На кінець січня 2026 року загальна сума державного та гарантованого державою боргу України станом сягнула 215,0 млрд дол. США, збільшившись за місяць на 1,67 млрд дол. Про це повідомило Міністерство фінансів.
“Протягом січня 2026 року сума державного та гарантованого державою боргу України збільшилась у гривневому еквіваленті на 169,92 млрд грн і в доларовому еквіваленті державний та гарантований державою борг збільшився на 1,67 млрд дол. США”, – йдеться в повідомленні.
На 31 січня 2026 року державний зовнішній борг становив 6,94 трлн грн (75,34%), або 162,0 млрд дол. США; державний внутрішній борг – 1,99 трлн грн (21,63%), або 46,5 млрд дол. США; гарантований державою борг України – 278,84 млрд грн (3,03%), або 6,51 млрд дол. США.
Позначка: МІНФІН
Швейцарія відкликала ліцензію в банку MBaer через зв’язки з РФ й Іраном
Швейцарська служба з нагляду за фінансовими ринками (FINMA) відкликала ліцензію у MBaer Merchant Bank. Про це йдеться в повідомленні на сайті FINMA.
Службовці виявили серйозні хиби в додержанні норм з відмивання коштів та в управлінні ризиками.
Мінфін США 26 лютого запропонував обмежити MBaer доступ до фінансової системи США через відмивання банком грошей для організацій з Росії та Ірану, нагадали в службі.
Всі необхідні правові процедури щодо MBaer було завершено три тижні тому. Регулятор зміг ухвалити рішення про ліквідацію, оскільки банк відкликав апеляцію щодо цих “процедур”.
Розслідування FINMA проти MBaer ініціювали 2024 року. Воно виявило системні порушення у дотриманні санкцій. Близько 80% ділових відносин та майже 98% залучених активів банку були пов’язані з високим ризиком, зокрема, в контексті санкцій проти Росії.
Банк ігнорував попередження власного комплаєнсу та проводив транзакції на користь підсанкційних осіб.
MBaer також активно допомагав клієнтам оминати ризики блокування активів.
США запровадили нові санкції проти кіберструктур РФ
Міністерство фінансів США оголосило про запровадження санкцій проти кіберструктур, пов’язаних із Росією. Санкції накладено на низку фізичних та юридичних осіб, які займаються кіберзлочинами та діють у Росії й Об’єднаних Арабських Еміратах. Про це йдеться у прес-релізі управління з контролю за іноземними активами (OFAC) американського Мінфіну від 24 лютого.
Серед тих, хто потрапив під санкції, – росіянин Сергій Зеленюк і його компанія Matrix LLC, яка працює під брендом Operation Zero. До списку обмежень також внесено пов’язані з ним особи та організації, серед яких є компанії як в ОАЕ, так і в Росії.
За даними Міністерства фінансів США, зазначені структури причетні до купівлі та розповсюдження кіберінструментів, які становлять загрозу національній безпеці країни. Зокрема, йдеться про торгівлю так званими “експлойтами” – кодами чи методами, що дозволяють використовувати вразливості програмного забезпечення для отримання несанкціонованого доступу.
Як повідомляється, Operation Zero придбала щонайменше вісім кіберінструментів, які мали використовуватися урядом США і його союзниками. Ці інструменти раніше були викрадені із американської компанії і пізніше перепродані, як мінімум, одному неавторизованому користувачеві.
Представники США наголосили, що санкції мають на меті обмежити діяльність суб’єктів, які займаються кіберопераціями та сприяють розповсюдженню шкідливих інструментів для зламу програмного забезпечення.
Варто зазначити, що раніше президент США Дональд Трамп продовжив строк дії санкцій проти Росії ще на рік. Ці заходи охоплюють обмеження, введені у 2014, 2018 та 2022 роках у відповідь на російську агресію.
Чому Трамп продовжив санкції проти РФ ще на рік
Видатки держбюджету України зросли на початку року
За підсумками січня загальна сума касових видатків загального фонду держбюджету склала 243,8 млрд грн, що на 29,7 млрд грн або на 13,9% більше ніж за січень 2025 року. Про це повідомив Мінфін в середу, 18 лютого.
Видатки загального фонду державного бюджету на безпеку і оборону становили 149,6 млрд грн або 61,4% від усіх видатків загального фонду.
У структурі видатків за економічною класифікацією найбільше було спрямовано на оплату праці працівникам бюджетної сфери з нарахуваннями (освітяни, науковці, працівники медицини, культури, соціальні працівники та ін.) – 126,2 млрд грн. Це 51,8% від загального обсягу видатків, витрачених за січень 2026 року (у порівнянні з аналогічним періодом минулого року зросли на 16,2 млрд грн або на 14,7%).
Ще 54,5 млрд грн спрямували на соцзабезпечення (виплату пенсій, допомоги, стипендій) або 22,4% від загального обсягу видатків, що на 4 млрд грн або на 6,9% менше проти аналогічного періоду минулого року.
