Гарантії – Антикор

ЗМІ назвали дату нової зустрічі Коаліції охочих

Президент Франції Емманюель Макрон та прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер у вівторок, 24 лютого, проведуть відеоконференцію Коаліції охочих на підтримку України. Про це повідомила пресслужба Єлисейського палацу у п’ятницю, передає Le Monde.

У повідомленні зазначено, що зустріч “дасть змогу підтвердити прихильність 35 країн-учасниць до України та допомогти створити умови для міцного і довгострокового миру, що гарантуватиме безпеку України та Європи”.

Макрон і Стармер очолюють коаліцію, котра покликана забезпечити гарантії безпеки Києву у разі домовленості з Росією.

Мелоні оцінила напрацювання щодо гарантій безпеки

Прем’єр-міністерка Італії Джорджія Мелоні заявила про суттєвий прогрес у роботі над гарантіями безпеки для України, та окремо відзначила позитивну динаміку у підготовці плану відновлення й мирної ініціативи. Про це вона розповіла в інтерв’ю Sky TG.

За словами глави італійського уряд, у підготовлених документах містяться вагомі напрацювання стосовно безпекових гарантій для Києва. Мелоні зауважила, що ці пропозиції базуються на італійській ініціативі, котра передбачає модель, подібну до статті 5 НАТО.

Своєю чергою, процес підготовки до відбудови України перебуває на хорошому етапі. Тоді як у межах мирного плану вже опрацьовано чимало питань і зафіксовано попередні відповіді.

Водночас Мелоні наголосила, що ключовою невирішеною темою залишаються українські території. Разом з тим, вона акцентувала, що вважає територіальні претензії РФ абсолютно безпідставними.

Очільниця уряду Італії додала, що мета полягає не просто у припиненні війни, а в досягненні справедливого миру. Адже порушення норм міжнародного права веде до зростання хаосу у світі, що не відповідає спільним інтересам.

Фінляндія проти гарантій Україні за аналогією “статті 5” – ЗМІ

Умови мирної угоди щодо України мають забезпечити міцний мир, проте не слід називати надані гарантії безпеки аналогічними статті 5 Статуту НАТО, вважають у Фінляндії. Про це мовиться у у дипломатичній депеші Держдепартаменту США, що опинилася у розпорядженні Politico.

Фінськавлада застерігає, що це може підірвати готовність самих членів організації виконувати зобов’язання в межах альянсу.

Терміни, які використовуються під час переговорів, самі по собі можуть стати делікатною темою, коли мовиться про національну безпеку, зазначає видання. У депеші від 20 січня описано зміст розмови міністерки закордонних справ Фінляндії Еліни Валтонен із двома членами Комітету з озброєних сил Палати представників Конгресу США, що відбулася напередодні. Валтонен попередила, щоб не пропонувати Україні гарантії “аналогічні статті 5”, оскільки це може призвести до змішування гарантій у межах НАТО з двосторонніми домовленостями між Україною та союзниками. Між НАТО та майбутніми гарантіями безпеки для України повинна бути “стіна”, вважає Валтонен.

Однією з потенційних проблем є те, що “використання терміну “стаття 5″ в інших контекстах передбачає участь НАТО, тоді як насправді альянс не є стороною жодної з обговорюваних угод”, пояснив колишній співробітник організації Едвард Ронг:

“Фінляндія та багато інших членів НАТО хочуть, щоб усім було зрозуміло: стаття 5 використовується виключно в НАТО”.

Разом з тим, Валтонен у розмові з конгресменами акцентувала позицію Фінляндії, відповідно до якої Росія є “довгостроковою стратегічною загрозою”, і застерегла від укладення слабкої мирної угоди для України.

Також існують побоювання, що використання формулювання “аналогічно статті 5” спонукає Росію перевірити, що це означає на практиці. Якщо Росія здійснить збройний напад, а країни, що підтримують Україну, не відреагують належно, це може викликати питання щодо того, наскільки вони готові захищати й одне одного, попереджають експерти.

