Міжнародні партнери України разом із представниками українського уряду в день четвертої річниці повномасштабного вторгнення РФ відвідали одну з ТЕЦ у Києві. Про це повідомив міністр енергетики Денис Шмигаль на своєму каналі в Telegram.
“Сьогодні з нами президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, президент Євроради Антоніу Кошта, президент Фінляндії Стубб, очільники урядів Данії, Естонії, Ісландії, Латвії, Норвегії, Хорватії, Швеції, міністри та інші високопоставлені гості”, – йдеться в його повідомленні.
Шмигаль показав їм наслідки російських ударів і наголосив, що ця ТЕЦ “забезпечувала теплом 500 тисяч людей у Києві”.
“За чотири роки Росія завдала по ній 13 ракетних та дронових атак, з яких 9 – за останні пів року. У січні через черговий удар станція припинили виробляти електроенергію. А на початку лютого сюди прилетіло 5 балістичних ракет — і зупинилося виробництво тепла. Без опалення залишилися понад 1100 багатоквартирних будинків, 118 шкіл та садочків, 18 лікарень”, – додав урядовець.
Посадовець висловив вдячнічть кожній країні, що надає необхідне для відновлення обладнання.
“Українську енергетику цієї зими підтримують понад 40 країн і організацій. У 2025 році через Фонд підтримки енергетики було мобілізовано близько 600 млн євро. За час повномасштабної війни Україна отримала понад 2000 гуманітарних вантажів для енергосектору”, – підсумував Шмигаль.
Як відомо, станом на ранок 24 лютого внаслідок ударів Росії є знеструмлені споживачі у Харківській, Донецькій, Дніпропетровській та Одеській областях.
Позначка: Партнери
Болгарія спорядила Україні 13 пакетів військової допомоги
Болгарія від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році надіслала Києву 13 пакетів військової допомоги. Зокрема найновіший пакет Рада Міністрів Болгарії схвалила 12 лютого. Про це повідомляє Novinite.
Деталі щодо виду, обсягу та фінансової вартості допомоги не розкриваються.
Допомога надається на підставі угоди, підписаної між міністерствами оборони Болгарії та України 5 грудня 2022 року про безкоштовну передачу зброї, техніки та боєприпасів. Угоду ратифікував 48-й Національний парламент Болгарії 16 грудня 2022 року. Саме тоді депутати вирішили не оприлюднювати перелік переданого озброєння.
Хоча повний список не оприлюднено, окремі рішення парламенту та заяви посадовців розкривають деякі елементи допомоги. Так, у 2023 році були передані бронетранспортери з наявним озброєнням, а також списані або надлишкові переносні зенітні ракетні комплекси та різні типи зенітних ракет для посилення ППО України.
Наприкінці 2024 року тодішній виконуючий обов’язки міністра оборони Атанас Запрянов підтвердив, що болгарські самохідні артилерійські системи Гвоздика використовуються в Україні. Крім важкої техніки та боєприпасів, Болгарія передавала каски, бронежилети, медичні набори, зимовий одяг і взуття, а також надавала допомогу українським переселенцям у межах гуманітарної програми.
За даними Міністерства оборони Болгарії, підтримка України здійснюється у стратегічних інтересах країни та відповідає рішенням парламенту.
ЗМІ назвали дату нової зустрічі Коаліції охочих
Президент Франції Емманюель Макрон та прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер у вівторок, 24 лютого, проведуть відеоконференцію Коаліції охочих на підтримку України. Про це повідомила пресслужба Єлисейського палацу у п’ятницю, передає Le Monde.
У повідомленні зазначено, що зустріч “дасть змогу підтвердити прихильність 35 країн-учасниць до України та допомогти створити умови для міцного і довгострокового миру, що гарантуватиме безпеку України та Європи”.
Макрон і Стармер очолюють коаліцію, котра покликана забезпечити гарантії безпеки Києву у разі домовленості з Росією.
Норвегія та Німеччина підписали оборонну угоду
Норвезький та німецький міністри оборони, Торе Сандвік та Борис Пісторіус, підписали історичну двосторонню угоду на полях Мюнхенської конференції з безпеки. Про це інформує пресслужба уряду Норвегії.
Минулого літа прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Сторе та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц оголосили про намір розвивати двосторонній оборонний механізм.
“Це природний розвиток у змінному безпековому середовищі. Ми прагнемо створити рамки, що охоплюють повний спектр двосторонньої оборонної співпраці. Наші країни об’єднані в часи підвищеної невизначеності в Європі, мають спільні інтереси у безпеці, міцне промислове партнерство та спільну відповідальність за зміцнення НАТО і європейської безпеки”, – зазначив Сандвік.
Угода охоплює всі галузі оборони, зокрема:
Зміцнення морської співпраці
Норвегія та Німеччина вже тісно співпрацюють у космічній галузі, морській безпеці, сухопутних операціях, взаємному підсиленні та оборонній промисловості. Центральним елементом є спільна робота з озброєнням, включно з підводними човнами, ракетами та новими танками.
