Європейські союзники НАТО почали приховану підготовку до можливого скорочення американських військ на континенті, хоча США ще не оголосили конкретних планів. Дипломати вважають, що президент Трамп планує зменшити кількість американських військових у Європі та зосередити ресурси на Азії та Близькому Сході. Це може вплинути на оборонні плани НАТО, які значно залежать від американської техніки та солдатів. Деякі країни вже закликали НАТО переглянути свої плани, враховуючи можливе скорочення американських військ. Є обурення, що європейські війська ще не готові повністю замінити американські можливості. Незважаючи на це, Пентагон планує завершити оцінку розміщення військ у Європі, щоб уникнути прогалин в обороноздатності. Кілька дипломатів у НАТО висловили занепокоєння щодо можливого скорочення американських військ без консультацій з союзниками.
Позначка: НАТО
-
Рютте висміяв Лаврова після його заяви про “крах НАТО”
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте висміяв главу російського МЗС Сергія Лаврова через його нещодавню заяву про начебто майбутній “крах” Альянсу. Про це Рютте сказав в ефірі телеканалу Fox News в середу, 2 липня.
Сперше генсек привітав “величезну зовнішньополітичну перемогу” Дональда Трампа і його адміністрації щодо збільшення оборонних витрат НАТО.
“Лавров – він міністр закордонних справ Росії, здається, з часів народження Ісуса Христа? І з того часу нічого корисного з його рота так і не вилетіло”, – заявив Рютте і додав: “Тож не приділяймо панові Лаврову забагато уваги”.
Як відомо, 30 червня Лаврова попросили прокоментувати слова глави МЗС Польщі Радослава Сікорського, який спрогнозував крах режиму в Росії внаслідок гонитви озброєнь.
“Напевно, він передбачає, раз він такий провісник, що катастрофічне, за моїми оцінками, збільшення бюджету країн НАТО теж призведе до краху цієї організації”, – заявив Лавров за підсумками наради глав МЗС країни ОДКБ. -
Зупинка допомоги США: з’явилась реакція НАТО
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте “повністю розуміє” прагнення влади США турбуватись насамперед про інтереси власної країни, але водночас закликає до подальшої військової підтримки України. Про це він сказав в ефірі телеканалу Fox News у середу, 2 липня.
“Але коли йдеться про Україну, то в короткостроковій перспективі Україна не може обійтись без усієї підтримки, яку вона може отримати, якщо йдеться про боєприпаси та системи протиповітряної оборони”, – зазначив він.
Рютте нагадав, що минулого тижня на саміті НАТО минулого тижня президенти України та США провели зустріч і “мали дуже гарне обговорення, зокрема щодо систем ППО”.
“Так, я розумію, що США мають піклуватись про свої запаси зброї. У той же час ми повинні допускати певну гнучкість”, – вважає Рютте.
Він підкреслив, що держави Європи нарощують оборонні витрати й допомогу Україні, “але ми не можемо обійтись без практичної підтримки США.”
“Це також і в інтересах США – щоб Україна не програла цю війну… А безпечна Європа також означає і безпечні США. Це все повністю взаємоповʼязані речі”, – резюмував генсек НАТО.
Напередодні у Білому домі підтвердили, що Пентагон призупинив поставки деяких видів зброї для України через побоювання, що запаси зброї США надто зменшилися.
Тим часом в Офісі президента заявили, що США не припиняли постачання зброї Україні. А Міноборони уточнює цю інформацію у американських колег.
Зате у Москві радо сприйняли звістку про рішення США призупинити постачання деякої зброї Україні. Там вважають, що чим менше в України буде зброї, то тим швидше закінчиться війна. -
Навроцький зробив нову заяву щодо вступу України в НАТО
Україна наразі не може приєднатися до НАТО, позаяк перебуває у стані війни. За словами новообраного президента Польщі Кароля Навроцького, вступ України спричинить автоматичне втягнення у конфлікт усіх країн-членів альянсу. Про це інформує PAP у вівторок, 1 липня.
“Наразі Україна не має можливості вступити до НАТО, оскільки перебуває у стані війни, і її вступ автоматично спричинить вступ у війну всіх країн-членів НАТО. Тому немає сенсу переглядати це питання”, – пояснив Навроцький.
