В Європейській комісії заявили, що нинішній рівень заповненості газових сховищ у країнах ЄС відповідає середнім історичним показникам. За словами речниці ЄК Анна-Кайса Ітконен, у Брюсселі не очікують проблем із накопиченням запасів газу перед наступним опалювальним сезоном, передає Інтерфакс-Україна у п’ятницю, 13 березня.
“Зараз у нас рівень (запасу газу – ред.) близько 30%, що відповідає середньому історичному заповненню, і ми не вважаємо, що виникнуть проблеми”, – повідомила речниця. Ітконен зазначила, що за необхідності координаційна група може обговорити і гнучкість у підході до заповнення сховищ, яка на прохання держав-членів була закріплена у відповідному регламенті.
“Але ми уважно стежимо за ситуацією. Однак, щодо наповнення сховищ, нині у нас це не викликає жодного занепокоєння. Це також було підтверджено державами-членами, які вчора брали участь у засіданні координаційної групи”, – додала вона.
У відповідь на запитання, чи готова Єврокомісія надати власні пропозиції щодо надзвичайного управління енергетичними кризами, Ітконен зауважила, що такі пропозиції розробляються. Їхнє обговорення відбудеться на різних рівнях, зокрема, на засіданні Ради ЄС з питань енергетики 16 березня. Дискусії мають намір продовжити згодом, втім, вдаватися у подробиці нині зарано, пояснила речниця. Нагадаємо, ціна на газ у Європі впала на 16% після відкриття торгів зранку у вівторок – до 567 доларів за 1 тис. кубометрів.
Перехід на “дистанційку”. Світ економить пальне
Позначка: ГАЗ
Нафтогаз остаточно виграв справу проти Газпрому на $1,4 млрд
Нафтогаз остаточно виграв у судовому спорі із російським газовим монополістом Газпромом щодо виплати 1,4 млрд доларів боргу за транзит газу. Про це повідомила пресслужба української компанії в п’ятницю, 13 березня.
“Федеральний Верховний суд Швейцарії повністю відхилив заяву російського Газпрому про скасування арбітражного рішення від 16 червня 2025 року, за яким росіяни повинні сплатити Нафтогазу понад $1,4 млрд заборгованості за послуги з організації транспортування природного газу плюс відсотки”, – йдеться у повідомленні.
Суд також зобов’язав російську компанію сплатити судові витрати у розмірі 200 тис. швейцарських франків, компенсувати Нафтогазу 250 тис. швейцарських франків витрат, понесених у провадженні перед федеральним Верховним судом.
“Таким чином, найвища судова інстанція Швейцарії підтвердила чинність арбітражного рішення та остаточно відхилила аргументи російської сторони. Нафтогаз і надалі працюватиме над примусовим виконанням цього рішення та продовжує низку інших процесів проти країни-агресора”, – прокоментував голова правління Нафтогазу Сергій Корецький.
У компанії нагадали, що Нафтогаз був зобов’язаний організовувати транзит природного газу територією України для Газпрому до припинення дії угоди 1 січня 2025 року. Після початку повномасштабного вторгнення і зупинки транзиту газу через точку входу Сохранівка транзит забезпечувався через точку входу Суджа. Незважаючи на це, Газпром відмовився сплачувати в повному обсязі плату за організацію транспортування газу, чим порушив свої договірні зобов’язання.
У вересні 2022 року Нафтогаз розпочав арбітражний процес проти Газпрому. Предметом арбітражу була плата послугу з організації транспортування природного газу територією України, яку Газпром не сплатив вчасно та в повному обсязі.
А в червні 2025 року Міжнародний арбітражний трибунал, який розглядав справу у Швейцарії, зобов’язав Газпром виплатити 1,37 млрд доларів на користь Нафтогазу.
Ощадбанк виграв апеляцію щодо компенсації Росією $1,5 млрд збитків
Smart Holding заявив про необхідність нарощування видобутку газу в Україні
Зростання цін на газ у Європі на тлі загострення конфлікту на Близькому Сході посилює ризики для енергетичної безпеки України, тому країні варто збільшити власний видобуток. Таку заяву зробив генеральний директор Smart Holding Іван Герасимович на власній сторінці у соцмережі Facebook.
“Сьогоднішні новини від Bloomberg невтішні: ціни на газ у Європі зросли на 30% через загострення конфлікту на Близькому Сході. Для світу це черговий ціновий шок. Для України в умовах війни це сигнал до негайних дій. Поки світові ринки лихоманить, ми в Україні маємо унікальний ресурс для стабілізації – власний видобуток”, – написав він.
