Щомісячний рівень інфляції в Аргентині впав нижче 2% – уперше за п’ять років. Це – значне досягнення для президента Хав’єра Мілєя, котрий веде боротьбу з хронічним зростанням цін у країні. Про це повідомляє Financial Times.
У травні споживчі ціни зросли на 1,5% порівняно з квітнем, повідомило в четвер національне статистичне агентство. У квітні зростання становило 2,8%, тоді як угрудні 2023 року – 25,5%, коли Мілєй лише заступив на посаду. Водночас річна інфляція залишається однією з найвищих у світі – 43,5%.
Цей результат посилює позиції Мілєя напередодні проміжних виборів у жовтні. Його ключове гасло – стабільність цін для виборців, які роками потерпали від фінансової нестабільності. Зниження інфляції стало несподіваною перемогою президента після того, як він скасував жорстке валютне регулювання – один з основних елементів його антикризової політики.
У квітні, в межах домовленості з МВФ на $20 млрд, Мілєй відмовився від фіксованого валютного курсу, що різко зміцнив песо в реальному вимірі. Це допомагало стримувати зростання цін, але водночас не дозволяло центробанку накопичувати валютні резерви. З 14 квітня песо перейшло у вільне плавання – і це викликало побоювання нового стрибка інфляції.
Щоб залучити більше валюти на ринок, влада тимчасово надала податкові пільги сільськогосподарським експортерам. Це підтримало курс песо, хоча аналітики попереджають: під час виборчої кампанії він може знову послабитися.
Масштабна економія бюджету та дерегуляція, ініційовані Мілєєм, швидко стабілізували економіку Аргентини. За прогнозами МВФ, у 2025 році вона зросте на 5,5% після торішньої рецесії.
Однак економісти попереджають: минулими місяцями зростання зупинилось – продуктивність і обсяги інвестицій залишаються низькими. Інвестори також стурбовані політикою влади щодо валютних резервів.
Президент зволікає з поповненням резервів центробанку, необхідних для обслуговування зовнішнього боргу. МВФ навіть переніс термін досягнення цільового приросту резервів на $4,5 млрд з 13 червня на липень.
Мілєй відмовляється викуповувати долари шляхом емісії песо, як це робили попередні уряди, аби не збільшувати грошову масу та не провокувати інфляцію.
Водночас влада продовжує використовувати резерви для втручання на ф’ючерсному ринку песо, попри умови угоди з МВФ, які дозволяють такі дії лише в особливих випадках.
У понеділок уряд оголосив про низку заходів для поповнення резервів: зокрема, про репо-угоду з міжнародними банками на $2 млрд і плани викупу доларів коштом бюджетного профіциту.
Минулого місяця також вдалося залучити $1 млрд під час розміщення облігацій серед міжнародних інвесторів.
Раніше ЗМІ писали, що інвестори більш не ставлять на те, що Аргентина неминуче наближається до дефолту, адже президент країни Хав’єр Мілей завойовує ринки облігацій своїми планами переформатування другої за величиною економіки Південної Америки.
Президент Аргентини ліквідував податкову службу
Позначка: Показники
-
Ефект бензопили Мілея: інфляція в Аргентині впала нижче 2%
-
Україна різко наростила експорт молочки
Україна у травні 2025 року суттєво наростила експорт молочних продуктів – порівняно з квітнем обсяги зросли на чверть, тоді як виручка – на третину. Про це повідомляє Асоціація виробників молока (АВМ).
Загалом за п’ять місяців 2025 року експортували понад 57 тисяч тонн молочки на майже 180 мільйонів доларів – це майже вдвічі більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Аналітик Асоціації виробників молока Георгій Кухалейшвілі зазначає, що головним драйвером є високі світові ціни на біржову молочку – зокрема, європейське масло коштує рекордні 7200-7400 євро за тонну, – майже рекордні показники за минулі сім років.
Цей ціновий бум спільно з відкритим доступом до європейського ринку дозволяє українським виробникам займати міцні позиції на зовнішніх ринках. Вершкове масло, згущене молоко, сири та морозиво – головні продукти експорту:- Масло вершкове 40%;
- Молоко та вершки, згущені 26%;
- Морозиво 16%;
- Сири 12%.
У травні 2025 року Україна наростила натуральні обсяги експорту маслянки до 500 т (+5%), масла вершкового до 2,89 тис. т (+61%), сирів до 1,29 тис. т (+2%), морозива до 2,24 тис. т (+18%), молочної сироватки до 1,70 тис. т (+19%), молока та вершків, згущених до 5,04 тис. т (+31%) відносно квітня. Зменшилися лише обсяги поставок молока та вершків, не згущених до 1,19 тис. т (-2%) відносно квітня поточного року. Порівняно з травнем 2024 року зменшилися лише натуральні обсяги експорту молока та вершків, не згущених (-45%) та молочної сироватки (-26%). Найбільше виросли поставки на зовнішні ринки масла вершкового (+464%), а також збільшився експорт молока та вершків, згущених (+58%), маслянки (+51%), сирів (+22%) та морозива (+25%) відносно минулорічного періоду. Однак подальша доля експорту невизначена. Поточні преференції, що дозволяють вивозити молочку без мит і квот, діють лише до початку червня. Після цього ЄС планує повернути торговельні обмеження, щоб захистити своїх фермерів. Українська сторона веде переговори про продовження пільг або альтернативні формати співпраці, щоб зберегти позитивні тренди.
Імпорт молочних продуктів в Україну також трохи зріс порівняно з минулим роком, головно через сирні товари. Це викликає певну напругу в галузі, адже українські виробники постають перед жорсткою конкуренцією. Загалом молочна галузь України демонструє потужне зростання експорту завдяки вигідним цінам і широкому доступу до ринків ЄС. Водночас виклики з торгівельною політикою та конкуренцією на внутрішньому ринку вимагають активних дій від влади та бізнесу.