Грузія підписала міжнародну угоду про заснування механізму, що розподілятиме репарації, отримані з російських коштів, між українськими громадянами і бізнесами, котрі постраждали від російської агресії. Про це повідомляє ЄП.
Це стало несподіваним кроком.
Навіть те, що на дипломатичну конференцію, присвячену підписанню відповідної конвенції, приїхала особисто очільниця МЗС Грузії Мака Бочорішвілі вирізнялося від більшості країн, які були представлені переважно послами.
Видання зазначає, що Бочорішвілі виголосила “полум’яну промову про підтримку українського народу”, ані словом не згадавши про напружені відносини між Києвом і Тбілісі. І зрештою країна без жодних зауважень та застережень підписала “антиросійську” конвенцію.
Щобільше, грузини відрядили до Гааги групу власних журналістів, щоби про цю подію дізнався і пересічний грузинський глядач.
“Що стояло за цим жестом – достеменно невідомо. До певної міри, визначальним буде те, чи планує грузинський парламент швидко ратифікувати цю угоду, чи обмежиться лише підписом, і далі не дратуватиме Москву”, – зазначає видання.
Грузія стала єдиною державою регіону, котра долучилася до документа. Водночас Азербайджан та Вірменія проігнорували зустріч у Гаазі. Тоді як Туреччина надіслала за зустріч співробітника посольства, щоби він послухав, але відмовилася будь-що підписувати.
Позначка: Комісія
-
Грузія підтримала конвенцію щодо репарацій Україні
-
Міжнародна комісія з компенсації Україні збитків працюватиме в Нідерландах
Компенсаційна комісія, яка займатиметься питанням компенсації збитків, завданих Україні внаслідок повномасштабної російської агресії, буде розташовуватися в Нідерландах. Про це заявив прем’єр-міністр Нідерландів Дік Схооф під час спільного з президентом України Володимиром Зеленським брифінгу в Гаазі, повідомляє Укрінформ.
“Було прийнято резолюцію з проханням до Нідерландів прийняти Компенсаційну комісію. Ми із задоволенням погодимося на це”, – запевнив голова нідерландського уряду.
За його словами, практично щодня Росія здійснює безжальні атаки проти українського населення, економіки та інфраструктури.
“Будинки обстрілюють, підприємства знищують, енергетичні об’єкти зазнають серйозних пошкоджень. Такі цілеспрямовані напади не можуть бути безкарними. Сьогодні ми разом підписали рішення про створення компенсаційної комісії, яка зосередиться на компенсації завданих збитків вашій країні.
Нідерланди також заявили про готовність розмістити тут цю інституцію під егідою Ради Європи… Раніше ми вже запропонували себе як країну для розміщення Реєстру збитків, завданих агресією РФ проти України, що відповідає нашій традиції – саме тут, у цій міжнародній столиці миру і справедливості, у Гаазі”, – сказав він.
Схооф також відзначив, що нині ще не вирішене питання, чи готовий Путін справді зробити кроки до миру.
“Поки що ніщо на це не вказує. Тому ми маємо й надалі посилювати тиск на Росію та підтримувати Україну на всіх рівнях, насамперед у військовій сфері”, – наголосив урядовець. -
Рада створила ТСК із розслідування порушень прав дитини
Парламент ухвалив постанову про утворення Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування можливих порушень прав дитини при формуванні та реалізації державної політики щодо охорони дитинства.
Строк діяльності Тимчасової слідчої комісії – один рік з дня її утворення.
Метою створення ТСК є здійснення парламентського контролю шляхом розслідування можливих порушень прав дитини при формуванні та реалізації державної політики у сфері охорони дитинства, зокрема при виконанні програм, стратегій та проєктів, спрямованих на підтримку сім’ї та дітей.
Постанова визначає основні завдання і предмет діяльності комісії, її кількісний склад, строк діяльності та порядок звітування перед Верховною Радою.
Як зазначається у пояснювальній записці, забезпечення прав та інтересів дитини є одним із пріоритетів державної політики України та міжнародним зобов’язанням держави відповідно до Конвенції ООН про права дитини. Створення ТСК визначено як невідкладний крок для посилення парламентського контролю у сфері захисту прав дитини.