Також 20,8 млрд грн спрямували на обслуговування державного боргу або 8,5% від загального обсягу (проти аналогічного періоду минулого року зросли на 6,3 млрд грн або на 43,7%).
Ще 17,8 млрд грн – на трансферти місцевим бюджетам або 7,3% від загального обсягу (проти аналогічного періоду минулого року зросли на 5,4 млрд грн або на 43%) та 12,4 млрд грн – на оплату використання товарів і послуг або 5,1% від загального обсягу видатків.
Окрім того, 10,9 млрд грн спрямували на субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям) або 4,5% від загального обсягу видатків.
Мінфін залучив 17,4 млрд гривень на аукціонах ОВДП
Міністерство фінансів 17 лютого на аукціоні з розміщення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) залучило до державного бюджету 17,40 млрд гривень в еквіваленті. Про це повідомила пресслужба відомства.
Найбільший обсяг інвестицій забезпечили облігації строком 3,8 року з дохідністю 13,1% річних (середньозважена – 12,92%) – до бюджету залучено 8,4 млрд гривень.
Облігації строком 3 роки з дохідністю 16,43% річних (середньозважена – 16,42%) забезпечили надходження у розмірі 2,2 млрд гривень.
Облігації строком 1,2 року з дохідністю 15,40% річних (середньозважена – 15,34%) залучили до бюджету 2,1 млрд гривень.
Також розміщено облігації в євро строком 1,4 року з дохідністю 3,25% річних (середньозважена – 3,14%) – залучено 92 млн євро.
Із початку 2026 року держава вже залучила 81,5 млрд гривень, а з початку повномасштабної війни – понад 2 трлн гривень. Усі кошти від розміщення воєнних облігацій спрямовуються на підтримку Збройних сил України та посилення фінансової стійкості держави.
В Україні за рік значно зменшилось число держслужбовців
За підсумками 2025 року фактична чисельність працівників державних органів зменшилася на 5,1 тис. осіб, або приблизно на 3% порівняно з 2024 роком — з 169,8 тис. до 164,7 тис. працівників. Скорочення відбулося в усіх основних сегментах держслужби: в центральних органах виконавчої влади, місцевих держадміністраціях та органах судової влади.
Про це повідомляє Міністерство фінансів.
На цьому тлі середня заробітна плата в апаратах органів центральної влади у 2025 році зросла з 54,4 тис. грн у 2024 році до 59,7 тис. грн у 2025 році, що становить близько 9,7% зростання у середньорічному вимірі. Динаміка оплати праці наприкінці року була більш стриманою, зазначає Мінфін.
Основні зміни у зростанні середньомісячної заробітної плати в грудні 2025 року зафіксовані в окремих центральних органах виконавчої влади.
Зокрема в Національному агентстві з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та Державному управлінні справами.
Мінфін зауважує, що грудневі показники традиційно можуть бути вищими за середньорічні, бо включають одноразові виплати: компенсації за невикористану відпустку, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, вихідну допомогу при звільненні, інші виплати, передбачені законодавством.
“Загалом отримані дані свідчать, що потенціал зростання середньомісячної заробітної плати державних службовців у 2025 році був обмеженим. Збільшення оплати праці відбувалося поступово та супроводжувалося скороченням чисельності працівників у державному секторі”, – говориться у повідомленні Мінфіну.
Трамп подав позов до власного уряду через витік податкових декларацій
Президент Дональд Трамп та члени його родини подали позов до власного уряду. В їхньому позові стверджується, що передача інформації “лівим ЗМІ” завдала “шкоди репутації та фінансам” позивачів, “несправедливо заплямувала їхню ділову репутацію, представила їх у хибному світлі”, повідомляє Financial Times.
Президент США, двоє його старших синів та його компанія Trump Organization тепер вимагають не менш як 10 млрд доларів.
Приводом для позову став витік податкових декларацій, які Чарльз Літтлджон, колишній співробітник консалтингової фірми Booz Allen Hamilton, яка виконувала роботи для Податкової служби США, передав The New York Times та ProPublica у 2019-2020 роках. Перед цим Трамп відмовився оприлюднити свою податкову декларацію перед виборами.
NYT повідомляла, що у 2016 році, коли його було обрано президентом, Трамп заплатив 750 млн доларів федерального прибуткового податку, але з попередніх 15 років він 10 років не платив його, вибудовуючи фінансові схеми, завдяки яким збитки перевищували його доходи.
Літлджон у 2024 році був засуджений до п’яти років в’язниці за розкриття податкової таємниці та передачу ЗМІ інформації про Трампа та інших багатих людей.
У разі ухвалення позову до розгляду справа має бути вкрай незвичайною, зазначає The Wall Street Journal: Трамп подав позов як приватна особа, проте він також є офіційною особою. Отже, він може звільняти людей, які представляють протилежний бік у судовому процесі. Зокрема, міністра фінансів, керівника Податкової служби, а також генерального прокурора, який очолює Міністерство юстиції.