Також глава Польщі висловився проти безумовного приєднання України до Європейського Союзу, зазначивши необхідність виправдати “певні очікування”.
“Багато країн, зокрема Польща, роками чекали, щоб виправдати певні очікування Європейського Союзу, стати його частиною”, – зазначив він.
Разом із тим, Навроцький переконаний, що в інтересах Польщі та всієї Європи, аби Україна була частиною західного світу.
“Це не обов’язково має бути пов’язано зі вступом до НАТО, що неможливо, або до Європейського Союзу, що є дуже віддаленою перспективою”, – додав новообраний президент. -
Лавров зробив заяву про “крах НАТО”
Країнам НАТО не слід збільшувати оборонні витрати до 5% ВВП, якщо вони хочуть зберегти свій Альянс. Таку точку зору озвучив глава МЗС РФ Сергій Лавров в понеділок, 30 травня.
Російський міністр прокоментував висловлювання очільника МЗС Польщі Радослава Сікорського про те, що на путінську Росію чекає крах через нарощування військових витрат.
“Напевно, він передбачає, якщо він такий провісник, що катастрофічне, за моїми оцінками, збільшення бюджету країн НАТО теж призведе до краху цієї організації”, – сказав Лавров за підсумками наради глав МЗС країни ОДКБ.
Міністр нагадав, що днями глава Кремля Володимир Путін анонсував скорочення військових витрат, частка яких у бюджеті РФ вже досягла рекордних значень з часів СРСР. Лавров похвалив Путіна за те, що той нібит “керується здоровим глуздом, а не вигаданими і не висмоктаними з пальцями погрозами, як це роблять країни-члени НАТО”.
Нагадаємо, минулого тижня на саміті в Гаазі лідери країн НАТО затвердили рекордні витрати у 5% ВВП на оборону. Також у підсумковій декларації Росію було названо довгостроковою серйозною загрозою для євроатлантичної безпеки.
-
В Італії планують зарахувати зведення мосту до військових витрат НАТО
Італійський уряд запропонував вважати багатомільярдний проєкт мосту на Сицилію військовими витратами в межах цілей НАТО. Про це повідомляє Politico у понеділок, 30 червня.
Будівництво мосту, вартість якого оцінюється у 13,5 мільярда євро, розглядається як спосіб наблизити Італію до нового стандарту НАТО – 5% ВВП на безпеку до 2035 року. Торік Рим витрачав лише 1,49% ВВП на оборону.
Міст мав би з’єднати материкову Італію з Сицилією й стати найдовшим підвісним мостом у світі. Проєкт обговорюється десятиліттями, втім, постійно постає перед технічними, фінансовими та політичними перепонами.
Міністр закордонних справ Антоніо Таяні та міністр інфраструктури Маттео Сальвіні – обидва заступники прем’єрки Джорджи Мелоні – наголошують на “стратегічному значенні мосту для НАТО”.
“Ми пояснимо італійцям, що безпека – це ширше поняття, ніж просто танки”, – зазначив Таяні у коментарі виданню Milano Finanza. – “Ми зробимо ставку на інфраструктуру, яка має і цивільне, і оборонне значення – наприклад, міст через протоку, адже Сицилія є платформою НАТО”, – додав він.
Офіційного рішення про класифікацію мосту як військового проєкту ще не ухвалили, одначе, Сальвіні заявив, що “незабаром можуть відбутися подальші консультації, аби з’ясувати, наскільки це реально”.
Частину витрат, відповідно до стандартів НАТО, можна спрямовувати на “стратегічну інфраструктуру”. Це може допомогти Риму обійти бюрократичні та юридичні труднощі, які гальмували проєкт у минулому.
Італія також просить включити проєкт до плану фінансування ЄС для мобільності військових, вважаючи, що він “ідеально вписується у стратегію переміщення сил НАТО з Північної Європи до Середземного моря”.
Втім, офіційно Мессінська протока не входить до коридору військової мобільності НАТО, який починається в портах Апулії, веде через Адріатику до Албанії, Північної Македонії та Болгарії.
