Національна енергетична компанія (НЕК) Укренерго оприлюднила проєкти нових тарифів на передачу електроенергії на 2026 рік. Пропонується збільшити тариф на 24%, з 686,23 до 848,52 грн/Мвт·год, повідомляє видання Українські новини.
Журналісти проаналізували структуру тарифу і у них “виникає багато питань до обґрунтованості розрахунків”.
За їхніми даними, в тариф без жодних пояснень закладаються фінансові витрати Укренерго у розмірі 7,2 млрд грн і ще 3,9 млрд грн на погашення боргів компанії. Матеріальні витрати підвищено на 31%, хоча прогнозований рівень інфляції втричі нижче.
“НЕК Укренерго не дуже приховує перекладання своїх проблем на плечі споживачів. В пояснювальній записці до тарифу прямо вказується, що рішення про збільшення тарифів прийнято у зв’язку зі “зменшенням обсягів передачі та відпуску електричної енергії”. Простими словами, українські підприємства почали менше купувати електроенергії, тому виникла необхідність компенсувати недоотриманий прибуток за рахунок тих, хто поки що тримається на плаву”, – йдеться у публікації.
Загалом, за попередніми розрахунками Українських новин, додаткове навантаження на бізнес сягне понад 12,6 млрд грн.
“Це не просто цифри – це зменшення інвестицій, скорочення виробництва, втрати робочих місць і зростання цін на товари”, – пишуть журналісти.
За їхніми оцінками, в першу чергу, це відіб’ється на металургії, машинобудуванні, хімічній промисловості, “що і так працюють на межі рентабельності”.
“З огляду на те, що рішення про піднятті тарифів несе системні ризики для економіки, необхідно дуже серйозно підійти до питання перегляду тарифів”, – пропонують автори публікації.
На їхню думку, по-перше, до кінця військового стану необхідно встановити мораторій на підняття тарифів. А по-друге, державний регулятор НКРЕКП “повинен детально перевірити обґрунтованість розрахунків тарифу та дослідити діяльність НЕК Укренерго, провести аудит її витрат для виявлення резервів оптимізації”.
“Якщо не провести ці заходи, то вітчизняні металургія, хімпром, машинобудівники та інші енергоємні підприємства банально не зможуть продовжувати свою роботу, а Україна за рік-два вийде з “індустріального клубу” держав”, – прогнозує видання.
Позначка: Економіка
-
ЗМІ оцінили наслідки можливого підняття тарифів Укренерго
-
АвтоВАЗ перевів робітників на прибирання
На тлі падіння продажів і скорочення робочого тижня АвтоВАЗ перевів частину працівників на підсобні роботи – замість виробництва вони прибирають цехи й ремонтують конвеєри. Про це повідомляє СЗРУ.
Ці “госпроботи по п’ятницях” з’явилися після хвилі звільнень, що почалася в жовтні на тлі скорочення зарплат і переходу автогіганта на чотириденний робочий тиждень.
Російська компанія пропонує досвідченим робітникам “підробіток”: за 32 години – близько 16 тисяч рублів, за 40 – до 32 тисяч. Утім, за словами працівників, заробити вдається лише “обраним”, решта чекає черги.
Ті, хто потрапив на підсобні роботи, скаржаться на небезпечні умови: старі, непровітрювані приміщення, зламані конвеєри, витік охолоджувальної рідини, яку необхідно збирати вручну.
З 29 вересня АвтоВАЗ, де працює близько 40 тисяч людей, офіційно перейшов на чотириденку, пояснюючи це спробою “зберегти колектив”. Наслідком стало масове звільнення робітників – після скасування бонусів і переплат їхні доходи впали з 100-120 до 45-50 тисяч рублів.
За дев’ять місяців 2025 року продажі Lada в Росії впали на 24,9 %, до 237,7 тис. машин. Частка бренду на ринку скоротилася до 26,5 %.
Як ми вже писали, ринок нових автомобілів у Росії за перше півріччя скоротився на 26,3% – до 530 375 машин. Натомість продажі нових люксових авто зросли на 19% – з січня по червень у країні було продано 320 таких машин.
Лідером преміального сегменту стала марка Rolls-Royce – продано 100 авто, що на 56% більше за аналогічний період минулого року. Частка в сегменті становить 31%. Друге місце посів Bentley з 90 проданими машинами (+4%). Далі йдуть Lamborghini (72 авто, -5%), Ferrari (43 авто, +115%), Aston Martin (11 авто, +83%) та Maserati (4 авто, -75%).
Російський автогігант програє ринок китайським брендам -
У РФ обвалюється виробництво ВПК
Російський військово-промисловий комплекс після трирічного зростання раптово дав збій. Пов’язані з ВПК галузі вперше з початку війни перейшли до стагнації або скорочення виробництва після двозначних темпів зростання. Про це у п’ятницю, 24 жовтня повідомило The Moscow Times із посиланням на дані Росстату.
