Позначка: Іран

У США назвали цілі операції в Ірані

У Білому домі назвали цілі військової операції в Ірані. Зокрема, Вашингтон хоче гарантувати, що Тегеран ніколи не отримає ядерну зброю. Відповідну заяву у понеділок, 2 березня, зробила в соцмережі Х прессекретарка Білого дому Керолайн Левітт.
За її словами, США також прагнуть повного знищення ракетного арсеналу Ірану та ліквідації всієї ракетної промисловості країни.
Серед інших цілей Америки Левітт виділила такі:

  • Знищення військово-морського флоту Ірану.
  • Позбавлення підконтрольних Ірану угруповань можливості дестабілізувати регіон та атакувати американські сили.
  • Кінець виготовленню саморобних вибухових пристроїв, які стали причиною загибелі тисяч американців.
  • Запобігання загрозі з боку “режиму та його терористичних лідерів” для Америки та основних інтересів національної безпеки США.

    • Вона нагадала, що за час операції “Епічна лють” вже було ліквідовано 49 найвищих керівників Ірану. Серед них і верховний лідер Алі Хаменеї.
    “Зрештою, хоча операція “Опівнічний молот” (удари США по ядерних обʼєктах Ірану у червні 2025 року, – ред.) і знищила основні ядерні об’єкти Ірану, режим був повністю відданий відновленню своєї ядерної програми і відмовився укласти угоду, незважаючи на місяці інтенсивних переговорів і добросовісних зусиль провідних переговірників президента Трампа”, – додала речниця Білого дому.
    Вона заявила, що протягом 47 років іранський режим активно та навмисно сприяв убивствам американців, однак тепер жорстокі напади та погрози закінчаться.
    Раніше у Пентагоні заявили, що США не прагнуть зміни режиму в Ірані, втім, мають намір завершити війну за президентства Дональда Трампа.

    Іран заявив про закриття Ормузької протоки

    Ормузька протока відтепер “закрита”, а Іран відкриватиме вогонь по будь-якому судну, яке спробує пройти цим маршрутом. Про це заявив іранський високопосадовець Корпусу вартових ісламської революції повідомляє у понеділок, 2 брезня, Reuters із посиланням на іранські державні медіа.
    За даними агентства, радник командувача КВІР Ебрахім Джабарі назвав заяву найжорсткішим попередженням Тегерана відтоді, як Іран напередодні вже повідомляв судноплавству про намір закрити експортний маршрут.
    Ормузька протока є ключовим “вузьким місцем” світової енергетики: через неї проходить близько 20% світового добового споживання нафти, тому ескалація може суттєво вплинути на ринок і ціни.
    Як повідомлялося, напад Ізраїлю та США на Іран і удари у відповідь Тегерана призвели до вимушеного ‌закриття нафтогазових об’єктів по всьому Близькому Сходу.
    Цінники вже ростуть. Що буде з паливом в Україні

