Сполучені Штати проти участі України в саміті НАТО – ЗМІ

Сполучені Штати Америки виступили проти участі України та чотирьох партнерів НАТО з Індо-Тихоокеанського регіону у цьогорічному саміті Альянсу, що відбудеться в Анкарі. Про це заявило видання Politico, посилаючись на чотирьох дипломатів.
США тиснуть на союзників, щоб вони не запрошували на офіційні зустрічі липневого саміту НАТО в Анкарі Україну та чотирьох офіційних партнерів альянсу з Індо-Тихоокеанського регіону: Австралію, Нову Зеландію, Японію та Південну Корею.
Проте ці країни все ще можуть бути запрошені на супутні заходи, причому таке прохання нібито частково виправдане зменшенням кількості зустрічей на вищому рівні.
“Відсутність країн-партнерів НАТО на полях саміту посилатиме сигнал про те, що, можливо, увага набагато більше буде зосереджена на ключових питаннях НАТО”, – сказала колишня речниця НАТО Оана Лунгеску.
Посадовець, який коментував ситуацію від імені НАТО, заявив, що Альянс “повідомить про участь партнерів на саміті у належний час”.
У НАТО також запропонували виключити з цьогорічної зустрічі публічний форум – супутній захід, у якому зазвичай беруть участь лідери країн, експерти з оборони та урядовці на різних дискусійних панелях. Замість нього пройде Форум оборонної промисловості на полях саміту в Анкарі.
Такі дії нібито спрямовані на скорочення витрат через брак ресурсів. Але це також може бути опосередковано зумовлене тиском США, з огляду на ширшу кампанію Вашингтона щодо скорочення фінансування міжнародних організацій.

Україна вперше допущена до оборонних конкурсів НАТО

Українські компанії вперше взяли участь в оборонних конкурсах в інтересах НАТО. Йдеться, зокрема, про українські напрацювання у сфері БПЛА та захисту цивільного населення.Про це розповівдиректор з програм Центру НАТО-Україна полковник Валерій Вишнівський в інтерв’ю Укрінформу.
За його словами, це відкриває новий етап у співпраці між Києвом та Альянсом.
“Вперше в історії українські компанії були залучені до контрактних відносин з Об’єднаним командуванням НАТО з питань трансформації для проведення спільних досліджень в інтересах України та Альянсу”,- йдеться в повідомленні.
За його словами, у 2026 році заплановано фінансування досліджень розвитку безпілотних систем та впровадження штучного інтелекту у процеси ухвалення рішень, що здійснюють командири підрозділів.
“Починаючи із цього року, уперше низка проєктів JATEC (Назва спільного центру НАТО-Україна з аналізу, підготовки та освіти – ред.) буде профінансована завдяки Комплексному пакету допомоги Україні (CAP TF), що відкриває якісно новий етап співпраці між Україною та НАТО”,- констатував Вишнівський.
Він зазначив, що фактично, тепер Україна долучена до колективної безпеки, ще не перебуваючи в Альянсі.

