Лідер КНР Сі Цзіньпін та російський диктатор Володимир Путін обмінялися поздоровленнями до Нового року. Голови обох правлячих режимів домовились й надалі підтримувати тісну взаємодію та поглиблювати двостороннє партнерство. Про це повідомили в МЗС Китаю.
Сі Цзіньпін нагадав, що у 2025 році Китай і Росія відзначають 80-ті роковини перемоги у “Війні опору китайського народу японській агресії та Світовій антифашистській війні”.
Сі підкреслив, що минулий рік став періодом суттєвого просування всебічного стратегічного партнерства між Китаєм і РФ.
За його словами, лідери двох країн двічі зустрічалися – в Пекіні та Москві – та обговорювали ключові питання, що становлять взаємний інтерес.
Китайський лідер висловив готовність і надалі підтримувати тісні контакти з Путіним та спільно спрямовувати розвиток китайсько-російських відносин.
Своєю чергою Путін заявив, що стратегічне партнерство між Росією та Китаєм у 2025 році зберігало “добрі темпи розвитку”.
Він також згадав про дві зустрічі з головою КНР та традиційно заявив про спільну з Китаєм “перемогу над нацистською Німеччиною і японським мілітаризмом”.
Російський диктатор висловив готовність підтримувати тісний контакт із Сі Цзіньпіном з питань двосторонніх відносин і важливих міжнародних питань.
Китайське МЗС не повідомило про обмін новорічними вітаннями Сі Цзіньпіна з лідерами інших держав.
Позначка: Китай
-

Путін і Сі Цзіньпін домовилися поглиблювати партнерство
-

Репетиція захоплення. Провокаційні навчання Китаю
У вівторок розпочався другий день військових навчань Китаю навколо Тайваню. Це вже шості великі маневри, проведені Пекіном поблизу острова за останні роки.
До теперішніх маневрів залучені сухопутні війська, військово-морські сили, повітряні сили та ракетні війська. В рамках навчань Пекін вже відпрацював бойові стрільби. Що відомо про маневри Китайська влада опублікувала карту, на якій позначено кілька великих зон навколо Тайваню, де проводяться операції. Навчання мають кодову назву Місія справедливості-2025. Китайські ЗМІ/Карта навчань За словами представника китайських військових та державних ЗМІ, вони імітують блокаду ключових тайванських портів, а також зосереджуються на бойовій готовності патрулювання на морі та в повітрі.
Пекін називає навчання “суворим застереженням” проти тайванських “сепаратистських сил і зовнішнього втручання”.
Китай стверджує, що розгорнув есмінці, фрегати, винищувачі та бомбардувальники для імітації ударів та штурмів морських цілей. Водночас Тайбей виявив 130 китайських військових літаків поблизу острова протягом 24 годин від старту навчань. За той самий період було виявлено 14 кораблів китайського військово-морського флоту та вісім невизначених урядових суден. Як відреагував Тайвань Тайвань засудив “нехтування Китаєм міжнародними нормами та використання військового залякування”. Його військові розгорнули “відповідні сили” та “провели навчання швидкого реагування”.
Президент Лай Цзін-де заявив, що китайські маневри “абсолютно не є діями, які повинна вживати відповідальна велика держава”. Водночас пообіцяв, що Тайбей “діятиме відповідально, не загострюючи конфлікту та не провокуючи суперечок”. Getty Images/ Китайські військові запускають ракету в повітря під час проведення військових навчань на острові Пінгтань 30 грудня Президент США Дональд Трамп заявив, що його не турбують ці навчання. Варто зазначити, що маневри розпочалися відразу після того, як Вашингтон оголосив про продаж Тайваню одного з найбільших пакетів озброєнь на суму 11 млрд доларів. У відповідь Пекін запровадив санкції проти американських оборонних компаній. Наскільки поширені ці тренування Це вже шості великі навчання Китаю з 2022 року, коли візит на Тайвань тодішньої спікера Палати представників США Ненсі Пелосі розлютив Пекін.
До цього така діяльність була рідкістю, але Китай і Тайвань протягом багатьох років були близькі до війни, зокрема у 1958 році.
Китай востаннє проводив масштабні тренування з бойовими стрільбами у квітні, які насторожили весь світ.
Цього разу Пекін наголошує на тому, що маневри покликані “тримати іноземні сили, які можуть втрутитися, на відстані від Тайваню”. Що кажуть аналітики “Головне послання Китаю – це попередження Сполученим Штатам та Японії не намагатися втрутитися, якщо КПК (Комуністична партія Китаю) застосує силу проти Тайваню”, – сказав Чже Чун, військовий експерт Тамканського університету острова, агентству AFP.
Але часові рамки, зазначені Пекіном, “передбачають обмежений спектр діяльності”, додав Джа Ян Чонг, доцент Національного університету Сінгапуру.
За його словами, падіння підтримки дружніх до Китаю партій на Тайвані, чистки в армії та уповільнення економічного зростання в Пекіні також могли бути причиною навчань.
Водночас основною метою все ще є “залякати Тайвань та будь-яких інших, хто міг би їх підтримувати, продемонструвавши, що зусилля Пекіна щодо контролю над Тайванем непереборні”. -

