Стало відомо, як американці ставляться до ударів США по Ірану

Близько чверті американців схвалюють удари США по Ірану. Про це свідчать результати опитування Reuters/Ipsos, яке завершилося в неділю, 1 березня. За його даними, 27% респондентів заявили, що підтримують удари, 43% висловилися проти, а ще 29% вагалися з відповіддю. Опитування проводилося на тлі перших ударів США та Ізраїлю по Ірану, але було завершено ще до офіційного повідомлення Пентагону про перші американські втрати. Після початку операції загинули троє військовослужбовців США, ще п’ятеро отримали тяжкі поранення.
Скепсис стосовно дій президента США Дональда Трампа виявився помітно більшим. 56% американців вважають, що Трамп занадто часто вдається до військової сили для просування інтересів США. Цю думку поділяють 87% демократів, 60% незалежних виборців і навіть 23% республіканців. В останні кілька місяців Трамп уже віддавав накази про завдання ударів у Венесуелі, Сирії та Нігерії.

Різку політичну оцінку подіям на Близькому Сході дав сенатор Берні Сандерс. За його словами, президент США або збрехав влітку, стверджуючи, що іранський ядерний потенціал був знищений ударами США, або розпочав нову військову операцію під свідомо неправдивим приводом. “Трамп заявив, що ми маємо атакувати Іран, тому що не можемо дозволити йому “володіти ядерною зброєю”. Серйозно? Це той самий президент, який у червні говорив: “Іранські ядерні об’єкти знищені”? В’єтнам. Ірак. Іран. Ще одна брехня. Чергова війна”, – заявив Сандерс.

Навіть усередині республіканської партії Трампа підтримка воєнної кампанії не виглядає безумовною. Хоча 55% республіканців заявили, що схвалюють удари по Ірану, 42% прихильників партії Трампа зазначили, що не підтримуватимуть цю військову кампанію, якщо вона призведе до загибелі чи поранення американських військовослужбовців. Загалом рейтинг схвалення президента США знизився до 39%, що на процентний пункт нижче порівняно з попереднім опитуванням Reuters/Ipsos наприкінці лютого.

Нагадаємо, Трамп вважає, що бойові дії проти Ірану можуть тривати впродовж чотирьох тижнів. Президент США закликав іранських військових скласти зброю, а народ – брати владу у свої руки.

Гегсет озвучив цілі США в Ірані

США не прагнуть зміни режиму в Ірані, втім, мають намір завершити війну за президентства Дональда Трампа. Про це заявив глава Пентагону Піт Гегсет, передає CNN.
“Ми попередили Іран, що вони повинні укласти угоду. Ми докладали дипломатичних зусиль. Іранський режим мав багато шансів укласти розумну і справедливу угоду. Однак вони не хотіли вести переговори, вони грали на затягування часу. Вони хотіли знову реалізувати свої ядерні амбіції, погрожували нам нападом. Президент Трамп не грає в такі ігри”, – нагадав Гегсет.
За словами міністра, війну проти Ірану не можна порівняти з війною в Іраку, оскільки, Сполучені Штати не потраплять у те саме болото державотворення, в якому опинилися два десятиліття тому, пише ЄП.
“Це протилежне. Ця операція – чітка, руйнівна, вирішальна місія: знищити ракетну загрозу, знищити ВМС, знищити ядерні боєголовки”, – заявив Гегсет.
Окрім того, додав глава Пентагону, удари США по Ірану не мають на меті “зміну режиму”, водночас, Гегсет визнав, що керівництво у країні таки змінилося.
“Ми не починали цю війну, але закінчимо її за президентства Дональда Трампа”, – резюмував він.

Саудівська Аравія погрожує завдати удару по іранських нафтових об’єктах

Саудівська Аравія погрожує завдати удару по іранських нафтових об’єктах, якщо Тегеран здійснить “скоординовану” атаку на національну нафтову компанію Саудівської Аравії Saudi Aramco. Про це пишуть The Times of Israel та Reuters.
Як відомо, вранці 2 березня нафтопереробний завод Aramco у Саудівській Аравії потрапив під удар дронів-камікадзе “Шахед” Ірану.
За даними Reuters, два безпілотники перехопили, а уламки упали на території заводу та спричинили “невелику пожежу”.
“Напад на нафтопереробний завод Рас-Танура в Саудівській Аравії знаменує собою значну ескалацію, і енергетична інфраструктура Перської затоки тепер знаходиться під прицілом Ірану”, – заявив експерт у нафтовій галузі Торбйорна Солтведта.
Saudi Aramco – повна назва Saudi Arabian Oil Group, раніше також Saudi Arabian Oil Company.

Війна з Іраном: зросла кількість загиблих військових США

Центральне командування США поінформувало про загибель ще одного військового під час операції США проти Ірану. Відтак, станом на 2 березня кількість військових жертв з боку США зросла до чотирьох осіб. Зазначається, що ійськовослужбовці загинули під час бойових дій.