Арктичний вартовий. Відповідь НАТО Трампу

В НАТО анонсували ініціативу Арктичний вартовий, яка з’явилася на тлі ускладнення відносин США та європейських країн через Гренландію. З неофіційних коментарів представників НАТО можна зробити висновок, що замість принципу “США забезпечують власну безпеку, контролюючи Гренландію”Вашингтону запропонували новий принцип: “НАТО забезпечує безпеку всіх своїх членів, включно зі США, у всій Арктиці, включно з Гренландією”.
Реакція США
Про старт ініціативи Марк Рютте оголосив на зустрічі міністрів оборони країн НАТО в Брюсселі. Голова Пентагону Піт Хегсет на неї не приїхав. Реакція Вашингтона на цю ініціативу поки не надійшла. Однак в її організації, ймовірно, брали участь і американські військові, оскільки США були і залишаються провідним членом Альянсу.
У свій нинішній президентський термін Дональд Трамп заговорив про те, що Гренландія має увійти до складу США, ще на початку 2025 року, Але на початку січня 2026 року це питання викликало серйозну міжатлантичну політичну кризу.
6 січня пресслужба Білого дому повідомила, що «президент і його команда обговорюють низку способів досягнення цієї важливої зовнішньополітичної мети, і, звичайно, використання збройних сил США завжди розглядається як один із варіантів, які є у головнокомандувача».
Ці претензії викликали обурення європейських країн, союзників США по НАТО. Президент США згодом пом’якшив свою позицію, заявивши, що після переговорів з Данією, європейськими союзниками і Канадою розглядає можливість укладення угоди.
За словами Трампа, Гренландія потрібна США, щоб забезпечити безпеку Америки на тлі зростаючої активності в Арктиці Росії та Китаю.
Ініціатива, а не операція
«Страж» називають «підходом», «ініціативою», але не операцією. І це відображає певну невизначеність самої його суті.
«Спочатку він (Арктичний страж) об’єднає навчання, такі, як данська „Арктична витривалість“ і норвезьке „Холодна реакція“, у яких візьмуть участь десятки тисяч людей і буде задіяне обладнання для ефективної роботи в арктичних умовах. Це чітко продемонструє те, що ми всі готові спільно сприяти безпеці в Арктиці — і, по суті, загальній безпеці всього Альянсу”, — сказав генсек НАТО Марк Рютте, виступаючи в штаб-квартирі перед початком конференції міністрів оборони.
Це дало підставу багатьом коментаторам говорити про формальне «перейменування» існуючих регулярних навчань.
Рютте з цим твердженням категорично не погодився і пояснив, відповідаючи на відповідне питання, що головною відмінністю буде єдине командування (ініціативу очолює Головнокомандувач об’єднаними силами НАТО в Європі) і єдиний інформаційний простір, зокрема і з застосуванням новітніх технологій.
При цьому ніхто не називає «Арктичний страж» якимось новим структурним підрозділом, до якого будуть приписані певні сили і засоби.
Нарешті, ініціатива не обмежена в часі. Але говорити про те, що вона завершиться після досягнення певного результату складно, оскільки її цілі та завдання не були озвучені публічно.
Говорячи про нову ініціативу, в НАТО нагадують, що альянс уже проводить дві операції з подібними назвами — «Балтійський страж» і «Східний страж».
Перша почалася в січні 2025 року для захисту кабелів на дні Балтійського моря, а друга — у вересні після того, як кілька російських дронів впали на території Польщі.
В НАТО відзначають, що з часу початку операції на Балтиці пошкоджень кабелів більше не траплялося. Великих нальотів безпілотників на країни альянсу останнім часом також не було. Тобто ці операції можна вважати цілком ефективними.
Однак, на відміну від цих двох кампаній, викликаних конкретними інцидентами і спрямованих проти певних загроз, причини початку «Арктичного стража» настільки ж чітко не позначені.
На офіційній сторінці «Арктичного стража» на сайті НАТО йдеться, що приводом для початку цієї ініціативи стала військова активність Росії в регіоні, зростаючі північні амбіції Китаю та російсько-китайське співробітництво. Всі три фактори присутні в Арктиці вже багато років.

На Балтиці стартували найбільші навчання НАТО без участі США

Найбільші в цьому році навчання НАТО – операція Steadfast Dart 26 – стартували на узбережжі Балтійського моря в землі Шлезвіг-Гольштейн. Особливість маневрів полягає у відсутності прямої участі США. Про це повідомляє німецький таблоїд Bild в Telegram.
Підрозділи Сил швидкого реагування альянсу висадилися на полігоні Путлос неподалік німецького острова Фемарн.
За сценарієм відпрацьовується швидке перекидання військ з півдня Європи до східного флангу.
У самій висадці задіяно 15 кораблів і близько 2600 військовослужбовців. Загалом у навчаннях беруть участь близько 10 тисяч військових, понад 1500 одиниць техніки та 17 кораблів із 13 країн.
Найбільші контингенти направили Туреччина, Іспанія, Італія та Греція. За маневрами спостерігає міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус.
Сили Allied Reaction Force називають “наконечником списа” НАТО. У разі кризи вони мають бути здатними розгорнути до 40 тисяч військовослужбовців протягом десяти днів. Рішення про залучення приймає Північноатлантична рада НАТО.
Як ми вже писали, Пентагон імітував бойові умови України для тестування своїх безпілотників.
У ЗСУ розповіли, як “розмотали” батальйони НАТО

