Антикор

Позначка: Миротворці

  • Медведєв пригрозив Європі відео з Орєшніком

    Медведєв пригрозив Європі відео з Орєшніком

    Заступник голови Ради безпеки Росії і колишній голова правлячого режиму РФ Дмитро Медведєв пригрозив європейським країнам, які готові розмістити свої війська в Україні після досягнення мирної угоди. Як доказ “серйозності” своїх залякувань він опублікував відео з ударами балістичної ракети Орєшнік по Львівщині в соцмережі Х.
    Медведєв вчергове заявив, що Росія проти розміщення військ будь-якої країни НАТО на території України.
    “Європейські недоумки при владі все ж таки хочуть війни в Європі. Вже тисячу разів було сказано: Росія не прийме жодних європейських чи натовських військ в Україні, так ні ж, Мікрон (президент Франції Еммануель Макрон. – Ред.) продовжує поширювати цю жалюгідну нісенітницю. Ну, тоді спробуйте. Ось що ви матимете”, – написав Медведєв.
    На додачу до свої погроз, російський чиновник опублікував відеозапис з камери спостереження, на якому зафіксувано приліт ракети Орєшнік на Львівщині.

    Момент удару Орєшніком по Львівщині pic.twitter.com/PXj6vTNnSo— Максим (@lipcansmaks1) January 10, 2026

  • Франція відправить в Україну 6000 військових – ЗМІ

    Франція відправить в Україну 6000 військових – ЗМІ

    Президент Франції Еммануель Макрон повідомив парламенту про план розміщення 6000 французьких військових в Україні після укладення мирної угоди. Перед цим в Єлисейському палаці 8 січня відбулася закрита зустріч, в якій брали участь міністри, військове керівництво країни, голови палат парламенту, лідери фракцій і партій. Про це повідомила французька газета Le Monde.
    За словами учасників, Макрон представив конфіденційні деталі французького внеску в гарантії безпеки для України й підкреслив, що мова йде про сили, які діятимуть не на лінії фронту.
    Начальник генштабу Фаб’єн Мандон пояснив, що це будуть не сили стримування або стабілізації, а “сили підтримки української армії”.
    Сам Макрон зазначив, що іноземні військові будуть розміщені “далеко від фронту” і займатимуться супроводом і навчанням українських підрозділів.
    Лідер депутатів Непокоренної Франції Матильда Пано заявила, що Франція може направити в Україну до 6 тисяч солдатів, але засумнівалася в надійності американських гарантій безпеки.
    Частина опозиції (зокрема, ліві партії) наполягає, що можливе розгортання військ має відбуватися тільки за наявності мандата ООН. Але представники правих партій зазначали, що в разі офіційного запиту Києва міжнародний мандат може бути не обов’язковим.
    Міністр оборони Франції Себастьян Лекорню заявив, що протягом двох-трьох тижнів у парламенті відбудуться окремі дебати з цього питання.
    Як ми вже писали, Емманюель Макрон провів у Єлисейському палаці закриті консультації з парламентськими партіями стосовно можливого розгортання кількох тисяч французьких військових в Україні після укладення мирної угоди з РФ.

  • В ISW пояснили, нащо РФ атакувала Орєшніком Львів

    В ISW пояснили, нащо РФ атакувала Орєшніком Львів

    Росія вдарила балістичною ракетою середньої дальності Орєшнік по Львівській області 9 січня, щоб залякати Захід та стримати розгортання іноземних військ в Україні. Про це свідчить звіт Інституту вивчення війни (ISW).
    Росія навмисно обрала Львівську область для удару Орєшніком, щоб показати Заходу свої “можливості”, зазначили аналітики та нагадали, що країни “коаліції охочих” на зустрічі у Парижі 6 січня погодили відправку своїх військових після припинення вогню в рамках гарантій безпеки для України.
    В ISW називають цю атаку частиною “російського брязкання ядерною зброєю”, яка мала на меті залякати західні країни, щоб вони не розгортали війська в Україні.
    Аналітики зазначають, що використання Орєшніка для удару по Львівській області є погрозою “коаліції охочих” та спробою стримати розгортання іноземних військ, яке, ймовірно, відбулося б на Заході України.
    Аналітики ISW нагадали, що вперше російський диктатор Володимир Путін використав Орєшнік проти України у листопаді 2024 року нібито “у відповідь на українські удари ракетами ATACMS і Storm Shadow”.
    Тоді Кремль також намагався залякати Захід та стримати військову допомогу Україні.