Китай заборонить висувні дверні ручки на авто
Китай з 2027 року заборонить використання електричних висувних дверних ручок, які стали популярними на сучасних електромобілях, зокрема моделях Tesla та BYD, повідомляє Carscoops. Таке рішення ухвалене після серії смертельних аварій, у яких пасажири та рятувальники не змогли відкрити двері автомобілів після зіткнення через відмову електроживлення.
Відповідно до нових вимог, усі легкові автомобілі масою до 3,5 тонни повинні бути оснащені внутрішніми та зовнішніми дверними ручками з механічним приводом. Вони мають забезпечувати можливість відчинення дверей навіть у разі повного знеструмлення або серйозних пошкоджень кузова. Проєкт відповідних змін у регулюванні в середині грудня оприлюднило Міністерство промисловості та інформаційних технологій Китаю.
Нові правила покликані полегшити роботу екстрених служб, які останніми роками дедалі частіше стикаються з труднощами під час евакуації постраждалих з електромобілів після аварій. Електричні або кнопкові ручки нерідко блокуються після удару, що суттєво ускладнює доступ до салону.
Резонанс викликали кілька трагедій. Зокрема, 13 жовтня в Ченду пасажири загинули, оскільки очевидці не змогли відчинити двері автомобіля після ДТП. Ще одна аварія з трьома загиблими сталася нещодавно в місті Тунлін. В обох випадках фігурували електроседани Xiaomi SU7 Ultra. Внутрішні механічні ручки в цих авто були малопомітними, а рятувальники не могли до них дотягнутися навіть після розбиття скла.
Заборона в Китаї може мати глобальні наслідки. Країна вже обігнала Японію та стала найбільшим експортером автомобілів у світі. Тому китайські бренди, відмовляючись від таких ручок на внутрішньому ринку, ймовірно, поширять ці зміни й на експортні моделі. Водночас західним автовиробникам, які продають свої автомобілі в Китаї, доведеться адаптувати глобальний дизайн до нових стандартів, щоб спростити виробництво та відповідати вимогам безпеки. -