Проте, за його словами, країна наразі “штучно стримує свій потенціал”.
“Кожен кубометр газу, який ми не видобули через юридичні та бюрократичні бар’єри, нам доведеться купувати на європейських хабах за тими самими цінами, що злетіли на 30%. Це вимивання валюти з країни та пряма загроза енергетичній безпеці наступної зими. Ми закликаємо до здорового глузду та розблокування роботи законних активів. У час, коли енергія стає зброєю, ми не маємо права власноруч “обеззброювати” власну економіку”, – заявив Герасимович.
Він додав, що наразі ліцензії компаній Regal Petroleum Corporation Limited та Пром-енерго продукт з групи Smart Energy залишаються заблокованими, що призводить до простою підприємств.
“Енергетична незалежність не будується на гаслах, вона будується на свердловинах, що працюють”, – резюмував генеральний директор Smart Holding.
Як повідомлялося, Державна служба геології та надр заблокувала ліцензії Smart Holding на видобуток газу у квітні 2023 року через санкції проти Вадима Новинського, якого державні органи вказали бенефіціаром. Сам Новинський стверджував, що передав управління компанією в безвідкличний траст наприкінці 2022 року.
Видобуток газу групою Smart Holdingбуло відновлено у червні 2024 року, але в листопаді того ж року ліцензії знову заблокували. Зокрема, було запроваджено санкції проти нових бенефіціарів, громадян ЄС, які є керівниками кіпрських трастів та представляють Smart Trustі Step Trust.
Smart Holding відзвітував про зниження обсягу сплачених до бюджету податків
Уряд продовжив пільгові ціни на газ для теплокомуненерго
Кабінет міністрів продовжив дію спеціальних умов постачання газу для виробників тепла на міжопалювальний період – до 30 вересня 2026 року. Про це повідомила глава уряду Юлія Свириденко в Telegram у вівторок, 10 березня.
“Уряд продовжив спеціальні умови постачання газу для виробників тепла, які діяли під час опалювального сезону. Вони діятимуть і в міжопалювальний період – до 30 вересня 2026 року”, – написала вона.
За словами Свириденко, підприємства теплопостачання й надалі отримуватимуть природний газ за фіксованими (для потреб населення та держустанов), а не ринковими цінами. Це забезпечить їхню стабільну роботу, щоб у домівках українців, лікарнях, школах і садочках було тепло та гаряча вода.
Крім того, уряд збільшив фіксовані обсяги газу на березень – до 10% для потреб населення та бюджетних установ. Додатковий обсяг дозволить теплокомуненерго стабільно працювати без ризику зупинок. Для коригування обсягів підприємства мають до 16 березня звернутися до ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг.
Швеція анонсувала запуск виробництва електричного газу з повітря
У Вере, Швеція, три великі компанії – OX2, лісопромислова група Södra та TES – розпочали детальне проектування заводу з виробництва e-NG (електричного природного газу). Запуск підприємства планується на початку 2030-х років, а його потужність становитиме близько 1,2 терават-години e-NG щорічно, повідомляє Világgazdaság.
Процес передбачає уловлювання вуглекислого газу з виробництва деревини на комбінаті Södra та додавання водню, отриманого за допомогою електролізу від відновлюваних джерел енергії, таких як вітер або сонце.
Після хімічного синтезу цих компонентів утворюється синтетичний природний газ, який можна використовувати у промисловості та енергетиці.
Держава активно підтримує проєкт. Шведське енергетичне агентство виділило на нього 16,8 млн шведських крон.
Завод дозволить Швеції зменшити імпорт природного газу, головним чином із Данії, та підвищить енергетичну незалежність країни. Це особливо актуально на тлі кризових ситуацій у Європі: Великобританія, наприклад, зараз змушена переплачувати за газ через обмежені запаси та перебої у постачанні.
Проєкт e-NG у Вере став важливим кроком Швеції до декарбонізації промисловості та переходу на стійкі джерела енергії.
Ціни на газ у Європі впали на 16%
Ціна на газ у Європі впала на 16% після відкриття торгів зранку у вівторок – до 567 доларів за 1 тис. Про це свідчать дані торгів на лондонській біржі ICE 10 березня.
Так, найближчі квітневі ф’ючерси за індексом TTF, найбільшого в Європі хаба, розташованого в Нідерландах, відкрили торги о 10:00 на відмітці у 602,8 долара (-10,7%). А станом на 11:00 за Києвом показник становив вже 567,1 долара (-16%).
