ЄС підтвердив солідарність з країнами Перської затоки

Міністри закордонних справ Ради співробітництва арабських держав Перської затоки (РСАДПЗ) та ЄС засудили невиправдані удари Ірану по країнах Перської затоки та закликали Тегеран негайно припинити їх, а Євросоюз підтвердив солідарність із країнами регіону. Про це йдеться у спільній заяві міністрів щодо останніх подій на Близькому Сході 5 березня за результатами спільної віртуальної зустрічі.
Учасники зустрічі підкреслили значення стратегічного партнерства між ЄС та Радою, встановленого відповідно до Угоди від 1988 року та підтвердженого на Брюссельському саміті ЄС – РСАДПЗ у жовтні 2024 року.
Міністри засудили невиправдані напади Ірану на країни РСАДПЗ, які загрожують регіональній та глобальній безпеці. Вони також підтвердили відданість регіональній стабільності та закликали до захисту цивільного населення та повної поваги до міжнародного права, міжнародного гуманітарного права та зобов’язання дотримуватися принципів Статуту Організації Об’єднаних Націй.
Учасники зустрічі нагадали, що послідовно закликали Іран стримати свою ядерну та балістичну програми, утриматися від дестабілізуючої діяльності в регіоні та в Європі, а також припинити “жахливе насильство проти власного народу”.
Вони обговорили “значну шкоду, завдану нещодавніми невибірковими нападами Ірану на держави-члени РСАДПЗ, спрямовані на цивільну інфраструктуру, включаючи нафтові об’єкти, сервісні об’єкти та житлові райони, що призвело до матеріальних збитків та загрожувало безпеці, захисту та життю цивільного населення”.
Міністри наголосили на масштабних дипломатичних зусиллях ЄС та його держав-членів, а також держав-членів РСАДПЗ, що передували нападам, та на зобов’язанні останніх не використовувати їхні території для здійснення нападів на Іран.
Підписанти заяви підтвердили непохитну відданість діалогу та дипломатії як засобу вирішення кризи, високо оцінивши конструктивну роль Оману в цьому відношенні, та наголосили на необхідності відновлення регіональної стабільності та безпеки.
Також учасники нагадали про невід’ємне право країн РСАДПЗ, відповідно до статті 51 Статуту ООН, захищати себе, індивідуально та колективно, від збройних нападів Ірану. Вони підтвердили, що держави РСАДПЗ мають право вживати всіх необхідних заходів для захисту своєї безпеки та стабільності, а також захищати свої території, громадян та мешканців з метою відновлення міжнародного миру та безпеки.
Крім того, міністри нагадали про відповідальність Ради Безпеки ООН за відновлення та підтримку міжнародного миру та безпеки.
Учасники домовилися об’єднати дипломатичні зусилля для досягнення довгострокового рішення, яке запобіжить отриманню Іраном ядерної зброї, припинить виробництво та розповсюдження балістичних ракет, безпілотних літальних апаратів та будь-яких технологій, що загрожують безпеці регіону та за його межами, а також утримається від дестабілізуючої діяльності в регіоні та в Європі і, зрештою, дозволить іранському народу визначати своє майбутнє.
Міністри підтвердили важливість захисту регіонального повітряного простору, морських шляхів та свободи судноплавства, зокрема в Ормузькій протоці та Баб-ель-Мандебській протоці, а також безпеки та захисту ланцюгів поставок та стабільності світових енергетичних ринків, – йдеться у спільній заяві.
У заяві наголошується, що безпека та стабільність регіону Перської затоки є фундаментальними стовпами стабільності світової економіки, нерозривно пов’язаними з європейською та глобальною безпекою.
Учасники визнали важливість морської оборонної операції ЄС ASPIDES та операції ATALANTA для захисту критично важливих водних шляхів та зменшення перебоїв у ланцюгах поставок, а також закликали до координації підтримки операцій. Вони підкреслили необхідність захисту регіонального повітряного простору та морських шляхів, енергетичної безпеки та ядерної безпеки.
ЄС подякував державам-членам Ради співробітництва арабських держав Перської затоки за допомогу, надану громадянам ЄС на їхній території. Європейський Союз та його держави-члени продовжуватимуть докладати всіх зусиль для забезпечення безпечного виїзду своїх громадян у тісній співпраці з державами-членам РСАДПЗ.

Молдова розпочинає процедуру остаточного виходу з СНД

Парламентська комісія із зовнішньої політики Молдови 4 березня затвердила консультативні висновки про денонсацію Угоди про створення СНД, Протоколу до цієї угоди, а також Статуту СНД. Денонсація цих угод ініційована МЗС Молдови, виходячи з того, що в “них не дотримуються основоположні цінності та принципи СНД”. Про це йдеться у пояснювальній записці МЗС.
Також наголошується, що денонсація Угоди про створення СНД є “природним і неминучим кроком на шляху до досягнення мети вступу до Європейського Союзу”.
Влада Молдови вважає, що після денонсації парламентом угод державний бюджет щорічно економитиме близько 3,1 млн леїв (близько $185 тис. – щорічний платіж до бюджету СНД). Відносини з державами-членами СНД будуть продовжені після денонсації на двосторонніх і багатосторонніх платформах, і республіка залишиться учасником низки договорів СНД, особливо в торговельно-економічній і соціальній сферах.
Як відомо, у лютому 2023 року міністр закордонних справ і європейської інтеграції Ніку Попеску заявив, що Молдова починає процес виходу із кількох десятків угод в рамках СНД. З 2024 року Кишинів перестав сплачувати внески до СНД та інших організацій на платформі Співдружності.\