Головою ТСК призначено народного депутата із фракції Слуга народу Павла Сушка, його заступницею – депутатку з групи Довіра Ларису Білозір. -
Уряд визначив членів Комісії з відбору голови АРМА
У п’ятницю, 25 вересня, Кабінет Міністрів обрав склад Конкурсної комісії, яка буде відбирати кандидатів на посаду Голови Агентства з управління активами. Це сталося в рамках нових правил, які передбачають обрання очільника Агентства через конкурсний відбір. Серед членів комісії є представники прокуратури Німеччини, громадських організацій, наукових установ та міжнародних експертів. Завдання комісії – визначити регламент роботи, критерії відбору та провести конкурс для вибору нового Голови АРМА.
-
В ООН визнали дії Ізраїлю в Газі геноцидом
За доповіддю комісії ООН, ізраїльські військові вчиняли насильство та обмежували права палестинців, що може бути розглянуто як підбурювання до геноциду. В документі також зазначалося про руйнування і блокування гуманітарної допомоги. Ізраїль заперечив ці обвинувачення, назвавши їх брехнею ХАМАСу. Також було заявлено про початок військової операції на Газу з метою боротьби з ХАМАСом.
-
Цивінський залишається переможцем конкурсу – комісія БЕБ
Комісія з обрання голови Бюро економічної безпеки вирішила не переглядати результати конкурсу, хоча Кабмін відмовився призначити переможця – Олександра Цивінського. Голова комісії Лаура Стефан пояснила, що їхня робота була завершена і вони виконали своє завдання. Її слова були оголошені під час засідання комісії. Стефан також зазначила, що всі кандидати пройшли перевірку у травні 2025 року. Комісія подала свою пропозицію до Кабміну, тому наразі не має можливості втручатися більше в цей процес. Відомо, що комісія була обізнана з інформацією про російський паспорт батька Цивінського, яка вже була відома з початку 2023 року, коли Цивінський брав участь в конкурсі на посаду директора Національного антикорупційного бюро. На засіданні 14 липня шість членів комісії підтримали рішення повернути лист з цією інформацією до Кабміну.
-
“Викличуть і чоловіків, і жінок”: в Польщі пройдуть масштабні медкомісії
Польща планує провести велику військову кваліфікацію у 2026 році, під яку запросять більше 200 тисяч осіб, включаючи жінок. Медичні огляди відбудуться з січня по квітень 2026 року з метою визначення придатності до військової служби. Кожна районна медична комісія розглядатиме до 35 осіб на день. В кваліфікацію включені чоловіки віком від 19 років, жінки зі спеціальностями корисними для армії, а також можливість для волонтерів навіть у віці 40-55 років. Люди також можуть подати заявки до 60 років, якщо раніше їм не визначали придатність до служби.
-
В Раді перевірять ефективність роботи НАБУ і САП – ЗМІ
Верховна Рада перевірить ефективність роботи антикорупційних органів України. Про це у п’ятницю, 11 липня, повідомляє УНН з посиланням на народного депутата Сергія Власенка.
За інформацією видання, перевірку розпочне тимчасова слідча комісія з розслідування фактів можливої корупції в правоохоронних та судових органах.
“З огляду на нещодавній аудит НАБУ, а також низку висвітлених ЗМІ останнім часом компрометуючих фактів, питань щодо ефективності, ТСК візьме в свою роботу і питання аналізу роботи НАБУ й САП”, – цитує Власенка УНН.
Окрім того, нарпдеп повідомив, що найближчим часом в Раді хочуть заслухати позицію генерального прокурора щодо ефективності роботи антикорупційних органів.