Сенсаційний розгром: чому НАТО й Україна навчатимуть одне одного

Правда і фейки: що саме сталося? Цей сюжет швидко розлетівся мережею, викликав великий резонанс і навіть став предметом активного використання російської пропаганди для дискредитації України й послаблення довіри між Києвом та союзниками. Втім фахівці радять уникати спрощених або маніпулятивних висновків, адже тут не все так однозначно, як подають деякі новинні заголовки.
То в чому ж річ? Днями в українських та західних медіа з’явилися матеріали, котрі описують участь українських безпілотних підрозділів у міжнародних навчаннях (зокрема в Естонії під час тренування під назвою Hedgehog).
За цими повідомленнями, невелика група українських операторів із кількома десятками дронів продемонструвала високу ефективність у сценаріях бойових дій, виконуючи завдання “умовного противника” та створивши враження несподіваної для партнерів ефективності дронових засобів.
Такі сюжети часто подаються у медіа дуже яскраво, з використанням слів на кшталт “розгромили” чи “знищили”. Проте це опис тренувальних сценаріїв, а не боїв у реальних умовах бойових дій.
Оригінальна інформація про навчання походить з опублікованого матеріалу The Wall Street Journal, де описується участь українських операторів дронів у навчаннях Hedgehog 2025 в Естонії (весна 2025) як частина умовного “противника”.
За даними WSJ, у одному зі сценаріїв команда з приблизно 10 українських операторів використала безпілотні системи та систему Delta для моделювання контрдій проти сил НАТО й змогла умовно “знищити” (mock-destroy) кілька танків та техніки, що призвело до того, що за правилами тренування сили НАТО були визнані умовно неспроможними продовжити бій.
Що ж конкретно показали навчання Hedgehog 2025?
За даними відкритих джерел, навчання були великими, понад 16 000 військових з 12 країн НАТО були задіяні у різних сценаріях. Українські оператори безпілотників з допомогою бойової системи Delta моделювали дії противника та демонстрували швидкий обіг інформації (від виявлення до удару): в одному зі сценаріїв команда використовувала понад 30 дронів над відносно невеликою ділянкою поля бою, що зробило майже неможливим спроб приховати пересування сил НАТО.
За тренувальними правилами, якщо сили вважаються “умовно знищеними” або “виведеними з ладу”, вони перестають імітувати подальший бій. Саме так у цьому сценарії і сталося.
Між тим, барв цій ситуації додає те, що у січневому 2026 року рейтингу найсильніших армій світу Global Firepower Україна посіла лише “почесне” 20-е місце. Висновки, що мимоволі напрошуються То чому ж тоді так сталося?
Українські військові дійсно мають унікальний і актуальний досвід участі в бойових діях в сучасних умовах, тому вони більш адаптовані до ведення війни у порівнянні з військами НАТО, – зауважив у ефірі Radio NV військовий експерт, колишній речник Генштабу ЗСУ, Владислав Селезньов, коментуючи “розгром” українськими військовими військ НАТО під час навчань у 2025 році.
Він також зазначив: абсолютно вірним є твердження, що у військових академіях навчають війнам, котрі відбулися багато років тому, не виключенням є й європейці. Однак війни постійно змінюються. А, отже, й розуміння сучасних алгоритмів, норм та правил ведення бойових дій, притаманне тим військовим, котрі безпосередньо беруть участь у бойових діях, як от у даному випадку ЗСУ.