Напередодні торги закрилися на рівні 675,1 доларів за 1 тис. кубометрів, хоча під час дня ціни перевищували рубіж у 800 доларів.
Раніше у вівторок впали ціни на нафту після досягнення більш ніж трирічного максимуму на попередній сесії. Падіння цін відбулося на заявах президента США Дональда Трампа про те, що війна на Близькому Сході може скоро закінчитися.
Коментарі Трампа про короткочасну війну заспокоїли ринки, вважають експерти.
Ціни на газ в Європі підкочили на 115% за тиждень
Ціна на газ у Європі підскочила до понад 800 доларів за 1 тис. кубометрів. Про це свідчать дані торгів у понеділок, 9 березня.
Так, квітневі ф’ючерси за індексом TTF (найбільшого в Європі хаба, розташованого в Нідерландах) сягнули майже 835 доларів. Це максимальний показник з січня 2023 року. Зростання ціни порівняно з кінцем лютого склало 115%.
Західні агенства пишуть, що нинішня криза поки залишається незрівнянно меншою за масштабами, ніж у 2022 році. Тоді, ще до російського вторгнення в Україну газ у Європі подорожчав до близько $3600 за 1 тис. кубометрів, бо Газпром близько півроку перед початком війни не продавав газ на спотовому ринку та притримував його у своїх європейських сховищах.
Наразі газ дорожчає через те, що Катар припинив постачання СПГ. І хоча Європа отримує не дуже багато газу, незабаром їй доведеться конкурувати з іншими покупцями за ресурси, що значно скоротилися.
І хоча через теплу погоду Європа майже перестала забирати газ із підземних сховищ, нинішній опалювальний сезон вона закінчує з дуже низькими запасами – вони нині становлять менше ніж 30% (проти приблизно 45% у середньому за останні п’ять років). Тобто до наступного сезону їй потрібно буде закупити значніші обсяги, що буде складно зробити, адже на відновлення ланцюжка почтачать з Катару потрібні будуть місяці.
У Британії запасів газу вистачить на два дні – ЗМІ
Запаси газу у Великій Британії критично низькі і становлять лише два дні через поточний конфлікт на Близькому Сході, який спричинив закриття ключових інфраструктур для видобутку та експорту палива. Про це в неділю, 8 березня, повідомило Daily Mail.
Згідно з даними National Gas, обсяг збереженого природного газу складає приблизно 6,7 тисяч гігават-годин, що забезпечує країну на півтора дня споживання. Аналогічний обсяг має скраплений природний газ. Для порівняння, минулого року запаси досягали 18 тисяч ГВт-год.
Як йдеться в публікації, трейдери вирішили скористатися ситуацією у Великій Британії й підвищують ціни на газ, враховуючи, що в країни немає іншого виходу, окрім як запропонувати вищу ціну порівняно з її європейськими конкурентами. Наразі Велика Британія платить найвищу оптову ціну на газ у Європі.
“Порушення роботи газового ринку частково спричинене майже повним закриттям Ормузької протоки, через яку проходить близько 20% світових поставок природного газу та нафти та зупинкою виробництва в деяких регіонах”, – зазначає видання.
Також ЗМІ зауважує, що на початку тижня Катар повідомив про зупинку робіт на найбільшому у світі газовому родовищі Рас-Лаффан після нападів, здійснених Іраном.
Фахівці галузі застерігають, що ціни на нафту незабаром можуть перевищити позначку в 100 доларів за барель і сягнути 150 доларів, якщо конфлікт триватиме.
Окрім того, агентство Reuters повідомляло, що Росія взагалі хоче залишити Європу без газу. Кремль планує кардинально змінити напрямок свого енергетичного експорту, орієнтуючись на азійські ринки. Віцепрем’єр РФ Олександр Новак заявив про намір перенаправити постачання зрідженого природного газу з Європи до країн Азійсько-Тихоокеанського регіону, таких як Індія, Таїланд, Філіппіни та Китай.
Ормузька протока. Війна проти Ірану, нафта і газ
Глава МЕА застеріг Європу від повернення до російського газу
Виконавчий директор Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) Фатіх Біроль заявив, що повернення до постачань газу з Росії було б економічно та політично неправильним, з огляду на майбутнє зростання світових постачань скрапленого природного газу (СПГ). Відповідну думку він висловив у п’ятницю після зустрічі президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн з єврокомісарами щодо ситуації на глобальних енергетичних ринках, інформує Reuters.