    Колапс логістики. Іран обстрілює ОАЕ

    Іран відповів на удари США та Ізраїлю по всьому Перській затоці, зокрема Об’єднаним Арабським Еміратам. Перші вибухи в Дубаї пролунали в суботу ввечері. У районі штучного архіпелагу Пальма Джумейра пролунав вибух, а поруч із п’ятизірковим готелем Fairmont Palm виникла пожежа. В ніч на неділю атаки тривали. Внаслідок іранських ударів по аеропорту Дубая четверо людей отримали поранення. Сотні рейсів були скасовані. Внаслідок атаки іранського безпілотника було пошкоджено знаменитий дубайський п’ятизірковий готель Бурдж-аль-Араб.
    Глобальні наслідки
    На вихідних від обстрілів постраждали аеропорти Абу-Дабі та Дубая, одного з найзавантаженіших авіаційних вузлів у світі. Закриття і третього ключового аеропорту регіону — Дохи — серйозно вплине на торгівлю та перевезення.
    Крім того, Іран перекрив стратегічний Ормузький пролив, північне узбережжя якого належить самому Ірану, а південне — ОАЕ та піванклаву Омана. Цей пролив Аравійського моря, що з’єднує найбільших виробників затоки — Саудівську Аравію, Іран, Ірак та ОАЕ — з Оманською затокою та Аравійським морем, — найважливіший у світі маршрут експорту нафти.
    Розрив відносин
    ОАЕ заявили в неділю, що закривають своє посольство в Тегерані та відкликають посла Еміратів після того, як внаслідок ударів Ірану ракетами та безпілотниками по країнах Перської затоки загинули четверо людей і десятки отримали поранення.
    «Ці ворожі атаки на цивільні об’єкти, включно з житловими районами, аеропортами, портами та сервісними об’єктами, внаслідок серйозної та безвідповідальної ескалації поставили під загрозу невинних цивільних осіб», — йдеться в заяві Міністерства закордонних справ ОАЕ.
    ОАЕ повністю відновили роботу свого посольства та направили нового посла до Тегерана у 2022 році в період потепління відносин між Еміратами та Ісламською Республікою. Пізніше Саудівська Аравія пішла їхнім прикладом.
    Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заперечує, що його країна атакує сусідні держави, заявивши Al Jazeera: «Ми не нападаємо на наших сусідів у країнах Перської затоки, наша мета — об’єкти США в цих країнах. Сусіди повинні спрямовувати свої претензії тим, хто приймає рішення у цій війні».
    Держави Перської затоки заявили, що залишають за собою право відповісти на «напади» Ірану.
    В неділю ввечері Рада співпраці країн Перської затоки провела відеоконференцію, за підсумками якої міністри закордонних справ країн-членів заявили, що «вживуть усіх необхідних заходів для захисту своєї безпеки та стабільності… включно з варіантом відповіді на агресію».
    У підсумковій заяві вони пообіцяли всі «необхідні заходи для захисту своєї території, громадян і мешканців» від «безпідставної іранської агресії».
    Іран завжди заздалегідь давав зрозуміти, що у разі нападу завдасть відповідного удару по будь-якій країні, яку вважатиме співучасником цього нападу.
    Країни Перської затоки доклали певних зусиль, щоб показати Тегерану, що, на їхню думку, вони не беруть участі в цьому нападі США та Ізраїлю.
    Однак, по суті, Тегеран карає їх за те, що вони тривалий час були військовими партнерами Вашингтона.

    У США заявили, що знищили 11 військових кораблів Ірану

    Американські військові знищили 11 іранських військових кораблів, які перебували в Оманській затоці на момент початку операції США та Ізраїлю проти Ірану 28 лютого. Про це у понеділок, 2 березня, заявило Центральне командування Збройних сил США, яке керує операціями на Близькому Сході.
    “Два дні тому іранський режим мав 11 суден в Оманській затоці, наразі немає жодного”, – йдеться в повідомленні відомства.
    У ньому наголошується, що іранський режим “десятиліттями переслідував та атакував міжнародне судноплавство в Оманській затоці. Цей час минув”. До повідомлення додано відео, на якому, ймовірно, показаний удар по одному з іранських суден.

    Two days ago, the Iranian regime had 11 ships in the Gulf of Oman, today they have ZERO. The Iranian regime has harassed and attacked international shipping in the Gulf of Oman for decades. Those days are over. Freedom of maritime navigation has underpinned American and global… pic.twitter.com/nzdkMVMqZC — U.S. Central Command (@CENTCOM) March 2, 2026

    У ЄК озвучили результати засідання щодо Ірану

    За результатами позачергового засідання Колегії Європейської комісії з питань безпеки, присвяченого ситуації в Ірані та на Близькому Сході, були визначені два пріоритети. Про в Брюсселі повідомили речники Єврокомісії, передає Європейська правда.
    Зазначається, що Єврокомісія визначила свої пріоритети у світлі ситуації в Ірані, які зосереджуються у першу чергу на допомозі громадянам Євросоюзу.
    “Колегія з питань безпеки розглянула ситуацію в Ірані та на Близькому Сході, що постійно змінюється, а також її наслідки для Європейського Союзу. У своїй роботі Комісія керуватиметься двома пріоритетами: надання підтримки державам-членам та захист громадян ЄС від негативних наслідків подій”, – йдеться у звіті за результатами Колегії.
    Діяльність Єврокомісії зосереджуватиметься, зокрема, на чотирьох напрямах:

  • посилення підтримки зусиль держав-членів щодо евакуації та репатріації громадян ЄС з регіону;
  • посилення моніторингу ризиків перебоїв у роботі транспорту, зокрема в районі Ормузької протоки та Червоного моря; більш інтенсивна координація з авіакомпаніями, судноплавними компаніями та органами влади держав Близького Сходу;
  • тісна співпраця з Європолом і державами-членами стосовно потенційних ризиків для внутрішньої безпеки;
  • моніторинг тенденцій та посилення співпраці з відповідними агентствами ООН і країнами-партнерами з питань міграції.

    • Цінники вже ростуть. Що буде з паливом в Україні

    Атаки Сполучених Штатів та Ізраїлю по Ірану і ударів у відповідь призвели до порушення світового ланцюга постачання нафти. Зокрема, Тегеран активно почав обстрілювати Ормузьку протоку і нафтову інфраструктуру країн Перської затоки. Таким чином, в понеділок ціна нафти марки Brent зросла більше ніж на 10% до позначки у 82 долари за барель.
    Україна, як відомо, критично залежить від імпорту палива, тому відчуває ці наслідки миттєво. Вплив на увесь світ Величезні запаси нафти Ірану та його геостратегічне положення, що контролює Ормузьку протоку, через яку проходить п’ята частина світової торгівлі, означають, що конфлікт має глибокі наслідки для світової економіки.
    Ціни на нафту та природний газ у понеділок різко зросли – ф’ючерсні контракти на нафту марки Brent, світового еталону, зросли більше ніж на 10% до позначки 82 долари за барель, тоді як ціни на нафту марки WTI, американського еталону, збільшились на 8% до 73 доларів за барель. Хоча Іран офіційно не закрив Ормузьку протоку, судна уникають цього водного шляху, після того, як Тегкран обстріляв нафтові танкери в суботу та неділю.
    Нафтова інфраструктура країн Перської затоки також залишається головною ціллю Ірана. Атаки зазнав Рас-Танур – однин з найбільших нафтопереробних заводів Об’єднаних Арабських Еміратів, який має потужність виробляти 550 000 барелів на день.
    Окрім цього, після іранських ударів зупиняє виробництво природного газу Катар, який є світовим лідером. На тлі цього ціна газу на біржі Європи перевищила $500 за даними торгів. ЗМІ прогнозують, що газ у Європі подорожчає на 130%. Небезпека для України Україна, яка через постійні удари Росії по енергетичній інфраструктурі, критично залежна від імпорту палива. Тому через будь-яке уповільнення або блокування руху танкерів наша країна відчує наслідки миттєво, вважає голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
    “Для України такий сценарій несе серйозні ризики. Залежність нашої економіки від газу, нафти, нафтопродуктів і цін на них істотно зросла. Тривала нестабільність на світових ринках може мати для нас дуже неприємні наслідки”, – зауважив народний депутат.
    Дипломат Вадим Трюхан також прогнозує, що через нестабільність у Перській затоці різке здорожчає паливо в Україні. За його словами, очікується зростання цін на 5-10 грн за літр вже найближчим часом. Аналогічно передбачається різкий стрибок вартості блакитного палива.
    “Хочемо, чи ні, ці події прямо будуть стосуватися України вже в найближчому майбутньому, в перспективі декількох днів. Іранці вже атакують Саудівську Аравію, одного з ключових виробників, постачальників нафти і газу”, – сказав дипломат в ефірі Київ24.
    Водночас директор Консалтингової групи А-95 Сергій Куюн має протилежну думку. За його словами, напруга на Близькому Сході спричинила подорожчання нафти, однак після стабілізації ситуації різкого стрибка вартості не станеться, і ціни можуть знизитися.
    “Не хотів би зараз когось лякати прогнозами про здорожчання, тому що я чекаю навпаки зниження цін”, – сказав він в коментарі для Суспільне Хмельницький.
    Експерт пояснив, що підняття цін на нафту, яке очікували аналітики через події на Близькому Сході, не справдилося.
    “Ми бачимо, що ті “страшні” прогнози, 100-150 доларів за барель (ред. нафти), вони вже не справдилися. Тобто всі чекали сьогодні, ранку понеділка. Відкрилися біржі – 82 долари за барель. Це підвищення, скажімо так, не суттєве для такого масштабу війни, що, в принципі, треба було довести”, – зазначає Куюн.
    Він також нагадав, що за два місяці 2026 року вартість деяких видів пального в середньому зросла на три гривні. Причина цьому здорожчання нафти на 20%. Тобто, за його словами, видно як ціна нафти вплинула на вартість палива в Україні.
    Більше того Куюн прогнозує, що у разі зникнення напруги на Близькому Сході, ціна може навіть впасти.
    “Якщо зараз цей фактор зникне, то ціна відкотиться назад. Думаю, що вона може ще більше впасти, оскільки Іран – велика видобувна країна, вона була під санкціями останні, здається, 15 чи 20 років. І, якщо її нафта буде вільно продаватися в світі, то це призведе до збільшення пропозиції і до меншої ціни. Я вважаю, що треба цей період турбулентності пережити”, – резюмував експерт. Нові цінники на АЗС Менше з тим, ціни на українських автозаправних станціях продовжили оновлювати історичний максимум. Протягом вихідних та у понеділок бензини та дизель подорожчали на одну гривню за літр у найбільших операторів ринку.
    У понеділок, 2 березня, ціни на АЗС ОККО і WOG становлять:

  • бензин А-95 – 66,99 грн/л (+1 грн/л);
  • бензин А-95+ – 69,99 грн/л (+1 грн/л);
  • бензин А-98/А-100 – 76,99 грн/л (+1 грн/л);
  • дизпальне – 66,99 грн/л (+1 грн/л);
  • преміальне дизпальне – 69,99 грн/л;
  • автогаз – 39,98-39,99 грн/л.

    • Зазначимо, що сьогодні на німецьких АЗС зросли черги через очікування подорожчання пального.

    США випробували проти Ірану аналоги шахедів – ЗМІ

    Сполучені Штати під час ударів по Ірану вперше застосували нові безпілотники LUCAS, які є американською версією іранського Шахеда-136 і, ймовірно, оснащені терміналами супутникового зв’язку Starlink. Про це пише BBC.

    LUCAS (Low-cost Uncrewed Combat Attack System) концептуально близька до іранських дронів-камікадзе. Багато експертів називають її “неліцензійною копією”, створеною методом зворотної інженерії – на основі вивчення трофейних зразків.

    Апарат має схожу аеродинамічну схему, двигун внутрішнього згоряння та штовхальний гвинт. Офіційно Центральне командування США (CENTCOM) підтверджує перше застосування цих дронів в операції проти Ірану, однак використання терміналів Starlink у конструкції не коментує.

    Використання дронів із терміналами Starlink на полі бою не є новацією – раніше тактику активно застосовувала Росія у війні проти України. Як заявляв наприкінці січня радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов, було зафіксовано сотні атак російських безпілотників, керованих через Starlink. Однак на початку лютого Міноборони домовилося з компанією SpaceX про відключення всіх терміналів, не внесених до “білого списку”. У результаті російська армія не лише втратила можливість використовувати дрони із супутниковим наведенням, а й позбулася надійного зв’язку на передовій, який Starlink забезпечував у багатьох підрозділах. Нагадаємо, 28 лютого США та Ізраїль завдали спільних ударів по військовим та ядерним об’єктам Ірану. Після цього Іран атакував американські бази у Кувейті, ОАЕ, Катарі, Бахрейні та Йорданії. Корпус вартових ісламської революції оголосив про початок “наймасштабнішої наступальної операції в історії Ісламської Республіки”, спрямованої проти Ізраїлю та американських військових баз.
    Війна на Близькому Сході. Онлайн

