В Китаї стався вибух під магазином феєрверків: є загиблі й поранені

Вибух та подальша пожежа в магазині феєрверків сталися на сході Китаю напередодні Нового року за місячним календарем. Внаслідок пригоди загинули вісім людей, а ще двоє зазнали незначних опіків. Про це повідомляє американський телеканал CBS News, посилаючись на уряд повіту Дунхай.
Вибух стався у неділю вдень у селі в провінції Цзянсу, коли місцевий житель запалив феєрверк поруч з магазином.
Міністерство надзвичайних ситуацій після інциденту закликало всі регіони посилити нагляд за виробництвом, транспортуванням, продажем та використанням феєрверків, щоб запобігти нещасним випадкам.
Випробування феєрверків та петард поблизу магазинів має бути суворо заборонено, а місцеві органи влади мають виявити та усунути “сліпі зони”.
Запуск феєрверків у місячний Новий рік є традицією в Китаї, але останніми роками в багатьох місцях піротехніку частково заборонили через забруднення повітря.
Китайський Новий рік, також відомий як Весняний фестиваль в Китаї, у 2026-му припадає на 17 лютого.

Міністр закордонних справ Китаю назвав два можливі сценарії відносин зі США

Міністр закордонних справ Китаю Ван Ї заявив, що відносини між Китаєм та США можуть розвиватись за двома сценаріями, один із яких передбачає мирне співіснування та взаємовигідну співпрацю, а другий веде до конфронтації та конфлікту між двома найбільшими потугами сучасного світу. Про це він сказав на Мюнхенській безпековій конференції, передає Укрінформ.
“Те, як Китай та Сполучені Штати ладнають, впливає на фундаментальну траєкторію міжнародної ситуації. Тож Китай із почуттям відповідальності перед світом, історією та народом, підходить до наших відносин зі США та керує ними”, – зазначив Ван Ї.
За його словами, Пекін прагне шляхом діалогу та консультацій знайти правильні підходи, аби дві великі держави добре порозумілися одна з одною на цій планеті.
“І ми продовжимо рухатися таким шляхом, та чи зможемо ми зрештою досягти цієї мети, залежить від Сполучених Штатів”, – наголосив міністр.
За його словами, в контексті відносин зі США китайську сторону обнадіює те, що президент Дональд Трамп виявив повагу до голови КНР Сі Цзіньпіна та до китайського народу, а також заявив, що США та Китай, працюючи разом, можуть досягти багатьох великих успіхів.
Водночас очільник китайського МЗС висловив сумнів із приводу того, чи всі люди у Сполучених Штатах поділяють точку зору Трампа, та зауважив, що дехто у США й досі намагається зробити все можливе, аби придушити, стримати та очорнити Китай.
“На мою думку, попереду є дві різні перспективи для наших двосторонніх відносин. Одна з них полягає в тому, щоб Сполучені Штати могли розумно та об’єктивно зрозуміти Китай, мати позитивну та прагматичну політику щодо Китаю, і наші дві сторони працювали разом, розширюючи наші інтереси співпраці. Це справді було б найкращим результатом для обох країн і світу”, – сказав міністр.
“Інша перспектива – це прагнення до відокремлення від Китаю та розриву ланцюгів поставок, а також протидія Китаю в усьому, намагаючись відокремити Тайвань від Китаю та наступаючи на червоні лінії Китаю, що, найімовірніше, підштовхне Китай і США до конфлікту. Проте Китай хоче бачити першу перспективу, і я вважаю, що всі поділяють саме такий шлях”, – зазначив Ван Ї.
Також китайський топдипломат заявив, що його країна добре підготовлена до подолання будь-яких ризиків і викликів.
“Китай вважає, що історія завжди рухається вперед, незважаючи на повороти та несподіванки. Китай упевнений у перспективах китайсько-американських відносин і ми віримо, що наші бачення та цілі будуть реалізовані, тому що це єдино правильний вибір”, – підсумував він.

КНР може зупинити війну в Україні одним дзвінком – Вітакер

Китай надає вирішальну підтримку російській агресії в Україні. Пекін міг би покласти край війні одним телефонним дзвінком до Москви. Про це заявив посол США при НАТО Метью Вітакер, передає Bloomberg.
“Китай міг би зателефонувати Володимиру Путіну і покласти край цій війні завтра ж, а також припинити продаж йому технологій подвійного призначення”, – зазначив Вітакер під час панельної дискусії на Мюнхенській конференції з безпеки.
За його словами, Пекін міг би припинити закупівлю російської нафти і газу, підкресливши, що ця війна “повністю підтримується Китаєм”.
Як пише Bloomberg, з початку повномасштабної війни Пекін і Москва ще більше зміцнили партнерські відносини. Зокрема, Росія залежить від Китаю в постачанні критично важливих деталей і компонентів для дронів та іншої військової техніки. Також Китай знову став найбільшим покупцем російської сирої нафти, незважаючи на посилення міжнародного тиску на критично важливу для Москви торгівлю нафтою.Згідно з даними відстеження, у січні в китайських портах було відвантажено 1,65 млн барелів нафти на день. Це найвищий показник із березня 2024 року і другий за величиною місячний обсяг із моменту вторгнення РФ в Україну 2022 року.

