ЄС зосереджений на підготовці репараційного кредиту для України на основі заморожених російських активів, альтернативні сценарії фінансування наразі не розглядаються, заявила Верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас. Про це повідомляє Радіо свобода у середу, 17 грудня.
“Я завжди дотримуюся позиції, що потрібно зосереджуватися на плані А. Тому що щойно ви починаєте говорити про план Б, насправді саме план Б і реалізується. Саме тому зараз уся робота ведеться над планом А, і ми навіть не заходимо в обговорення інших варіантів”, – наголосила вона.
Каллас пояснила, що основні побоювання Бельгії стосуються розподілу ризиків і фінансового навантаження у разі запуску репараційного механізму. Водночас Верховна представниця ЄС вважає, що саме європейський підхід здатен зняти ці ризики.
“Якщо вони побоюються тиску або їм не подобається рівень ризику, то насправді найкращим варіантом є європейський підхід, адже тоді Бельгія просто виконуватиме закон – Європейський Союз ухвалює закон, а Бельгія має його дотримуватися”, – додала вона.
Окремо Каллас скептично оцінила можливі спроби Росії оскаржувати замороження активів через суди або арбітражі. На її думку, такі кроки спрямовані передусім на посилення страхів у Бельгії, де зосереджена значна частина російських активів: Вона наполягає, що в інших судах у країнах, де діє верховенство права, Росія не мала б успіху.
Репараційний кредит розглядається як механізм фінансової підтримки для України обсягом до 90 мільярдів євро на найближчі два роки за рахунок доходів і грошових залишків заморожених російських активів, загальний обсяг яких у Європі оцінюється приблизно у 210 мільярдів євро.
Раніше депутати Європейського парламенту вирішили застосувати прискорену процедуру для розгляду пропозиції про “репараційний кредит” для України.
МЗС назвало п’ять причин для репараційної позики
Позначка: Кредит
Репараційний кредит Україні: чи вирішить ЄС питання остаточно
Вагання і сподівання ЄС наприкінці 2025 року активно працює над механізмом репараційної позики для України; дискусії тривають, а деякі держави блокують це рішення.
ЄС готує €90 млрд кредиту Україні коштом РФ
Франція та Європейська комісія розглядають можливість надати Україні репараційний кредит на 90 млрд євро у 2026-2027 роках коштом заморожених російських активів, дві третини якого планують спрямувати на військову підтримку. Про це у вівторок розповіли на брифінгу в Єлисейському палаці, передає Укрінформ.
“Пріоритетом, виходячи з російських активів, заморожених нещодавно на довший термін, є робота над сумою 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки, перш ніж з 1 січня 2028 року перейти до більш регулярного фінансування, яке є більш звичним у межах наступного бюджету ЄС, наступної фінансової рамки”, – заявили в Єлисейському палаці.
Згідно з канцелярією французького президента, пріоритетом Єврокомісії є активи, котрі знаходяться у центральних депозитаріях Euroclean, а не суверенними активами РФ в комерційних банках.
“Це дозволяє працювати над гарантіями, які є цільовими та специфічними для центральних депозитаріїв, без додавання рівня юридичної складності. Сьогодні механізм надання позики на відшкодування суверенних активів, які знаходяться в комерційних банках, передбачає надання позик за діючими контрактами, які передбачають додаткові гарантії на випадок ризику судових спорів або системних ризиків”, – пояснили в Єлисейському палаці.
Кошти, які планують виділити України, мають піти, передусім, на військову підтримку.
“У цьому репараційному кредиті буде військова складова, яка буде суттєвою, і робота, яку ми зараз проводимо, спрямована, з одного боку, на забезпечення всієї необхідної фінансової прозорості в цивільній галузі, з реформами, які також необхідні на європейському шляху України, а з іншого боку, що стосується військової сфери, ми наполягаємо, щоб були чіткі умови європейської преференції”, – заявив представник Єлисейського палацу.
Раніше депутати Європейського парламенту вирішили застосувати прискорену процедуру для розгляду пропозиції про “репараційний кредит” для України.