КНР готує найжорсткіші правила для ШІ
Китайська адміністрація кіберпростору оприлюднила проєкт нових правил, які мають обмежити шкоду від чат-ботів і зупинити заохочення суїциду, самопошкодження та насильства. Про це пише Arc Technica.
Зазначається, що якщо документ буде ухвалено, він стане одним із найсуворіших у світі регуляторних підходів до емоційної поведінки штучного інтелекту.
Запропоновані норми поширюватимуться на всі ШІ-продукти й сервіси, доступні для публічного використання в Китаї, які імітують людське спілкування за допомогою тексту, зображень, аудіо або відео. Регулятор прямо націлюється на чат-боти та інші системи, здатні емоційно впливати на користувачів.
Передбачається обов’язкове залучення людини, якщо в розмові з’являються згадки про суїцид або самопошкодження. Також під час реєстрації неповнолітні та користувачі похилого віку мають вказувати контактні дані опікуна. Якщо ШІ-сервіс фіксує обговорення тем самогубства чи самопошкодження, він зобов’язаний повідомити про це опікуна.
Правила також забороняють чат-ботам створювати контент, який заохочує суїцид, насильство або самопошкодження, а також емоційно маніпулювати користувачами, наприклад, давати неправдиві обіцянки чи підштовхувати до “нераціональних рішень”. Під заборону потрапляє пропаганда азартних ігор, злочинної діяльності, непристойностей, а також образи й наклеп щодо користувачів. Окремо згадуються так звані “емоційні пастки”, які можуть формувати психологічну залежність від чат-ботів.
Ще один пункт, який може викликати занепокоєння у розробників, – пряма заборона проєктувати чат-боти з метою викликати залежність або надмірну прив’язаність користувачів. Для обмеження тривалого використання ШІ-сервісів Китай пропонує зобов’язати компанії показувати попереджувальні повідомлення, якщо взаємодія з чат-ботом триває понад дві години поспіль.
Окремий блок правил стосується безпеки та нагляду. ШІ-сервіси з понад 1 млн зареєстрованих користувачів або більше ніж 100 тис. активних користувачів на місяць мають проходити щорічні перевірки та аудити безпеки. Також компанії будуть зобов’язані спростити механізми подання скарг і зворотного зв’язку.
У разі порушення правил китайський регулятор зможе вимагати від майданчиків припинити розповсюдження відповідних ШІ-сервісів на території країни. Це може мати значний вплив на глобальні плани компаній, з огляду на те, що ринок ШІ-компаньйонів в Азії вважається одним із ключових драйверів зростання галузі. -

Китай зреагував на заяви про “атаку на резиденцію Путіна”
Китай закликав сторони російсько-української війни утримуватися від ескалації ситуації у відповідь на заяви про нібито “атаку на резиденцію Путіна”. Про це заявив речник МЗС КНР Лінь Цзянь, передає Укрінформ.
“Китай закликає всі зацікавлені сторони дотримуватися чотирьох принципів: запобігання розширенню конфлікту, утримання від ескалації ситуації, відмови від розпалювання ворожнечі та створення умов для політичного врегулювання кризи”, – зазначив Лінь.
Водночас дипломат нічого не зауважив стосовно того, чи вважає Пекін заяву росіян правдивою, та не висловив застереження чи засудження самого факту “атаки”.
“Ми продовжуємо наполягати, що діалог та переговори залишаються єдиним реалістичним і життєздатним шляхом врегулювання української кризи (так у Китаї офіційно називають російську війну проти України – ред.)”, – додав речник відомства. -

В МЗС Китаю зробили заяву щодо “возз’єднання” Тайванем
“Возз’єднання” Тайваню з Китаєм є невідворотним, і жодні сили на острові чи за його межами не зможуть завадити цій історичній тенденції. Про це заявив міністр закордонних справ КНР Ван Ї на конференції, присвяченій підсумкам роботи китайської дипломатії у 2025 році, передає Укрінформ.
“Тайванське питання є внутрішньою справою Китаю і лежить в основі його національних інтересів. У відповідь на постійні провокації сил незалежності Тайваню та масштабний продаж американської зброї острову, ми будемо рішуче протистояти їм та рішуче протидіяти”, – зазначив він.
За словами міністра, цьогоріч виповнюється 80 років з моменту відновлення суверенітету Китаю над Тайванем після капітуляції Японії у Другій світовій війні, та наголосив на важливості поважати повоєнний світовий порядок.
“Досягнення повного возз’єднання батьківщини є історичною місією, яку ми повинні виконати, оскільки вона стосується підтримання національного суверенітету та територіальної цілісності нашої країни”, – додав глава зовнішньополітичного відомства КНР.
Також він зазначив, що сьогодні у світі все більше держав підтримують Китай, не лише декларуючи прихильність принципу одного Китаю та визнаючи Тайвань китайською територією, але й чітко виступаючи проти сепаратистської діяльності на Тайвані та підтримуючи справу возз’єднання Китаю.
“Будь-яка спроба перешкодити цій історичній тенденції неминуче закінчиться провалом”, – застеріг Ван.
Як відомо, Тайвань, від моменту проголошення КНР, управляється власною демократично обраною адміністрацією, проте китайські комуністи вважають острів своєю бунтівною провінцією і ніколи не відмовлялися від застосування сили для встановлення контролю Пекіна над ним. Адміністрація Тайваню відкидає претензії Пекіна на суверенітет над островом, заявляючи, що лише тайванці можуть вирішувати своє майбутнє. -

