Операційний директор Метінвесту Олександр Мироненко заявив, що відтермінування введення європейського вуглецевого мита є дуже важливою проблемою для української економіки. Він висловив подяку уряду за включення пункту про відтермінування в програму євроінтеграції для українських виробників. Мироненко зазначив, що відтермінування є необхідним на час воєнного стану плюс додатково 3-4 роки, щоб дати можливість виробникам відновитися після війни та розпочати модернізацію. Компанія Метінвест оцінює “зелену” модернізацію своїх активів в Україні та спільних підприємств на близько $8 млрд.
Позначка: Метінвест
У Метінвесті назвали приоритетні заводи в Україні для інвестицій
Компанія Метінвест планує інвестувати в промислові підприємства в Україні, зокрема у Північний ГЗК та Каметсталь. Основний акцент зроблено на модернізацію Північного ГЗК, де будується установка для згущення відходів та розглядається проєкт модернізації випалювальних машин. На заводі Каметсталь також проведено капремонт доменної печі та відновлено обладнання конвертера. У майбутньому планується відновлення іншого обладнання на цьому заводі. Крім того, Метінвест є одним з найбільших інвесторів в українську економіку, здійснивши значні інвестиції в цей регіон. Компанія також постачатиме сталь для атомних електростанцій у Великій Британії.
Метінвест збудував другий підземний шпиталь біля лінії фронту
На одному з найгарячіших напрямків фронту почав працювати новий підземний шпиталь класу NATO Role 2. Про це у четвер, 4 вересня, повідомила пресслужба холдингу Метінвест, що збудував шпиталь.
“Група Метінвест завершила будівництво вдосконаленого підземного шпиталю класу NATO Role 2, який розташований на одному з найгарячіших напрямків фронту. Це вже другий стабпункт, створений у координації з медичними силами, в межах ініціативи Сталевий фронт Ріната Ахметова. Він зазнав конструкційних змін, зумовлених досвідом експлуатації першого шпиталю. В його побудову Метінвест вклав 21 мільйон гривень”, – говориться в повідомленні.
В компанії додали, що новий шпиталь збудовано ближче до лінії зіткнення, додатково укріплено та захищено.
“Його занурили в землю глибше, ніж на 6 метрів, і укріпили додатковими шарами перекриттів. Одночасно тут може проходити до трьох операцій різної складності. Усім необхідним медичним обладнанням – швидкісними інфузійними помпами, рентген-апаратами, кисневими концентраторами, дефібриляторами тощо – шпиталь обладнано коштом армії. Порятунок життів бійців забезпечує бригада досвідчених медиків у складі травматолога, хірургів, анестезіологів, операційних медсестер та санітарів загальною чисельністю до 20 медиків”, – вказують автори повідомлення.
Базу другого підземного шпиталю утворює поєднання чотирьох модулів-“криївок” зі сталі Метінвесту: там розташовано операційний та стабілізаційний блоки, робоче приміщення та зону відпочинку медперсоналу. Загальна площа шпиталю становить 350 кв. м. За словами операційного директора групи Метінвест Олександра Мироненка, шпиталь сконструйовано за новим проєктом, створеним за рекомендаціями медичних сил.
“Завдяки експертизі в облаштуванні функціональних модульних “підземель” нам вдалося раціоналізувати простір, не втративши його функціональності та ефективності. Стабпункт вже працює і рятує життя українських захисників – це найголовніше”, – підкреслив він.
Своєю чергою, підполковник медичної служби Роман Кузів розповів про досвід, набутий при роботі першого підземного шпиталю.
“Перший підземний шпиталь, побудований Метінвестом, показав себе якнайкраще: за рік роботи бойові медики врятували понад 6 000 життів бійців. Але ми постійно шукаємо універсальну модель стабпункту для імплементації в будь-якій точці фронту на мапі маршрутів медичної евакуації. Наразі ми реалізували оптимальний концепт на другому підземному шпиталі, який зможе приймати поранених різного ступеня важкості”, – зазначив він.
В Метінвесті додали, що холдинг профінансував виготовлення, транспортування, монтаж, облаштування шпиталю, а також оснащення побутовою технікою та усіма необхідними в польових умовах системами життєзабезпечення стабпункту.