Видання нагадало, що в останні роки ВПК став головним двигуном російської економіки, завдяки трильйонним видаткам на держоборонзамовлення з бюджету.
“Виробництво готових металевих виробів”, що злетіло року на 31,6% у 2024-му і показувало зростання на 21,2% у серпні, у вересні несподівано пішло в мінус – на 1,6% рік до року.
Випуск “інших транспортних засобів”, до яких статистика відносить танки та БМП, сповільнив зростання більш ніж у 10 разів – 6% у вересні проти 61,2% у серпні. Минулого року виробництво в цій категорії злетіло на 34,2%, а в 2023-му – на 29%.
Порівняно із серпнем обидві галузі показали обвальний спад – на 6% та 20% відповідно, за оцінкою Райффайзенбанку.
Видання наводить думку аналітиків MMI, які назвали дані з військової промисловості “шокуючими”. Зазначається, що галузі ВПК, які раніше тягли економіку вгору, цього разу потягли індекс обробних галузей вниз: у вересні він додав лише у 8 разів менше, ніж у серпні (2,4%).
“Судячи з усього, те, що відбувається в промисловості, – результат проблем у бюджеті”, – не виключає Наталія Орлова, головний економіст Альфа-банку. Залежний від держзамовлень машинобудівний комплекс у вересні впав на 0,1%, хоча ще в серпні бурхливо зростав, завдяки ВПК – на 15,7% рік до року.
Нагадаэмо, на початку жовтня Світовий банк прогнозував, що економіку Росії чекає трирічний застій.
Прогнози краху російської економіки стають все більш реальними -
В Україні обмолочено 73% зернових площ
Українські аграрії станом на 24 жовтня намолотили 37,560 млн тонн зернових та зернобобових культур з 8,400 млн га, що складає 73% площ, засіяних цими культурами. Про це повідомляє Міністерство економіки, довкілля і сільського господарства.
Торік на аналогічну дату було намолочено 45,1 млн тонн зернових з 9,7 млн га, тобто цьогорічні показники відповідно нижчі на 16,7% та 13,4% переважно через більш пізній початок збирання кукурудзи.
Нині намолочено 7,71 млн тонн кукурудзи з 1,31 млн га, тоді як торік приблизно на цю дату – 15,4 млн тонн з 2,7 млн га.
Водночас врожай пшениці трохи більше минулорічного – 22,80 млн тонн з 5,05 млн га порівняно 22,30 млн тонн з 4,9 млн га, тоді як ячменю менший – 5,37 млн тонн з 1,35 млн га порівняно із 5,50 млн тонн з 1,41 млн га.
Врожай гороху значно більший – 662,3 тис. тонн з 271,5 тис. га порівняно із 465,3 тис. тонн з 212,2 тис. га минулого року, тоді як гречки та проса поки суттєво менший – відповідно 83,3 тис. тонн проти 126,9 тис. тонн та 61,5 тис. тонн проти 159,5 тис. тонн.
Врожай інших зернових та зернобобових цього року на 24 жовтня досяг 876,7 тис. тонн із 317,6 тис. га, тоді як минулого року він на цю дати становив 1,1 млн тонн.Серед лідерів збору:
- Одеська область – 3 798,8 тис. тонн з площі 1 144,1 тис. га.
- Полтавська область – 2 860,8 тис. тонн з площі 603,3 тис. га.
- Хмельницька область – 2 546,1 тис. тонн з площі 365,2 тис. га.
- Чернігівська область – 2 519,6 тис. тонн з площі 407,7 тис. га.
Олійних культур на 23 жовтня зібрано 1 1156,7 млн тонн. Зокрема:
- Соняшнику – 7 837,9 тис. тонн на площі 4 235,7 тис. га.
- Сої – 3 502,1 тис. тонн на площі 1 515,1 тис. га.
- Ріпаку – 3 318,8 тис. тонн на площі 1 275,6 тис. га.
Загалом, соняшнику зібрано з 82% засіяних площ, сої – 70%, збір ріпаку завершений.
Цукрових буряків накопано вже 5 642,7 тис. тонн на площі 108,1 тис. га, що складає 55% засіяних площ.
-
Стало відомо, які плани Росії зірвали удари по НПЗ
Українські удари по нафтопереробних заводах поставили під сумнів плани Росії щодо зниження ключової ставки. Про це пише Bloomberg у п’ятницю, 24 жовтня.
За даними видання, Росія може зупинити або уповільнити цикл зниження процентних ставок цього тижня, оскільки українські атаки на НПЗ та майбутнє підвищення податків посилюють інфляційні ризики.
Попри те, що економіка потерпає від високих витрат на запозичення, які Центральний банк почав знижувати лише в червні, команда голови ЦБ Ельвіри Набіулліної сигналізує про зростаючу обережність перед п’ятничною нарадою з питань політики.