“Нинішня криза на Близькому Сході викликала в окремих колах питання про те, чи варто повертатися до Росії щодо постачання газу”,- зазначив Біроль.
Він нагадав, що однією з історичних помилок Європи стала надмірна залежність енергетичних ресурсів від однієї країни – Росії.
Європейський Союз зазнає дедалі більшого тиску з боку промисловості та урядів щодо необхідності втручання для стримування високих цін на енергоносії. Фон дер Ляєн пообіцяла підготувати варіанти рішень для лідерів ЄС, які розглянуть їх на саміті цього місяця.
Серед варіантів, які розглядає Єврокомісія, – зниження податків і тарифів, що збільшують рахунки за енергію в багатьох країнах, а також розширення можливостей державної допомоги для підтримки енергоємних галузей. Про це повідомили два посадовці ЄС.
Водночас аналітики визнають, що швидкого вирішення проблеми немає, тоді як уряди країн ЄС розходяться у поглядах. Залежність Європи від імпорту нафти й газу робить континент особливо вразливим до коливань світових цін, які цього тижня різко зросли після загострення кризи довкола Ірану.
Водночас Біроль зазначив, що країни-члени МЕА поки не планують спільно вивільняти стратегічні запаси нафти у відповідь на конфлікт на Близькому Сході, хоча всі варіанти залишаються на столі.
Країни-члени МЕА зобов’язані мати запаси нафти, достатні для покриття 90 днів споживання, які можуть бути використані у разі надзвичайної ситуації. Для їхнього вивільнення уряди мають спільно погодити, що ринкові умови цього потребують.
Також Біроль зауважив, що МЕА очікує що величезна кількість СПГ надійде на ринок протягом наступних п’яти років, що сприятиме зниженню цін на скраплений газ.
Раніше у норвегії заявили, що удари США та Ізраїлю по Ірану, а також запуск іранських безпілотників та ракет по сусідніх країнах можуть відновити дискусію в ЄС щодо заборони імпорту російського газу.
Минулого місяця країни ЄС остаточно схвалили заборону на імпорт російського газу до кінця 2027 року. Норвегія забезпечує близько 30% європейського попиту на газ та близько 20% потреби в нафті.
Нагадаємо, Іран заявив, що “спалюватиме” всі іноземні судна, які спробують пройти через Ормузьку протоку. Пентагон заявив, що Ормузька протока не закрита. За словами американських військових, Іран не патрулює протоку, і поки що нема жодних ознак мінування.
Росія наростила постачання ЗПГ до Європи на 11%
Поставки російського зрідженого природного газу (ЗПГ) до Європейського Союзу у перші два місяці 2026 року суттєво зросли. За розрахунками аналітичного центру Bruegel, імпорт російського ЗПГ у ЄС у січні-лютому зріс на 11% у річному вимірі.
За цей період країни ЄС закупили близько 4,3 млрд куб. м російського газу проти 3,9 млрд куб. м роком раніше.
У лютому обсяг імпорту становив 2,07 млрд куб. м. Це на 9% менше, ніж у січні, коли було зафіксовано рекордний показник, але на 11% більше, ніж у лютому 2025 року.
Найбільшим джерелом ЗПГ для Європи залишається американський напрямок – постачання із США та Трінідад та Тобаго. У лютому їх обсяг знизився на 3,5% порівняно із січнем і становив 7,7 млрд куб. м. Проте за результатами двох місяців імпорт із цих країн зріс на 30% і досяг 15,6 млрд куб. м.
Значні обсяги газу надходять також з інших регіонів. Від початку року країни ЄС отримали близько 2,5 млрд куб. м ЗПГ з Африки та 1,4 млрд куб. м із Близького Сходу.
У цілому закупівлі зрідженого газу Європою продовжують зростати. У лютому сумарний імпорт ЗПГ у ЄС становив 12,9 млрд куб. м – на 6% більше, ніж у січні, і на 20% вище, ніж роком раніше. За січень-лютий загальний імпорт ЗПГ країнами союзу зріс на 13%, досягнувши 25,1 млрд куб. м.
Нагадаємо, ціни на скраплений газу Європі зросли більш ніж на 50%, а світові енергоринки зазнали потрясіння. Це сталося на тлі того, що після атаки іранських дронів Катар зупинив виробництво скрапленого природного газу на найбільшому у світі експортному підприємстві.
ЄС може відновити дебати щодо імпорту російського газу