  • Британія виділить $270 млн на підготовку військ до розгортання в Україні

    Британія виділить $270 млн на підготовку військ до розгортання в Україні

    Велика Британія виділить 270 млн доларів на фінансування підготовки до розгортання військ в Україні. Про це пише інформаційне агентство Reuters.
    Міністр оборони Великої Британії Джон Гілі, відвідавши Київ, заявив, що гроші будуть витрачені на модернізацію транспортних засобів і систем зв’язку, а також на захист від дронів і на забезпечення готовності миротворців до розгортання.
    “Ми різко збільшуємо інвестиції в підготовку, забезпечуючи готовність британських збройних сил до розгортання… в Україні, оскільки безпека України означає безпеку Великлй Британії”, – прокоментував Гілі.
    Заява з’явилася на тлі новин про те, що РФ завдала удару по Україні гіперзвуковою ракетою Орешник. На думку європейських союзників Києва, такий удар був спробою залякати їх і відмовити від підтримки України.
    Гілі, який побував на місці прильоту дрона в багатоповерхівку на Дарниці, заявив, що фінансування підготовки миротворців показує, що уряд “нарощує інвестиції” в допомогу Україні.
    Британський урядовець також повідомив, що випуск безпілотників-перехоплювачів Восьминіг, створених на базі української розробки, але вироблених у Великій Британії, розпочнеться в січні.

  • Миротворці в Україні: з’явилась реакція Москви

    Миротворці в Україні: з’явилась реакція Москви

    Можливе розміщення в Україні західних миротворців Москва буде кваліфікувати як “іноземну інтервенцію”, яка несе пряму загрозу безпеці Росії. Таку заяву оприлюднила представник МЗС РФ Марія Захарова у четвер, 8 січня.
    “Розміщення на території України військових підрозділів, військових об’єктів, складів та іншої інфраструктури західних країн кваліфікуватиметься як іноземна інтервенція, яка несе пряму загрозу безпеці не тільки Росії, але і інших країн Європи. Всі такі підрозділи і об’єкти будуть розглядатися як законні бойові цілі збройних сил”, – заявила вона.
    Захарова вчергове повторила російські пропагандитські кліше про те, що “мирне вирішення конфлікту можливе виключно на основі усунення його першопричин”.
    Вона вимагає “повернення України до нейтрального позаблокового статусу, її демілітаризації та денацифікації, дотримання Києвом мовних, культурних, релігійних прав і свобод людини, етнічних росіян, російськомовних громадян, представників національних меншин, національних меншин, а також визнання сучасних територіальних реалій, що склалися внаслідок втілення права народів на самовизначення”.
    За словами Захарової, “всі ці цілі, безумовно, будуть досягнуті або політико-дипломатичним шляхом, або в рамках “спеціальної військової операції”.

  • Ще одна країна НАТО розглядає можливість відправки військових в Україну

    Ще одна країна НАТО розглядає можливість відправки військових в Україну

    Литва розглядає можливість відправки своїх військових до України після досягнення миру між Україною та Росією. Міністр оборони Литви Робертас Каунас повідомив, що обговорення цього питання тривають, але жодних конкретних деталей чи остаточних рішень ще не ухвалено. У разі миру до України можуть бути відправлені кілька сотень литовських військовослужбовців. Лідери багатьох країн узгодили запуск системи гарантій безпеки для України, що включатиме підтримку ЗСУ, багатонаціональні сили та юридичні зобов’язання у разі нового нападу Росії.

  • ЗМІ назвали можливе число миротворців від партнерів

    ЗМІ назвали можливе число миротворців від партнерів

    Велика Британія та Франція планують відправити до 15 тисяч військовослужбовців до України в рамках можливої мирної угоди, що є менше, ніж раніше оцінювалося. Велика Британія спершу розглядала відправку 10 тисяч військових, але через обмеженість ресурсів це число скоригували до менше, ніж 7,5 тисяч. Франція також підтвердила готовність приєднатися до цього розгортання. Німеччина також готується до можливого розгортання сил поблизу України. Військове розгортання залежатиме від результатів мирних переговорів. Лідери країн узгодили запуск системи гарантій безпеки для України, що включатиме підтримку ЗСУ та інші заходи для зміцнення обороноздатності країни.

