У РФ констатували початок банківської кризи

У Росії почалася системна банківська криза. Про це упонеділок, 2 лютого, повідомляє видання The Moscow Times із посиланням на звіт аналітичного центру ЦМАКП, який є наближений до російської влади.
“Банківська криза, яку раніше передбачала наша система раннього сповіщення, тепер зафіксована згідно з формальними критеріями, а трохи раніше… була вже зафіксована криза поганих боргів”, – констатували прокремлівські економісти.
При цьому, як пише видання, випереджальний індикатор також фіксує високі ризики “втечі вкладників”. Поки що цей ефект не виникає внаслідок латентного характеру кризи, пише ЦМАКП, але “в разі посилення кризових процесів вони можуть вийти на поверхню”.
Під системною банківською кризою економісти розуміють ситуацію, за якої реалізується хоча б одна з умов:

  • частка проблемних активів банківської системи перевищує 10%;
  • клієнти вилучають з рахунків і депозитів значну частку коштів;
  • для запобігання наслідкам проводиться вимушена реорганізація/націоналізація значної частини (понад 10%) банків або масштабна докапіталізація (у розмірі понад 2% ВВП).
  • При цьому в ЦМАКП стверджують, що обидві кризи все ще “помірні за масштабами” – проблемними є трохи понад 10% сукупних активів і кредитного портфеля банків РФ. Утім, економісти не заперечують, що за окремими напрямками “глибина ураження” може бути і більшою – за кредитами малому і середньому бізнесу (МСБ) вона в середньому 19%, наводить приклад ЦМАКП.
    Згідно з даними Центробанку РФ на кінець жовтня, проблемними були визнані офіційно 11,2% корпоративних кредитів на 10,4 трлн рублів і 6,1% роздрібних на 2,3 трлн рублів.