Китай надасть енергетичну допомогу Україні

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга провів у Мюнхені двосторонні переговори з головою МЗС Китаю Ван Ї. Про це українськи міністр повідомив у соцмережі Х в п’ятницю, 13 лютого.
Він назвав зустріч із Ван Ї “змістовною та продуктивною”. Сторони обговорили шляхи розвитку взаємовигідної торгівлі та двосторонніх зв’язків, “заснованих на взаємній повазі до територіальної цілісності”.
Сибіга також підтвердив зацікавленість України в контактах із Китаєм на найвищому рівні.
“Ми обговорили мирні зусилля та важливу роль Китаю у сприянні припиненню війни. Я поінформував китайського колегу про обстановку на полі бою, російські атаки на нашу енергетичну систему та збитки, завдані китайським компаніям внаслідок російських ударів. Вдячний Пекіну за рішення надати Україні додатковий пакет гуманітарної енергетичної допомоги”, – написав міністр.
Сибіга також запросив Ван Ї відвідати Україну та подякував йому за запрошення відвідати Китай.
Раніше Китай відреагував на удари по енергетиці України. Тоді у Пекіні побіцяли “по-своєму” відігравати конструктивну роль для полегшення гуманітарної ситуації в нашій державі.
Китай і Росія домовилися про “великий план” розвитку відносин

Світові автобренди оминають антиросійські санкції через Китай

Китай перетворився на головний канал постачання автомобілів західних та азійських брендів до Росії. Десятки тисяч машин потрапляють на ринок за “сірою” схемою, обходячи санкції та зобов’язання автоконцернів покинути країну. Про це повідомляє Reuters.

Мова про моделі Toyota і Mazda, а також німецькі преміальні бренди. У 2025 році вони становили майже половину зі 130 тисяч проданих у країні автомобілів.

Як пише TMT, минулого року росіяни купили майже 30 тисяч автомобілів Toyota, з яких близько 24 тисяч були вироблені в Китаї. Продажі Mazda склали майже 7 тисяч машин, майже всі китайської збірки. Також було зареєстровано близько 47 тисяч нових автомобілів BMW, Mercedes та Volkswagen Group (включно з Audi, Porsche та Skoda). Понад 20 тисяч цих німецьких брендів були виготовлені в Китаї. З початку 2022 року в Росії було реалізовано понад 700 тисяч автомобілів санкційних марок.

Більшість машин вироблені в Китаї на спільних підприємствах міжнародних компаній або постачаються туди транзитом. Також поширеною схемою стало оформлення нових автомобілів як уживаних з нульовим пробігом. Дилери реєструють їх у Китаї, після чого експортують як б/у, щоб не отримувати дозвіл виробників на постачання до Росії.

Автовиробники офіційно заявляють, що припинили постачання до Росії. У BMW акцентували, що якщо автомобілі все ж потрапляють на російський ринок через “сірі” схеми, то це відбувається “поза нашою сферою впливу – і прямо всупереч нашій волі”. Експерти відзначають, що повністю перекрити такі постачання практично неможливо. За словами спеціаліста з санкцій Себастіана Бенніка, існує стільки способів обходу обмежень, що “майже неможливо запобігти потраплянню деяких автомобілів до Росії”.

Раніше Китай оголосив про посилення контролю за експортом електромобілів: із 1 січня 2026 року автовиробники зобов’язані будуть отримувати спеціальні ліцензії для вивезення електрокарів за кордон.
Китай добиває російський автопром – розвідка

Світові автобренди обминають антиросійські санкції через Китай

Китай перетворився на головний канал постачання автомобілів західних та азійських брендів до Росії. Десятки тисяч машин потрапляють на ринок за “сірою” схемою, обходячи санкції та зобов’язання автоконцернів покинути країну. Про це повідомляє Reuters.

Мова про моделі Toyota і Mazda, а також німецькі преміальні бренди. У 2025 році вони становили майже половину зі 130 тисяч проданих у країні автомобілів.

Як пише TMT, минулого року росіяни купили майже 30 тисяч автомобілів Toyota, з яких близько 24 тисяч були вироблені в Китаї. Продажі Mazda склали майже 7 тисяч машин, майже всі китайської збірки. Також було зареєстровано близько 47 тисяч нових автомобілів BMW, Mercedes та Volkswagen Group (включно з Audi, Porsche та Skoda). Понад 20 тисяч цих німецьких брендів були виготовлені в Китаї. З початку 2022 року в Росії було реалізовано понад 700 тисяч автомобілів санкційних марок.

