Згідно з висловленнями речниці МЗС Китаю, майбутні відносини між Японією та Китаєм залежать від того, чи відкличе голова уряду Японії Санае Такаїчі свої недавні заяви про Тайвань, які обурили китайський народ. Чиновниця вважає, що Такаїчі втрутилась у внутрішні справи Китаю, порушила принцип “одного Китаю” та пошкодила взаємодію між країнами. Загострення відносин розпочалося після висловлення Такаїчі, де вона висловила думку, що напад Китаю на Тайвань може загрожувати Японії. Відповідь Китаю була дипломатичним демаршем та навіть загрозами генерального консула КНР в Осаці.
Позначка: Китай
-
Жителі Тайваню отримають посібники на випадок війни з Китаєм
Уряд Тайваню вперше розпочав кампанію розповсюдження посібників з цивільної оборони серед мешканців країни. Ці посібники містять рекомендації щодо дій на випадок криз, включаючи можливий напад з боку Китаю. У них описано, як шукати бомбосховища, готуватися до аварійних ситуацій, діяти при зустрічі з ворожими військовими. Також наголошується, що будь-які погрози капітуляції Тайваню є неправдивими. Ця ініціатива спрямована на підготовку країни до можливих криз, у тому числі військового тиску з боку Китаю. Посібники будуть розсилатися до 10 мільйонів поштових скриньок, а також перекладені на іноземні мови. Після цього планується провести кампанію зі складання особистих комплектів для надзвичайних ситуацій.
-
Tesla планує виключити китайські компоненти із виробництва авто – ЗМІ
Американська компанія Tesla вирішила відмовитися від використання китайських компонентів у виробництві своїх автомобілів у США. Це рішення було ухвалено після введення високих мит на китайський імпорт президентом США Дональдом Трампом. Tesla вже почала заміну китайських постачальників на інших і планує завершити цей процес протягом наступних одного-двох років. Компанія також розглядає можливість швидкої диверсифікації у зв’язку з проблемами у постачанні автомобільних чіпів через конфлікт між Китаєм та Нідерландами. Tesla виробляє автомобілі для американського ринку виключно в США, але її завод в Шанхаї постачає машини для ринків Азії та Європи, де використовуються переважно китайські компоненти.
-
Конфлікт через Тайвань: Японія відправляє дипломата в Китай
Японія намагається згладити конфлікт з Китаєм, спричинений заявами про можливу загрозу для безпеки країни в разі втручання Китаю у ситуацію з Тайванем. Один з керівників МЗС Японії вирушає до Китаю, щоб пояснити позицію Токіо та спробувати знизити напругу. Це сталося після висловлювань прем’єр-міністра Японії про можливу військову відповідь на агресію Китаю. Ці заяви спровокували реакцію Пекіна, який попередив Японію про “нищівну” поразку в разі втручання у ситуацію з Тайванем. Також Китай радить своїм громадянам утриматися від поїздок до Японії. Президент Тайваню вважає, що Китай тисне на Японію та закликає світову спільноту уважно стежити за ситуацією. Тайвань відкидає претензії Пекіна на свою суверенітет.
-
Бойові кораблі Китаю увійшли до територіальних вод Японії
Чотири озброєны кораблі Китаю пройшли через контрольовані Японією води у Східнокитайському морі, що загострило напруженість між Токіо та Пекіном, повідомляє Bloomberg.
Інцидент стався вранці 16 листопада. За даними японської берегової охорони, китайські судна перед цим пройшли навколо спірних островів Сенкаку (китайська назва — Дяоюй).
Пекін, зі свого боку, стверджує, що кораблі здійснювали патрулювання у рамках захисту своїх територіальних прав у спірних водах.
Інцидент стався на тлі загострення напруженості між двома країнами, спричиненого нещодавніми заявами прем’єр-міністерки Японії Санае Такаїчі щодо Тайваню.