    Світова економіка помірно зростає, але з глибокими структурними кризами

    Світова економіка у 2026 р. демонструє складну динаміку, де помірне зростання переплітається з глибокими структурними кризами та геополітичною напруженістю. Як це позначиться на економіці України в майбутньому? Стійкість з ризиками Згідно з оновленими даними Міжнародного валютного фонду, темпи глобального підйому дещо стабілізувалися, проте в офіційних заявах інституції звучить тривога. “Світова економіка продемонструвала дивовижну стійкість, проте зростання залишається нерівномірним, а геополітична фрагментація створює нові ризики для середньострокових перспектив, вимагаючи від країн посилення фіскальної дисципліни та структурних реформ”, – кажуть в МВФ. Економіка США, попри статус головного локомотива, стикається з серйозним викликом у вигляді обслуговування рекордного державного боргу на тлі високих відсоткових ставок. Аналітики Bloomberg Economics зазначають, що хоча інвестиції в штучний інтелект підтримують фондовий ринок, реальний сектор відчуває тиск через зниження купівельної спроможності та дефіцит кваліфікованих кадрів. Бум технологій поки що не став панацеєю від загального сповільнення продуктивності, що змушує Федеральну резервну систему балансувати на межі між стримуванням інфляції та підтримкою ділової активності.
    ЄС, своєю чергою, перебуває у стані болісної трансформації, де енергетична вразливість залишається критичним фактором ризику.
    За даними Європейського центрального банку (ЄЦБ), деіндустріалізація провідних економік, зокрема Німеччини, набуває ознак хронічного процесу.
    Організація економічного співробітництва (ОЕС) та розвитку наголошує на тому, що старіння населення та недостатні інвестиції в інновації роблять ЄС менш конкурентоспроможним порівняно з азійськими гравцями, що фактично консервує низькі темпи зростання в межах 1,2%.
    Китай продовжує боротися з пасткою “середнього доходу”, яка посилюється демографічним спадом та тривалою кризою на ринку нерухомості. Пекін намагається змістити акцент на високотехнологічний експорт, проте експерти висловлюються досить скептично щодо майбутнього подібних стратегій Піднебесної
    Багато держав Африки та Латинської Америки сьогодні змушені витрачати понад 40% своїх бюджетних доходів лише на виплату зовнішніх запозичень. Продовольча та сільськогосподарська організація ООН додає до цього переліку проблем кліматичну нестабільність, яка провокує нові хвилі міграції та дефіцит ресурсів. “Без суттєвого прориву в інвестиціях та продуктивності, друга половина 2020-х років ризикує стати періодом змарнованих можливостей для країн, що розвиваються, де зростання потенційного випуску продукції залишатиметься нижчим за історичні середні показники”, – йдеться у доповіді Світового банку “Global Economic Prospects”. Таке застереження вказує на небезпеку збільшення прірви між багатими державами та регіонами, що намагаються наздогнати лідерів у складних фінансових умовах.
    Таким чином, глобальна економіка 2026 р. – це система, що тримається на цифрових інноваціях, але водночас серйозно страждає від боргів, торговельних бар’єрів та соціальної нерівності. В Україні діє режим “керованої економіки” Економіка України на початку 2026 р. демонструє складний процес адаптації до умов затяжної війни та водночас закладає фундамент для повоєнного відновлення. Попри безпрецедентні виклики, пов’язані з енергетичним терором та логістичними обмеженнями, країні вдалося зберегти макрофінансову стабільність завдяки жорсткій монетарній політиці НБУ та безперервній підтримці міжнародних партнерів.
    Внутрішній валовий продукт (ВВП) у 2026 р. демонструє помірне зростання, яке, за різними оцінками, коливається в межах 3,5–4,5%. Основними драйверами стали оборонно-промисловий комплекс, який перетворився на потужний технологічний кластер, та аграрний сектор, що поступово опановує нові шляхи перероблювання продукції всередині країни.
    Проте відновлення залишається нерівномірним: прифронтові регіони все ще стикаються з критичним дефіцитом капітальних інвестицій та руйнацією інфраструктури, тоді як західні та центральні області інтегруються в європейські ланцюги постачання.
    Однією з головних проблем залишається дефіцит робочої сили. Мільйони українців залишаються за кордоном, а мобілізаційні процеси та демографічні втрати створюють значний тиск на ринок праці, що провокує зростання номінальних зарплат при обмеженій продуктивності.
    Інфляція, хоч і взята під контроль, залишається чутливою до коливань валютного курсу та вартості логістики. “Нашим пріоритетом залишається забезпечення цінової стабільності та адаптивність фінансової системи до будь-яких сценаріїв. Ми перейшли до режиму керованої гнучкості курсу не просто як до технічного заходу, а як до інструменту, що дозволяє економіці поглинати зовнішні шоки. Проте довгострокова стійкість неможлива без внутрішньої трансформації та здатності держави мобілізувати власні ресурси, не покладаючись виключно на зовнішню допомогу”, – каже голова НБУ Андрій Пишний. Таким чином, на початку 2026 р. Україна перебуває у стані поступового переходу від виживання до стратегічного планування, де ключову роль відіграє здатність залучати приватний капітал у проєкти відбудови. Плавність цього переходу залежатиме від безпекової ситуації та ритмічності надходження фінансових траншів від ЄС та МВФ. Як світова економіка впливає на українську? Глобальні тренди діють на Україну як через можливості, так і через суттєві ризики, визначаючи темпи відновлення країни в умовах тривалого безпекового виклику.
    Першим і найбільш відчутним каналом впливу залишається кон’юнктура на сировинних ринках. Оскільки Україна залишається великим постачальником аграрної продукції та металу, динаміка цін на біржах Чикаго та Лондона безпосередньо формує обсяг валютних надходжень до бюджету. Глобальне сповільнення економіки Китаю чи рецесійні явища в ЄС миттєво відбиваються на попиті на українську кукурудзу чи залізну руду, що змушує вітчизняних експортерів шукати нові ніші з вищою доданою вартістю.
    Другим чинником є вартість запозичень та глобальна інфляція. Політика ФРС США та ЄЦБ визначає “ціну грошей” у світі. Для України це має критичне значення, адже доступ до зовнішніх ринків капіталу для приватного сектору та умови обслуговування державного боргу залежать від глобальних відсоткових ставок. Висока вартість ресурсів у світі стримує приплив прямих іноземних інвестицій, які є необхідними для масштабної відбудови інфраструктури. “Україна сьогодні перебуває у стані “подвійної залежності”. З одного боку, ми є частиною глобального циклу сировинних цін, а з іншого – наш внутрішній споживчий ринок та інвестиційна спроможність повністю зав’язані на ритмічності західної фінансової допомоги. Будь-яка турбулентність у бюджетних процесах США чи зміна пріоритетів Брюсселя через внутрішні економічні труднощі автоматично трансформуються у фіскальні ризики для Києва. Тому синхронізація з європейським ринком – це не лише політика, а єдиний спосіб забезпечити економічне виживання через доступ до дешевого капіталу та стабільних ринків збуту”, – зазначає економіст та фінансовий аналітик Віталій Шапран Вікторія Хаджирадєва

    Скандал у Чехії: глава МЗС заявив, що ігноруватиме президента

    Міністр закордонних справ Чехії Петр Мацінка заявив, що він та відомство будуть ігнорувати президента країни Петра Павела та його канцелярію на тлі конфлікту між ними. Про це повідомляє Radio International Prague.

