Фінляндія надає Україні 31-й пакет оборонної допомоги на суму близько 98 мільйонів євро. Це рішення було прийнято президентом Фінляндії за рекомендацією уряду. Голова Міноборони підтвердив цю інформацію, додавши, що цей пакет був складений швидко, щоб задовольнити найбільш критичні потреби України. Деталі постачання, зокрема зміст, спосіб та строки, залишаються конфіденційними з міркувань безпеки. Також зазначено, що Фінляндія зберігає таємницю стосовно експорту озброєнь, але часто надає конфіденційну допомогу Україні.
Позначка: Озброєння
-

ЄК оприлюднила план позики Україні на €90 млрд
Європейська комісія підтримала пакет законодавчих пропозицій, які передбачають надання Україні кредиту на 90 мільярдів євро. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що це допоможе забезпечити фінансові потреби України на 2026-2027 роки, включаючи як військові, так і бюджетні витрати. Гроші будуть розподілені на бюджетну та військову підтримку, з пріоритетом на закупівлю озброєння в країнах ЄС, Україні та інших країнах. Це рішення було ухвалене після того, як лідери Європейського Союзу не змогли домовитися про використання російських активів для фінансової допомоги Україні.
-

Швеція витратить майже 440 млн доларів на дрони
Швеція виділить 4 млрд крон (437 млн доларів) на безпілотні системи, що будуть поставлені протягом найближчих двох років. Про це заявив міністр оборони Швеції Пол Юнсон (Йонсон), повідомляє Reuters.
За його словами, на ці кошти його країна купить безпілотні системи, включно з ударними дронами великої дальності, засобами радіоелектронної боротьби та розвідувальними безпілотниками, а також морські дрони для спостереження і розмінування.
“Ніхто не знає, який вигляд матиме наступна війна, але одне зрозуміло: майбутнє поле бою характеризуватиметься безпілотними системами і можливостями великої дальності”, – наголосив Юнсон і додав, що той, хто не розуміє такої тенденції – “або загине, або буде переможений”.
Також міністр звернув увагу, що уряд інвестує 1,3 млрд крон (близько 140 млн доларів) у нові військові супутники.
Шведський уряд також запозичує 300 млрд крон, щоб прискорити закупівлю нового озброєння, включно із системами протиповітряної оборони, підводними човнами і надводними кораблями.
Як ми писали раніше, Швеція витратить 15 млрд шведських крон (близько $1,6 млрд) на системи протиповітряної оборони, насамперед для захисту цивільного населення та об’єктів цивільної інфраструктури.
Швеція оголосила про свій внесок у підтримку миру в Україні -

ГУР оприлюднило деталі нової модифікації Гєрані
ГУР МО України оприлюднило інтерактивну схему, складові елементи та електронну компонентну базу російського БпЛА Гєрань-2, оснащеного переносним зенітно-ракетним комплексом. Про це інформує пресслужба ГУР у понеділок, 12 січня.
Раніше стало відомо про застосування Гєрані-2 з радянською ракетою класу “повітря-повітря” Р-60. Вже сьогодні розкрито деталі нової конфігурації безпілотника – тепер з ПЗРК Верба на борту.
Застосування цієї модифікації передбачає ручне керування безпілотником оператором у реальному часі. Для цього використовується китайська оптична камера Honpho TS130C-01, розміщена в носовому обтічнику, а також mesh-модем Xingkay Tech XK-F358 (КНР). “У разі виявлення повітряної цілі оператор поетапно активує два сервоприводи: перший – запускає хімічну акумуляторну батарею та азотний балон охолодження головки самонаведення (ГСН) ПЗРК, другий – після охолодження до необхідної температури ГСН відкриває спеціально виготовлену захисну кришку. Спусковий гачок ракети зафіксований у постійно натисненому положенні за допомогою кабельних стяжок, що забезпечує автоматичний пуск одразу після захоплення цілі головкою самонаведення”, – зазначили у повідомленні.
Важливою відмінністю, пояснили у ГУР, цієї версії від модифікації з ракетою Р-60 є наявність на самому безпілотнику повноцінної основної бойової частини. На дослідженому ГУР зразку встановлено термобаричну бойову частину ТББЧ-50М.
Відтак, після відстрілу зенітної ракети БпЛА зберігає здатність виконувати своє основне ударне завдання. Наведення на ціль також може виконуватись оператором.
“Набір блоків та компонентів стандартний для таких Гераней: польотний контролер, інерціальна навігаційна система, 12-канальна “комєта”, трекер на базі мікрокомпʼютера Raspberry та 3G/4G-модемів тощо”, – додали у ГУР.
Як наголосили фахівці, в інерціальній навігаційній системі вперше зафіксовано використання нового 6-осьового інерціального модулю SCH1633-D0I виробництва Murata (Японія). Цей модуль був представлений наприкінці 2024 року як рішення для цивільних автомобільних систем – автономного водіння та сучасних систем допомоги водієві.
Країни походження решти електронної компонентної бази – США, КНР, Швейцарія, Тайвань, Японія, Німеччина та Велика Британія. -

