У Латвії розпочалося розслідування кримінальної справи проти громадянина країни, який напав на україномовну родину в Швейцарії. Інцидент стався у поїзді під час подорожі до міста Шпіц. Нападник, ймовірно, вже раніше атакував українців у Швейцарії, що викликало обурення в інтернеті. Служба державної безпеки Латвії розпочала розслідування за частиною 3 статті 78 Кримінального закону, яка стосується розпалювання національної та етнічної ворожнечі з застосуванням насильства та погроз. Нападник з Риги, який мешкає в Цюриху, вже раніше вчиняв напади на україномовних осіб. Такі події стають все частіше в різних країнах, що свідчить про зростання націоналістичних проявів та ворожнечі.
Позначка: Латвія
-
Латвія переглянула фіндопомогу біженцям з України
Уряд Латвії затвердив зміни до закону, які стосуються підтримки громадян України. Зокрема, вони передбачають скорочення допомоги, так як кількість українців, які отримують статус тимчасового захисту, зменшується. Уряд виділив 65 мільйонів євро на підтримку українців у 2025 році, але ця сума зменшиться у 2026 році. Також будуть переглянуті послуги й заходи підтримки для громадян України. Українцям будуть доступні послуги зайнятості та пільгові маршрути. Також зміни вплинуть на охорону здоров’я та витрати на реєстрацію тварин. У 2025 році у Латвії було 31 тисяча біженців, з них більше половини – жінки. Також уряд Латвії виділить п’ять мільйонів євро на підтримку України за ініціативою НАТО та США.
-
Тиждень на підготовку: на яку з балтійських країн нападе РФ
На кордоні між Естонією та Росією була помічена підозріла активність, коли загін вояків почав рухатися в напрямку кордону. Прикордонна служба зафіксувала цей рух на відео, де видно, що групи вояків почали вишикуватися поперек дороги. Після цього Естонія тимчасово закрила проїзд через цей район, оскільки отримала від Росії відповідь, що це “абсолютно штатні заходи”. Аналізи показують, що Росія може готуватися до конфлікту з НАТО, використовуючи так звану Фазу нуль, коли проводить інформаційно-психологічні операції перед можливим вторгненням. Експерти вважають, що ця активність на кордоні може бути частиною цих підготовок. Крім того, в Балтійському регіоні спостерігаються інші дії, такі як диверсії та технічні несправності, що можуть бути підготовкою до можливого конфлікту. Балтійські країни готуються до можливого вторгнення, розробляючи плани евакуації та підготовуючи укриття для мешканців прикордонних районів. Це показує, що ситуація на кордоні може бути напруженою, і країни роблять все можливе для захисту своїх громадян.
-
Латвія видворяє понад 800 росіян
Латвія зобов’язала 841 громадянина Росії залишити країну до 13 жовтня через невиконання нових вимог закону про міграцію. Про це пише Politico у п’ятницю, 10 жовтня.
Мова про осіб, котрі не підтвердили знання латвійської мови на рівні А2 та не пройшли обов’язкові перевірки безпеки.
Як повідомила представниця Управління у справах громадянства та міграції Латвії (OCMA) Мадара Пуке, після цього терміну їхнє перебування у країні стане незаконним, а доступ до соціальних послуг буде зупинено.
У разі подальшої відмови виконати вимоги законодавства їм може загрожувати примусова депортація.
Зміни до закону про міграцію, ухвалені після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, передбачають, що громадяни РФ, які бажають залишитися в Латвії, мають отримати статус довгострокового резидента ЄС, скласти мовний іспит та пройти перевірки.
За даними OCMA, нові правила торкнулися близько 30 тисяч громадян Росії. Більшість з них виконала вимоги, ще 2,6 тисячі осіб добровільно виїхали з країни.
Втім, деякі росіяни дізналися про зміни лише після того, як їм припинили виплату пенсій.
Уряд Латвії посилює контроль за громадянами РФ на тлі зростання напруженості з Москвою. У травні міністерка закордонних справ Байба Браже закликала країни ЄС припинити видачу віз росіянам, тоді як у червні парламент заборонив громадянам Росії та Білорусі працювати у критичній інфраструктурі й купувати нерухомість у Латвії.
Раніше влада Фінляндії почала масово висилати росіян, які прибули до країни після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
З США масово депортували “антивоєнних” росіян – ЗМІ -
Країни Балтії планують масову евакуацію на випадок нападу Росії – ЗМІ
Три країни Балтії – Естонія, Латвія та Литва – розробляють плани дій на випадок надзвичайних ситуацій, оскыльки занепокоєні величезними військовими витратами росії після вторгнення в Україну в 2022 році. Там припускають, що сотні тисяч людей почнуть тікати у разі нарощування російської військової міці або нападу. Про це повідомляє інформагенція Reuters.
Росія заявляє, що не планує нападати на НАТО. Проте три країни, анексовані Москвою під час Другої світової війни, подвоїли витрати на оборону після повномасштабного нападу РФ на Україну, що якраз і стався після неодноразових заперечень Кремлем планів нападу.
Сценарії, що обговорюються в місцевих ЗМІ та за їх межами передбачають: диверсії щодо комунікацій чи транспортних комунікацій, масовий приплив мігрантів, громадянські заворушення серед російськомовних меншин чи фейкові новини, які спровокують масовий відтік населення.
В жодній з трьох країн Балтії нема детальних планів переселення людей за межі своїх кордонів, пише видання.