    “Я вважаю, що ситуацію потрібно заспокоювати, тому у мене не залишається нічого іншого – не тільки я особисто, але і Міністерство закордонних справ будемо просто ігнорувати пана президента. Мені нема за що перед ним вибачатися. Найрозумніший спосіб не ескалувати ситуацію – ігнорувати канцелярію президента республіки”, – сказав Мацінка.

    Голова МЗС додав, що на засіданні коаліційної ради або уряду буде обговорюватися питання, хто очолить делегацію Чехії на саміті НАТО цього літа. “Президент своїми діями ставить себе в позицію лідера опозиції. Я не бачу причин, за якими опозиція повинна представляти Чехію на такій важливій зустрічі”, – заявив міністр. Раніше речник президента повідомив, що питання участі вирішується за домовленістю між президентом і прем’єр-міністром Андрієм Бабішем. Мацінка вважає за доречне, щоб на саміт поїхав саме Бабіш, оскільки, за його словами, зовнішню політику формує уряд на основі своєї програмної декларації.

    Глава дипломатії також відкинув свою відставку, до якої його закликають опозиційні партії.

    Нагадаємо, президент Чехії Петр Павел заявив, що міністр закордонних справ Петр Мацінка його шантажує, і закликав компетентні органи дати оцінку діям урядовця. Тексти, адресовані раднику президента, Павел опублікував, заявивши, що розцінює їх як спробу шантажу.
    1 лютого у Празі пройшов багатотисячний мітинг на підтримку президента Чехії. До 90 тисяч чехів вийшли підтримати Петра Павела у його протистоянні з урядом. Під час нещодавнього візиту до Києва Павел заявив, що найближчим часом Чехія може передати Україні бойові літаки, здатні збивати російські безпілотники. Глава МЗС Петр Мацінка розкритикував президента за цю заяву, яку він зробив без погодження з урядом.

    Пісторіус порівняв ситуацію в НАТО із кризою у 20-річному шлюбі

    Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус порівняв поточну ситуацію в НАТО із кризою після 20 років шлюбу. Про це він заявив в інтерв’ю RND.

    За словами Пісторіуса, ті, хто стільки прожив у шлюбі, стикаються з кризою довіри та відчуженням. Варіантів виходу із цього становища два: тікати чи боротися за стосунки.
    “Можна або розлучитися, або якщо у відносинах, як і раніше, є загальний фундамент, конструктивно вирішувати проблеми”, – сказав глава Міноборони Німеччини, відповідаючи на запитання про те, чи впевнені в Альянсі, що США підтримають членів блоку у разі нападу.

    Німецький міністр додав, що впевнений у наявності спільного фундаменту в НАТО, а також заявив, що від усіх дискусій усередині Альянсу виграє Росія.
    Пісторіус додав, що європейці та американці “однаково потрібні один одному”, інакше США можуть виявитися “між Росією та Китаєм”, що однозначно суперечить інтересам Вашингтона.

    Як відомо, сьогодні в НАТО спостерігаються зростаючі внутрішні розбіжності, викликані політикою президента США Дональда Трампа, відмінностями у підходах європейських країн та зовнішніми викликами. Ці протиріччя стосуються видатків на оборону, підтримки України та територіальних суперечок.

    Нагадаємо, Трамп неодноразово заявляв про намір вивести США з НАТО, критикуючи союзників за недостатні оборонні витрати. Влітку 2025 року країни Альянсу зобов’язалися довести свої оборонні витрати до 5% ВВП до 2035 року.

    На початку грудня 2025 року член палати представників американського конгресу від штату Кентуккі республіканець Томас Массі представив законопроект про вихід США з НАТО.

    Гутерріш попередив про загрозу фінансового краху ООН

    Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш попередив, що організацію очікує “неминучий фінансовий крах”. Про це повідомляє Reuters.

    Серед причин він назвав несплату членських внесків та бюджетне правило, яке зобов’язує ООН повертати державам невикористані кошти.

    “Криза поглиблюється, ставлячи під загрозу виконання програм і створюючи ризик фінансового краху. Найближчим часом ситуація лише погіршуватиметься”, – зазначив Гутерріш у листі від 28 січня.

    За його словами, станом на кінець 2025 року заборгованість за внесками досягла рекордних 1,57 млрд доларів, однак він не вказав країни, котрі не здійснили платежі.

    Генсек також зауважив, що ООН може залишитися без коштів уже до липня, тому “або всі держави-члени почнуть повністю та вчасно виконувати свої зобов’язання, або організації доведеться докорінно переглянути фінансові правила”.

    Фінансові труднощі ООН виникли після того, як головний донор – Сполучені Штати – різко скоротив фінансування агентств організації та відмовився від обов’язкових внесків до її регулярного і миротворчого бюджетів.