Перший комерційний запуск Starship: у SpaceX назвали дату польоту

Американська компанія SpaceX Ілона Маска планує до середини 2027 року підготувати нову ракету-носій Starship до виведення на орбіту вдосконалених інтернет-супутників Starlink. Про це пише Financial Times з посиланням на старшого віцепрезидента Starlink Майкла Ніколлса.

SpaceX вже провела 11 тестових запусків Starship і, за словами президента компанії Гвінн Шотвелл, у найближчі чотири-шість тижнів має намір провести 12-й.

Останній запуск Starship відбувся у жовтні 2025 року. Політ пройшов успішно, його тривалість становила понад годину.

Зазначається, що Starship буде цілком придатна до багаторазового використання та зможе виводити на орбіту до 250 тонн навантаження. Передбачається, що вона буде значно вигравати у ракет Falcon, що використовуються в даний час, і за ціною.

Нова ракета має ключове значення в контексті планів Маска щодо розширення співпраці з NASA та доставки людей на Місяць та Марс. На питання про те, куди SpaceX хоче полетіти раніше, Шотвел відповіла, що для компанії важливі обидві цілі.

“Останнім часом Ілон багато говорив про Місяць, але його пристрасть – це Марс. Давайте назвемо їх співпріоритетами”, – сказала вона.

За комерційним дебютом Starship пильно стежитимуть потенційні інвестори SpaceX в очікуванні її IPO цього року, в рамках якого компанію можуть оцінити в 1,5 трлн доларів.

Зеленський вірить у програш Орбана на виборах

Україна й Угорщина зможуть відновити свої відносини, коли угорська партія влади Фідес (Fidesz), яку очолює теперішній прем’єр-міністр країни Віктор Орбан, програє в квітневих парламентських виборах. Про це заявив Володимир Зеленський в інтерв’ю італійській газеті Сorriere Della Sera. опублікованому у вівторок, 3 березня.
“Я вірю, що Орбан програє вибори, і тоді ми зможемо відновити нормальні відносини з Угорщиною, також тому, що угорський народ не є проросійським”, – вважає голова української держави.
Зеленський нагадав, що багато разів говорив про неприпустимість закупівлі енергоносіїв в РФ, бо керівництво держави-агресора одразу використає ці надходження для закупівлі зброї, яку застосує проти України.
Президент нагадав, що Орбан ніколи не звинувачував російську сторону, яка кілька разів бомбила нафтопровід Дружба, а потім атакувала українських техніків, які її ремонтували.
“Орбан стає важливим, коли значні політичні сили надають йому сили, інакше він мало що важить. Угорщина – країна, яка має значення, але не має військової сили. Я не розмовляю з ним (Орбаном – ред.), бо він не хоче, але я маю контакти з (прем’єром Словаччини) Робертом Фіцо”, – розповів Зеленський.
Він пояснив Фіцо, який також вимагає відновлення роботи Дружби, що “трубопровід зруйнований, щоб його відновити, потрібно перемир’я, і це потрібно чітко сказати Путіну”.

Сіярто назвав блокування Дружби “замахом на Угорщину”

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив про нібито політичне блокування постачання нафти трубопроводом Дружба з боку України. Про це повідомляє Magyar Nemzet.

За його словами, рішення про непоновлення транспортування нафти має політичний характер і пов’язане з позицією президента України Володимира Зеленського. Сіярто стверджує, що, мовляв, фізичних чи технічних перешкод для відновлення постачання немає.
“І ця політична причина полягає в тому, що президент Зеленський не дозволяє відновити транспортування нафти трубопроводом Дружба через рішення, прийняте за рішенням осі Брюссель-Берлін-Київ, яке було узгоджене з партією Тиса. Це замах на Угорщину, який вчиняє президент Зеленський, і в цьому замаху партія Тиса є спільником президента Зеленського”, – заявив він

Міністр також заявив, що блокування може спричинити енергетичні труднощі для Угорщини та зростання цін на пальне. Він наголосив, що Будапешт вважає важливим збереження постачання трубопроводом як одного з ключових маршрутів.

Крім того, міністр заявив, що Угорщина блокуватиме рішення, важливі для Києва, на майданчиках Європейського Союзу доти, доки не буде відновлено транспортування нафти.

