В ході операції Реноватор, у рамках Комплексного пакету допомоги (CAP) НАТО для України планується відбудувати п’ять військових реабілітаційних центрів в Україні, включаючи ті, що постраждали від російських ударів. Про це повідомила пресслужба НАТО, передає Укрінформ.
Зазначається, що 7 жовтня до чотирьох учасників програми – Литви, Норвегії, Швеції та Великої Британії – приєдналася Латвія.
Кожен учасник очолить відбудову одного з п’яти військових реабілітаційних центрів, а НАТО забезпечуватиме загальну координацію та керівництво проєктом.
Операція Реноватор, яку було розпочато у 2023 році, здійснюється у співпраці з Україною. Маючи бюджет у 100 мільйонів євро, операція підтримує координацію надання обладнання, медичної підготовки та робіт з відновлення інфраструктури. Проєкт сприяв проведенню рятувальних операцій, протезування та навчанню українських медичних спеціалістів, включаючи лікарів, психологів та фізіотерапевтів, а також проведенню будівельних робіт та надання обладнання, що покращує можливості України піклуватися про поранених військовослужбовців.
Позначка: НАТО
Росія почала фазу підготовки до війни з НАТО – ISW
У звіті американського Інституту вивчення війни (ISW) було зазначено, що Росія розпочала інформаційно-психологічну кампанію, яка може бути частиною підготовки до можливої війни з НАТО. Російська спецслужба розповсюдила заяву про те, що Велика Британія планує організувати напад групи проукраїнських росіян на корабель ВМС України або інше іноземне судно в європейському порту. Такі заяви вже раніше робились щодо дій проти інших європейських країн. Аналітики вважають, що ця діяльність може бути частиною стратегічних планів Росії щодо майбутнього конфлікту з НАТО. Однак поки немає відомостей про те, чи готується Кремль до реальної війни та в які терміни це може відбутися. Росія намагається поширити страх серед європейців і підірвати єдність НАТО, а також створити образ “загрозливого Заходу” всередині країни.
Країни НАТО оплатять Tomahawk для України – ЗМІ
Країни НАТО пропонують покрити витрати на ракети Tomahawk для України, якщо США згодяться на їх передачу. Президент Трамп ще не прийняв остаточного рішення щодо цього питання, оскільки йому стурбованість викликає контроль над використанням цих ракет. Ракети Tomahawk дорогі, коштують близько $1,3 млн за штуку. Трамп зазначив, що вже має плани щодо передачі цих ракет Україні або продажу їх НАТО з подальшою передачею. Важливо визначити, як саме будуть використовуватися ці ракети.
НАТО тричі перехоплювало літаки РФ над Балтикою
Востаннє минулого тижня винищувачі НАТО здійснили три перехоплення російських літаків, які порушили правила авіапольотів у країнах Балтії. Цю інформацію опублікувало Міністерство оборони Литви, з посиланням на LRT. В одному з інцидентів винищувачі супроводжували два транспортні літаки АН-12, які летіли з Росії до Калінінградської області, але не мали належних планів польоту. У іншому випадку військові літаки НАТО піднялися у повітря для ідентифікації російського транспортного літака АН-72. Це викликало суперечки між НАТО та Росією, а також критику президента України щодо слабкої реакції НАТО на такі порушення.
Напад РФ на НАТО: німецька розвідка заявила про докази
Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс повідомив, що німецька розвідка має докази того, що Кремль обговорює можливість агресії проти НАТО. Він закликав Європу і НАТО бути готовими до будь-яких сценаріїв, вчачись на досвіді конфлікту в Україні. Європейська комісія підсилює підтримку військової промисловості, щоб підготуватися до можливої загрози. У свою чергу, у Путіна заперечують плани нападу на НАТО, назвавши цю ідею абсурдною та звинувативши європейських лідерів у некомпетентності.
ВМС України вперше в історії НАТО очолили управління на навчаннях
Українські Військово-морські сили вперше очолили та взяли участь у плануванні та керуванні силами умовного противника під час навчань НАТО у Португалії. Це сталося за участі Об’єднаного командування ВМС НАТО, Військово-морських сил Португалії та Спільного центру НАТО-Україна з аналізу, навчання та освіти. Навчання включало сучасні аспекти морської війни, такі як використання безпілотних систем для координації ударів та реагування на загрози. Участь України в навчаннях дозволила продемонструвати ключові тенденції сучасної морської війни та підсилити морську стійкість НАТО. В оперативному плані ВМС України співпрацювали з іншими країнами-учасницями, а також інтегрували безпілотні платформи в бойову систему DELTA. Навчання REPMUS/DYMS-2025 об’єднали сили 26 країн-учасниць, представників науково-дослідницьких центрів та інших установ, щоб спільно підвищити рівень підготовки до сучасних викликів морської безпеки.
У Фінляндії відкрили штаб сухопутних військ НАТО
У Фінляндії, в місті Міккелі, було відкрито штаб сухопутних військ НАТО в Північній Європі, неподалік від кордону з Росією. Міністр оборони країни наголосив на важливості сухопутної оборони і висловив бажання, щоб НАТО було сильним у цьому напрямку у країнах Північної Європи. Штаб розпочав роботу на початку вересня і має за завдання планувати дії країн-членів НАТО в мирний час, а також командувати військами НАТО у разі війни. Штаб очолюють норвежець та фінський генерал, а йому підпорядковане командування НАТО в Норфолку. У штабі працюватимуть офіцери з семи країн, а в мирний час там буде близько 50 постійних співробітників.
Греція не хоче передати Україні винищувачі Mirage
Сполучені Штати та інші країни вимагають від Греції передати Україні деякі бойові літаки Mirage 2000-5 для посилення обороноздатності країни в умовах російської агресії. Грецький уряд відмовляється передати сучасне озброєння, пропонуючи застарілі системи зброї. США, Франція та інші країни активно тиснуть на Грецію, щоб вона підтримала Україну, але Греція планує замінити Mirage на більш сучасні літаки Rafale. Існує можливість, що Mirage можуть бути передані третім країнам або Україні. Програма PURL розроблена для швидкого постачання необхідної зброї Україні, і тиск на Грецію є частиною цієї стратегії.
В НАТО виникла сварка через російські літаки – ЗМІ
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте висловив своє обурення під час обговорення з прем’єр-міністром Естонії Крістеном Міхалом щодо реакції на проліт російських літаків МіГ-31 19 вересня. Вони посварилися через те, що Естонія використовувала четверту статтю договору НАТО для консультацій у зв’язку зі загрозою безпеці. Рютте вважає, що надмірне використання цієї статті може послабити дієвість договору. Засоби масової інформації повідомили, що він навіть підняв голос на Міхала, застерігаючи, що НАТО має бути обережним у використанні сигналів тривоги.
Президент Фінляндії: Ми не воюємо з Росією
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що їхня країна не веде війну з Росією і відносини з Москвою потребують збалансованого підходу. Він вважає, що на повітряні провокації Росії не слід реагувати агресивно. Стубб вважає, що відносини з Росією потребують поєднання “моркви і палички”. Він також зазначив, що в ситуаціях з провокаціями Росії важливо залишатися спокійними і створювати захисні механізми, щоб уникнути подібних ситуацій у майбутньому.