Більшість машин вироблені в Китаї на спільних підприємствах міжнародних компаній або постачаються туди транзитом. Також поширеною схемою стало оформлення нових автомобілів як уживаних з нульовим пробігом. Дилери реєструють їх у Китаї, після чого експортують як б/у, щоб не отримувати дозвіл виробників на постачання до Росії.

Автовиробники офіційно заявляють, що припинили постачання до Росії. У BMW акцентували, що якщо автомобілі все ж потрапляють на російський ринок через “сірі” схеми, то це відбувається “поза нашою сферою впливу – і прямо всупереч нашій волі”. Експерти відзначають, що повністю перекрити такі постачання практично неможливо. За словами спеціаліста з санкцій Себастіана Бенніка, існує стільки способів обходу обмежень, що “майже неможливо запобігти потраплянню деяких автомобілів до Росії”.

Раніше Китай оголосив про посилення контролю за експортом електромобілів: із 1 січня 2026 року автовиробники зобов’язані будуть отримувати спеціальні ліцензії для вивезення електрокарів за кордон.
Китай добиває російський автопром – розвідка

Світові автобренди обминають санкції через Китай

Китай перетворився на головний канал постачання автомобілів західних та азійських брендів до Росії. Десятки тисяч машин потрапляють на ринок за “сірою” схемою, обходячи санкції та зобов’язання автоконцернів покинути країну. Про це повідомляє Reuters.

Мова про моделі Toyota і Mazda, а також німецькі преміальні бренди. У 2025 році вони становили майже половину зі 130 тисяч проданих у країні автомобілів.

Як пише TMT, минулого року росіяни купили майже 30 тисяч автомобілів Toyota, з яких близько 24 тисяч були вироблені в Китаї. Продажі Mazda склали майже 7 тисяч машин, майже всі китайської збірки. Також було зареєстровано близько 47 тисяч нових автомобілів BMW, Mercedes та Volkswagen Group (включно з Audi, Porsche та Skoda). Понад 20 тисяч цих німецьких брендів були виготовлені в Китаї. З початку 2022 року в Росії було реалізовано понад 700 тисяч автомобілів санкційних марок.

Більшість машин вироблені в Китаї на спільних підприємствах міжнародних компаній або постачаються туди транзитом. Також поширеною схемою стало оформлення нових автомобілів як уживаних з нульовим пробігом. Дилери реєструють їх у Китаї, після чого експортують як б/у, щоб не отримувати дозвіл виробників на постачання до Росії.

Автовиробники офіційно заявляють, що припинили постачання до Росії. У BMW акцентували, що якщо автомобілі все ж потрапляють на російський ринок через “сірі” схеми, то це відбувається “поза нашою сферою впливу – і прямо всупереч нашій волі”. Експерти відзначають, що повністю перекрити такі постачання практично неможливо. За словами спеціаліста з санкцій Себастіана Бенніка, існує стільки способів обходу обмежень, що “майже неможливо запобігти потраплянню деяких автомобілів до Росії”.

Раніше Китай оголосив про посилення контролю за експортом електромобілів: із 1 січня 2026 року автовиробники зобов’язані будуть отримувати спеціальні ліцензії для вивезення електрокарів за кордон.
Китай добиває російський автопром – розвідка

Китайський СПГ прямує до Європи вперше за чотири роки

Танкер Seapeak Glasgow, завантажений наприкінці січня на китайському терміналі Чжецзян-Нінбо, нині вже прямує до Європи. Це рідкісний випадок реекспорту газу з Азії на Захід, що акцентує гостру потребу ЄС у поповненні запасів палива. Про це повідомляє Bloomberg.

Якщо вантаж доправлять, це стане першою за чотири роки поставкою “перезавантаженого” СПГ із Китаю до Європи.

Імпорт скрапленого газу в регіоні сягнув сезонного максимуму. Європа продовжує шукати заміну російському трубопровідному газу та намагається поповнити виснажені сховища.

КНР залишається найбільшим покупцем СПГ у світі, однак внутрішній попит стагнує, оскільки споживачі переходять на дешевші альтернативи. Китайські імпортери накопичили значні запаси взимку й тепер перепродають надлишки тим, хто готовий платити більше.

Перенаправлення потоків, зокрема нещодавні постачання з Австралії до Європи та Південної Америки, сигналізує про слабкий попит в Азії. Тож газ спрямовується на ринки з вищими цінами.

