Що відомо про лінію розмежування У європейських столицях нині обговорюють можливість формування 40-кілометрової буферної смуги між позиціями Збройних сил України та військами РФ. Така ініціатива розглядається як один зі способів досягнення припинення бойових дій.
Як повідомила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, опрацьовується алгоритм щодо потенційного розгортання багатонаціональних сил на території України після завершення активної фази війни. “Гарантії безпеки є надзвичайно важливими і абсолютно необхідними. У нас є чітка дорожня карта. Ми досягли згоди в Білому домі. І ця робота просувається дуже добре”,- зазначила вонав інтерв’ю Financial Times. Фон дер Ляєн сказала, що європейські країни працюють над планом розгортання іноземних військ в Україні у співпраці зі США – президент Трамп неодноразово запевнив, що американська присутність буде частиною підтримки.
Видання нагадує, що йдеться про десятки тисяч військових, які діятимуть під європейським командуванням, а американська сторона забезпечить підтримку – розвідку, управління, логістику.
Планується, що наступна зустріч щодо цього питання має відбутися в Парижі. Серед учасників – канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, прем’єр Великої Британії Кір Стармер, генсек НАТО Марк Рютте та сама фон дер Ляєн.
Окрім того, Єврокомісія також шукає джерела сталого фінансування для підтримки ЗСУ. “Після укладення будь-якої мирної угоди Києву знадобиться досить значна кількість солдатів, і їм потрібні хороші зарплати і, звичайно, сучасне обладнання. Це, безсумнівно, ЄС повинен буде докластися”,- пояснила очільниця Єврокомісії. За її словами, ЄС планує продовжити підготовку українських військових навіть після завершення бойових дій і зберегти фінансування підготовки українських солдатів після укладення будь-якої мирної угоди. Він заохочує держави-члени використовувати фонд у розмірі 150 млрд євро для надання кредитів на озброєння, щоб укласти угоди про спільне виробництво з українськими оборонними компаніями або придбати зброю, яку можна передати Києву. Критика проєкту Інше впливове видання – Politico – повідомляє, що європейські дипломати та військові експерти розглядають план із залученням миротворчого контингенту для контролю за дотриманням режиму тиші. Однак ця ідея вже спричинила неоднозначну реакцію, оскільки вона, ймовірно, потребуватиме поступок зі сторони України.
Журналісти зазначають, що сама поява ідеї щодо відведення військ і створення нейтральної смуги на українській території, аби забезпечити хоча б тимчасовий мир, свідчить про глибоку стурбованість союзників по НАТО. “Вони хапаються за соломинку. Росіяни не бояться європейців. І якщо думають, що кілька спостерігачів зможуть зупинити вторгнення, то вони помиляються”,- з обуренням висловився колишній представник Пентагону Джим Таунсенд. У той же час деякі європейські представники порівнюють потенційну буферну зону не з демілітаризованою лінією в Кореї, а радше з поділом Німеччини під час Холодної війни.
Для реалізації цього плану пропонують залучити військових з інших країн у кількості від 4 000 до 60 000 осіб. Проте Польща та Німеччина відмовляються відправляти свої військові підрозділи; Естонія готова лише на обмежену участь. А більшість держав очікують, що основне навантаження все ж візьме на себе Україна.
Тим часом НАТО висловлює занепокоєння стосовно того, що перенаправлення військ до зони безпеки ослабить обороноздатність східного флангу, а Польща остерігається, що такий крок зробить її більш вразливою до потенційних атак.
Зважаючи на ці фактори, експерти попереджають, що буферна зона може лише на перший погляд виглядати як стабілізуючий фактор – на практиці вона може створити додаткові умови для нового наступу на українські міста.
За словами європейських дипломатів, участь Вашингтона буде обмеженою – США, ймовірно, забезпечать лише супутникову розвідку і повітряну підтримку, оскільки лише вони мають належні ресурси для моніторингу дотримання умов перемир’я.
Але все це лише обговорення, адже поки що рішення щодо створення буферної зони та формату миротворчої місії не ухвалено. Де криється небезпека В Україні це питання теж викликало жваві дискусії. “Ми пам’ятаємо попередні зони в Мінських угодах, які застосовувалися вже безпосередньо під час цієї війни, котра триває з 2014 року. Є приклади міжнародні. Тобто було б бажання”, – зазначив колишній заступник начальника Генштабу ЗСУгенерал-лейтенант Ігор Романенко в ефірі Радіо NV. Він також застеріг, що небезпека криється в тому, що, наприклад, зараз лінія зіткнення там, де в нас є фортифікації, потужні райони оборони, а нам будуть пропонувати відійти на 40 км. Це треба покинути на окремих ділянках все і десь вийти в поле і, мовляв, ладнайте щось, якщо це вам потрібно. На окремих ділянках може бути і таке.