“Шпиталь забезпечено питною та технічною водою, електрикою, вентиляцією, каналізацією, джерелами резервного живлення, кліматичною технікою тощо”, – підкреслили в пресслужбі, додавши, що загальна допомога Метінвесту Україні від початку повномасштабного вторгнення становить 9,3 млрд грн, з них 4,9 млрд грн – допомога армії в межах ініціативи Сталевий фронт Ріната Ахметова.
У Метінвесті озвучили наслідки підвищення тарифів Укрзалізниці
Підвищення тарифів на перевезення, ініційоване Укрзалізницею, може призвести до зупинки ще одного гірничо-збагачувального комбінату (ГЗК) в Україні. Про це сказав керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз, повідомила пресслужба компанії.
Він нагадав, що Метінвест – найбільша приватна компанія в Україні, а її основний контрагент – Укрзалізниця. Ця компанія є монополістом, тому спілкування з нею “надзвичайно важке”.
За словами Олександра Водовоза, “профільне міністерство, на жаль, не виступає арбітром між державним монополістом і бізнесом, фактично підтримуючи позицію Укрзалізниці”.
“Чому не можна підвищувати тарифи? Бо потрібно розуміти наслідки. Ви підвищуєте тарифи – це зупинка роботи ще одного ГЗК. Ви підвищили тариф – ми до одного зі світових ринків вже не можемо постачати через вартість логістики. Доведеться зменшувати виробництво. Все просто”, – сказав Водовіз.
Він зазначив, що в умовах війни для підприємств гірничо-металургійну промисловість (ГМК) мова йде вже не про розвиток, а про виживання, і тому державна політика має бути зваженою та стратегічною.
Раніше в Метінвесті оцінили ініціативу Укрзалізниці “гармонізувати” тарифи на вантажні перевезення. У компанії поясили, чому ці тарифи не можуть бути уніфікованими.
У Метінвесті розповіли, як готують фахівців для відбудови промисловості
Метінвест Політехніка, створена як корпоративний технічний університет, стала дієвим інструментом у боротьбі з кадровим голодом у групі Метінвест. Про це розповіла директорка з питань сталого розвитку компанії Тетяна Петрук на події Forbes University, повідомила преслужба Метінвесту у вівторок, 2 вересня.
За її словами, університет тісно інтегрований з виробничими процесами: студенти беруть участь у проєктах на підприємствах, проходять практику, а також мають доступ до міжнародних програм стажування.
“Уже запущено програми стажування в Болгарії, плануємо розширення у Великобританії. Університет підписав угоду з італійською компанією Danieli – світовим лідером у галузі сталеплавильного обладнання. Виш також має широку мережу партнерств з українськими та закордонними університетами”, – сказала Петрук.
Вон розповіла, що управління університетом відбувається через партнерство між бізнесом і освітою. Топменеджери компанії входять до наглядової ради, фахівці читають лекції та залучають студентів до дослідницької діяльності.
У пресслужбі зазначили, що сьогодні на підприємствах Метінвесту відкрито близько 4 тисяч вакансій. Їх планується заповнювати випускниками як Метінвест Політехніки, так і інших вишів.
“Це ключ до майбутньої відбудови країни, і протягом наступних п’яти років ми готові приймати всіх охочих працювати на наших підприємствах”, – резюмувала Петрук.
Раніше Метінвест увійшов до рейтингу найкращих роботодавців України – за ветеранську програму та програми перекваліфікації, які пропонує університет компанії Метінвест Політехніка.
Також у Метінвесті оцінили значення технічної освіти для України. У компанії вважають, що технічні спеціалісти – це питання національної безпеки нашої держави.
Український Метінвест постачатиме сталь для АЕС у Великій Британії
Український холдинг Метінвест через свій прокатний завод Spartan UK уклав контракт на постачання 1600 тонн сталевих листів для будівництва атомної електростанції Sizewell C у Великій Британії. Цей проєкт є одним з найбільших в енергетиці країни за останні десятиліття. АЕС Sizewell C буде забезпечувати чисту енергію для мільйонів домогосподарств та створить тисячі нових робочих місць під час будівництва. Українська компанія постачатиме сталеві листи для цього проекту, з чим було укладено відповідний контракт.