Тому, коли наші військові беруть участь у навчаннях з військовослужбовцями НАТО, то, звісно, тут йдеться про те, що, їхні війська нині не воюють, бо остання масштабна кампанія із залученням сухопутного “НАТОвського” контингенту відбувалась на території Афганістану. “Правда, нині є певні місії (зокрема, миротворчі), але точно не йдеться про такий масштаб бойових дій, котрий нині спостерігається на теренах нашої країни, не варто вести мову в цьому контексті. Адже війна, яка нині відбувається у нас, є найбільшою за масштабами часів завершення Другої світової війни”, – наголосив Селезньов. За його словами, українські військові закономірно мають унікальний і актуальний досвід участі в бойових діях. “І те, що вони на друзки розібрали своїх візаві разом з якими брали участь в навчаннях, це абсолютно логічна справа, бо питання війни – це питання виживання. І безумовно тут наші точно не пасуть задніх”, – підкреслив він. Додавши при цьому, що наші бійці використовують сучасні нестандартні алгоритми та рішення. А рейтинги найсильніших армій світу, що їх часто публікують відомі аналітичні центри, не завжди відповідають реаліям. Чому ця новина стала мішенню роспропаганди? Ще до того, як подібні повідомлення набрали обертів, російські пропагандистські джерела неодноразово використовували спрощені або викривлені сюжети про українських захисників для формування негативного образу України чи послаблення довіри союзників.
Зараз же дійшло до того, що російські пропагандисти… просто оголосили українських вояків “росіянами” небаченої сили, тим самим і пояснили результат навчань. Звичайно, це черговий дикий абсурд у рамках російської схибленої логіки, таке українців вже навіть не дивує.
Й подібні маніпуляції можуть бути схожі на інші фейки, котрі роспропаганда поширювала раніше: наприклад, неправдиві твердження про діяльність чи дії українців у різних сферах, попереджають фахівці.
Але при цьому варто памʼятати, що російські інформаційні кампанії мають на меті сіяти розбіжності, невпевненість і недовіру. Саме тому вони з радістю підхоплюють будь-які гучні заголовки, навіть якщо їхній фактичний зміст є значно складнішим чи менш драматичним.
Однак НАТО дійсно нині вивчає досвід України у використанні безпілотних систем та сучасних технологій. Альянс активно працює над тим, аби інтегрувати уроки, здобуті на полі бою, у свої структури навчання, планування та оперативної діяльності.
Так, у Польщі в рамках NATO Joint Analysis, Training and Education Centre (JATEC) створено підрозділ, що займається впровадженням українського бойового досвіду, зокрема щодо безпілотних систем, у навчання союзників.
НАТО також працює над обміном бойовими даними між Україною та Альянсом, включно зі створенням хмарної системи обміну даними, що дозволить краще узгоджувати дії та аналізувати отримані уроки.
Зокрема, представники німецького міністерства оборони визнають, що досвід українських підрозділів у реальних бойових умовах може бути цінним для підготовки Бундесверу, утом числі й в галузі дронів та електронної боротьби.
Ірина Носальська