У вівторок Сальвіні повідомив, що остаточне схвалення проєкту очікується в липні. Тим часом Таяні запропонував назвати міст на честь Сільвіо Берлусконі. -
В Італії плануютьзарахувати зведеннямосту до військових витрат НАТО
Італійський уряд запропонував вважати багатомільярдний проєкт мосту на Сицилію військовими витратами в межах цілей НАТО. Про це повідомляє Politico у понеділок, 30 червня.
Будівництво мосту, вартість якого оцінюється у 13,5 мільярда євро, розглядається як спосіб наблизити Італію до нового стандарту НАТО – 5% ВВП на безпеку до 2035 року. Торік Рим витрачав лише 1,49% ВВП на оборону.
Міст мав би з’єднати материкову Італію з Сицилією й стати найдовшим підвісним мостом у світі. Проєкт обговорюється десятиліттями, втім, постійно постає перед технічними, фінансовими та політичними перепонами.
Міністр закордонних справ Антоніо Таяні та міністр інфраструктури Маттео Сальвіні – обидва заступники прем’єрки Джорджи Мелоні – наголошують на “стратегічному значенні мосту для НАТО”.
“Ми пояснимо італійцям, що безпека – це ширше поняття, ніж просто танки”, – зазначив Таяні у коментарі виданню Milano Finanza. – “Ми зробимо ставку на інфраструктуру, яка має і цивільне, і оборонне значення – наприклад, міст через протоку, адже Сицилія є платформою НАТО”, – додав він.
Офіційного рішення про класифікацію мосту як військового проєкту ще не ухвалили, одначе, Сальвіні заявив, що “незабаром можуть відбутися подальші консультації, аби з’ясувати, наскільки це реально”.
Частину витрат, відповідно до стандартів НАТО, можна спрямовувати на “стратегічну інфраструктуру”. Це може допомогти Риму обійти бюрократичні та юридичні труднощі, які гальмували проєкт у минулому.
Італія також просить включити проєкт до плану фінансування ЄС для мобільності військових, вважаючи, що він “ідеально вписується у стратегію переміщення сил НАТО з Північної Європи до Середземного моря”.
Втім, офіційно Мессінська протока не входить до коридору військової мобільності НАТО, який починається в портах Апулії, веде через Адріатику до Албанії, Північної Македонії та Болгарії.
У вівторок Сальвіні повідомив, що остаточне схвалення проєкту очікується в липні. Тим часом Таяні запропонував назвати міст на честь Сільвіо Берлусконі. -
В ОП оцінили результати саміту НАТО
Саміт лідерів країн-членів Північноатлантичного альянсу в Гаазі зміцнив цей блок, попри певний скепсис, з яким очікувався цей захід. Про це написав радник керівника ОФісу президента Михайло Подоляк в Телеграм у четвер, 26 червня.
“Не буває вічних союзів, і кожен альянс необхідно зміцнювати. Попри скепсис напередодні саміт у Гаазі зміцнив НАТО. Вперше з умовних 2% оборонного бюджету взято курс на 5%. Це сигнал усім супротивникам: найпотужніший військовий союз в історії планує лише посилюватися”, – зазначив він.
Подоляк підкреслив, що більше ніхто в НАТО, включно з президентом США Дональдом Трампом, не сумнівається, що експансіоністські наміри Росії виходять за межі України.
“Тому в Гаазі були зафіксовані три базові речі. Перше: РФ є головним ризиком. Друге: для мінімізації ризику треба перебудувати структуру НАТО й суттєво збільшити фінансування. Третє: програми стримування неможливо реалізувати без України”, – написав радник керівника ОП.
Подоляк нагадав, що у фінальний документ саміту внесено визначення Росії як загрози та підтвердження наміру підтримувати Україну.
“Тепер це фундаментальний статус-кво. Такий тепер вигляд має загальна безпекова архітектура Європи – з Україною як невіддільною частиною”, – резюмував він. -
Австралія направить розвідувальний літак на підтримку України
Австралія розширить співпрацю з Північноатлантичним альянсом, зокрема направляючи до Польщі літак дальнього радіолокаційного виявлення та управління E-7A Wedgetail і близько 100 військовослужбовців для підтримки України. Про це інформує news.com.au.
“Ми щойно завершили дуже успішний саміт у Гаазі. Ми змогли оголосити, що в серпні відправимо до Польщі літак E-7 Wedgetail на тримісячну ротацію, який допоможе підтримати Україну в її боротьбі з Росією”, – зазначив міністр оборони Австралії Річард Марлз під час саміту НАТО.