Четвертий військовослужбовець, котрий зазнав серйозного поранення під час початкових атак Ірану, помер від отриманих травм.
“Основні бойові операції тривають, і ми продовжуємо реагувати на ситуацію”, – наголосили у повідомленні.
Раніше повідомляли, що під час операції проти Ірану загинули троє американських військовослужбовців, ще п’ятеро отримали серйозні поранення. Нагадаємо, 28 лютого США та Ізраїль завдали спільних ударів по військовим та ядерним об’єктам Ірану. Після цього Іран атакував американські бази у Кувейті, ОАЕ, Катарі, Бахрейні та Йорданії. Корпус вартових ісламської революції оголосив про початок “наймасштабнішої наступальної операції в історії Ісламської Республіки”, спрямованої проти Ізраїлю та американських військових баз.
Війна на Близькому Сході. Онлайн

Війна на Близькому Сході: наслідки для України

Провал дипломатичних переговорів у Женеві призвів до скоординованих масованих ударів США та Ізраїлю по Ірану. Тегеран відповів ударами по американських базах в Перській затоці, зокрема в Іраку, Катарі та ОАЕ.
Стрімке загострення конфлікту почало охоплювати й інші країни, зокрема і союзників України, яка потребує підтримки у боротьбі проти Росії.
Зараз нагальне стратегічне питання для Києва не полягає в тому, чи впливає операція в Ірані на Україну. Безперечно, впливає. Ключове питання – наскільки серйозними виявляться ці наслідки для України. Зброя, ППО та розвіддані Відставний генерал-майор австралійської армії та дослідник сучасної війни Мік Раян вважає, що найбільш прямий вплив ситуації навколо Ірану стосується виробництва та розподілу американських боєприпасів.
В ізраїльських ударах було задіяно близько 200 винищувачів, які вразили 500 цілей по всьому Ірану, що вимагало значних витрат високоточних керованих боєприпасів. Деякі з цих ракет – це те, що Україні потрібно для ударів середньої та великої дальності по російських логістичних та командних вузлах. Що ще важливіше, перезаряджання систем протиповітряної оборони, таких як Patriot, має вирішальне значення для української оборони, але зараз користується великим попитом на Близькому Сході.
“Будь-яке скорочення поставок західних боєприпасів, чи то через перенаправлення виробництва, чи то через бюрократичні обмеження пропускної здатності, безпосередньо призведе до погіршення обороноздатності України. Генеральний штаб Росії майже напевно це помітив і, враховуючи майбутнє потепління в Україні, може внести зміни до планів наступальних операцій, щоб використати будь-які тимчасові прогалини в українських можливостях, поки увага та виробничі потужності Америки зосереджені на Ірані”, – пише Раян.
Експерт наголошує, що ці наслідки залежатимуть від тривалості подій на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський сьогодні повідомив, що поки ситуація навколо Ірану не вплинула на поставки ракет для Patriot. За його словами, програма закупівель працює, співпраця з партнерами з фінансування та поставок ППО продовжується. При цьому він зазначив, що затяжна війна дійсно може вплинути на необхідні обсяги протиповітряної оборони.
Окрім боєприпасів, за словами Раяна, операція в Ірані вимагає американських зусиль зі збору та аналізу розвідувальних даних, що є критично важливим для оперативної ефективності України. Американські засоби супутникової розвідки, платформи повітряної розвідки та можливості кібервійни, які надають пріоритет операціям в Ірані, можуть вплинути на оборонні операції Києва.
Ще одним занепокоєнням для України може бути наполягання Америки на тому, щоб європейські союзники збільшили свої внески на Близькому Сході. Це, ймовірно, відбудеться за рахунок України, оскільки європейські оборонні бюджети та військові запаси залишаються обмеженими, незважаючи на зобов’язання щодо зростання. Інформаційний шум Тривала операція проти Ірану може суттєво змінити інформаційний та політичний порядок денний у світі й відвернути увагу від війни в Україні, вважає журналіст Віталій Портников.
“Вплив на Україну ситуації на Близькому Сході буде залежати від темпів, і це ми зможемо зрозуміти за тиждень. Якщо це буде довго, то у нас вже є приклад війни 7 жовтня 2023 року на Близькому Сході. Ця війна дуже серйозно відволікла увагу світу від України”, – зазначив він в етері Еспресо.
Портников звернув увагу, що провідні світові медіа нині роблять головними темами події на Близькому Сході. За його словами, масштабність цих новин впливає на сприйняття аудиторії.
“І що в таких умовах має відбутися на російсько-українському фронті, щоб про це хтось згадав? Вчора відбулася масована атака Росії на Дніпро, і як це в уяві споживача новин може бути навіть трішки зрівняне з атакою на Бурдж-Халіфу, на Дубай, на Абу-Дабі – на світові центри економіки і цивілізації? На закриття аеропорту в Дубаї чи Абу-Дабі, які є головними транспортними хабами для західного обивателя?”, – сказав Портников.
На його думку, для західної аудиторії події стають більш відчутними, коли вони безпосередньо зачіпають їхнє повсякденне життя або економічні інтереси. Ціни на паливо Блокування Іраном Ормузької протоки і активні удари по нафтовій інфраструктурі вже впливає на світові ціни на пальне та економіку, а також опосередковано посилює доходи Росії. Так, у понеділок ціна нафти марки Brent зросла на 10% і перевищила 82 долари за барель.
Як пояснив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев Ормузька протока – це стратегічний морський шлях між Оманом та Іраном. Через протоку щодня проходить 30% світових постачання нафти та 20% глобального обсягу зрідженого газу.
Для світових ринків будь-яке уповільнення або блокування руху танкерів означає миттєве підвищення цін. Україна, яка через постійні удари Росії по енергетичній інфраструктурі, критично залежить від імпорту палива, відчує наслідки миттєво, вважає він.
Український дипломат Вадим Трюхан також прогнозує різке здорожчання палива в Україні через нестабільність у Перській затоці. Очікується зростання цін на 5-10 грн за літр вже найближчим часом. Аналогічно передбачається різкий стрибок вартості блакитного палива.
Окрім цього, Катар, який є світовим лідером, зупиняє виробництво природного газу після іранських атак. Він також покриває 20% світового морського експорту. На тлі цього ціна газу на біржі Європи перевищила $500 за даними торгів. ЗМІ прогнозують, що газ у Європі подорожчає на 130%.
Парадоксально, але на тлі близькосхідного хаосу спостерігається зростання попиту та цін на російську нафту та газ.

