Центрально-Північноєвропейського військового мобільного регіону планується розширити цю мережу на заході через Бельгію та Люксембург, а на сході – через Литву, Чехію та Словаччину.
    “Злагоджена військова мобільність є національним пріоритетом Литви. Вона забезпечується постійним розвитком інфраструктури та координацією переміщень, що дає змогу союзним силам швидко, безпечно та безперебійно пересуватися”, – зазначив міністр оборони Робертас Каунас.
    За його словами, головна мета Литви – зміцнити інфраструктурну взаємодію на східному фланзі НАТО, особливо в тісній співпраці з сусідніми союзниками Польщею і Латвією. Для реалізації цієї стратегічної мети використовуються різні джерела фінансування, як національні, так і фонди розвитку ЄС.
    Як відомо, Литву запросили приєднатися до Центрально-Північноєвропейської зони військової мобільності після участі як спостерігача в пілотному проєкті з військової мобільності Нідерландів, Німеччини та Польщі.Наразі в Литві реалізуються важливі інфраструктурні проєкти для забезпечення зручного пересування військових частин. Серед них – стратегічна адаптація Via Baltica для військових цілей і запланований дорожній проект Лаздіяй-Алітус-Вільнюс для збільшення пропускної здатності в Сувалкському коридорі. Значні інвестиції також спрямовуються на поліпшення внутрішньої транспортної мережі, яка необхідна для з’єднання територій місць постійної дислокації з основними полігонами країни.
    Для подальшого зміцнення регіональної безпеки і забезпечення стратегічної безперервності пересування Литва разом з іншими країнами Балтії планує створити Трибалтійську зону військової мобільності. Ця ініціатива розширить Центрально-Північноєвропейський регіон військової мобільності на північ, створивши безперервний простір для безперешкодного пересування військ, що має вирішальне значення для ефективного стримування і регіональної безпеки.

  • Навроцький закликав до “симетрії” у відносинах з Україною

    Навроцький закликав до “симетрії” у відносинах з Україною

    Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що українсько-польські відносини потребують “симетрії” та партнерства. Він наголосив на подальшій підтримці України у війні з Росією, але водночас акцентував, що Польща має враховувати власні інтереси й голос громадян. Про це Навроцький заявив в інтерв’ю wPolsce24, передає Укрінформ. Навроцький зокрема висловив переконання, що українсько-польські відносини “мають бути партнерськими”. Він акцентував, що необхідно “знайти симетрію” між інтересами Польщі й України, враховуючи те, що відбувається за східним кордоном.
    “Звісно, я не змінюю усієї стратегічної відповідальності щодо російського нападу на Україну, адже поляки допомагали і допомагають Україні. Але якщо хто-небудь у світі, наприклад Президент Зеленський, очікуватимуть, що я не говоритиму голосом поляків у справах, які для мене є важливими, то вони будуть розчаровані”, – зазначив Навроцький.
    Глава Польщі пояснив, що “намагається зробити реальними” відносини Польщі з Україною, враховуючи сплетіння сусідських економічних, військових, адміністративних інтересів й готовність надалі допомагати Києву. Втім, за його визначенням, Польща не може бути “заручником” у відносинах з жодними країнами у світі і це “мають зрозуміти партнери у Києві”.
    “Ми хочемо допомагати, але знаємо, як багато ми вже допомогли, і хочемо піднімати питання, які для нас є важливими. У мене немає іншого завдання, окрім як говорити голосом поляків: так думають поляки і так думає Президент Польщі, який робить реальними відносини з Україною і вимагає певної симетрії у наших відносинах”, – додав Навроцький.
    За його словами, Польща не може вимагати врахування своїх інтересів від західних сусідів, й одночасно “вже три роки вдавати, що Україна відкрита на будь-які польські вимоги”.
    Відповідаючи на запитання, коли він зустрінеться з президентом України Володимиром Зеленським, Навроцький зазначив, що “рано чи пізно така зустріч відбудеться”.
    “Я сердечно запрошую Президента Зеленського. Це прекрасна нагода відвідати мільйон українців, які мешкають в Польщі, а також подякувати полякам за те, що вони зробили за останні три роки, допомагаючи Україні”, – наголосив він.
    Він запевнив, що Зеленського “будуть раді бачити у Варшаві”. І додав, що такий візит буде також нагодою узгодити питання, які для поляків є дуже важливими, і розпочати процес “повномасштабних ексгумацій на Волині”.

  • Російський “опозиціонер” у Польщі зізнався у роботі на ФСБ

    Російський “опозиціонер” у Польщі зізнався у роботі на ФСБ

    У Польщі був заарештований російський “опозиційний активіст”, який визнав, що фактично був таємним агентом російської служби безпеки ФСБ. Цей чоловік, Ігор Рогов, надавав інформацію про інших опозиційних діячів. Виявляється, що він співпрацював з ФСБ ще у Росії, а коли переїхав до Польщі, продовжив цю співпрацю. Рогов зізнався, що отримував гроші за свою діяльність. Крім того, він намагався передати своїм кураторам важливі документи через дружину, яка вже також була заарештована. Усі ці подробиці стали відомі під час судового процесу у Польщі.

  • На кордоні Білорусі з Польщею утворилась величезна черга з вантажівок

    На кордоні Білорусі з Польщею утворилась величезна черга з вантажівок

    У пункті пропуску Тересполь – Брест на кордоні між Білоруссю і Польщею утворилася величезна черга з близько 3000 вантажівок, які чекають на в’їзд до Польщі. Зазвичай пропускають близько 650 транспортних засобів за день, але черга наразі вистоює до чотирьох днів. Ситуація стала гіршою після того, як Литва закрила кордон з Білоруссю через інциденти з метеокулями, що вплинули на роботу аеропорту у Вільнюсі.

  • У Польщі стартують масові оборонні навчання

    У Польщі стартують масові оборонні навчання

    У Польщі запускається програма загальнонаціональних оборонних навчань wGotowości, яка стартує 22 листопада. Будь-хто може пройти базову підготовку з безпеки, щоб долучитися до програми. Пілотний проект триватиме до 14 грудня, під час якого до 25 тисяч осіб зможуть пройти навчання. У наступному році планується залучити близько 400 тисяч громадян. Навчання будуть включати курси з безпеки, виживання, медичної допомоги та кібербезпеки. Учасники можуть записатися через спеціальний додаток mObywatel. Програма передбачає проведення навчань у вихідні дні по всій країні на базі Сил територіальної оборони та інших підрозділів. Участь у навчаннях не означає вступ до військової служби чи резерву. Польща також планує збільшити оборонні видатки до 4,7% від ВВП.

  • Польща хоче постачати американський газ Словаччині і Україні

    Польща хоче постачати американський газ Словаччині і Україні

    Польща планує стати центром з постачання скрапленого природного газу (СПГ) зі США до України та Словаччини. Польський президент Кароль Навроцький підкреслив необхідність зробити країни Центральної та Східної Європи незалежними від російського газу. Після зустрічі на енергетичній конференції в Афінах вони планують оголосити про збільшення імпорту СПГ. Потенційні поставки до Словаччини можуть становити 4-5 мільярдів кубометрів газу на рік, що приблизно відповідає річному споживанню країни. Угода щодо постачання до України поки що не уточнюється. Це стане останньою угодою в рамках прагнення американського уряду збільшити експорт газу та ядерних технологій.