ЗМІ: Ціни на нафту зросли на тлі мирних переговорів
Ціни на нафту підвищилися після переговорів, які очолювалися США щодо припинення війни в Україні, хоча результати були не такі, як очікувалося. Китай виявив намір підтримати економічний розвиток у наступному році. Ціни на нафту марки Brent перевищили 61 долар за барель, а West Texas Intermediate трималася навколо 57 доларів. Головним фактором тиску на ціни є страхи щодо глобального надлишку нафти внаслідок збільшення видобутку. Незважаючи на зусилля США, угода щодо України затримується через розбіжності. Китай також планує розширити бюджетні видатки у 2026 році для стимулювання економічного зростання. Очікується, що Китай продовжить накопичення запасів нафти, що може сприяти стабілізації цін.
-

Російська атомна галузь переходить на китайські технології – розвідка
Росатом, у зв’язку з нестачею власних потужностей, вирішив замовити турбіни для атомних електростанцій у Китаю. Ці турбіни планують використати на Ленінградській станції. Це свідчить про те, що Росія все більше спирається на Китай у галузі атомної енергетики. Росатом вперше здійснив закупівлю критичного обладнання для АЕС за кордоном, купивши дві турбогенераторні установки у китайської держкорпорації Dongfang Turbine. Російське машинобудування технологічно деградує, і це відкриває шлях до глибокої залежності від Китаю. Росатом також звернувся до китайських виробників з проханням передати технології турбін, необхідних для АЕС. Очікується, що постачання буде завершено до 2030 року, що призведе до тривалого очікування важливих компонентів. Російська атомна галузь втратила можливість самостійно забезпечувати ключові проєкти, що призводить до технологічної залежності від Китаю.
-

Китай заморозив активи оборонних компаній США через озброєння Тайваню
Міністерство закордонних справ Китаю ввело санкції проти десяти осіб та 20 оборонних компаній США через постачання озброєння Тайваню. Серед компаній, які потрапили під санкції, є підрозділ компанії Boeing у Сент-Луїсі, а також Northrop Grumman Systems Corporation і L3Harris Maritime Services. Санкції передбачають замороження активів та заборону на бізнес з цими компаніями для китайських організацій і громадян. Причиною санкцій стало оголошення США про пакет озброєння для Тайваню на $11,1 млрд, що спричинило реакцію Китаю, який вважає тайванське питання своєю “червоною лінією”. Китай закликав США припинити “небезпечні” спроби озброювати Тайвань, погрожуючи “жорсткою відповіддю” на будь-які “провокаційні дії”.
-

Японія затвердила рекордний оборонний бюджет
Кабінет міністрів Японії затвердив рекордний оборонний бюджет на наступний рік, який перевищує 9 трильйонів єн (близько 58 млрд доларів). Цей бюджет передбачає збільшення витрат на оборону на 9,4% порівняно з попереднім роком. Японія також планує змінити свою політику безпеки та оборони до грудня 2026 року, щоб посилити свої збройні сили. У рамках цього бюджету планується виділити кошти на посилення ракетного потенціалу країни, включаючи закупівлю ракет земля-корабельного класу та розгортання безпілотних літальних апаратів для оборони узбережжя. Японія також планує спільну розробку нового винищувача з Великою Британією та Італією. Всі ці заходи призначені для посилення оборонної потужності країни в умовах зростання геополітичних загроз.