    За п’ять тижнів до завершення 2025 року 48 країн не сплатили свої членські внески до ООН у повному обсязі. Серед них були США та Росія, тоді як Китай повністю виконав власні зобов’язання.

    Розмір обов’язкових внесків залежить від масштабів економіки кожної держави-учасниці. США забезпечували 22% основного бюджету ООН, Китай – 20%.
    Раніше Гутерріш повідомив, що США скоротили допомогу, яка надавалась ООН, і це призвело до призупинки гуманітарної допомоги в деяких регіонах України.
    ООН у кризовому стані: катастрофа з фінансами, масові звільнення

    Бізнес а не кохання: у шлюбі Ештона Катчера та Міли Куніс назріває криза

    За даними джерел Radar Online, шлюб голлівудських акторів Ештона Катчера та Міли Куніс переживає напругу через занурення Катчера у світ бізнесу. Актор активно займається інвестиціями та технологічними проєктами, що призвело до віддалення від дружини та близьких. Куніс відчуває самотність у шлюбі, не бажаючи жертвувати кар’єрою та переїжджати з Лос-Анджелеса. Різні життєві пріоритети стали основним джерелом конфлікту між акторським подружжям. Наразі ні Катчер, ні Куніс не коментують чутки про кризу у своєму шлюбі.

    Економіка Росії заходить у глухий кут

    Експерти підкреслюють, що економіка Росії знаходиться у складному стані, що може призвести до рецесії. Модель економіки, яка базувалася на бюджетному накачуванні, імпортозаміщенні та примусовому кредитуванні, вичерпала себе. Висока ключова ставка ЦБ РФ ускладнює доступ до кредитів для підприємств, що призводить до стагнації у виробництві. Промисловість виразно зменшує обсяги виробництва, що свідчить про системну проблему. Аналітики прогнозують початок активної фази рецесії вже до липня 2026 року. Збільшення фінансової вразливості підприємств може призвести до серйозних проблем у російській економіці. Українські експерти також зазначають, що промислове виробництво РФ пішло в мінус, що свідчить про занепад економіки. Війна та управлінська неадекватність влади зумовлюють загострення кризи в країні. Економічне охолодження може суттєво позначитися на здатність Росії вести тривалу війну з Україною, оскільки рецесія ускладнить фінансування воєнних заходів та призведе до економічної нестабільності.

    В Росії за рік зникли понад 260 сіл – СЗР

    У 2025 році в Росії спостерігається прискорене вимирання сільських територій, згідно з повідомленням Служби зовнішньої розвідки України. Ліквідувано щонайменше 266 населених пунктів, більшість з яких стали безлюдними. Найбільше таких сіл зникло в Костромській та Новгородській областях, а також в Пермському краї, де проводяться заходи для розселення мешканців віддалених поселень. Уряд намагається компенсувати провали в інфраструктурі, об’єднуючи дрібні села з більшими. Проте, відсутність медичної допомоги, освіти та робочих місць робить життя в таких місцях непридатним. Розвідники вказують на системний занепад в російських регіонах поза великими містами, де продовжує скорочуватися населення. Гучні програми розвитку залишаються лише на папері, а дійсність свідчить про зрослий розрив у розвитку.

    Україна на межі гуманітарної енергетичної кризи – Мерц

    Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц висловив обурення стосовно ситуації в Україні, називаючи її “гуманітарною енергетичною кризою”. У листі до керівників парламентських фракцій він підкреслив, що Російський президент Володимир Путін не має наміру припиняти війну, а навпаки, він віддав наказ про серйозні атаки на цивільні об’єкти в Україні. Мерц закликав до надання реальних гарантій безпеки Україні від США та Європи, щоб зупинити конфлікт.

    СЗРУ: Економіка РФ входить у фазу керованого хаосу

    За даними Служби зовнішньої розвідки України, реальний сектор економіки Росії переживає глибоку кризу. Фінансова система країни працює у режимі “керованого хаосу”, де реальність приховується, а прозорість зникає. Центробанк Росії відмовився від міжнародних стандартів відкритості, плануючи публікувати лише загальні дані про власників банків. Влада також планує збільшити закритість, включаючи скасування обов’язкового декларування доходів державними службовцями. У реальному секторі економіки виникають труднощі: підприємства передбачають закриття, банки відмовляють у кредитах, а ломбарди збільшують прибутковість через проблеми у банківському секторі. Державні компанії мають великі борги перед підрядниками, а кіберзагрози стають серйозним ризиком. Соціальний песимізм також зростає, і лише невелика частина громадян сподівається на премії. Експерти вважають, що економічна система Росії тримається на централізованому управлінні, що свідчить про серйозний дисбаланс.