Раніше українські експерти JATEC вперше долучилися до відпрацювання механізмів статті 5 Договору НАТО на навчаннях Loyal Dolos 2025.
Зеленський: Безпека має працювати як 5 стаття НАТО

Новий світовий порядок. Промова прем’єра Канади

20 січня в Давосі виступив з промовою прем’єр-міністр Канади Марк Карні.
Його виступ багато хто вже називає історичним або епохальним, адже він окреслює обриси нового світового порядку. Карні свідомо уникав згадок про Дональда Трампа, хоча й не залишив сумнівів, що має на увазі його вплив.
Старий порядок не повернеться
«Середні держави повинні діяти разом, бо якщо нас немає за столом, ми стаємо частиною меню», — заявив Карні, додавши, що, на його думку, могутні країни використовують економічний примус, щоб отримати бажане.
Під великими державами зазвичай розуміють країни, які мають постійні місця в Раді Безпеки ООН — Китай, Францію, Росію, Велику Британію та США. Їхній статус відображає значний економічний і військовий потенціал.
До середніх держав відносять держави на кшталт Канади, Австралії, Аргентини, Південної Кореї та Бразилії — країни, які, незважаючи на скромніші розміри їхніх економік, також мають великий вплив на світову політику.
У своїй промові Карні сказав, що світ перебуває «в розпалі перелому, а не процесу переходу».
«Великі держави почали використовувати економічну інтеграцію як зброю, тарифи як важіль впливу, фінансову інфраструктуру як засіб примусу, а ланцюги постачання як вразливі місця, які можна використовувати у своїх інтересах», — сказав він.
Немає гарантій
Карні заявив, що «Канада була однією з перших, хто почув тривожний сигнал» про те, що географічне розташування та історичні союзи більше не гарантують безпеку і процвітання.
Після повернення Трампа до влади президент США неодноразово називав Канаду «51-м штатом» і погрожував об’єднати її зі США за допомогою «економічної сили». Вашингтон ввів щодо північного сусіда і великого торгового партнера високі мита. При цьому Канаді вдалося наростити експорт на інші ринки на 14% — більше, ніж вона втратила через зниження поставок до США. Нещодавно Карні також уклав амбітну торговельну угоду з Китаєм.
Нещодавно Трамп включив Канаду у свої плани щодо захоплення Гренландії, опублікувавши в соціальних мережах карту США, Канади та Гренландії з накладеним на неї зображенням американського прапора.
У своїй промові Карні сказав, що для адаптації до змінної геополітичної ситуації Канада наразі зосереджена на взаємодії з іншими країнами та створенні «різних коаліцій з різних питань на основі спільних цінностей і інтересів».
Прем’єр-міністр назвав Канаду «стабільним і надійним» партнером і відзначив нещодавні торговельні та інвестиційні угоди, укладені з Китаєм і Катаром, а також договір про закупівлі в оборонній сфері, підписаний Канадою з ЄС на початку минулого року.
Карні прямо не згадав Дональда Трампа у своїй промові, але деякі його зауваження здавалися адресованими президенту США.
Реакція Трампа
Трамп у Давосі, коментуючи промову канадського прем’єр-міністра Марка Карні, заявив, що Канада існує завдяки Сполученим Штатам.
Трамп розкритикував прем’єр-міністра Канади, який у вівторок у Давосі виголосив промову, де заявив, що міжнародний порядок, очолюваний США і заснований на правилах, закінчився.
Американський президент звернувся до глави канадського уряду, заявивши, що його країна існує лише завдяки США.
«Канада живе завдяки Сполученим Штатам. Пам’ятай про це, Марк, наступного разу, коли будеш робити заяви», – сказав Трамп.
Він додав, що Карні «не був вдячний» США, коли виступав на Всесвітньому економічному форумі. Також Трамп заявив, що Канада отримує «багато безкоштовних речей», маючи на увазі майбутню систему протиракетної оборони США «Золотий купол», яка охопить і територію Канади.
«Канада отримує багато безкоштовних речей. Вони повинні бути вдячні, але це не так», – сказав глава Білого дому.