Естонія допускає розміщення у себе ядерної зброї

За необхідності Естонія може розмістити на своїй території ядерну зброю союзників. Про це повідомив естонський міністр закордонних справ Маргус Тсахкна, передає ERR.
За його словами, Європі не слід відкидати наднаціональне ядерне стримування НАТО.
“Ми не проти розміщення ядерної зброї на нашій території. У нас немає такої доктрини, яка б виключала це, якщо НАТО вважатиме за необхідне відповідно до наших планів оборони розмістити, наприклад, ядерну зброю і на нашій території”, – заявив міністр.

РФ не потрібні переговори. Доповідь про безпеку

Кремль лише вдає, що зацікавлений у мирних переговорах з Україною, сподіваючись відновити двосторонні відносини з США та офіційно закріпити поразку Києва, йдеться у щорічному звіті про міжнародну безпеку, який підготував Департамент зовнішньої розвідки Естонії.
Росія – НАТО
Незважаючи на ілюзію відлиги, Росія досі вважає США своїм головним противником. Росія не планує найближчим часом нападати на Естонію чи будь-яку іншу державу НАТО, вважають автори. Директор відомства Каупо Розін у вступі до звіт зазначив, що, ймовірно, і у 2027 році відомство дійде до аналогічного висновку, оскільки Європа вжила заходів, які змушують Кремль дуже ретельно розраховувати, на який ризик він може піти.
Водночас Розін вважає, що “Росія залишається небезпечною країною, незважаючи на свою некомпетентність, і щоб запобігти розширенню “русского мира“, потрібна пильність”. Він закликав країни НАТО нарощувати інвестиції в оборону, оскільки Росія посилює потенціал своїх збройних сил. Він також додав, що російська економіка перебуває під тиском санкцій, але залишаються лазівки, які країнам Заходу потрібно закрити.
Боротьба за глобальне лідерство
Прагнучи до статусу великої держави, Росія намагається підірвати нинішній міжнародний порядок, заіграючи з так званою глобальною більшістю та чинячи тиск на сусідні країни, пише естонська розвідка.
Росія та Китай прагнуть змінити глобальний баланс сил на свою користь. Хоча вони не довіряють один одному, обидві країни вважають, що від співпраці вони виграють більше, ніж втратять.
Війна дронів
Російський військово-промисловий комплекс зазнає труднощів через санкції, але продовжує функціонувати завдяки обхідним схемам постачання необхідних товарів.
Росія виробляє велику кількість безпілотників усіх видів і для всіх родів збройних сил. У будь-якому майбутньому конфлікті з Росією її противники мають бути готові до того, що ЗС РФ широко використовуватимуть дрони — на суші, у повітрі та на морі.
З 2021 року російський ВПК збільшив виробництво артилерійських боєприпасів більш ніж у 17 разів. Це свідчить про те, що Росія, ймовірно, готується до нового конфлікту, навіть незважаючи на триваючу війну з Україною.
Росія стикається з все більш серйозними економічними проблемами і зневажає майже всі невійськові галузі у міру того, як затягується війна. У 2026 році ризик економічної та соціальної нестабільності зростатиме.
Економіка Росії увійшла у фазу спаду. Оборонний сектор розширюється за рахунок скорочення цивільної економіки. Однак повний колапс російської економіки досі малоймовірний.

ЗСУ сильніші за НАТО. Розгром на навчаннях в Естонії

У травні 2025 року в Естонії пройшли навчання Еж 2025. У них взяли участь 16 тисяч естонських військовослужбовців та підрозділи армій 11 інших країн НАТО. В якості інструкторів були запрошені українські експерти з безпілотників, які поділилися своїм досвідом. Результати навчань з дронами виявилися жахливими для сил НАТО, розповів колишній координатор БПЛА в Лізі оборони Естонії Айвар Ханніотті The Wall Street Journal.
Майстер-клас від ЗСУ
За словами підполковника Арбо Пробала, керівника програми безпілотних систем Сил оборони Естонії, навчання з БПЛА імітували запекле та перевантажене поле бою з різними типами безпілотників.
В одному зі сценаріїв бойова група НАТО з кількох тисяч військовослужбовців намагалася провести атаку, але не врахувала, що дрони зробили поле бою проникним. Тому підрозділи противника, роль якого виконували українці, успішно контратакували — і за півдня “знищили” 17 бронемашин НАТО, а також провели ще 30 “ударів” по інших цілях. У сценарії було задіяно вдвічі менше безпілотників, ніж реально присутньо на фронті російсько-української війни, але все одно “сховатися було неможливо”, заявив Ханніотті.
Він оцінив результати як жахливі для представників НАТО, оскільки сили умовного противника “зуміли знищити два батальйони за один день”, а сили НАТО навіть не дісталися до українських операторів дронів.
Стен Рейманн, колишній командир Центру військової розвідки Естонії, який допомагав залучити українських експертів з безпілотників для навчань, назвав їх результати шокуючими для європейських військових.
Українські розробки
На навчаннях українці застосовували зокрема свою програму управління боєм під назвою Delta. Вона збирає розвідувальні дані в режимі реального часу, використовує штучний інтелект для їх аналізу, ідентифікує цілі та координує удари між підрозділами. Такий підхід пришвидшує атаки, але передбачає обмін великим обсягом даних, що суперечить прагненню НАТО обмежувати доступ до конфіденційної інформації. Це означає, що адаптація до епохи безпілотників вимагатиме від альянсу цілого комплексу реформ.
Естонія намагається здійснити ці зміни: вона оновила свою підготовку, тактику та військову доктрину для ери безпілотників, збільшила витрати на оборону та почала зміцнювати зв’язки з бізнесом для розвитку військових технологій, пише WSJ. Але багато країн НАТО продовжують демонструвати нерозуміння сучасного поля бою та навчають своїх солдатів на основі доктрин і керівництв, не адаптованих до сьогоднішніх реалій.
Одразу кілька джерел WSJ розповіли про командира сил НАТО, який, спостерігаючи за навчаннями, заявив: “Ми в повній задниці”. Коментуючи цю реакцію, підполковник Арбо Пробал відповів, що однією з цілей навчань було допомогти їх учасникам “більше думати, критично ставитися до себе та переконатися, що вони не проявляють самозаспокоєння”.