МЗС назвало п’ять причин для репараційної позики
До використання заморожених активів РФ ще “світлові роки” – Туск
Угода, яка дасть змогу Європейському Союзу використати заморожені активи РФ для відновлення України, “ще дуже далеко”. Про це заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, передає Onet.
“На даний момент у нас є рішення, що дозволяє назавжди заморозити російські активи… Однак із цього моменту до потенційного використання цих коштів для відновлення України, не кажучи вже про військову підтримку України, ще світлові роки”, – сказав політик.
За його словами, 18 грудня на саміті в Брюсселі рішення про виділення цих коштів Україні не ухвалять. При цьому, як очікується, буде досягнуто згоди про фінансування України на наступні два роки.
“Однак існують різні непрямі механізми, наприклад, можливість використання цих коштів як фінансового важеля, тобто гарантій за кредитами”, – додав Туск.
ЗМІ назвали країни, що візьмуть головний тягар екстреного кредиту Україні
Європейська комісія планує виділити екстрений кредит Україні у розмірі 210 млрд євро, використовуючи кошти заморожених російських активів. Німеччина, Франція та Італія стануть гарантами цього кредиту, з Німеччиною, що бере на себе найбільшу частку у розмірі 51,3 млрд євро. Ці країни розраховують на підтримку всіх країн-членів ЄС та очікують схвалення прем’єр-міністра Бельгії для виконання цього плану.
Три вимоги Бельгії для розблокування “репараційного кредиту”
Прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер висловив підтримку Україні і погодився надати “репараційний кредит” за рахунок заморожених активів Росії, але вимагає виконання трьох умов від Євросоюзу. Одна з умов – гарантії повної взаємної відповідальності за ризики, що можуть виникнути. Друга – забезпечення ліквідності та захисту від ризиків. Третя – справедливий розподіл витрат між державами-членами ЄС, які мають на зберіганні російські активи. Єврокомісія вже розробила план виділення кредиту Україні, включаючи заморожені активи Росії, але деякі країни, включаючи США, намагаються перешкодити цій ініціативі. Німеччина виступила за використання заморожених активів, але продовжується обговорення з метою знайти спільне рішення до наступного саміту ЄС.
У Швеції закликали надати Україні “репараційну позику”
Швеція закликала підтримати Україну, використовуючи репараційний кредит заморожених російських активів і розширити санкції проти Росії. Міністр оборони Пол Йонсон наголосив на важливості надання фінансової допомоги Україні, щоб українці могли продовжувати боротьбу за мир. Йонсон також висловив підтримку українцям у веденні перемовин з позиції сили та підкреслив необхідність посилення санкцій проти Росії.
ЄС намагається прискорити рішення щодо “репараційного кредиту”
ЄC на тлі чергового охолодження стосунків між Києвом та Вашингтоном схиляється до того, що заморожені активи Росії – єдиний реальний варіант стабільного фінансування для України, оскільки інші джерела поступово вичерпуються. ЄС активізував роботу щодо активів РФ ЄС активізував роботу щодо узгодження схеми використання заморожених російських суверенних активів для надання фінансової допомоги Україні. Про це пише видання Bloomberg.
Прискоренню процесу сприяв так званий “мирний план” США, в якому серед іншого викладено альтернативні ідеї використання цих коштів.
Наразі Європа перебуває під сильним тиском, щоб відмовитися від цих активів, адже США у рамках “мирного плану” нещодавно оприлюднили власну ідею використання цих грошей для спільних інвестицій з Росією.
Через це Європейська комісія планує найближчим часом представити законодавчу пропозицію для використання 140 млрд євро як позики Україні у 2026 та 2027 рр.