За даними Bild, експерти вважають за можливе китайське вторгнення на Тайвань вже в листопаді 2026 року. -
У Китаї навчилися друкувати двигуни для дронів на 3D-принтері
Китай успішно провів перше льотне випробування нового надлегкого мініатюрного турбореактивного двигуна, майже повністю виготовленого методом 3D-друку, повідомляє Xinhua.
Новий силовий агрегат – перший у Китаї 3D-друкований надлегкий мініатюрний турбореактивний двигун тягового класу 160 кг, що пройшов повноцінні льотні випробування. Понад три чверті маси двигуна припадає на обертові вузли та деталі, надруковані на 3D-принтері. Такий підхід дав змогу істотно скоротити кількість компонентів, полегшити конструкцію і спростити технічне обслуговування.
Під час випробування двигун встановили на безпілотну цільову платформу. Апарат провів у повітрі 30 хвилин, піднявшись на висоту 6000 метрів і розвиваючи швидкість до 918 км/год. Увесь політ двигун працював стабільно, що підтвердило його надійність у складніших умовах та на великих висотах.
Це вже другий великий етап програми: перший етап відбувся в липні і перевіряв здатність працювати в реальних умовах, тоді як нинішній тест дозволив перевірити сумісність двигуна з літальним апаратом, а також продемонстрував потенційні можливості для подальшого застосування. -
Реальні закупки золота Китаєм перевищують офіційні в 10 разів – ЗМІ
Китай міг у 2025 році закупити вдесятеро більше золота, ніж офіційно повідомлялося. Скупка велася для заміни доларів у валютних резервах та могла сприяти стрімкому зльоту цін на золото, яке з початку року подорожчало на 55%. Про це повідомляє видання Financial Times.
Всесвітня рада з золота (WGC) полічила, що у 2022-2024 роках центробанки щорічно купували для резервів понад 1000 тонн. Цього року цифра нині перевищує 600 тонн.
У Китаї програму купівлі золота реалізує Державне валютне управління (SAFE), підрозділ Народного банку Китаю; цього року воно офіційно придбало 25 тонн. Але здійснювати покупки можуть також посередники SAFE, суверенний китайський інвестфонд CIC і навіть військові.
За підрахунками Societe Generale, насправді Китай міг купити цього року близько 250 тонн. Такий обсяг перевищує третину від усіх покупок цьогорічними центробанками.
Societe Generale проаналізував торгові дані, зокрема, постачання золота до Китаю з Лондона – головного ринку золотих злитків, які вважають за краще зберігати центробанки.
Китай купує золото в межах стратегії дедоларизації, намагаючись знизити частку долара у своїх резервах, вважають аналітики.
Тієї ж стратегії йдуть і багато інших центробанків. За останнє десятиліття частка золота в резервах за межами США зросла з 10% до 26%, і тепер воно посідає друге місце після доларів.
При цьому центробанки були головною рушійною силою на ринку золота після початку війни в Україні, вважає Йон Трісі, видавець інвестиційного бюлетеня Fuller Treacy Money: заморожування російських валютних резервів спонукало їх диверсифікувати вкладення, щоб уникнути надмірної залежності від долара та казначейських облігацій.
Як мив же писали, на тлі рекордного зростання цін на золото в торговельному центрі Global Harbor у Шанхаї з’явився перший в місті автомат для переробки ювелірного золота.
У Китаї виявили запаси золота вартістю близько 83 млрд доларів -
Строки доставки російської нафти в Китай зросли через санкції – ЗМІ
Влада Росії вже давно зробила пріоритетом розвиток Північного морського шляху (ПМШ) з метою скоротити час доставки вантажів між Азією та Європою. Втім, для самої Росії, яка возить в Китай нафту з Арктики і портів Балтійського моря, весь виграш у часі цього року звівся нінащо – через санкції, під які потрапили судна, що її експортують. Строки доставки в російських нафтових танкерів зросли майже на три тижні порівняно з 2024 роком та перевищили сім тижнів, повідомляє Bloomberg за результатами аналізу даних про пересування суден.
