Голова Центробанку Росії Ельвіра Набіулліна заявила про вичерпання ресурсів, які допомагали економіці країни рости під час війни з Україною та санкцій. Вона наголосила, що ресурси, такі як робоча сила, виробничі потужності та гроші Фонду національного добробуту, вичерпані. Економічні показники Росії погіршуються: безробіття на історичному мінімумі, масова еміграція та нестача кадрів. Виробництво стрімко сповільнюється, а прибутки бізнесу падають. Мінекономіки Росії також підтвердило сповільнення економічного зростання. Експерти прогнозують, що країна може знаходитися на межі рецесії. Набіулліна закликала до переходу до “нової моделі зростання”, яка ґрунтується на підвищенні продуктивності праці та розвитку несировинних галузей. Однак санкції ускладнюють доступ до технологій та інвестицій, що ускладнює виход з кризи. Експерти вважають, що економіці Росії може допомогти реорієнтація на внутрішні розробки та співпраця з Китаєм, але є й ризики залежності від інших країн та санкцій.
Позначка: Економіка
-
Глава МВФ розповіла про наслідки ударів по Ірану
Директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва висловила обурення щодо ударів США по Ірану, стверджуючи, що це може призвести до ширших наслідків, ніж тільки у сфері енергетики. Вона підкреслила, що це створює нові ризики та невизначеність, яка може вплинути на глобальну економічну ситуацію. Георгієва зауважила, що хоча основна реакція спостерігалася на ринку енергоресурсів, можливі також вторинні та третинні наслідки. Зазначивши, що погіршення ситуації може вплинути на економічні перспективи великих країн, вона попередила про можливе зниження прогнозів зростання світової економіки. Також в новинах згадується про проведення військової операції Ізраїлем проти іранських об’єктів, пов’язаних із ядерною програмою Ірану, а також про удари американських ВПС по ядерних об’єктах в Ірані за підтримки президента Трампа.
-
Україна вперше обійшла Росію за обсягом торгівлі з Німеччиною за рік
У 2024 році товарообіг між Україною та Німеччиною вперше перевищив обсяги торгівлі ФРН з Росією. Цю інформацію надала радник із економічних питань у посольстві України у Берліні Віталій Іващук, посилаючись на статистику Німеччини. Він зазначив, що торговельні відносини між Україною та Німеччиною активно розвиваються на різних рівнях, включаючи міждержавні, міжрегіональні та міжміські партнерства. Співпраця у таких сферах, як відновлення, енергетика, IT та оборонно-промисловий комплекс, вважається найбільш перспективною для розвитку двосторонніх відносин.
-
Швейцарія зняла економічні санкції з Сирії
Швейцарія скасувала економічні санкції проти Сирії, включаючи обмеження щодо центрального банку країни. Це рішення було ухвалено після повалення режиму Асада у 2024 році з метою підтримки економічного відновлення та мирного політичного переходу. Водночас, санкції проти осіб та установ, пов’язаних із попереднім урядом, залишаються в силі. Після цього рішення Швейцарія повністю скасувала деякі торгові та фінансові обмеження, вилучивши зі списку 24 організації, включаючи Центральний банк Сирії. Сирія зараз потребує міжнародної допомоги, оскільки більшість населення країни знаходиться у бідності.
-
Голова Сбєрбанку визнав “ідеальний шторм” в економіці Росії
Глава Сбербанку РФ Герман Греф під час виступу на Петербурзькому міжнародному економічному форумі висловив занепокоєння станом російської економіки, назвавши його “ідеальним штормом”. Він вказав на проблеми, такі як високі реальні ставки, нестабільний курс рубля, зростання дефіциту бюджету та низьку продуктивність праці. Інші посадовці також визнали складну ситуацію в економіці, зазначивши, що країна може опинитися на межі рецесії. Президент Володимир Путін висловив упевненість у досягненні переходу до збалансованого зростання та запобіганні рецесії. Він закликав до обережного пом’якшення грошово-кредитної політики та ретельно продуманої бюджетно-податкової стратегії для підтримки економічного зростання.
-
В Україні нарахували 17 тисяч мільйонерів
У 2025 році понад 17 тисяч українців задекларували дохід понад мільйон гривень. Це на 1,3 тисячі більше, ніж торік. Про це повідомив голова податкового комітету Данило Гетманцев у середу, 18 червня.
Сумарно українські мільйонери задекларували 254 млрд грн.
Загалом громадяни задекларували 474 млрд грн доходів – на 93,5 млрд грн більше, ніж у 2024 році.
Водночас, зауважив Гетманцев, кількість декларантів зменшилась до 363 тис.
“Це -22%. Ймовірно, частина просто змінила країну проживання – і більше не фігурує в українській статистиці”, – припустив він.
Додамо, раніше інформацію про 17 тисяч мільйонерів підтвердив голова Податкової служби України Руслан Кравченко.
Найбільшими сумами доходів, які декларували громадяни минулого року, є доходи за кордоном – 34,2 млрд гривень, спадщина та дарування – 13,6 млрд гривень, доходи від продажу об’єктів рухомого та нерухомого майна – 6,8 млрд гривень, інвестиційні доходи – 4,9 млрд гривень, інші оподатковувані доходи – 4 млрд гривень та доходи від здавання майна в оренду – 3,4 млрд гривень. -
НБУ зберіг облікову ставку на рівні 15,5%
Національний банк України зберіг облікову ставку на рівні 15,5%, хоча інфляція в травні зросла. Усі члени Комітету з монетарної політики НБУ підтримали це рішення. Інфляція навесні перевищила 15% через погодні умови, але НБУ сподівається на поступове зниження інфляції починаючи з червня. Ризики для цін залишаються високими через можливі втрати врожаїв та інші чинники. Фінансові аналітики очікують, що інфляція до кінця 2026 року знизиться до 6-7%. Наступне оновлення макропрогнозу НБУ заплановано на липень, коли регулятор вирішить, чи готовий він повернутися до зниження облікової ставки. НБУ раніше тричі підвищував облікову ставку, але зараз вирішив залишити її на поточному рівні.