Швеція скерує $1,6 млрд на ППО
Швеція витратить 15 млрд шведських крон (близько $1,6 млрд) на системи протиповітряної оборони, насамперед для захисту цивільного населення та об’єктів цивільної інфраструктури. Про це повідомляє Reuters з посиланням на заяву уряду країни.
Як і більшість європейських держав, Швеція істотно збільшила оборонні витрати після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Водночас через велику територію країна залишається вразливою до повітряних загроз.
Міністр оборони Пол Йонсон, виступаючи на безпековій конференції на півночі Швеції, заявив, що досвід російсько-української війни чітко демонструє критичну важливість потужної та стійкої системи протиповітряної оборони. За його словами, Швеція планує придбати системи ППО малої дальності для захисту міст, мостів, електростанцій та іншої критичної інфраструктури.
Того ж дня прем’єр-міністр Ульф Крістерссон розкритикував “загрозливу риторику” адміністрації США щодо Гренландії та Данії, заявивши, що Сполучені Штати мають дякувати Данії за її лояльність як союзника.
Раніше Швеція уклала контракт на майже 900 млн євро на закупівлі, пов’язані з будівництвом двох субмарин класу Blekinge.
Швеція оголосила про свій внесок у підтримку миру в Україні -

Міноборони за рік допустило до експлуатації 1300 нових зразків зброї
Міністерство оборони допустило у 2025 році до експлуатації понад 1300 нових зразків зброї та військової техніки українського виробництва – на чверть більше, чим торік. Про це повідомив міністр оборони Денис Шмигаль на своєму Telegram-каналі.
Найбільшу частку становлять:- безпілотні авіаційні комплекси – понад 550 зразків;
- боєприпаси різного призначення – понад 270 зразків;
- понад 50 зразків автомобільної техніки;
- 11 зразків бронетехніки (зокрема і спеціальних бронеавтомобілів);
- 13 зразків стрілецької зброї.
За його словами, це результат системної роботи українських виробників, які не тільки масштабують виробництво, а й створюють нові технологічні рішення для фронту.
“Розвиток вітчизняного ОПК – стратегічний пріоритет. Власні розробки та сучасні технології є однією з ключових основ стійкості Українського війська”, – резюмував Шмигаль.
Як ми вже писали, прем’єр-міністр України Юлія Свириденко раніше повідомляла, що більш як половина того озброєння, яке нині є в Сил оборони, було вироблено українськими компаніями.
Шмигаль: Понад 75% зброї ЗСУ – українського виробництва -

Уряд спрямував додаткові 3,1 млрд грн на закупівлю озброєння
Уряд України вирішив виділити додаткові 3,1 мільярда гривень на закупівлю озброєння та військової техніки цього року. Ці кошти будуть взяті з існуючого державного бюджету та передані Міністерству оборони. Зазначено, що таке рішення було ухвалено для забезпечення фінансування державних контрактів на закупівлю військової продукції. Гроші для цього виділені з економії коштів інших установ за підсумками року. Перерозподіл коштів не вплине на інші сфери видатків та не потребуватиме додаткових бюджетних ресурсів.
-

Португалія внесе в ініціативу PURL €50 млн
Португалія зробить внесок у розмірі €50 млн до механізму PURL. Окрім того, протягом п’яти років щорічно спрямовуватиме €25 млн у межах ініціативи SAFE. Про це поінформував міністр оборони Денис Шмигаль X.
“Висловив вдячність за візит до Києва у цей важливий період. Щиро подякував Португалії за допомогу, оголошену під час засідання UDCG, та готовність зробити внесок у розмірі 50 млн євро до механізму PURL. Відзначив важливість рішення Португалії спрямовувати 25 млн євро щороку протягом п’яти років у межах ініціативи SAFE для закупівлі української оборонної продукції”, – зазначив Шмигаль після зустрічі з португальським колегою Нуну Мело.
Як зауважується, загалом сторони обговорили продовження співпраці, зокрема у галузі оборонної промисловості, перспективи взаємовигідних проєктів і довгострокового розвитку спроможностей. -