Нагадаємо, ціни на природний газ на нідерландському хабі TTF за минулі два місяці сягнули найвищого рівня.
Регулятор підвищив тарифи на розподіл газу для бізнесу

Китай пообіцяв Орбану “протистояти зовнішньому втручанню” в справи Угорщини

Китай підтримуватиме Угорщину захисті її інтересів і протистоятиме зовнішньому втручанню у внутрішні справи Угорщини. Про це свідчить комюніке МЗС КНР, опубліковане за результатами зустрічі міністра закордонних справ Китаю Ван Ї в Будапешті з прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном.
“Китай, як завжди, підтримуватиме Угорщину у захисті її суверенітету, безпеки та інтересів розвитку, що відповідають її національним умовам, та протистоятиме зовнішньому втручанню у внутрішні справи Угорщини”, – сказав Ван.
Він запевнив очільника угорського уряду у високій оцінці Пекіном давньої дружньої політики щодо Китаю.
Він запропонував Угорщині продовжувати модернізацію за китайським зразком та висловив сподівання, що Будапешт і надалі надаватиме рішучу підтримку Пекіну з питань, що стосуються його основних інтересів.
Своєю чергою Орбан сказав, що Угорщина захоплюється досягненнями Китаю в галузі розвитку і запрошує більше китайських підприємств інвестувати в угорську економіку.
“Угорщина твердо дотримується політики одного Китаю та прагне подальшого поглиблення всебічної співпраці з Китаєм. Угорщина також продовжуватиме активно сприяти діалогу та співпраці між ЄС та Китаєм!, – запенвив голова угорського уряду.
Про обговорення Ваном та Орбаном російсько-української війни китайське зовнішньополітичне відомство не повідомило.
Раніше в Пекіні вже анонсували, що Ван Ї вирушить в Угорщину для переговорів про двостороннє партнерство, після чого долучиться до Мюнхенської конференції з безпеки, де Пекін озвучить свою позицію щодо ключових глобальних питань.

ЗМІ дізналися, чому Європа погодилася на нову місію НАТО в Арктиці

НАТО нарощує свою присутність в Арктиці – крок, розрахований не стільки на стримування Росії, скільки на “стримування” президента США Дональда Трампа. Про це повідомляє видання Politico, посилаючись на дипломатів НАТО, офіційних осіб Альянсу і військових аналітиків.
Значний зсув уваги НАТО до цього регіону, викликаний інтенсивним тиском США після погроз Трампа анексувати Гренландію. Однак цей зсув продиктований насамперед політикою, а не нагальною військовою необхідністю.
НАТО офіційно позиціонує свою нову місію Арктичний вартовий (Arctic Sentry) як критично важливу. Дипломатичні зусилля демонструють намір союзників утримати Вашингтон на своєму боці на тлі побоювань, що відмова потурати Трампу в питанні Гренландії може обернутися катастрофою.
Експерти стверджують, що будь-які побоювання з приводу безпеки надто перебільшені, оскільки НАТО більш ніж здатне впоратися з Росією в Арктиці.
Після неодноразових відмов виключити застосування сили для захоплення Гренландії, минулого місяця президент США нарешті відмовився від своєї кампанії з придбання датської території. Цьому відступу сприяла обіцянка Рютте і союзників, що НАТО буде ставитися до безпеки в Арктиці серйозніше.
Але експерти, як і раніше, глибоко скептичні щодо військової необхідності такої витівки. З огляду на здатність США перекинути “тисячі” військових до Гренландії з Аляски “протягом 12–24 годин” і досвід, здобутий на навчаннях Ice Exercises, “мовиться скоріш про комунікаційний розрив”.
Вашингтон посилається на різні майбутні загрози для арктичного острова. Але на практиці “загроза не змінилася з часів холодної війни”.
Співпраця Китаю і Росії в Арктиці залишиться “значною мірою символічною”, вважає професор політології Арктичного університету Норвегії Марк Лантейн.
І Росія все ще “значно поступається” НАТО. З початку повномасштабної війни проти України Москва втратила дві з трьох бригад, дислокованих на Крайній Півночі. На підготовку їх заміни піде “п’ять років або більше”.
Місія Арктичний вартовий спершу переведе існуючі навчання (наприклад, датські Arctic Endurance в Гренландії) під егіду Об’єднаного командування НАТО у Вірджинії.
Сьогодні базі Пітуффік на півночі Гренландії знаходиться близько 150 американських військовослужбовців. І Данія, і Гренландія підкреслили, що відкриті для розміщення додаткових сил США в рамках існуючих домовленостей.
Хоч розміщення більшої кількості військ було б марнотратством, але для деяких союзників витрата грошей і техніки – це чесна угода заради запобігання розвалу Альянсу, йдеться в матеріалі.
Як ми вже писали, практично дві третини німців вважають, що найближчими роками США становитимуть серйозну загрозу для миру у світі.
В Європі масово втрачають довіру до США – опитування