На Близькому Сході припиняють роботу нафтові та газові об’єкти

Катар припинив виробництво скрапленого природного газу (СПГ), а Саудівська Аравія закрила свій найбільший нафтопереробний завод. Крім того, закриті нафтові та газові об’єкти в іракському Курдистані та Ізраїлі. Про це повідомляє Reuters у понеділок, 2 березня. Напад Ізраїлю та США на Іран і удари у відповідь Тегерана призвели до вимушеного ‌закриття нафтогазових об’єктів по всьому Близькому Сходу. Катарська газова монополія QatarEnergy повідомила про зупинення виробництва скрапленого природного газу і супутніх продуктів у зв’язку з іранськими ударами по об’єктах у Рас-Лаффані та Месаїді. Один безпілотник потрапив у водний резервуар електростанції, а другий у промисловий об’єкт QatarEnergy. Катар є найбільшим у світі експортером СПГ із часткою на світовому ринку близько 20%.

Тим часом уряд Ізраїлю велів американській Chevron тимчасово зупинити гігантське газове родовище Левіафан, обмеживши експорт до Єгипту. На даному родовищі йде розширення потужності до близько 21 мільярда кубічних метрів на рік в рамках експортного контракту з Єгиптом на 35 млрд доларів.
Державна нафтогазова компанія Саудівської Аравії Saudi Aramco зупинила роботу нафтопереробного заводу Ras Tanura, після того, як по ньому було здійснено удар безпілотником. Комплекс Ras Tanura включає один із найбільших на Близькому Сході НПЗ потужністю в 550 тисяч барелів на добу і служить критично важливим експортним терміналом для саудівської нафти. В іракському Курдистані, що експортував у лютому 200 тисяч барелів нафти на добу по трубопроводу в турецький порт Джейхан, також припинено видобуток на всіх родовищах.

Нагадаємо, фактичне перекриття Ормузької протоки, через яку проходить близько третини світових поставок СПГ, спричинило стрибок цін на газ у Європі на 27%. Зупинка судноплавства по Ормузькій протоці протягом місяця може призвести до більш ніж дворазового зростання цін на газ у Європі. Основні виробники нафти на Близькому Сході підтримуватимуть видобуток максимум 25 днів, якщо рух через Ормузьку протоку буде повністю зупинений.

Іран ударив ракетами по енергооб’єктах Катару

Іранські ракети вразили енергооб’єкти Катару. Про це повідомляє інформаційне агентство Al Jazeera, посилаючись на Міноборони Катару.в понеділок, 2 березня.
“Одна ракета вразила резервуар для зберігання води, що належить енергостанції Mesaieed, а інша – один з енергетичних об’єктів у промисловому місті Рас-Лаффан, що входить до структури компанії QatarEnergy”, – йдеться в повідомленні.
Загалом відбулися дві ракетні атаки. Повідомлень про поранених або загиблих не надходило.
“Збитки та втрати, завдані внаслідок атаки, оцінять відповідні органи, офіційні заяви буде опубліковано пізніше”, – мовиться в заяві.