Він додав, що літак супроводжуватимуть близько 100 австралійських військовослужбовців.
Розгортання є частиною ширшої угоди між Австралією та країнами НАТО щодо поглиблення співпраці в оборонно-промисловому секторі.
На платформі Х Марлз наголосив, що Австралія залишається непохитною у своїй підтримці України.Australia remains steadfast in its support for Ukraine. Pleased to reaffirm our commitment with @rustem_umerov on the sidelines of the @NATO Summit today. pic.twitter.com/x7KshmYtKJ — Richard Marles (@RichardMarlesMP) June 25, 2025 Міністр також зауважив, що події в Європі мають прямий вплив на індо-тихоокеанський регіон, де Австралія реалізує свою стратегічну політику.
“Те, що відбувається тут, у Європі, впливає на стратегічний ландшафт Індо-Тихоокеанського регіону. Саме тому ця зустріч є настільки важливою”.
Австралія вже надала Україні понад 1,5 млрд доларів військової й гуманітарної допомоги та перебуває у списку “недружніх країн” Росії.
Зауважимо, 25 червня лідери НАТО підтвердили зобов’язання витрачати 5% ВВП на оборону, з огляду на виклики безпеці, які становлять Росія і тероризм.
НАТО бере на себе координацію військової допомоги Києву – ЗМІ -
На саміті НАТО влаштували виставу для Трампа – ЗМІ
Саміт НАТО організували як витончену виставу – з окремими входами, королівським прийомом, вечерею в палаці XVII століття та ретельно продуманою атмосферою абсолютної поваги до президента США. Кожен жест, кожне слово були спрямовані на те, щоб зміцнити у Дональда Трампа відчуття величі. Про це повідомляє The Telegraph.
Під час саміту в Гаазі лідери НАТО вдалися до дипломатії лестощів і підкресленої субординації, аби заручитися прихильністю Трампа. Такий підхід журналісти охрестили “стратегією тата” – саме так публічно назвав Трампа генсек Альянсу Марк Рютте.
Рютте не просто працював на публіку – він грав на емоціях Трампа. Він назвав його “татком, який іноді змушений сваритися”. Вислів пролунав як дипломатичний комплімент, покликаний закріпити в уявленні Трампа НАТО як структуру, яка не просто поважає його, а обожнює.
Під час обговорення теми Близького Сходу, коли Трамп назвав Ізраїль та Іран “дітьми, яких треба розвести”, Рютте вставив: “Татові іноді доводиться говорити жорстко”. Трамп у відповідь задоволено усміхнувся.
На саміті було зроблено все: поселення в королівському палаці Huis Ten Bosch, окрема урочиста вечеря з монархами Нідерландів та власний вхід на місце зустрічі – щоб не перетинатися з іншими лідерами.
Саміт тривав лише три години, тоді як підсумкова декларація складалася з п’яти абзаців – 424 слова. Для порівняння, у Вільнюсі документ налічував понад 11 тисяч слів.
Основна причина – незмінна з 1949 року, позаяк США залишаються головною військовою силою НАТО і забезпечують 66% оборонних витрат. Інші 31 союзник – лише третину разом узяті.
В обмін на згоду глави Білого дому залишитися в Альянсі та підтвердити зобов’язання за 5 статтею, союзники погодилися підвищити оборонні витрати до 5% ВВП.
У підсумковій заяві НАТО зберегло згадку про підтримку України, втім, вперше з 2022 року не засудило російське вторгнення.
Журналісти відзначають, що така поступливість пояснюється бажанням утримати США в Альянсі. Інакше, раніше зауважив сам Рютте, “доведеться вчити російську”.
На пресконференції Трамп назвав візит “вартим зусиль”.
Єдина країна, яка відмовилася підвищити оборонний бюджет до 5% ВВП – Іспанія. Трамп назвав це “дуже жахливим” і пообіцяв “змусити їх платити вдвічі більше”.
Додамо, раніше Рютте заявив, що не називав президента США Дональда Трампа “татом” (“daddy”), а лише характеризував ставлення до нього з боку інших країн-членів Альянсу