Стало відомо, де розмістять передовий штаб сухопутних військ НАТО

Передовий штаб сухопутних військ Північноатлантичного альянсу буде створено в адміністративному центрі Лапландії – у Рованіємі. Про це заявив міністр оборони Фінляндії Антті Хяккянен, передає Yle у понеділок, 16 лютого.
“Штаб – це постійне представництво передових сухопутних військ НАТО на півночі Фінляндії. Рованіємі – ідеальне місце для розміщення такого штабу”, – сказав він.
Половину завдань штабу будуть виконувати Фінляндія та Швеція, а половину – інші країни-члени Альянсу.

Зазначається, що більшість військових будуть приїжджати до Фінляндії в основному для навчань. Чисельність контингенту у звичайний час становитиме 500-800 військовослужбовців, але за необхідності може бути збільшена до 3000-5000.

Крім Швеції в операціях передових сухопутних військ НАТО у Фінляндії візьмуть участь Велика Британія, Італія, Франція та Скандинавські країни.

Рубіо заперечив намір США полишити НАТО

Державний секретар США Марко Рубіо наголосив, що Сполучені Штати не планують виходити з НАТО. Про це він заявив на пресконференції з прем’єр-міністром Словаччини Робертом Фіцо, передає Укрінформ.
“Що стосується НАТО – я не розумію, у Сполучених Штатів розгорнуті тисячі і тисячі військовослужбовців у рамках місії НАТО. І ми чітко дали зрозуміти, я думаю, це було дуже чітко заявлено на саміті всього кілька днів тому або на зустрічі на рівні міністрів оборони. Ми не виходимо з НАТО. Ми не йдемо”, – зазначив Рубіо.
Натомість він додав, що переміщення військ з однієї країни в іншу відбувалося завжди. Водночас, за словами Рубіо, не існує більш важливого обов’язку для будь-якої держави, ніж здатність захищати свій народ та свою країну.
“Саме тому, до речі, ми говоримо про важливість наявності у наших партнерів по НАТО відповідних можливостей… Я думаю, що ми хочемо сказати, що чим сильніші наші союзники, тим сильніші ми всі разом”, – зазначив держсекретар США.
Раніше США виступають за перезавантаження Північноатлантичного альянсу у форматі так званого НАТО 3.0 – моделі, що ґрунтується на партнерстві Європи та Сполучених Штатів, а не на залежності.

Раніше ЗМІ повідомили, що США планує скоротити свою участь у низці дорадчих груп НАТО, замість одномоментного виходу з Альянсу.
Посол США при НАТО зробив заяву щодо Альянсу