У Метінвесті назвали фактори, які заважають промисловості України
Директор з маркетингу групи Метінвест Володимир Жуков висловив обурення обмежувальними заходами, проблемами з фінансуванням та митами, які ускладнюють відновлення промисловості в Україні після вторгнення Росії. Він наголосив на важливості міжнародної співпраці у цьому питанні. Директор поділився досвідом компанії у залученні фінансування під час війни, вказавши на високі відсоткові ставки через країновий ризик. Міністр економіки Олексій Соболев зазначив про важливість страхування воєнних загроз для зменшення країнового ризику, а також про законопроєкт щодо створення агентства, яке компенсуватиме витрати на таке страхування для компаній в Україні.
У Метінвесті розповіли про будівництво на Північному ГЗК
У Кривому Розі на Північному гірничозбагачувальному комбінаті (ГЗК) розпочали будівництво сучасного гідротехнічного об’єкту згущення відходів збагачення. Німецький Deutsche Bank надав кредит на модернізацію у розмірі 23,6 млн євро. Проєкт був розроблений ще у 2021 році, але через війну роботи було зупинено. У липні 2024 року роботи було відновлено, і зараз будівельники активно працюють над створенням об’єкту. Найбільшою проблемою є брак кваліфікованих спеціалістів через війну. Прогнозується, що роботи завершаться до кінця 2027 року, що відкриє нові можливості для підприємства та дозволить знизити витрати та підвищити рентабельність.
Метінвест залучив кредит у 24 млн євро від Deutsche Bank
Компанія Метінвест отримала кредитну лінію на 11,5 років на суму 23,6 млн євро у Deutsche Bank. Про це повідомила пресслужба холдингу у вівторок, 21 липня.
Вказано, що ці гроші направлять на модернізацію Північного гірничозбагачувального комбінату (ГЗК), зокрема – на закупівлю обладнання у фінського промислового виробника Metso Finland для проєкту зі згущення збагачувальних відходів.
“Ця угода є важливою віхою для групи, і відображає наше зобов’язання щодо довгострокових інвестицій унаші українські підприємства, зокрема Північний ГЗК. Попри постійні виклики у сфері безпеки, ми прагнемо зберегти та, за можливості, збільшити виробничі потужності, підтримувати працівників та покращувати екологічну стійкість”, – заявив гендиректор Метінвесту Юрій Риженков.
За свого боку, в Deutsche Bank заявили, що пишаються цим партнерством, особливо в нинішніх складних умовах.
“Ця угода підкреслює стратегічну важливість як Метінвесту, так і України для Deutsche Bank. І відображає нашу постійну відданість наданню індивідуальних фінансових рішень в умовах сучасного складного геополітичного середовища”, – зазначив Моріц Дернеманн, співкерівник глобального підрозділу структурованого торговельного та експортного фінансування Deutsche Bank.
Північний ГЗК – одне із підприємств Метінвесту Ріната Ахметова з видобутку та переробки залізної руди. Комбінат розташований у Кривому Розі, і до повномасштабного вторгнення виробляв близько 13 млн тонн залізорудного концентрату та близько 6 млн тонн окатків. У 2024 році обсяг виробництва становив близько 8 млн тонн залізорудного концентрату та близько 4 млн тонн окатків.
Нагадаємо, Метінвест є одним з найбільших інвесторів в українську економіку: з 24 лютого 2022 року було здійснено інвестиції на понад 28 млрд гривень.
Також Метінвест назвали найкращим роботодавцем для ветеранів та студентів. Зараз на компанію припадає майже третина ветеранів, які повернулися до роботи на підприємства великого бізнесу
У Метінвесті назвали головні умови відновлення промисловості України
Комерційний директор групи Метінвест, Дмитро Ніколаєнко, на конференції в Римі висловив думку, що для відновлення промисловості України необхідно забезпечити безпеку, гарантії та страхування інвестицій. Він порівняв галузі економіки з цеглами у куполі собору, де металургійна промисловість є головним елементом. Ніколаєнко представив дві ініціативи від Метінвесту – підземне укриття та модульне рішення для відновлення житла та інфраструктури. Він підкреслив, що безпека, гарантії та страхування інвестицій – основні перешкоди для відновлення, але у Метінвесту є сильні команди для реалізації проєктів. Компанія також акцентує на відповідальності за відновлення України, підтримуючи цінності акціонера Ріната Ахметова. Ніколаєнко зазначив, що Україна має потенціал у виробництві “зеленої” сталі, а Метінвест є одним з найбільших інвесторів в українську економіку, здійснивши інвестиції на понад 28 млрд гривень з лютого 2022 року.