-
НБУ розглядає пом’якшення облікової ставки в другому півріччі
Члени Комітету з монетарної політики Національного банку України розглядають можливість зм’якшення процентної політики у другій половині 2025 року, хоча наразі вони приймають більш обережні рішення, ніж очікувалося. Усі 11 членів Комітету підтримали це рішення. Інфляція весною перевищила 15% у річному вимірі через несприятливі погодні умови, що вплинули на врожай. Хоча є позитивні ознаки стабілізації цін, членів Комітету не виключають можливості відтермінування зниження облікової ставки через поточні інфляційні тенденції та підвищені ризики, пов’язані з війною та погодними умовами. Вони вважають, що може знадобитися подальше утримання облікової ставки на поточному рівні або її повільне зниження. Наступний огляд облікової ставки та макропрогнозу заплановано на липень, коли буде прийняте рішення щодо подальшої монетарної політики. НБУ раніше тричі підвищував облікову ставку, а останнє підвищення сталося у березні. Саме тоді облікова ставка була збільшена до 15,5% річних.
-
У Росії очікується нова хвиля інфляції – розвідка
У РФ в річному вимірі роздрібна ціна на бензин зросла на 18%, до кінця року очікується ще плюс 8%. Очікується, що таке здорожчання стане новим каталізатором загального зростання споживчих цін. Про це повідомила Служба зовнішньої розвідки України.
Зазначається, що ключовими чинниками є відкладений інфляційний ефект (9,5% за 2024 рік та 10,2% за січень-квітень цього року), підвищення акцизів (+4%), скорочення бюджетних субсидій нафтовикам і зростання тарифів Транснафти на транспортування (до +10%).
На цьому тлі Росія майже вдвічі скоротила морський експорт бензину: у травні він упав до 130 тисяч тонн, що на 47% менше, ніж рік тому.
Як зазначають у розвідці, подорожчання пального неминуче відіб’ється на цінах у логістиці, виробництві та роздрібній торгівлі – інфляційний тиск на економіку РФ у 2025 році лише посилиться. -
Ефект бензопили Мілея: інфляція в Аргентині впала нижче 2%
Щомісячний рівень інфляції в Аргентині впав нижче 2% – уперше за п’ять років. Це – значне досягнення для президента Хав’єра Мілєя, котрий веде боротьбу з хронічним зростанням цін у країні. Про це повідомляє Financial Times.
У травні споживчі ціни зросли на 1,5% порівняно з квітнем, повідомило в четвер національне статистичне агентство. У квітні зростання становило 2,8%, тоді як угрудні 2023 року – 25,5%, коли Мілєй лише заступив на посаду. Водночас річна інфляція залишається однією з найвищих у світі – 43,5%.
Цей результат посилює позиції Мілєя напередодні проміжних виборів у жовтні. Його ключове гасло – стабільність цін для виборців, які роками потерпали від фінансової нестабільності. Зниження інфляції стало несподіваною перемогою президента після того, як він скасував жорстке валютне регулювання – один з основних елементів його антикризової політики.
У квітні, в межах домовленості з МВФ на $20 млрд, Мілєй відмовився від фіксованого валютного курсу, що різко зміцнив песо в реальному вимірі. Це допомагало стримувати зростання цін, але водночас не дозволяло центробанку накопичувати валютні резерви. З 14 квітня песо перейшло у вільне плавання – і це викликало побоювання нового стрибка інфляції.
Щоб залучити більше валюти на ринок, влада тимчасово надала податкові пільги сільськогосподарським експортерам. Це підтримало курс песо, хоча аналітики попереджають: під час виборчої кампанії він може знову послабитися.
Масштабна економія бюджету та дерегуляція, ініційовані Мілєєм, швидко стабілізували економіку Аргентини. За прогнозами МВФ, у 2025 році вона зросте на 5,5% після торішньої рецесії.
Однак економісти попереджають: минулими місяцями зростання зупинилось – продуктивність і обсяги інвестицій залишаються низькими. Інвестори також стурбовані політикою влади щодо валютних резервів.
Президент зволікає з поповненням резервів центробанку, необхідних для обслуговування зовнішнього боргу. МВФ навіть переніс термін досягнення цільового приросту резервів на $4,5 млрд з 13 червня на липень.
Мілєй відмовляється викуповувати долари шляхом емісії песо, як це робили попередні уряди, аби не збільшувати грошову масу та не провокувати інфляцію.
Водночас влада продовжує використовувати резерви для втручання на ф’ючерсному ринку песо, попри умови угоди з МВФ, які дозволяють такі дії лише в особливих випадках.
У понеділок уряд оголосив про низку заходів для поповнення резервів: зокрема, про репо-угоду з міжнародними банками на $2 млрд і плани викупу доларів коштом бюджетного профіциту.
Минулого місяця також вдалося залучити $1 млрд під час розміщення облігацій серед міжнародних інвесторів.
Раніше ЗМІ писали, що інвестори більш не ставлять на те, що Аргентина неминуче наближається до дефолту, адже президент країни Хав’єр Мілей завойовує ринки облігацій своїми планами переформатування другої за величиною економіки Південної Америки.
Президент Аргентини ліквідував податкову службу