ARISE: впровадження стандартів ESS для розвитку бізнесу
🎥 Продовжуємо відеопроєкт про підприємців, які змогли вистояти та знайти нові можливості для розвитку попри повномасштабну війну.
Сьогодні розповідаємо про провадження стандартів ESS, що допомагають українському бізнесу розвиватися навіть в умовах війни.
Завдяки програмі “Доступні кредити 5-7-9%”, частиною якої є проєкт ARISE, підприємства інвестують у модернізацію, безпеку праці та “зелені” технології, дотримуючись ESS та розвиваючи виробництво відповідально.
Україна навіть попри повномасштабне вторгнення обирає шлях сталого розвитку, де економічне зростання нерозривно пов’язане з турботою про людей, довкілля та майбутні покоління.
Вагому роль у цьому відіграє аграрний бізнес, якому проєкт ARISE допомагає впроваджувати екологічні та соціальні стандарти Світового банку, підвищуючи відповідальність, прозорість і стійкість компаній.
ARISE – це партнерство бізнесу, держави та громад заради сильної економіки та сталого майбутнього України.
Як компанії стають ефективнішими, громади отримують соціальні вигоди, а Україна робить кроки до стійкої економіки за допомогою ARISE – дивіться у відео.
Стежте за оновленнями – попереду більше історій так корисної інформації!
_______________________________________________________
Проєкт ARISE залучений Міністерством фінансів України та реалізовувався Фондом розвитку підприємництва та Міністерством аграрної політики та продовольства України впродовж 2023-2025 років. Проєкт фінансувався за рахунок позики Міжнародного банку реконструкції та розвитку ($230 млн) і грантів Цільового фонду підтримки, відновлення, відбудови та реформування України (URTF) ($365 млн).
ARISE: Від викликів до розвитку попри війну – історія ПП «Юхимівське»
Продовжуємо знайомити з українськими підприємцями, які змогли адаптуватися та продовжити розвиток навіть у найскладніших умовах війни.
У цьому відео – історія приватного підприємства «Юхимівське» з Юхимівки на Вінниччині.
Перші місяці повномасштабної війни стали для команди підприємства справжнім випробуванням: необхідно було швидко змінювати підходи до виробництва, зберігати колектив і працювати з застарілими потужностями.
Завдяки підтримці проєкту ARISE підприємство змогло подолати ключові труднощі, стабілізувати роботу та зосередитися на розвитку аграрного й тваринницького напрямів.
🎬 Дивіться у відео, як «Юхимівське» знаходить нові можливості під час війни та які мрії надихають рухатися вперед.
_________________
ℹ️ ARISE – це підтримка тисяч українських фермерів і підприємців у період 2023–2025 років.
Проєкт реалізовувався Міністерством фінансів України, Фондом розвитку підприємництва та Міністерством аграрної політики та продовольства України за фінансової підтримки МБРР ($230 млн) і Цільового фонду URTF ($365 млн).
ARISE: Історія стійкості фермера з Вінниччини
✨ #ARISE: Історії стійкості
Продовжуємо знайомити з підприємцями, що не здаються, у нашому відеопроєкті про результати підтримки українського бізнесу.
🌱 Сьогодні розповідаємо про фермерське господарство “Флора” з Крижополя, що на Вінниччині.
💬 Сімейний бізнес, започаткований понад 20 років тому, сьогодні очолює онук засновника – Андрій Капріца. Попри закриті порти, брак фінансування та нових ринків збуту, він зумів не лише втримати господарство, а й дати йому новий імпульс розвитку.
Завдяки підтримці проєкту ARISE для “Флори” вдалося придбати новий комбайн, трактор, обприскувачі та облаштувати теплицю.
Попри виклики повномасштабної війни, господарство продовжує працювати, розвиватися та інвестувати у майбутнє.
🎬 Дивіться у відео, як Андрію вдалося зберегти і розвинути сімейну справу під час війни та про що він мріє найбільше.
Деталі про програму і відеопроєкт – за посиланням у першому коментарі⬇️
🔔 Стежте за оновленнями – попереду більше історій!
___________________
ℹ️ ARISE (Екстрений проєкт надання інклюзивної підтримки для відновлення сільського господарства України) – це тисячі реальних українських фермерів і підприємців, які відчули підтримку у найважчі часи.
Проєкт ARISE став можливим завдяки злагодженій роботі держави та міжнародних фінансових інституцій у період 2023–2025 років: Міністерства фінансів України, Фонду розвитку підприємництва (#ФРП) та Міністерства аграрної політики та продовольства України.
Загальний обсяг залучених коштів склав 595 млн доларів США, що включають позику МБРР ($230 млн) та грантову допомогу від Цільового фонду URTF ($365 млн).
#Мінфін постійно працює над залученням міжнародної підтримки, щоб український бізнес мав необхідні ресурси для розвитку навіть у найскладніших умовах.