Українська промисловість потребує нормальних умов для роботи й доступного капіталу, адже підприємства будуються на десятки років, а цикл експлуатації обладнання становить 30-40 років. Про це сказав начальник управління координації зовнішніх проєктів офісу гендиректора групи Метінвест Сергій Скорбун під час виступу на Західноукраїнському бізнес-форумі в Івано-Франківську, повідомила пресслужба компанії у середу, 8 жовтня.
Вказано, що Скорбун взяв участь у панелі Сильна промисловість – драйвер економічного зростання. Під час виступу він зазначив, що попереду зелена трансформація – декарбонізація виробництва сталі з мінімальними викидами CO₂, що потребує мільярдних інвестицій і переходу на електросталеплавильні технології.
“Для цього потрібні гарантії безпеки та доступний капітал. Потрібне сприяння держави в тому, щоб міжнародні організації фінансували великі українські промислові підприємства, які готові інвестувати”, – сказав Сергій Скорбун.
Він підкреслив, що основа для сильної промисловості – величезні українські запаси залізорудної сировини, якої майже немає в Європі.
“Для зеленого переходу європейцям потрібні DRI-окатки, які ми можемо виробляти, але це потребує сотень мільйонів доларів інвестицій. І потенційно Європа зацікавлена в українській сировині. Це створює сильну синергію між Україною та Європою, яку можна розвивати в майбутньому”, – пояснив він.
Скорбун додав, що стабільна промислова і тарифна політика, залучення міжнародного фінансування та державні гарантії безпеки дадуть змогу подвоїти виробництво і зробити промисловість основою повоєнного економічного відновлення України.
За його словами, один працівник у металургії створює до восьми робочих місць у суміжних секторах – транспорті, енергетиці, машинобудуванні, сервісах. У гірничодобувній галузі цей показник становить 1:4. Тому кожне робоче місце в індустрії – це мультиплікатор економічної стабільності.
Позначка: Металургія
-
У Метінвесті розповіли, що потрібно для подвоєння виробництва
-
Українські металурги розповіли про найбільші виклики для галузі
Гендиректор комбінату Каметсталь Олександр Третьяков висловив обурення з приводу планів підвищення тарифів на залізничні перевезення та електроенергію, які можуть серйозно підірвати конкурентоспроможність української металургії. Він наголосив, що такі зростання тарифів неприйнятні для галузі, оскільки це призведе до збільшення собівартості виробництва та втрати позицій на ринках. Третьяков також зауважив, що інші чинники, такі як зростання тарифів на електроенергію та експорт металобрухту, також становлять загрозу для галузі. Він закликав уряд розробити прогнозовану тарифну та податкову політику, а також вжити заходів на захист внутрішнього ринку, щоб уникнути втрат української металургії як на внутрішніх, так і на зовнішніх ринках.
-
У Метінвесті пояснили необхідність відтермінування європейського екомита
Запровадження європейського вуглецевого мита СВАМ з січня 2026 року може призвести до серйозних проблем для українських підприємств. Операційний директор Метінвесту Олександр Мироненко попередив, що це зробить їх менш конкурентоспроможними, а імпортери спробують захопити внутрішній ринок. Щоб уникнути цих проблем, вони спільно з урядом працюють над відтермінуванням введення мита для України. Важливим викликом також стане захист внутрішнього ринку від імпорту після введення мита, оскільки багато виробників втратять пільговий доступ до ринків ЄС. Особливу загрозу для України складає наплив продукції з Туреччини, що може обмежити розвиток українського ринку. Тому важливо захищати вітчизняних виробників і робочі місця, які вони створюють, щоб зберегти галузь у післявоєнний період.
-
Метінвест відзвітував про падіння продажів і $58 млн збитку
У першому півріччі 2025 року група Метінвест зазнала збитків у розмірі $58 млн, що є значним падінням порівняно з прибутком у $179 млн у попередньому році. Виручка компанії зменшилася на 13%, склавши $3,55 млрд. Головною причиною втрат було припинення роботи Покровської вугільної групи, що призвело до втрати власного коксівного вугілля та послаблення вертикальної інтеграції. Додатковою проблемою стали зупинка Інгулецького ГЗК та спад світових цін на сталь і руду. Найбільше збитків було зафіксовано в Україні, де продажі впали на 16%, до $1,13 млрд. Незважаючи на це, Метінвест зосереджується на оптимізації витрат і скороченні боргового навантаження. Компанія також упереджає про стійкість ключових активів в Україні, хоча фінансова ситуація залишається напруженою.
-
Метінвест вкладе майже 500 млн у енергонезалежность Північного ГЗК
Метінвест інвестує 473 млн гривень у будівництво власних енергоджерел на Північному гірничозбагачувальному комбінаті (ГЗК) у Кривому Розі. Про це повідомила пресслужба холдингу у середу, 10 вересня.
Вказано, що в межах стратегічної програми із забезпечення енергетичної незалежності підприємств, з липня на Північному ГЗК ввели в роботу два газових генератора електричної енергії. За два місяці експлуатації ці установки згенерували 1040 МВт·год електроенергії, що дозволило отримати економічний ефект у розмірі 2,3 млн грн.
Друга черга цього проєкту передбачає уведення в експлуатацію на Північному ГЗК ще двох подібних установок, які будуть під’єднані до мереж головної понижувальної підстанції. Загалом їх буде чотири.