    Трамп про операцію в Ірані: Ми навіть не починали

    Американська армія “розбиває Іран вщент”, але “велика хвиля” ще попереду. Про це президент США Дональд Трамп в інтерв’ю для CNN в понеділок, 2 березня.
    “Ми розбиваємо їх (Іран – ред.) вщент. Я думаю, що все йде дуже добре. Це дуже потужно. У нас найкращі військові в світі, і ми використовуємо їх”, – заявив він.
    Щодо того, як довго можуть тривати бойові дії, Трамп визнав, що не хоче, щоб конфлікт затягувався.
    “Я завжди думав, що вони триватимуть чотири тижні. І ми трохи випереджаємо графік”, – сказав він.
    А на запитання, чи роблять США щось більше, ніж військовий напад, щоб допомогти іранському народу повернути контроль над своєю країною від режиму, Трамп відповів: “Так”.
    “Ми дійсно це робимо. Але зараз ми хочемо, щоб усі залишалися вдома. На вулиці небезпечно… Ми ще навіть не почали сильно їх бити. Велика хвиля ще навіть не настала. Велика хвиля настане незабаром”, – додав американський лідер.
    Трамп підкреслив, що “найбільшим сюрпризом” стали напади Ірану на арабські країни регіону: Бахрейн, Йорданію, Кувейт, Катар та Об’єднані Арабські Емірати.
    “Тепер вони хочуть воювати… Вони збиралися бути дуже мало залучені, а тепер наполягають на залученні”, – стверджує президент США.
    Як відомо, 28 лютого США та Ізраїль розпочали масштабну військову операцію проти Ірану. Удари були спрямовані на військові, ракетні та ядерні об’єкти, а також керівництво країни. Внаслідок атак загинув верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї разом із низкою високопосадовців.
    У відповідь Іран завдав ракетних і дронових ударів по Ізраїлю, а також по американських військових базах та об’єктах у країнах Перської затоки.

    РФ біля розбитого корита: як війна на Близькому Сході допомагає Україні

    Від чого залежить хто кого? Цей удар спрацював саме так. За даними державних і незалежних джерел, верховний лідер Ірану Алі Хаменеї загинув, а разом із ним ще низка високопоставлених військових та політичних діячів. Того ж ранку десятки бомбардувань охопили територію Ірану, знищивши стратегічні об’єкти армії, оборони і розвідки.
    За словами ізраїльського журналіста, військового аналітика Сергія Ауслендера, підсумки перших днів війни виглядають непогано. Насамперед, ізраїльтяни та американці швидко захопили повне панування у повітрі, як у минулу 12-денну війну. Але тоді Ізраїль діяв один, і на це знадобилося трохи більше 48 годин. А зараз повне панування у повітрі, коли іранська ППО взагалі перестала функціонувати, досягли за 24 години.
    При цьому Ауслендер у коментарі ЗМІ підкреслив, що ізраїльтянам знову вдалося досягти оперативної раптовості. “Я зовсім не розумію, як це вийшло, але зуміли досягти раптовості, незважаючи на те, що підготовка до війни велася абсолютно відкрито, і весь час всі говорили і всі знали, що вона станеться. І все одно це сталося зненацька, частково за рахунок вибору часу. Атакували не вночі, а вранці. Причому не рано-вранці, а ось так о 8:00 цілком такий інтелігентний час. Зважаючи на все, там дочекалися, поки іранці, ну, високопоставлені іранці, зібралися на якісь там свої зборища. Їх було два. І ось обидва накрили, тим самим вирізали всю верхівку, і військову, і політичну”, – нагадав він. Натомість, продовжив Ауслендер, “Іран, власне, палить ракетами всіх поспіль”.

    Рютте заперечив можливу участь НАТО у військовій операції проти Ірану

    Сили Альянсу не будуть залучені до спільної військової операції США та Ізраїлю проти Ірану.Про це заявив генеральний секретар НАТО Марк Рютте, передає BBC.
    “Це однозначно кампанія, яку очолюють американці та ізраїльтяни”, – заявив Рютте.
    Він додав, що “зараз ми бачимо”, що союзники НАТО та “друзі в регіоні” зазнають “невибіркових атак” з боку Ірану, тому вони роблять усе можливе в цій ситуації.
    Генсек НАТО зазначив, що Європа “абсолютно підтримує” дії США в Ірані.
    Рютте наголосив, що Іран є загрозою для Європи, Ізраїлю та сусідніх регіонів, і Європа “дійсно активізується” після операцій, проведених США та Ізраїлем в Ірані.