Парламент Норвегії нещодавно затвердив закупівлю двох додаткових підводних човнів, довівши загальну кількість до шести. Після поставки Норвегія та Німеччина матимуть по шість однакових підводних човнів. Країни також співпрацюють у розробці ракет нового покоління дальньої дії (3SM).
Сухопутні сили та спільні танки
Закупівля норвезькими силами німецьких основних бойових танків Leopard A28 також поглиблює співпрацю сухопутних військ.
“Основні бойові танки – це головна бойова система армії та основа наших сухопутних операцій. Оскільки Німеччина також модернізує свої сухопутні війська, ми обмінюватимемося знаннями щодо навчань, тактики та технологій”, – зауважив Сандвік.
Сили Норвегії та Німеччини співпрацюють і в межах німецько-очолюваної багатонаціональної бригади НАТО в Литві, у межах посиленої передової присутності Альянсу.
Промислова та космічна співпраця
Минулого року Норвегія стала другим найбільшим імпортером оборонної продукції після України, закупивши обладнання на суму близько €1,4 млрд. Це сприяє промисловій співпраці та підтримує робочі місця в країні.
Наприклад, норвезька компанія RITEK у Тренделазі збере 37 із 54 замовлених танків Leopard 2 німецької компанії Krauss-Maffei Wegmann.
Норвегія та Німеччина також реалізують спільні технологічні проєкти у космічній галузі.
Президент зустрівся з партнерами в Берлінському форматі
Президент України Володимир Зеленський 13 лютого у Мюнхені провів зустріч із партнерами в Берлінському форматі. Про це повідомив Офіс президента.
Окрема увага була приділена гарантіям безпеки для України та всієї Європи. Президент наголосив, що українці разом з усіма іншими європейцями мають бути впевнені у своєму майбутньому й у тому, що російська агресія більше ніколи не повториться.
Також сторони говорили про важливість продовження підтримки України. Зеленський подякував за ефективну зустріч у форматі Рамштайн і нові внески у програму PURL. Глава держави закликав партнерів підтримувати PURL і повністю реалізувати потенціал ініціативи SAFE для спільного з Україною виробництва зброї.
Сторони узгодили спільні позиції, скоординували подальші кроки та домовилися про наступні контакти в широкому колі. Україна сформує та відправить усім партнерам список потреб для підтримки енергетичної інфраструктури та військової сфери.
Окремо ми попрацюємо над ракетами для ППО та над деякими речами, щоб посилити наших військових. Ми зараз попрацюємо – наші дипломати й військові радники – над цим. Ми хочемо за 10–11 днів, до 24 лютого, – і всі партнери нам погодили, що ми зробимо максимальні пакети підтримки для України. Ми хочемо, щоб були й пакети, і рішення, – зазначив Зеленський за підсумками зустрічі.
Він також поінформував партнерів про зустрічі української, американської та російської делегацій в Абу-Дабі, найголовніший результат яких – повернення додому 157 українців із російського полону. Крім того, сторони обговорили політичні та військові питання і домовилися про наступні переговори найближчим часом.
На зустрічі були присутні Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, президент Франції Еммануель Макрон, президент Фінляндії Александр Стубб, прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер, прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон, прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере, прем’єр-міністр Нідерландів Дік Схооф, прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал, генеральний секретар НАТО Марк Рютте, президент Європейської Ради Антоніу Кошта, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, віцепремʼєр-міністр – міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні та міністерка закордонних справ Канади Аніта Ананд.
МО розповіло про внески країн у підтримку України
Україна отримає від партнерів 38 млрд доларів для дронів, ППО та ракет до Patriot у 2026 році . Про це заявив голова Міністерства оборони (МО) України Михайло Федоров за результатами зустрічі у форматі Рамштайн 12 лютого в Telegram.
“За результатами Рамштайну партнери підтвердили один із найбільших бюджетів на підтримку України – 38 млрд доларів на 2026 рік.
Понад 6 млрд доларів у конкретних пакетах допомоги, включно з більш як 2,5 млрд доларів на українські дрони, понад 500 млн доларів на PURL, 2 млрд доларів на ППО, а також кошти на артилерійські боєприпаси, підготовку, морські спроможності й інші напрями”, – йдеться в його повідомленні.
Він додав, що домовленості з партнерами такі:
На додачу до цього,
Україна домовилася з кількома європейськими партнерами про термінову поставку ракет до Patriot зі своїх складів, додав Федоров.
Путін заявив про збільшення постачань зброї до Африки
Россійський диктатор Володимир Путін заявив про укладення нових великих контрактів на експорт зброї до країн Африки під час засідання комісії з військово-технічного співробітництва. Про це повідомляють російські ЗМІ.
За його словами, “щиро цінує історично міцні зв’язки та по-справжньому довірливі відносини з країнами Африки” і, попри тиск з боку Західних країн, африканські партнери начебто готові розширювати співпрацю в галузі військової та технічної кооперації.
Російський лідер зазначає, що це стосується не лише постачання озброєнь, але також експорту інших матеріалів військового призначення. Він додав, що у минулому році Росія сформувала значний портфель замовлень на ринку озброєнь.