Новий світовий порядок. Промова прем’єр Канади

Макрон скликає Коаліцію охочих у Єлисейський палац

Президент Франції Емманюель Макрон скликав зустріч у Єлисейському палаці у форматі Сен-Дені, щоб обговорити питання безпеки, пов’язані з війною в Україні. Учасниками заходу будуть керівники політичних партій та парламентських груп, а також керівники комісій з оборони та міжнародних справ. Основною темою обговорення стане ситуація в Україні та питання гарантій безпеки після завершення війни. Зустріч є продовженням засідання Коаліції охочих, яке відбулося 6 січня у Парижі, де було підписано декларацію щодо планів з розгортання багатонаціональних сил в Україні та узгоджено декларацію з гарантіями безпеки для майбутнього миру після війни. У саміті взяли участь представники 27 країн та урядів, серед яких були американські учасники Стів Віткофф і Джаред Кушнер, а також головнокомандувач об’єднаних сил НАТО в Європі генерал Алекс Гринкевич.

Ще одна країна НАТО розглядає можливість відправки військових в Україну

Литва розглядає можливість відправки своїх військових до України після досягнення миру між Україною та Росією. Міністр оборони Литви Робертас Каунас повідомив, що обговорення цього питання тривають, але жодних конкретних деталей чи остаточних рішень ще не ухвалено. У разі миру до України можуть бути відправлені кілька сотень литовських військовослужбовців. Лідери багатьох країн узгодили запуск системи гарантій безпеки для України, що включатиме підтримку ЗСУ, багатонаціональні сили та юридичні зобов’язання у разі нового нападу Росії.

Щит для України: які гарантії надають Європа і США

Під час зустрічей у Берліні були підписані два документи, що окреслюють гарантії безпеки для України, повідомляє американське видання New York Times з посиланням на джерела, які ознайомлені із переговорами.
ЗМІ також розкриває нові деталі плану завершення російської війни: мовляв Європа та Сполучені штати погоджуються надати Києву юридичні гарантії безпеки, хоча компромісу щодо відступу Сил оборони з Донецької області поки не знайдено. Механізм стримування Як зазначає видання, документи безпеки були узгоджені в Берліні протягом понад восьми годин інтенсивних переговорів із Володимиром Зеленським. Участь в обговорені також взяли взяли високопосадовці та посадовці з національної безпеки приблизно з десятка європейських країн, включаючи Францію, Німеччину, Італію та Велику Британію.
В одному з двох документів викладено загальні принципи. Вони зводяться до подібним гарантіям за статтею 5 НАТО, в яких усі країни-члени зобов’язуються надати допомогу будь-якій країні, яка зазнає нападу.
Друга частина угоди, яку американські чиновники назвали “міжвоєнним операційним документом”, містить більш детальну інформацію. У ній пояснюється, як американські та європейські сили співпрацюватимуть з українськими військовими, щоб гарантувати, що Росія більше не спробує захопити українську територію в найближчі роки.
Загалом, план передбачає такі пункти:

Українська армія скорочується до “мирного рівня” у 800 тисяч військовослужбовців, проте це будуть солдати із сучасною підготовкою та спорядженням, щоб швидко відреагувати на можливу майбутню атаку Росії. Під час війни чисельність ЗСУ зросла майже до 900 тисяч осіб. Для порівняння, армія Німеччини має близько 180 тисяч військовослужбовців.

В документі перелічені “дуже конкретні” деталі щодо військового обладнання, яке Україна отримуватиме від європейських країн для забезпечення особового складу.

В Україні будуть діяти європейські сили для безпеки повітряного та морського простору. Офіційні особи відмовилися надати ЗМІ конкретну інформацію про те, які країни розмістять війська в Україні, але Зеленський заявив у вівторок, що кілька країн приватно пообіцяли зробити це. Очікується, що ці війська будуть розміщені на заході України.

Сполучені Штати мають відіграти ключову роль у сфері розвідки та моніторингу режиму припинення вогню. Американські розвідувальні системи використовуватимуться для виявлення спроб Росії відновити бойові дії, перевірки дотримання домовленостей і запобігання ескалації локальних інцидентів.

Вашингтон також зобов’язується виявляти “операції під чужим прапором” – тактику, яку росіяни неодноразово застосовували для створення приводу до початку бойових дій.