Дві асфальтовані дороги та кілька лісових стежок з’єднують їх із Польщею через Сувалкський коридор – вузьку лісисту частину Польщі між Росією та Білоруссю. Військова техніка, що прибуває, матиме пріоритет перед тими, хто спробує втекти в Польщі, вказує видання.
“Ми повинні враховувати ризик (Сувалкського коридору)”, – заявив Івар Май, радник з масової евакуації рятувального департаменту Естонії, маючи на увазі можливість того, що російські війська спробують відрізати країни Балтії від їхнього єдиного кордону з державою – членом НАТО.
Естонія готує плани щодо переселення десятої частини свого населення в 1,4 мільйона людей у тимчасові притулки, а багато інших, ймовірно, переїдуть до родичів.
Дві третини російськомовного міста Нарва з населенням 50 000 осіб входять до тих, хто, як очікується, переселятиметься, причому уряд надає допомогу щонайменше половині з них.
За оцінками Латвії, третина з 1,9 мільйона жителів країни можуть залишити свої будинки, заявив заступник начальника Державної пожежно-рятувальної служби Латвії Іварс Накуртс. -
Латвія закликала НАТО боротися з дронами РФ методами України
Президент Латвії Едгарс Рінкевичс закликав НАТО створити місію протиповітряної оборони у Балтиці та боротися з російськими дронами за методами, які використовує Україна. Він вважає, що збільшення витрат на оборону є важливим випробуванням для країн та Європи в цілому. Рінкевичс наголосив, що Росія є серйозною загрозою для євроатлантичної безпеки, і використовує різні способи для тиску на Європу та НАТО. Він закликав до ефективного стримування цієї загрози. Латвія також планує збільшити витрати на оборону до 5% ВВП. Рінкевичс пропонує перетворити патрулювання повітряного простору Балтії на місію протиповітряної оборони та використовувати технологічні рішення для боротьби з дронами, слідуючи прикладу України.
-
Трамп скоротить поміч трьом членам НАТО – ЗМІ
Сполучені Штати Америки планують припинити надання безпекової допомоги Латвії, Литві та Естонії, країнам-членам НАТО, які межують з Росією. Представник Пентагону Девід Бейкер заявив, що США переключають свою увагу на внутрішні пріоритети, і Європі слід зменшити залежність від них. Європейські дипломати висловлювали стурбованість, що це може спонукати Росію до більшої агресії. ЗМІ нагадують про інциденти з російськими винищувачами, які порушували повітряний простір Естонії та Польщі. Реакція президента США на ці події була прийнята з м’якотілим ставленням, що свідчить про нову тенденцію в американській політиці. Також розглядається можливість закінчення війни в Україні, проте допомога в рамках програми PURL все ще надходить до України. Експерти вважають, що слабка реакція США може спонукати Путіна до подальших агресивних дій. Трамп аргументує відмову від допомоги Європі тим, що країни ЄС фінансують російську воєнну машину, купуючи російську нафту. Також зазначається, що Трамп підкреслював це під час розмови з європейськими партнерами.
-
Російський БПЛА виявили вже у Латвії
У Латвії на пляжі у Варвській волості Вентспілського краю були знайдені уламки хвоста російського дрона. Цю інформацію у четвер оприлюднив міністр оборони Латвії Андріс Спрудс у соцмережі X. Військові Латвії повідомили про знахідку уламків дрона вдень. Пізніше було підтверджено, що цей дрон належав російським військам. Міністр оборони Латвії зазначив, що це був російський безпілотник “приманка” Гербера. Фахівці Повітряних сил Латвії встановили, що уламки не становлять загрози вибуху.
-
Латвія передала для ЗСУ бронетранспортери Patria
Латвія передала Україні ще одну партію бронетранспортерів Patria 6×6 та іншого військового обладнання для допомоги в боротьбі проти російської агресії. Міністр оборони Латвії вважає, що ці бронетранспортери допоможуть українським Збройним силам у протистоянні агресору і сприятимуть розвитку оборонної промисловості Латвії. Латвія надалі підтримуватиме Україну у захисті своєї країни. У цілому, Латвія поставить Україні 42 бронетранспортери Patria 6×6 та інше військове обладнання. Поставка цих бронетранспортерів не вплине на оборонні можливості Латвії. Також Латвія підтримала фінансову ініціативу НАТО та США щодо підтримки України, відому як PURL. Раніше Латвія вже передала Україні іншу значну партію бронетехніки та готується до нових поставок.
-
“Критичні дні”. Старт навчань в Білорусі
Росія та Білорусь почали спільні військові навчання під назвою Захід 2025. Цьогоріч вони проходять у контексті зростаючої напруженості після вторгнення російських безпілотників у повітряний простір Польщі. Навчання викликали занепокоєння в НАТО, а країни, що межують з Білоруссю – Польща, Литва та Латвія, знаходяться у підвищеній готовності. Польща навіть закрила свій кордон. Москва та Мінськ стверджують, що навчання не є загрозою, але український президент висловив обурення. Навчання Захід проводяться раз у чотири роки, але цього року їх розгорнуто в контексті конфлікту з Україною. Росія відправила велику кількість військових на ці навчання, але кількість була скорочена. Навчання імітують окупацію стратегічного коридору. Вони також стали новим викликом через розміщення та військові дії в районі. Україна стежить за ситуацією і готова реагувати на будь-які можливі загрози.