Агентство Reutersз посиланням на представників ЄС повідомило, що ЄС найближчими днями представить законодавчу пропозицію, яка дозволить Блоку використовувати заморожені активи Росії для надання Україні 140 млрд євро кредиту. “Я не бачу жодного сценарію, за якого європейські платники податків мають сплачувати весь рахунок самі. Це неприпустимо. Так само зрозуміло, що будь-яке рішення має ухвалюватися згідно з правилами компетентних юрисдикцій і з повагою до європейського та міжнародного права”, – заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. У Єврокомісії стверджують, що використання заморожених активів Росії є найкращим способом покриття витрат для допомоги Україні. Запропонована позика на 140 млрд євро не передбачає конфіскації коштів Росії, а буде повернута лише за умови, що Москва спочатку сплатить воєнні репарації Києву. План Трампа прискорив роботу ЄК над наданням кредиту Україні “Поява деталей плану, підтриманого США, який, на думку європейських лідерів, “був дуже вигідним для Москви”, зробила роботу над європейською пропозицією “ще більш нагальною”, – сказав один із чиновників ЄСв коментарі Bloomberg. Згідно з оприлюдненими деталями плану США, 100 млрд дол. заморожених російських коштів мали бути інвестовані в очолювані США зусилля з відновлення України, при цьому США отримають 50% прибутку. Також план США передбачає, що Європа має внести 100 млрд дол., а решта заморожених коштів буде інвестована в “окремий американо-російський інвестиційний інструмент” для спільних проєктів.
Після того, як стали відомі деталі “мирного плану США”, президент ЄК заявила, що ЄС має підтримати Україну. “Ми зобов’язалися покрити фінансові потреби України у 2026 та 2027 роках. Це включає опцію щодо заморожених російських активів”, – сказалаУрсула фон дер Ляєн. Своєю чергою канцлер Німеччини Фрідріх Мерц тежрішуче відхилив пропозиції США щодо використання російських державних активів, заморожених у ЄС. “Уряд США не має права розпоряджатися цими коштами. А вимога, щоб ЄС виділив додаткові 100 млрд дол. на відновлення України неприйнятна”, – наголосив Мерц. Для Бельгії розроблять юридичні гарантії На саміті минулого місяця лідери ЄС не змогли узгодити план використання 140 млрд євро заморожених активів Центрального банку РФ, оскільки не отримали підтримки Бельгії, де зберігається більша частина цих коштів.
Бельгійська сторона занепокоєна потенційними ризиками, включно з юридичною відповідальністю та можливими претензіями з боку Росії.
Бельгія наполягає на колективному і прозорому розгляді всіх можливих варіантів перед остаточним рішенням, яке очікується в грудні на саміті Європейської ради. “Ризики мають бути спільними, тобто їх не може нести лише Бельгія. Ми можемо очікувати величезних позовів щодо цих грошей і завданих збитків. Я хочу повної взаємної відповідальності за ризик, бо він є великим.”, – наполягає прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер. Учасники переговорів визнають, що часу залишається мало, але сподіваються на досягнення згоди у грудні.
Представники ЄС заявили, що ЄК сподівається врахувати занепокоєння Бельгії у проєкті законодавчої пропозиції. Загалом у Європі заморожено 210 млрд євро активів, з яких 185 млрд євро млрд розташовані в Бельгії. Проєкт юридичного тексту має детально розглянути “різні юридичні гарантії”, яких вимагає бельгійський уряд.
Згідно з планом ЄС, що обговорюється з жовтня, активи будуть надані Україні в кредит. Київ зможе використовувати ці кошти для оборони та потреб регулярного бюджету. Україна поверне позику лише після того, як отримає від Росії репарації за війну. Словаччина та Угорщина теж проти Бельгія не єдина країна, що виступає проти передачі Україні активів РФ. Словаччина теж відмовилась підтримувати “репараційний кредит”.
За словами прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо, Словаччина не братиме участі в будь-яких юридичних або фінансових схемах щодо вилучення заморожених активів, якщо ці кошти будуть витрачені на військові витрати в Україні.
Але найбільш активним супротивником ідеї надання Україні “репараційного кредиту” є Угорщина. Її позиція щодо використання ЗРА для допомоги Україні є однією з найбільш послідовних і жорстких у ЄС. Угорщина активно протидіє цьому плану, використовуючи різні інструменти.