Романенко підкреслив, що необхідно враховувати ситуацію на всій лінії фронту та готуватись до складних компромісів – це важка робота, важкі компроміси, але вона важлива та потрібна, і цим питанням треба займатися.
Тим часом офіцер ЗСУ Сергій Цехоцький наголосив, що іноземні миротворці можуть увійти на українську територію лише після узгодження всіх умов. “Повинні бути міжнародні спостерігачі, міжнародні збройні сили, щоб будь-яка спроба порушити це була загрозою нападу на країну-агресора. Тобто, щоб була реакція”,- сказав він в ефірі каналу FREEДОМ. На думку військового, питання про миротворчу місію мають ухвалювати не лише політики – це має бути колективне і добре продумане рішення, а не популістські виступи.
Також, на думку Цехоцького, будь-який перепочинок призведе до того, що Путін наростить сили, збільшить випуск ракет та “Шахедів” і буде далі робити капості, вже з урахуванням помилок 2022 року. Він порівняв країну-агресорку з хуліганом, який захотів когось убити, пограбувати, зґвалтувати – і йому це дозволили. Це неправильно. Його слід покарати відповідно до закону, щоб він більше навіть не захотів щось подібне робити.
Галина Гірак
Позначка: Миротворці
-
Буферна зона: захисна смуга чи ризикований проєкт
-
Німеччина не відправлятиме війська в Україну – ЗМІ
Німеччина тимчасово зупинила обговорення можливого направлення своїх військ в Україну після завершення війни з Росією. Про це повідомляє Bild із посиланням на джерела в уряді. Замість цього Берлін вирішив зосередитися на фінансуванні ЗСУ.
За даними видання, канцлер Фрідріх Мерц висловив готовність направити німецьких солдатів для контролю за дотриманням миру після саміту в Вашингтоні 18 серпня за участю президентів США та України Дональда Трампа і Володимира Зеленського. Обговорювався навіть можливий мандат місії. Однак коли стало зрозуміло, що глава Росії Володимир Путін не має наміру зустрічатися із Зеленським, Мерц та віцепрем’єр Ларс Клінгбайль дійшли висновку, що Кремль прагне продовжувати війну.
У зв’язку з цим відправка німецьких військ для нагляду за припиненням вогню більше не розглядається, принамні на цьому етапі. Ситуація зміниться лише “якщо Трамп зробить якісь кроки” або “Путін припинить свою агресивну війну”. Наразі, за словами урядового посадовця, ознак ні того, ні іншого немає.
Загалом у ФРН сумніваються, що розгортання західних сил в Україні за гарантіями безпеки відбудеться, особливо після того, як Трамп відмовився виділити американських солдатів для цієї місії. Німеччина планує й надалі зміцнювати ЗСУ у разі припинення вогню, щоб стримати Росію від нового нападу, покривати частину витрат на виплати ЗСУ та розвивати спільне виробництво озброєнь за участю німецьких компаній. -
Трамп пропонував китайських миротворців – ЗМІ
Президент США Дональд Трамп запропонував розгорнути китайські війська як миротворців в Україні після припинення повномасштабної російської агресії. Про це повідомляє Financial Times з посиланням на чотири джерела.
Зазначається, що Трамп запропонував попросити Китай відправити миротворців для контролю нейтральної зони вздовж 1300-кілометрової лінії фронту в Україні в межах мирного врегулювання з Росією під час зустрічі з європейськими лідерами в Білому домі минулого тижня.
Водночас неназваний високопосадовець адміністрації президента США у коментарі назвав цю інформацію “неправдою”, додавши, що “жодних обговорень щодо китайських миротворців” на тій зустрічі не було. -
Тренер Роми не став докоряти Довбику, відзначивши його позитивні якості
Головний тренер Роми Джан П’єро Гасперіні сказав кілька слів про українського нападника Артема Довбика в той час, як його команда готується до матчу другого туру Серії А, який вона гратиме з Пізою.
Згідно зі словами тренера римської команди, український форвард у нього особисто не викликає негативних відчуттів, його гра, як і гра інших, вирізняється зібраністю. Роль Довбика, на думку тренера, у команді очевидна.
“Чи продовжує Довбик бути ключовим гравцем? Невелика перерва на початку передсезонної підготовки у нього була, однак у роботі зі мною він проявив себе як дуже позитивний гравець, як і всі інші. Він завжди докладав значних зусиль, і у мене до нього жодних претензій немає.