Всі танкери, що ходять ПМШ з Мурманська і балтійських портів Приморськ і Усть-Луга, перебувають під санкціями США. Адміністрація Джо Байдена перед своїм відходом 10 січня 2025 року внесла до списку санкцій близько 180 суден, які працювали в тому числі на арктичних маршрутах, тому термін доставки нафти до Китаю з Мурманська зріс з 27 днів минулого року до 48 у цьому, а з Балтики – з 31 до 50 днів.
Тим часом термін доставки навколо Європи через Суецький канал майже не змінився: з Балтики танкери йдуть у середньому 53 дні замість 51. Більшість судів на західному маршруті не підпадають під американські санкції.
Везти ним нафту з Мурманська тепер навіть швидше, ніж ПМШ: це займає 42 дні. Щоправда, це все одно набагато довше, ніж через Арктику торік.
Після того, як Вашингтон у жовтні запровадив санкції проти Роснефти та Лукойлу, під обмежувальні заходи підпадає близько 70-80% російського нафтового експорту, а також сотні суден, включених до чорних списків США, Євросоюзу та Великобританії.
З 18 нафтових танкерів, які пройшли ПМШ цього року, 11 потім перевантажили нафту на інші судна біля тихоокеанського узбережжя Росії, вимкнувши транспондери з метою утруднити їх відстеження.
Також танкерам, імовірно, потрібно більше часу на пошук покупця, але в результаті вони привозять її в китайські порти. -
Росія і Китай активізують шпигунську діяльність в Арктиці – розвідка Канади
Росія і Китай мають “значний розвідувальний інтерес” в Арктиці. Про це заявила Канадська служба безпеки й розвідки (CSIS), передає The Guardian.
Директор CSIS Ден Роджерс висловив стурбованість з приводу того, що ворожі країни стають все більш сміливими в Арктиці.
“Не дивно, що CSIS спостерігає спроби збору розвідданих, спрямовані як проти урядів, так і проти приватного сектору в цьому регіоні”, – заявив він.
Роджерс зазначив, що агенти CSIS зірвали спроби Росії незаконно придбати канадські товари та технології для використання у війні проти України.
“Цього року CSIS вжила заходів для запобігання цьому, поінформувавши кілька канадських компаній, що європейські підставні компанії, які прагнули придбати їхні товари, насправді були пов’язані з російськими агентами”, – сказав він.
Роджерс також додав, що китайські шпигуни намагалися вербувати канадців, які володіють інформацією та військовим досвідом. -
Сі Цзіньпін пропустить саміт G20 у ПАР
Голова КНР Сі Цзіньпін не братиме участі в саміті G20 у Південній Африці наступного тижня. Китайську делегацію очолить прем’єр Лі Цян, який перед цим відвідає Росію та Замбію. Про це заявив речник МЗС КНР Лінь Цзянь, передає Укрінформ.
“На запрошення уряду Південно-Африканської Республіки прем’єр Держради (уряду) КНР Лі Цян із 21 по 23 листопада візьме участь у 20-му саміті лідерів Групи двадцяти в Йоганнесбурзі, – зазначив Лінь.
Перед цим глава уряду Китаю 17-18 листопада відвідає Росію для участі у засіданні глав урядів держав-членів Шанхайської організації співробітництва (ШОС) та здійснить візит до Замбії 19-20 листопада.
Глава Росії Володимир Путін, котрий від початку повномасштабного вторгнення в Україну уникає відвідувати саміти Групи двадцяти, цього року також не наважився летіти на зустріч лідерів країн G20 у Південній Африці.
ПАР головує у G20 з грудня 2024-го по листопад 2025 року, на саміті наступного тижня головування у G20 офіційно перейде до Сполучених Штатів.