Рішучим кроком Угорщини стало подання позову до Суду ЄС проти рішення Ради ЄС щодо використання доходів від ЗРА. Позов було подано в липні поточного року та прийнято до розгляду в серпні. Метою Угорщини було оскаржити рішення Ради ЄС від травня 2024 р., яке дозволило спрямовувати прибутки від ЗРА до Європейського фонду миру (ЄФМ) для фінансування військової допомоги Україні.
Будапешт стверджував, що його утримання від голосування під час ухвалення рішення в Раді ЄС не може вважатися фактичною згодою, і що процедура ухвалення рішень була порушена.
Справа перебуває на стадії судового розгляду. Про всяк випадок існує план “Б” Водночас, оскільки пропозиція щодо довгострокової позики може не бути узгоджена до саміту ЄС 18 грудня, у Брюсселі шукають термінові альтернативи, щоб підтримати Київ.
За словами чотирьох неназваних посадовців, одним із можливих варіантів є “перехідний” кредит. Цей кредит буде фінансуватися коштом запозичень ЄС і має на меті підтримати Україну в перші місяці 2026-го. Як зазначають джерела, це дасть більше часу для юридичного оформлення повноцінного довгострокового кредиту з використанням російських активів у такий спосіб, що влаштує Бельгію.
Двоє анонімних дипломатів також розповіли, що Україну можуть попросити погасити “перехідний” кредит ЄС після того, як країна отримає фінансування з довгострокової репараційної позики.
Проте, як пише Politico, репараційний кредит розглядається як “найкращий варіант” для України у довгостроковій перспективі, оскільки країни-члени ЄС не бажають використовувати кошти зі своїх національних бюджетів через дефіцит.
Один із дипломатів ЄС заявив, що в Союзі дійсно не бачать іншого можливого варіанту, крім позики на відшкодування збитків. Одним з варіантів може бути поєднання позики на відшкодування збитків з одним з інших варіантів. Але це не повинно займати занадто багато часу…
Вікторія Хаджирадєва
В ЄС закликали G7 прискорити виділення Україні кредиту в $50 млрд
Єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс закликав G7 прискорити виплати за кредитом Україні у розмірі 50 млрд доларів. Заклик пролунав на тлі новин про те, що Бельгія продовжує блокувати схему фінансування з використанням заморожених активів Росії. Про це повідомило європейське видання Euractiv.
За його словами, країни мають прискорити виплати Україні з кредиту G7, узгодженого в червні минулого року, щоб на початку наступного року закрити фінансову діру.
“Ми ведемо переговори з іншими міжнародними донорами, щоб з’ясувати, чи можна перенести їх підтримку на початок року”, – сказав єврокомісар.
За його словами, до числа донорів входять Велика Британія, Канада, Японія і США.
Домбровскіс вважає, що цього може бути досить для покриття фінансових потреб України в першому кварталі наступного року, хоча це “ще належить з’ясувати”.
ЄС вже виплатив свою частку кредиту G7, яка становить 18,1 млрд євро, зазначає ЗМІ. Проте приблизно 14 млрд євро з цього пакета ще не виплачені США, Канадою, Японією і Британією.
В першому кварталі 2026 року Україна зіткнеться з дефіцитом бюджету в розмірі 12 млрд доларів.
Україна отримала 100 млн євро кредиту від Банку розвитку Ради Європи
Україна отримала другий транш у розмірі 100 мільйонів євро від Банку розвитку Ради Європи для підтримки внутрішньо переміщених осіб. Загальна сума цього проєкту складає 200 мільйонів євро, і тепер Україна повністю залучила всі передбачені кошти. Ці гроші будуть використані на соціальні виплати для ВПО, зокрема на житло, харчування, медичну допомогу та освіту дітей, які постраждали від війни. Україна вже залучила більше 400 мільйонів євро на різні соціальні проєкти від БРРЄ. До кінця року очікується отримання ще близько 155 мільйонів євро на спільні проєкти з БРРЄ.