Думки економістів щодо результатів зустрічі розділилися. Близько половини прогнозують зниження ключової ставки з поточного рівня 17%, тоді як решта не передбачає змін. За словами експертів, нещодавнє прискорення зростання цін та зростання інфляційних очікувань обмежують можливості для зниження ставок. На їхню думку, Центральний банк або залишатиметься на місці, або діятиме обережніше, знизивши ставку на півпункта після повного зниження у вересні.
-
Міністерка економіки Німеччини прибула до Києва
Міністерка економіки Німеччини Катерина Райхе у п’ятницю, 24 жовтня, прибула до Києва, щоб оцінити потреби України у відновленні енергетичної інфраструктури після атак Росії. Про це повідомляє Reuters.
“Україна стикається зі своєю четвертою зимою під час війни, і наразі Росія посилила атаки на енергопостачання України, що значно загрожує забезпеченню електрики та тепла взимку”, – заявила Рейхе.
За її словами, Україні потрібна термінова допомога для відновлення енергетичних об’єктів та забезпечення стабільного постачання електроенергії. Міністерка пообіцяла під час візиту вивчити можливості надання більш конкретної та ефективної підтримки з боку Німеччини.
Окрім відновлення енергетичної інфраструктури, Рейхе має намір зосередитися на розширенні німецько-української оборонної співпраці. “Політика безпеки завжди також є економічною політикою”, – зазначила Рейхе.
-
Нацбанк погіршив прогноз зростання економіки
Національний банк України оновив свої прогнози щодо економічного розвитку країни. Згідно з новими даними, зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) на 2025 рік складатиме 1,9%, що менше, ніж очікувалося раніше. Однак прогноз щодо інфляції покращився – очікується 9,2% в 2025 році, що менше, ніж попередні прогнози. Голова НБУ Андрій Пишний пояснив, що економіка відновлюється завдяки активності в жнивах, зростанню споживчого попиту та покращенню ситуації в енергосекторі. Однак дефіцит енергії та робочої сили обмежують розвиток бізнесу. Пишний також зауважив, що очікується прискорення зростання економіки у 2026-2027 роках завдяки інвестиціям та іншим факторам. НБУ спрямовує свою монетарну політику на зниження інфляції до 5% на прогнозному горизонті, проте цей процес може бути ускладнений енергодефіцитом та іншими факторами.
-
НБУ вп’яте поспіль зберіг облікову ставку
Національний банк України вирішив залишити облікову ставку на рівні 15,5% річних. Регулятор пояснив, що при таких умовах це допоможе підтримати попит на гривневі інструменти для заощаджень, утримати інфляційні очікування та стабілізувати валютний ринок. Інфляційні очікування залишаються високими, а проінфляційні ризики зросли через енергодефіцит і бюджетні потреби. НБУ також попередив про можливе подальше підвищення облікової ставки, якщо зросте інфляційний тиск. Регулятор також змінив прогноз інфляції на майбутні роки. У цілому, облікова ставка впливає на вартість кредитних ресурсів і є важливим інструментом в монетарній політиці країни.
-
МВФ оцінив стан світової економіки, як “гірше, ніж потрібно”
МВФ оновив свій прогноз щодо стану світової економіки, вказавши, що ситуація краща, ніж очікувалося, але все одно не дуже задовільна. Глобальне економічне зростання є стабільним, проте є певні ризики, такі як геополітична напруга та протекціонізм. МВФ попереджає про сповільнення зростання у майбутньому, а також вказує на структурні обмеження, які можуть обмежувати потенціал росту світової економіки.
Щодо окремих країн, єврозона очікує помірне зростання, США викликають занепокоєння через великий бюджетний дефіцит, Китай продовжує розвиватися швидше за інші країни, а Росія сповільнює свій економічний розвиток. Латинська Америка та Африка також показують певне відновлення, але існують проблеми з державним боргом та низьким рівнем зростання на душу населення.
Негативні тенденції у світовій економіці можуть вплинути на Україну через зниження попиту на експорт, ускладнення фінансової підтримки, уповільнення іноземних інвестицій, посилення протекціонізму та невизначеність з цінами на енергоносії. Такі ризики можуть ускладнити економічний розвиток країни.
-
Україна під тиском МВФ через курс гривні – ЗМІ
Міжнародний валютний фонд тисне на Національний банк України стосовно девальвації гривні. Це може допомогти українській фінансовій ситуації, збільшивши доходи бюджету. Однак НБУ виступає проти цього, оскільки вважає, що це може призвести до інфляції та негативно вплинути на громадську думку. Україна вже отримала частину коштів від МВФ за програмою, і зараз ведуться переговори про новий пакет фінансування. Директор-розпорядник МВФ планує відвідати Київ для підтримки України у її амбіціях отримати додаткові кошти. Однак девальвація може мати як позитивні, так і негативні наслідки для бюджету та інфляції в Україні.