“Сполучені Штати очолять “механізм моніторингу та верифікації припинення вогню за міжнародної участі, щоб забезпечити раннє попередження про будь-який майбутній напад”. Незрозуміло, чи втрутяться американські війська для захисту європейських військ в Україні, якщо на них нападуть, і як саме”, – зазначають журналісти. Урок Будапешту Як пише New York Times, одним із головних занепокоєнь Зеленського був страх, що майбутні гарантії безпеки не будуть чинними, подібно до угоди 1994 року, відомої як Будапештський меморандум. Тоді Штати, Велика Британія та Росія обіцяли «гарантії безпеки» у разі вторгнення в обмін на відмову України від ядерної зброї. Проте, коли Москва порушила угоду у 2014 році та знову у 2022 році, сторони, що підписали меморандум, вжили мало військових заходів для захисту Києва.
Тепер американські та європейські чиновники заявляють, що нові гарантії безпеки будуть юридично обов’язковими, з урахуванням процедур кожної країни.
Американські чиновники запевнили, що Трамп погодився подати гарантії безпеки до Сенату, де зазвичай ратифікуються договори, хоча вони не уточнили, чи офіційно подадуть гарантії як договір.
ЗМІ додає, що документи з безпеки також мають на меті переконати Україну поступитися територією та відмовитися від формального вступу до НАТО. Пас для Росії Вперше за кілька місяців європейські чиновники заявили, що вони добре співпрацюють з американською делегацією та президентом Трампом.
“Ми бачимо реальний і конкретний прогрес. Цей прогрес став можливим завдяки співпраці між Україною, Європою та Сполученими Штатами”, – заявила у вівторок президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Водночас журналісти з The Economist налаштовані скептично і вважають, що Штати просто дають Україні привід для надії.
На думку авторів, Україна не може погодитися піти з Донецької області без надійних гарантій безпеки, окрім того пропозиції ще не були представлені Кремлю, який, скорі за все, відхились багатьох з них.
“Дійсно, ніхто не знає, чи взагалі зацікавлений Володимир Путін у припиненні свого натиску, якому вже майже чотири роки”, – додає журнал.

ХАМАС заявив про безстрокове завершення війни

ХАМАС оголосив про безстрокове завершення війни і початок постійного перемир’я з Ізраїлем. Про це заявив переговорник від угруповання Халіл аль-Хайя, передає у ніч проти п’ятниці, 10 жовтня Reuters.
Зазначається, що він виступив із першою промовою після досягнення угоди, в якій підтвердив її умови та заявив, що ХАМАС отримав від США гарантії завершення війни.
“Ми діяли відповідально щодо плану Трампа. Сьогодні ми оголошуємо про угоду щодо завершення війни, виведення (ізраїльських військ) зі Смуги та проведення обміну полоненими. Ми отримали гарантії від посередників і американців, що війна завершена безстроково”, – сказав Халіл аль-Хайя.
Він також подякував країнам Близького Сходу, які були посередниками в досягненні домовленостей, – Єгипту, Катару й Туреччині, а також Ірану та Ємену.
Згідно з угодою, бойові дії припиняться, Ізраїль частково виведе війська з Гази, а ХАМАС звільнить усіх 48 заручників, яких він захопив під час нападу, що спричинив війну, в обмін на полонених, яких утримує Ізраїль. Очікується, що ХАМАС звільнить 20 живих заручників одночасно, через 72 години після початку перемир’я.
У свою чергу Ізраїль звільнить всіх ув’язнених палестинських жінок та дітей. Крім того, Ізраїль звільнить 250 палестинських в’язнів, засуджених до довічного ув’язнення, а також 1700 ув’язнених із Гази, заарештованих після вторгнення бойовиків угруповання 7 жовтня 2023 року.
Угруповання отримало гарантії від США, арабських посередників і Туреччини, що війна проти Гази завершена назавжди. Угода також передбачає відкриття прикордонного переходу Рафах у двох напрямках.

Вступ до ЄС є гарантією безпеки – Мецола

Голова Європарламенту Роберта Мецола виступила у Верховній Раді та підтримала приєднання України до Європейського Союзу, наголошуючи, що це гарантуватиме безпеку країни. Вона зазначила, що євроінтеграція уже приносить конкретні результати, наприклад, угода про роумінг. Україна отримала фінансову підтримку з фонду Ukraine Facility для проведення реформ. Мецола також закликала Верховну Раду приймати законодавство, необхідне для втілення плану реформ. Вона оголосила про відкриття постійного представництва Європарламенту в Києві та анонсувала новий пакет санкцій ЄС проти Росії.