“Для того, щоб наші підприємства могли забезпечувати стабільний видобуток руди та виробництво товарної ЗРС, ми маємо бути енергетично незалежними і менш чутливими до зовнішніх факторів. Саме для цього ми інвестуємо 473 млн гривень у будівництво власних енергоджерел на Північному ГЗК, зокрема, у впровадження газової генерації”, – розповів начальник відділу енергоменеджменту ГЗК Метінвесту Максим Стрілець.
За його словами, це сприятиме зменшенню витрат на закупівлю електроенергії, забезпечуватиме балансування при обмеженні постачання електричної потужності підприємства, та дозволятиме безаварійно і безпечно для обладнання зупиняти підприємство під час відключень від основного живлення. Усі ці чинники підсилюватимуть життєстійкість ГЗК. -
Металурги просять уряд відкласти впровадження вуглецевого мита в Україні
Операційний директор Метінвесту Олександр Мироненко заявив, що відтермінування введення європейського вуглецевого мита є дуже важливою проблемою для української економіки. Він висловив подяку уряду за включення пункту про відтермінування в програму євроінтеграції для українських виробників. Мироненко зазначив, що відтермінування є необхідним на час воєнного стану плюс додатково 3-4 роки, щоб дати можливість виробникам відновитися після війни та розпочати модернізацію. Компанія Метінвест оцінює “зелену” модернізацію своїх активів в Україні та спільних підприємств на близько $8 млрд.
-
У Метінвесті назвали приоритетні заводи в Україні для інвестицій
Компанія Метінвест планує інвестувати в промислові підприємства в Україні, зокрема у Північний ГЗК та Каметсталь. Основний акцент зроблено на модернізацію Північного ГЗК, де будується установка для згущення відходів та розглядається проєкт модернізації випалювальних машин. На заводі Каметсталь також проведено капремонт доменної печі та відновлено обладнання конвертера. У майбутньому планується відновлення іншого обладнання на цьому заводі. Крім того, Метінвест є одним з найбільших інвесторів в українську економіку, здійснивши значні інвестиції в цей регіон. Компанія також постачатиме сталь для атомних електростанцій у Великій Британії.
-
У Метінвесті розповіли, як готують фахівців для відбудови промисловості
Метінвест Політехніка, створена як корпоративний технічний університет, стала дієвим інструментом у боротьбі з кадровим голодом у групі Метінвест. Про це розповіла директорка з питань сталого розвитку компанії Тетяна Петрук на події Forbes University, повідомила преслужба Метінвесту у вівторок, 2 вересня.
За її словами, університет тісно інтегрований з виробничими процесами: студенти беруть участь у проєктах на підприємствах, проходять практику, а також мають доступ до міжнародних програм стажування.
“Уже запущено програми стажування в Болгарії, плануємо розширення у Великобританії. Університет підписав угоду з італійською компанією Danieli – світовим лідером у галузі сталеплавильного обладнання. Виш також має широку мережу партнерств з українськими та закордонними університетами”, – сказала Петрук.
Вон розповіла, що управління університетом відбувається через партнерство між бізнесом і освітою. Топменеджери компанії входять до наглядової ради, фахівці читають лекції та залучають студентів до дослідницької діяльності.
У пресслужбі зазначили, що сьогодні на підприємствах Метінвесту відкрито близько 4 тисяч вакансій. Їх планується заповнювати випускниками як Метінвест Політехніки, так і інших вишів.
“Це ключ до майбутньої відбудови країни, і протягом наступних п’яти років ми готові приймати всіх охочих працювати на наших підприємствах”, – резюмувала Петрук.
Раніше Метінвест увійшов до рейтингу найкращих роботодавців України – за ветеранську програму та програми перекваліфікації, які пропонує університет компанії Метінвест Політехніка.
Також у Метінвесті оцінили значення технічної освіти для України. У компанії вважають, що технічні спеціалісти – це питання національної безпеки нашої держави. -
Російські металурги звітують про мільярдні збитки – ЦПД
Російська металургія переживає найглибшу кризу з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Зокрема у липні виробництво впало на 10,2% проти аналогічного періоду минулого року. Про це інформує Центр протидії дезінформації.
Згідно з даними Росстату, це найгірший показник щонайменше за 3,5 року.
Обвал зафіксовано на ключових підприємствах галузі.
Магнітогорський металургійний комбінат скоротив випуск сталі на 18%, Мечел зменшив продажі на 11%, Трубна металургійна компанія втратила до 22% продажів.
Загалом, російські підприємства звітують про мільярдні збитки.
“Причини падіння очевидні: санкції, втрата зовнішніх ринків, різке падіння внутрішнього попиту на метал у будівництві та машинобудуванні, а також жорстка політика Центробанку РФ, що стримує інвестиції”, – пояснили у ЦПД. -
У Метінвесті розповіли про будівництво на Північному ГЗК
У Кривому Розі на Північному гірничозбагачувальному комбінаті (ГЗК) розпочали будівництво сучасного гідротехнічного об’єкту згущення відходів збагачення. Німецький Deutsche Bank надав кредит на модернізацію у розмірі 23,6 млн євро. Проєкт був розроблений ще у 2021 році, але через війну роботи було зупинено. У липні 2024 року роботи було відновлено, і зараз будівельники активно працюють над створенням об’єкту. Найбільшою проблемою є брак кваліфікованих спеціалістів через війну. Прогнозується, що роботи завершаться до кінця 2027 року, що відкриє нові можливості для підприємства та дозволить знизити витрати та підвищити рентабельність.