“Для початку на одне із найближчих засідань запросимо генерального прокурора і послухаємо його думку з приводу роботи всієї правоохоронної системи. Генпрокурор є особою, що добре знає результативність кожного правоохоронного органу. Далі можливе заслуховування керівників інших правоохоронних органів. Долучимо до роботи громадськість і представників юридичної спільноти. Друге засідання комісії на наступному тижні”, – сказав Власенко, пише УНН. -
Кабмін не затвердив Цивінського директором БЕБ, вимагає інших кандидатів
Кабінет міністрів України не підтримав призначення Олександра Цивінського на посаду директора Бюро економічної безпеки (БЕБ). В офіційному повідомленні, опублікованому у понеділок, 7 липня в Telegram, уряд інформує, що під час засідання було ухвалено рішення звернутися до Комісії з добору директора БЕБ із проханням повторно подати не більше двох кандидатур, які відповідатимуть критеріям національної безпеки.
У заяві зазначено, що Кабмін детально розглянув подання від Комісії з добору кандидата на посаду керівника БЕБ. Крім того, уряд вивчив додаткову інформацію, надану Службою безпеки України, яка стосувалася питань національної безпеки і містила відповідні безпекові оцінки. Після всебічного аналізу матеріалів урядовці одностайно вирішили звернутися до конкурсної комісії з проханням повторно подати кандидатури, які відповідатимуть усім встановленим вимогам, зокрема безпековим критеріям.
За словами представників уряду, це рішення було ухвалене у повній відповідності до положень закону України “Про Бюро економічної безпеки” і забезпечує дотримання процедур призначення керівництва установи.
Раніше повідомлялось, що детектив НАБУ Олександр Цивінський, який є одним із керівників операції “Чисте місто”, став переможцем конкурсу на посаду директора БЕБ. Проте жоден із претендентів не набрав необхідні чотири голоси членів комісії. Згідно із законом, кандидатом обрали того, хто отримав три голоси від міжнародних членів комісії. Інші претенденти, Михайло Буртов і Олег Борисенко, набрали по три голоси від представників уряду.
Нагадаємо, у червні конкурс на посаду директора Бюро економічної безпеки призупинили після того, як Служба безпеки України надіслала комісії лист із застереженнями щодо трьох кандидатів. У документі мовиться про їхні ймовірні зв’язки з Росією. У звітах згадували також Олександра Цивінського. Незважаючи на ці рекомендації, комісія передала прем’єр-міністру Денису Шмигалю подання щодо Цивінського як переможця конкурсу.
На цьому фоні тривають дискусії щодо можливих змін в уряді. Тимчасовим главою БЕБ із квітня залишається Максим Кутерга.
Раніше повідомлялося, що 20 червня Рада ухвалила закон (№10439) про перезавантаження Бюро економічної безпеки.
-
США підтвердили прозоре використання військової допомоги Україною – ТСК
Під час моніторингу використання Україною міжнародної матеріально-технічної допомоги не було зафіксовано жодних порушень. Про це повідомила голова Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради з моніторингу допомоги Олександра Устінова у коментарі агентству Інтерфакс-Україна у четвер, 19 червня.
“Партнери високо оцінили діяльність України щодо звітності та контролю за використанням міжнародної військової допомоги. Крім того, було домовлено про співпрацю у прискоренні надання ресурсів, що є критично важливими для підтримки обороноздатності України проти російської агресії, та обговорено важливість подальшого посилення україно-американського партнерства”, – зазначила Устінова.
Делегація комісії провела у Вашингтоні понад 40 зустрічей із представниками Конгресу США від обох партій, чиновниками Білого дому, Пентагону та генеральним інспектором Міноборони США Робертом Сторчем.
Устінова наголосила, що жодних випадків зловживань або неналежного використання допомоги американські партнери та інші союзники не зафіксували.
Вона акцентувала, що питання підзвітності залишається ключовим для співпраці з міжнародними донорами, про що мовиться і в офіційному звіті комісії, представленому у Верховній Раді.
У документі також зазначено, що у 2024–2025 роках міжнародна військова допомога для України значно зросла. На думку Устінової, це стало можливим завдяки активній участі України в безпекових форматах, як-от платформа Рамштайн, збільшенню кількості двосторонніх безпекових угод із країнами G7, а також розширенню програм підготовки військових, пілотів і технічного персоналу.