Я очікую від Довбика завтра, що, незалежно від того, чи з’явиться він зі стартових хвилин матчу, чи вийде на заміну, або ж залишатиметься на лаві запасних, він докладе всі зусилля для досягнення результату, до якого слід прагнути, а це буде зробити дуже навіть непросто”, – цитує Гасперіні TMW.
в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp -
В ЄС дискутують про буферну зону в Україні – ЗМІ
Європейські лідери розглядають можливість створення 40-кілометрової буферної зони на території України між українськими та російськими військами, що може стати однією зі складових потенційної мирної угоди. Про це пише Politico, посилаючись на п’ятьох європейських дипломатів.
Видання повідомляє, що ця зона обговорюється як варіант для післявоєнного врегулювання конфлікту або перемир’я в Україні. Проте є значні розбіжності серед країн щодо її глибини, а також відсутність гарантій того, що українська влада погодиться на подібні територіальні поступки. Також зазначено, що Сполучені Штати наразі утримуються від участі в цій дискусії.
Сам факт розгляду ідеї створення зонування на українській території для забезпечення миру свідчить про скрутне становище НАТО, пишуть автори статті. Колишній посадовець Пентагону Джим Таунсенд висловив песимізм щодо ефективності такого підходу і зазначив, що Росія не сприймає європейські військові сили як серйозну загрозу.
Дипломати не порівнюють цей розмежувальний варіант із сильно охоронюваною корейською демаркаційною лінією, а швидше бачать аналогію з розділом Німеччини періоду холодної війни. За словами чиновників, чисельність миротворчих сил для патрулювання зони може варіюватися від 4 000 до 60 000, але жодна країна ще не взяла на себе зобов’язання щодо їхнього формування. Президент США Дональд Трамп уже заявив про небажання залучати американські сили для таких місій.
Окрім загальних обговорень демілітаризованої зони, йдеться про підготовку НАТО до іншого виклику – створення корпусу чисельністю до 300 000 військовослужбовців для захисту східного флангу Альянсу від потенційної атаки з боку Росії. Як зазначають джерела, будь-які миротворчі сили матимуть подвійні функції: патрулювання демілітаризованої зони та одночасне навчання українських військових.
Серед інших ключових аспектів нинішніх переговорів є обговорення правил використання сили, сценаріїв ескалації конфлікту та можливу роль третіх країн у разі негативної реакції Кремля на присутність сил НАТО. Франція та Велика Британія ймовірно сформують основу іноземного військового контингенту в зоні. При цьому Польща й Німеччина висловлюють заперечення через побоювання підвищення ризику нападу Росії на ці країни.
Європейські союзники ведуть переговори зі США щодо супутникової розвідки та авіаційної підтримки. Американські технологічні ресурси можуть стати критично важливими для моніторингу виконання умов Москвою. Водночас представники Пентагону повідомили європейським партнерам, що роль США в безпекових гарантіях Україні буде обмеженою.
Європейські уряди очікують на визначення позиції американського Міністерства оборони щодо масштабу їхньої участі, водночас дозволяючи НАТО зайняти ініціативу в цих переговорах.
Лідери ЄС оприлюднили заяву на підтримку України, Угорщина проігнорувала
-
ЗМІ дізналися про гарантії безпеки від США
США погодилися надати стратегічний рівень підтримки будь-якому формату розгортання наземних сил європейських держав в Україні, а також взяти участь у європейському щиті ППО для забезпечння повоєнних гарантій безпеки. Про це у вівторок, 26 серпня, повідомило Financial Times із посиланням на європейських та українських чиновників.
Зазначається, що президент Дональд Трамп повідомив лідерам держав Європи, що США будуть частиною “координації” запобігання майбутнім військовим діям Росії. Чиновники у Вашингтоні пізніше роз’яснили, що йдеться про надання розвідувальних даних, засобів спостереження, командування та контролю, а також протиповітряної оборони.
До систем Patriot, які США вже надають Україні, додасться патрулювання американських літаків, надання логістики та розгортання наземних радарів для створення повітряного щита та безполітної зони зусиллями європейських військ.
У Білому домі наголошують, що рішення США залежить від виконання європейськими країнами з Коаліції охочих зобов’язання про застосування десятків тисяч військових для миротворчої місії в Україні.
Видання зазначає, що американська пропозиція ще може бути скасована. Але вона є значною зміною позиції з боку адміністрації Трампа, яка раніше цього року виключала будь-яку участь США у захисті повоєнної України, і підтримала європейських чиновників, які місяцями лобіювали Вашингтон, щоб той надав Києву більше підтримки.
Раніше президент США Дональд Трамп заявив, що гарантії безпеки Україні в разі припинення бойових дій має надавати Європа, хоча і США певною мірою будуть залучені до цього процесу.