Зеленський припустив проблеми зі зброєю через Іран

Наразі війна в Ірані не позначилась на постачанні зброї в Україну від її партнерів. Але як бойові дії на Близькому Сході затягнуться, то це вплине на її постачання. Про це сказав президент Володимир Зеленський, відповідаючи на запитання журналістів, повідомив Укрінформ в понеділок, 2 березня.
“Що стосується наслідків війни в Ірані, щодо постачання зброї в Україну. Я поки що не можу сказати, поки що ми не бачимо цього впливу. Поки що ті постачання, на які ми розраховували, вони не зменшились, але пройшла доба, в принципі. Тому поки що зарано робити висновки. В будь-якому випадку, якщо будуть довгі бойові дії на Близькому Сході, безумовно, це буде впливати на постачання. Я впевнений в цьому”, – заявив Зеленський.
Він додав, що станом на зараз постачання американської зброї для України в межах програми PURL працює, як і раніше.
Водночас глава держави запевнив, що Україна робитиме все необхідне, щоб не зупинилось фінансування вітчизняного виробництва зброї.
“Ми будемо робити все, щоби не було зупинено фінансування наше, вітчизняне, і тоді наше вітчизняне виробництво буде працювати на повну. Сьогодні ми працюємо саме над цим. Над тим, щоб 90 мільярдів (євро кредиту від ЄС – ред.) не були заблоковані – ви знаєте, що угорці цим займаються, але ми працюємо над тим, щоб вирішити це питання”, – запевнив Зеленський.
Як відомо, 28 лютого США та Ізраїль розпочали масштабну військову операцію проти Ірану. Удари були спрямовані на військові, ракетні та ядерні об’єкти, а також керівництво країни. Внаслідок атак загинув верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї разом із низкою високопосадовців.
У відповідь Іран завдав ракетних і дронових ударів по Ізраїлю, а також по американських військових базах та об’єктах у країнах Перської затоки – ОАЕ, Бахрейн, Катар, Саудівська Аравія, Кувейт, Йорданія.

Зеленський про Іран: Хороший сигнал для Путіна

Операція США та Ізраїлю в Ірані може слугувати “хорошим сигналом” для глави Кремля Володимира Путіна як нагадування про те, чим закінчується диктатура. Про це в коментарі журналістам сказав президент Володимир Зеленський, повідомляє Інтерфакс-Україна у понеділок, 2 березня.
“Мені здається на сьогодні, що Путін вже показав, який він союзник в Сирії, коли вони були неспроможні допомагати режиму Асада. Так само, на мій погляд, продемонстрували і зараз свою слабкість, тобто вони як союзники нікчемні. Всі їх сили, всі їх збройні сили і інші формування, вони всі знаходяться в Україні. Більше сил у них немає”, – заявив він.
“А те, що відбувається в Ірані, мені здається – це хороший сигнал, щоби Путін подивився, чим закінчується диктатура”, – додав президент.
Як відомо, 28 лютого США та Ізраїль розпочали масштабну військову операцію проти Ірану. Удари були спрямовані на військові, ракетні та ядерні об’єкти, а також керівництво країни. Внаслідок атак загинув верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї разом із низкою високопосадовців.
У відповідь Іран завдав ракетних і дронових ударів по Ізраїлю, а також по американських військових базах та об’єктах у країнах Перської затоки – ОАЕ, Бахрейн, Катар, Саудівська Аравія, Кувейт, Йорданія.

Франція заявила про готовність обороняти країни Перської затоки

Франція готова приєднатися до оборони країн Перської затоки та Йорданії, які стали цілями іранських ударів. “Абсолютним пріоритетом” Парижа є безпека французьких громадян у регіоні. Про це заявив міністр Європи та закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро на прес-конференції в Парижі в понеділок, 2 березня.
“Дружнім країнам, які були навмисно атаковані ракетами та безпілотниками Корпусу вартових ісламської революції і втягнуті у війну, яку вони не обирали, – Саудівській Аравії, Об’єднаним Арабським Еміратам, Катару, Іраку, Бахрейну, Кувейту, Оману та Йорданії – Франція висловлює повну підтримку і повну солідарність. Вона готова взяти участь у їхній обороні”,- зауважив французький міністр.
Париж може діяти “відповідно до угод, що пов’язують її з партнерами, та принципу колективної самооборони”.
За словами міністра оборони, близько 400 тисяч французів є резидентами або перебувають проїздом у кількох країн регіону. Сьогодні інформації про загиблих або поранених громадян Франції немає.
Барро додав, що дипломатична мережа Франції в регіоні мобілізована для допомоги громадянам, аби сприяти їхньому виїзду суходолом там, де це можливо.