В Ірані сформували тимчасову раду

В Ірані 1 березня, призначили третього й останнього члена тимчасової ради, яка керуватиме країною та виконуватиме роль верховного лідера до обрання наступника загиблого Алі Хаменеї. Про це повідомляє Sky News.
За даними інформаційного агентства ISNA, аятола Аліреза Арафі був призначений членом-юристом до тимчасової Ради керівництва Ірану.
Він був проповідником і письменником, перш ніж у 2015 році його затвердили до складу експертної асамблеї – одного з органів, що обирає наступного верховного лідера Ірану.
Зазначається, що Арафі став третім членом Ради після президента Ірану Масуда Пезешкіана та головного судді країни Голам-Хоссейна Мохсені-Еджея.
Раніше Алі Ларіджані, секретар Вищої ради національної безпеки Ірану, заявив державному телебаченню, що тимчасова рада “буде створена якомога швидше”.

Буданов відповів, чи буде балотуватися в президенти

Керівник Офісу президента України Кирило Буданов вважає, що нині говорити про потенційні вибори безглуздо. Про це він заявив в інтерв’ю бейрутському виданню Аль-Модон.
Інтерв’юер запитав його, чи можливе проведення в Україні президентських виборів за умови 60-денного припинення вогню, а також чи буде він балотуватися на пост президента в такому разі.
“Моє завдання нині – налагодити ефективний переговорний процес. Говорити про вибори за нинішніх обставин безглуздо”, – пояснив свою позицію керівник Офісу президента.

У Сербії виявили графіті проти посла України

Графіті з образами на адресу посла України в Сербії Олександра Литвиненка з’явилися в центрі сербського міста Нові Сад 25 лютого. Про це повідомила балканська редакція Радіо Свобода.
Графіті з’явилося наступного дня після того, як у місті осквернили пам’ятник українському поетові Тарасу Шевченку.
Офіційно не повідомлялося, чи було когось притягнуто до відповідальності за попередні осквернення пам’ятника.
“Сербія переживає глибоку політичну кризу, і влада закриватиме очі на ще гірші інциденти або тільки формально засуджуватиме їх заради правих, радикальних та русофільських голосів”, – вважає політолог і журналіст Борис Варга.
Як ми вже писали, президент Сербії Александр Вучич раніше висловив переконання, що в Європі, зокрема й у його країні, активно готуються до потенційного воєнного конфлікту з Росією. На його думку, така загроза стає дедалі більш очевидною.
Готували замах на Вучича і зміну ладу: у Сербії затримали підозрюваних

Данія проведе позачергові вибори 24 березня

Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен оголосила про проведення позачергових парламентських виборів у країні. Про це повідомляє Politico у четвер, 26 лютого.

“Я запропонувала королю Фредерику провести вибори 24 березня”, – повідомила Фредеріксен під час пленарного засідання парламенту в Копенгагені.

Нинішній парламентський термін мав завершитися не пізніше 31 жовтня, втім, рішення про перенесення дати голосування ухвалили на тлі зростання підтримки правлячої Соціал-демократичної партії, котре виникло після рішучої відмови Фредеріксен задовольнити агресивні претензії президента США Дональда Трампа щодо анексії Гренландії.

Прем’єрка у промові прямо звернула увагу на напруженість у відносинах Копенгагена та Вашингтона і наголосила, що нинішній уряд, який виконує обов’язки до виборів, залишатиметься пильним.

У грудневих муніципальних виборах Соціал-демократи зазнали поразки, проте рейтинги партії зросли після захисту прем’єркою суверенітету країни. Згідно з опитуваннями, Соціал-демократи можуть отримати 22% голосів, майже вдвічі більше, ніж очікується у найближчих конкурентів, партії Зелених.

Фредеріксен не повідомила, з якими партіями вона планує формувати уряд у разі перемоги на виборах, зазначивши, що може повторити партнерство з “політичним центром” або об’єднатися з лівими силами.

Нагадаємо, сенатор США Ліндсі Грем на тому тижні влаштував суперечку з лідерами Данії та Гренландії на полях Мюнхенської конференції з питань безпеки. Такі дії він вчергове підгарячили побоювання європейців, що апетит США до острова нікуди не зник.
Данія і Швеція відправили військових в Гренландію на тлі погроз Трампа

Путін доручив ФСБ провести “зачистки” перед виборами – розвідка

Російський диктатор Володимир Путін офіційно доручив ФСБ забезпечити нібито “суверенітет” майбутніх виборів до Держдуми і фактично надав силовикам повноваження для “зачистки”. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
Російський диктатор, виступаючи на колегії ФСБ, закликав спецслужби посилити контроль за виборчим процесом, який має відбутися у вересні 2026 року.
За словами аналітиків, за терміном “захист суверенітету” ховається створення умов, за яких результат голосування буде визначений ще до його початку.
Путін наголосив на необхідності суворої координації ФСБ з іншими силовими структурами, зокрема з Міноборони та Росгвардією, для боротьби з внутрішніми загрозами.
Насправді так звані “силовики” дістали карт-бланш на придушення будь-якого інакодумства напередодні думських виборів, зазначають у розвідці.
Під час промови Путін знову звинуватив Україну та Захід у спробах дестабілізації ситуації всередині РФ.
Крім політичного тиску, диктатор акцентував на кіберзагрозах та проблемах у сфері держоборонзамовлення, що прямо вказує на виснаження російської економіки через тривалу війну.