  • Європа готова відправити в Україну до 15 тисяч військових – ЗМІ

    Європа готова відправити в Україну до 15 тисяч військових – ЗМІ

    Європейські країни зможуть відправити в Україну від 10 до 15 тисяч військових у рамках гарантій безпеки у перші пів року після припинення бойових дій. Про це у середу, 31 грудня повідомило Die Welt із посиланням на джерела у дипломатичних колах, які обізнані з переговорами.
    Видання зазначає, що плани щодо того, як можуть виглядати гарантії безпеки для України, вже готові.
    “Вони були розроблені переважно військовими експертами британських і французьких збройних сил у співпраці з Брюсселем”, – повідомили джерела німецького видання.
    Зокрема, за дотриманням припинення вогню за допомогою наземних військ готові стежити Франція та Велика Британія. Влада країн готова брати участь у спостереженні за перемир’ям навіть без мандату Організації Об’єднаних Націй (ООН) чи Європейського Союзу – обом країнам достатньо запрошення від України, зазначили співрозмовники видання.
    Передбачається, що з повітря та моря спостереження мають забезпечувати сусідні з Україною держави, зокрема Туреччина.
    Раніше президент Володимир Зеленський заявив, що гарантії безпеки йдуть поетапно, і номер один для України, щоб одночасно з припиненням вогню була моніторингова місія.
    Миротворці в Україні: Зеленський назвав умову

  • Миротворці в Україні: Зеленський назвав умову

    Миротворці в Україні: Зеленський назвав умову

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що миротворчий контингент не буде розгорнутий у країні доти, поки тривають бойові дії. Він повідомив про домовленості з партнерами щодо захисту на землі, у морі та в небі, але ще потрібно узгодити деякі деталі. Зеленський також зазначив, що договір про коаліцію охочих вже є, але його підписання та розміщення контингенту буде лише після припинення вогню. Коаліція охочих, до складу якої входять 30 країн, буде діяти тільки в моменти перемир’я. Деталі плану Зеленський обіцяв розкрити пізніше.

  • Чорногорія приєднається до місії НАТО з підтримки України

    Чорногорія приєднається до місії НАТО з підтримки України

    Парламент Чорногорії 12 листопада ухвалив рішення про участь Збройних сил країни в місії НАТО з безпекової підтримки та підготовки українських військових (NSATU). Про це повідомляє Radio Slobodna Evropa.

    Рішення підтримали 44 депутати, п’ятеро проголосували проти, ще двоє утрималися.

    Це рішення ґрунтується на пропозиції Ради з оборони та безпеки, яка була затверджена ще 7 лютого. Президент Яков Мілатович, прем’єр-міністр Мілойко Спаїч та голова парламенту Андрія Мандич домовилися, що участь чорногорських військових у NSATU буде обмежена територією країн НАТО. Місія передбачає координацію НАТО у підготовці українських сил безпеки та інші форми допомоги.

    Міністр оборони Драган Крапович підкреслив, що Чорногорія продовжує дотримуватись курсу на підтримку України відповідно до рішень саміту НАТО у Вашингтоні. Він наголосив, що чорногорські військовослужбовці не перебуватимуть в Україні: “Я хочу, щоб це було абсолютно ясно. Я ніколи не підтримаю такого. Усі заходи цієї місії проводяться на території ЄС – у Польщі та Німеччині”.

    Водночас Демократична народна партія (DNP), яка є частиною правлячої коаліції, виступила проти цього кроку. Її представник Владислав Бойович застеріг, що це рішення може ускладнити відносини з Росією, і зазначив, що країна повинна уникати втручання у чужі конфлікти.

    Це вже другий випадок після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, коли Чорногорія вирішує приєднатися до місії підтримки України. Раніше парламент із дев’ятимісячною затримкою схвалив участь у місії ЄС EUMAM з військової допомоги Україні. Тоді документ довго блокував голова парламенту Андрія Мандич, відомий своїми проросійськими поглядами та критикою НАТО.

    Тим часом залишається невизначеною доля довгострокової угоди про десятирічну безпекову співпрацю між Чорногорією та Україною. Ця угода передбачає взаємну підтримку у випадку нападу, інвестиції в оборонну промисловість та участь у відбудові України. Її мають підписати прем’єр Спаїч і президент України Володимир Зеленський, однак документ ще не винесено на розгляд парламенту.

    На цей момент близько 30 країн, переважно членів НАТО, вже уклали подібні угоди з Україною.

    Дев’ять країн підготують бригаду ЗСУ за стандартами НАТО