Також президент України Володимир Зеленський підтвердив, що гарантії безпеки Україні дійсно будуть і у найближчі дні над ними буде вестись активна робота. -
Бельгія готова відправити війська в Україну
Бельгія висловила готовність відправити війська в Україну у межах миротворчої місії після закінчення війни з Росією. Про це заявив міністр закордонних справ Бельгії Максим Прево під час пресконференції після зустрічі з міністрами країн Бенелюксу в Одесі, повідомляє Ми Україна.
“Я тоді обговорю це з урядом і особливо з моїм колегою, міністром оборони, щоб визначити, який саме військовий внесок ми можемо надати. Але ми готові долучитися до таких миротворчих сил, коли це буде необхідно”, – зазначив Прево. -
Китай відповів щодо миротворців в Україні
Представник МЗС КНР Го Цзякунь спростував інформацію ЗМІ про нібито готовність Китаю до участі в можливому міжнародному миротворчому контингенті в Україні. Про це повідомила газета Global Times у понеділок, 25 серпня.
“У відповідь на прохання прокоментувати повідомлення німецької газети Die Welt про те, що дипломатичні представники ЄС повідомляли про висловлення КНР готовності брати участь у можливих “міжнародних миротворчих силах” в Україні, речник МЗС КНР Го Цзякунь сказав у понеділок, що такі повідомлення не відповідають дійсності, а позиція Китаю щодо “української кризи” послідовна та прозора”, – йдеться в повідомленні.
Раніше видання Die Welt із посиланням на джерела в ЄС писало про готовність Китаю взяти участь у розгортанні миротворчих сил в Україні, “якщо миротворчі сили будуть розгорнуті на основі мандата ООН”. Така позиція Пекіна викликала неоднозначну реакцію в Брюсселі. -
Німеччина сформувала позицію щодо гарантій Україні
Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що гарантії безпеки, які має отримати Україна, повинні максимально наближатися до стандартів членства в НАТО. Про це стало відомо з його виступу під час Дня відкритих дверей уряду Німеччини – у неділю, 24 серпня, інформує Deutsche Welle.
За словами Вадефуля, вимагати від України розглядати питання територіальних поступок неможливо без надання їй реальних гарантій безпеки, причому з боку якомога більшого числа країн. Він вважає, що такі дії можуть вплинути навіть на позицію Володимира Путіна. Це, за його словами, допоможе Європі повернутися до мирного співіснування. Разом із тим, глава МЗС Німеччини наголосив, що порушення наданих гарантій буде трактуватися як прямий напад на Україну.
Міністр закликав до розширення кола країн-гарантів, серед яких обов’язково мають бути Сполучені Штати Америки. Він зазначив, що приблизно 30 держав, включаючи Японію, вже підтвердили свою готовність підтримати Україну. Проте Вадефуль зробив акцент на необхідності забезпечення того, щоб можлива мирна угода з Росією не становила загрози для інтересів України або її незалежності. Він закликав російського президента припинити агресію та сісти за стіл переговорів. У разі продовження конфлікту Захід продовжуватиме рішуче підтримувати Україну.
Нагадаємо, днями у НАТО розповіли про два рівні безпеки для України. Перший рівень, за словами генсека НАТО Марка Рютте, буде для того, щоб Збройні сили України були максимально посиленими. Другий рівень безпекових гарантії – це те, що нададуть США і Європа. Над цим зараз ведеться робота.
Венс відповів Лаврову щодо гарантій для України
-
Венс відповів Росії щодо гарантій для України
На території України не буде американських військ, проте США продовжуватимуть активно допомагати Києву та брати участь у переговорах із Росією щодо завершення війни. Про це віцепрезидент США Джей Ді Венс повідомив в інтерв’ю телеканалу NBC News.
“Президент висловився дуже чітко. На території України не буде військ (США – ред.), проте, ми продовжимо відігравати активну роль, намагаючись забезпечити гарантії безпеки і впевненість, необхідні українцям для завершення війни”, – зазначив Венс.
Він додав, що про гарантії не мовиться до завершення війни.
Водночас коментуючи заяву глави МЗС Росії Сергія Лаврова стосовно того, що Москва має долучитися до гарантій безпеки Україні, Венс зауважив, що росіяни братимуть участь у переговорах про закінчення війни.
“Звичайно, росіяни будуть брати участь у переговорах про припинення війни. Тож, звісно, вони матимуть у цьому питанні певну зацікавленість, вони будуть говорити про це”, – відзначив він.
Втім Венс зауважив, що це не означає, що Росія розмістить власні війська на території України.
Раніше глава США Дональд Трамп повідомив, що Вашингтон готовий надати підтримку європейським країнам, які висловили бажання надіслати своїх військових до нашої держави як гарантію безпеки.