Кабінет міністрів України вніс зміни до Порядку бронювання військовозобовʼязаних на період мобілізації та на воєнний час. Про це розповів представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук на своєму Telegram-каналі.
“Збільшено обсяги бронювання військовозобовʼязаних працівників підприємств, установ і організацій, які визначені критично важливими для забезпечення потреб Збройних сил, інших військових формувань”, – повідомив народний депутат.
В Мінекономіки уточнили, що уряд дозволив бронювання 100% військовозобов’язаних підприємств, установ та організацій, які визначені критично важливими для забезпечення потреб ЗСУ та інших військових формувань
Запроваджені особливі умови для підприємств, які охороняють об’єкти паливно-енергетичного комплексу державних підприємств.
Для них скасовано вимоги щодо рівня середньомісячної зарплати заброньованих не менше 20 тис. гривень.
Тарас Мельничук також додав, що Кабмін вніс зміни до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації та визначив, що відстрочка науково-педагогічним працівникам від мобілізації надаватиметься на 1 рік, якщо особа працює мінімум на 0,75 ставки.
“…Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період науковим і науково-педагогічним працівникам закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь, і педагогічним працівникам закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти за умови, що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки, надається строком на 1 рік, але не більше як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України чи настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку”, – повідомив Мельничук.
В разі продовження встановленого Указом Президента України строку проведення мобілізації, для продовження відстрочки від призову вищезазначені військовозобовʼязані не раніше ніж за 1 тиждень до завершення попереднього встановленого Указом Президента України строку проведення мобілізації, мають подати до районних (міських) ТЦК та СП довідку про займану посаду за основним місцем роботи та розмір частки ставки під час оплати праці.
Як ми вже писали, правила бронювання від служби в ЗСУ оновили. Тепер до кількості військовозобов’язаних додали працівників критичних підприємств, офіційно мобілізованих після 18 травня 2024 року.
В Україні оновили правила бронювання військовозобов’язаних
Позначка: Підприємство
-
Україна збільшила обсяг бронювання від мобілізації
-
Україна оновила правила бронювання від мобілізації
У Збройних Силах України оновили правила бронювання військовозобов’язаних. Тепер до кількості осіб, які можуть бути військовозобов’язаними, додали працівників критичних підприємств, які були мобілізовані після 18 травня 2024 року. Ця зміна дозволяє компаніям бронювати більше спеціалістів, якщо серед них є мобілізовані працівники. Також важливо відзначити, що до загальної кількості військовозобов’язаних не враховують працівників, які вже мають бронювання в інших компаніях. Ці зміни відображають оновлення процедур бронювання військовозобов’язаних в Україні.
-
В Україні нині зареєстровано 38 підприємств з вирощування конопель
Україна планує розвивати вирощування та переробку конопель для промислових цілей. Зараз 38 компаній зареєструвалися в електронній системі єКоноплі з цією метою. Міністр аграрної політики Віталій Коваль зазначив, що 27 компаній планують висіяти коноплі на площі понад 3 тисячі гектарів. Запуск єКоноплі спрощує процес отримання ліцензії на вирощування конопель, прискорюючи розвиток цієї галузі. Система інтегрується з іншими державними реєстрами для забезпечення ефективного контролю та управління. Цей проект реалізується у партнерстві з урядом Швейцарії та Європейським Союзом. Легалізація медичного канабісу в Україні та розвиток промислових конопель відкривають нові перспективи для сільського господарства країни.
-
“Податок на Google” приніс бюджету 7 млрд – Гетманцев
За словами голови парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, надходження до українського бюджету від іноземних IT-компаній, які надають електронні послуги, значно зросли. Протягом перших п’яти місяців 2025 року до державної скарбниці надійшло майже 7 мільярдів гривень, що на 1,8 мільярда більше, ніж у попередньому році. Зазначено, що обсяг оподатковуваних електронних послуг зріс на 29,5% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Серед компаній, які сплачують податки, зазначено такі гіганти індустрії, як Google, Apple, Meta, Valve, Sony, Netflix та інші. Також відзначено, що сервіси таксі, зокрема Bolt і Uklon, сплатили до бюджету 4,4 мільйона євро. Національний депутат також зазначив, що платформа OnlyFans сплатила 0,8 мільйона доларів податків. Раніше також було повідомлено, що “податок на Google” приніс до бюджету України 3,5 мільярда гривень за квартал.
-
“Податок на Google” приніс до бюджету України 3,5 млрд за квартал
У першому кварталі 2025 року надходження до держбюджету України від так званого “податку на Google” зросли порівняно з аналогічним періодом минулого року. Про це голова ДПС поінформував у четвер, 22 травня.
Так, у січні-березні 2025 року нерезиденти, котрі надають електронні послуги українським споживачам, сплатили до бюджету:- 39,6 млн євро (проти 30,1 млн євро торік),
- 43,4 млн доларів (проти 34,5 млн доларів торік).
У гривневому еквіваленті це становить понад 3,5 мільярда гривень.
“Дякую всім платникам, які підтримують цивілізовані правила роботи та сплачують податки. Бо мова не лише про додаткові надходження до бюджету, які в умовах війни вкрай потрібні. Сьогодні разом забезпечуємо чесну конкуренцію між українськими та міжнародними компаніями”, – наголосив Кравченко.
Серед топ-платників – глобальні гіганти цифрових послуг:Apple, Google, Meta, Valve, Sony, Etsy, Netflix, Wargaming, Bolt, OpenAI, Ebay тощо.
Податок на Google – це ПДВ у 20%, котрий сплачують великі транснаціональні корпорації, не зареєстровані в Україні, з доходів від продажу електронних послуг: книг, фільмів, ігор, хмарних сховищ, ПЗ, реклами тощо. Податок запровадили у червні 2021 року, а закон набув чинності з 1 січня 2022 року.