Однак міжнародна статистика демонструє протилежну картину. Дані Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (AES) свідчать, що після початку війни проти України експорт російської зброї суттєво скоротився. У період 2020–2024 років обсяги постачання знизилися на 43% у порівнянні з попередніми п’ятьма роками.
Раніше повідомлялося, що Росія, попри активне перекидання важкого озброєння та зусилля для зміцнення військової присутності через так званий Африканський корпус, втрачає вплив в африканському регіоні Сахель (у північній частині Африки).
Також зазначено, що російські пропагандистські ЗМІ працюють у понад 40 країнах Африки шістьма мовами. З літа 2025 року почалася адаптація контенту португальською мовою для ринку Мозамбіку та Анголи, а до кінця року було заплановано запустити мовлення амхарською для аудиторії в Ефіопії.
Україна погодила пакет економічного зростання
Україна спільно з міжнародними партнерами напрацювала та погодила так званий Prosperity Framework – пакет економічного зростання, який є складовою безпекових і майбутніх мирних угод. Про це заявив міністр економіки, довкілля та міського господарства Олексій Соболєв на брифінгу в Офісі президента після зустрічі з радниками з питань національної безпеки, передає РБК-Україна.
“Ми останніми тижнями разом з американською стороною, разом з Світовим Банком і групою Світового Банку напрацьовували документ, який каже, скільки необхідно капіталу для того, щоб відбудувати Україну і сильно наростити економічний рост до України, щоб Україна була самодостатня і люди поверталися в Україну”, – зазначив Соболєв.
Зокрема, було обговорено, які джерела для цього вже сьогодні, які можуть виникнути в наступні 10 років, а також звідки взяти приватні джерела, публічні джерела, а також змішані джерела такого капіталу. І зокрема, через які інструменти цей капітал може надходити в Україну. Тобто, це інструменти, які вже існують, такі як інвестиційні фонди і спеціальні програми, так і інструменти, які потрібно разом побудувати. За словами міністра, це все йде разом з безпековою рамкою.
Соболєв додав, що у вівторок план обговорять з американською стороною.
“Зараз в нас була сесія з безпековими координаторами і цей план ми погодили і ми домовилися далі з ними співпрацювати. Наступні зустрічі будуть вже в Парижі, вже в у вівторок для того, щоб напрацювати спільний план вже зі Штатами, з європейськими країнами, і ще і Канадою, і Норвегією”, – розповів він.
Умєров заявив про рекордний обсяг міжнародної безпекової допомоги
У 2025 році обсяг міжнародної безпекової допомоги досяг рекордних 45 млрд доларів. Про це повідомив Секретар РНБО України Рустем Умєров у середу, 31 грудня.
“Цей рік був непростим. Він починався з роботи у секторі оборони – з фокусом на посилення фронту, розвиток власного оборонно-промислового комплексу, стабільні постачання та міжнародну підтримку. Інвестиції у виробництво, системна робота з партнерами, формати Рамштайн – усе це давало конкретний результат на полі бою”, – зазначив Умєров.
Він наголосив, що у 2025-му обсяг міжнародної безпекової допомоги досяг 45 млрд доларів – рекордної цифри, починаючи з 2022 року.
“З часом ці завдання природно розширилися і перейшли у ширший контур національної безпеки та стратегічної координації. Уже в межах Ради національної безпеки і оборони ми продовжили роботу з тими самими пріоритетами: безпека, стійкість, узгодженість дій із партнерами. Окремий напрям – переговорний трек і щоденна робота над умовами, які можуть наблизити реальний та стійкий мир”, – додав Умєров.
Він зауважив, що 2025-й ще раз нагадав просту істину: “результат зʼявляється лише там, де є системність, відповідальність і довіра між партнерами”.
“Попереду – 2026 рік. Рік, у якому ми маємо наблизити мир, закласти основу для відновлення і зберегти головне – людей та державу. Дякую всім, хто працював поруч цього року. Дякую нашим воїнам”, – резюмував Секретар РНБО.
Зеленський назвав суму внесків у PURL за 2025 рік
Загальну сума внесків за ініціативою PURL у 2025 році становила $4,3 млрд, наповнення ще двох пакетів допомоги триває. Про це повідомив президент Володимир Зеленський у середу, 31 грудня.
“Загальна сума внесків склала 4,3 млрд дол., з них лише за грудень – майже 1,5 млрд дол. Завдяки цьому вдалося сформувати вже вісім пакетів допомоги і зараз триває наповнення ще двох. Дякуємо кожному, хто допомагав Україні в цьому році й підтримуватиме в 2026-му. Наближаємо мир і гарантовану безпеку для України та всієї Європи”, – зазначив Зеленський.
Окремо він висловив вдячність Румунії та Хорватії, котрі приєдналися до програми та оголосили перших внесків у PURL.
Станом на сьогодні до програми вже приєдналися 24 країни: Нідерланди, Данія, Норвегія, Швеція, Німеччина, Канада, Естонія, Латвія, Литва, Ісландія, Фінляндія, Бельгія, Іспанія, Люксембург, Португалія, Словенія, Польща, Австралія, Греція, Нова Зеландія, Північна Македонія, Чорногорія, Румунія та Хорватія.