США схвалили наймасштабнішу в історії військову допомогу Тайваню
Сполучені Штати затвердили найбільший в історії пакет військової допомоги Тайваню на суму 11,1 мільярда доларів. Про рішення, яке стало наймасштабнішим за всю історію в контексті підтримки оборонного потенціалу острова, повідомило агентство Reuters у четвер, 18 грудня.
Це вже другий за каденції президента Дональда Трампа великий акт постачання зброї Тайваню, ухвалений на тлі посилення військового та дипломатичного тиску з боку Китаю. У межах пакету передбачено постачання восьми різновидів озброєнь, зокрема реактивних систем залпового вогню HIMARS, гаубиць, протитанкових ракет Javelin, баражуючих дронів Altius, а також запасних частин для іншої військової техніки. Наразі угода перебуває на стадії офіційного повідомлення Конгресу США, який має право внести зміни або заблокувати продаж.
Пентагон стверджує, що ці поставки відповідають національним, економічним і безпековим інтересам Сполучених Штатів. Вони матимуть вирішальне значення для модернізації тайванських збройних сил та підтримки їхнього стабільного оборонного потенціалу.
Американська підтримка Тайваню спрямована на розвиток асиметричної моделі війни, заснованої на використанні мобільних і відносно недорогих, але ефективних систем ураження, як-от дрони чи ракетні платформи. Представниця адміністрації президента Тайваню Карен Куо подякувала США за допомогу, підкресливши готовність країни продовжувати реформи оборони та зміцнювати мир через силу.
Раніше президент Тайваню Лай Чін-де оголосив про додатковий оборонний бюджет у розмірі 40 мільярдів доларів на період 2026–2033 років. Політик наголосив на важливості безкомпромісного підходу в питаннях національної безпеки.
У свою чергу Вашингтон зазначає, що продаж зброї Тайваню залишається одним із ключових джерел напруженості у відносинах із Китаєм. Острів, який Пекін вважає своєю територією, наполягає на власній незалежності, тоді як США, навіть без формальних дипломатичних контактів із Тайванем, залишаються його головним партнером у сфері озброєння та законодавчо зобов’язані підтримувати його оборонну здатність.
Нагадаємо, у листопаді США відновили постачання зброї Тайваню – винищувачів та авіаційних комплектуючих на суму 330 млн доларів.
Китай висловив протест США щодо продажу зброї Тайваню
-

В ЄС вперше підтвердили озброєну охорону “тіньового флоту”
На танкерах, котрі перевозять російську нафту, зафіксували військовослужбовців у формі та озброєних осіб – імовірно, найманців приватних охоронних компаній. Про це в етері SVT Nyheter повідомив начальник оперативного командування Військово-морських сил Швеції Марко Петкович.
Раніше інформацію публікували лише медіа. Зокрема, 6 грудня портал DanWatch повідомив про перебування на борту одного з танкерів “тіньового флоту” в протоці Ересунн осіб у камуфляжній формі, один із яких – колишній командир спецпідрозділу в Калінінграді.
Втім, тепер появу озброєної охорони на “тіньових судах” Росії вперше офіційно підтвердила одна з країн Європейського Союзу.
За словами Петковича, Росія загалом посилила військову присутність у Балтійському морі.
“Російська військово-морська присутність стала більш постійною і помітною на значній частині Балтійського моря. Російський флот періодично присутній у різних зонах у Балтійському морі та Фінській затоці, і, мабуть, він якось підтримує цей “тіньовий флот”, – зазначив представник ВМС Швеції.
Джерела SVT у шведській армії підтвердили, що російські військові кораблі “досить постійно присутні” у кількох конкретних зонах, що прилягають до судноплавних шляхів.
Раніше повідомляли, що Росія вперше направила військовий корабель для супроводу “тіньових” танкерів, що перевозять нафту, через Ла-Манш.
Водночас наприкінці травня міністр оборони Фінляндії Антті Гяккенен повідомляв, що Росія супроводжує “тіньові” танкери військовими кораблями у Фінській затоці.
