Позначка: Допомога

  • ЄБРР надає Укрексімбанку гарантії на €200 млн для кредитування

    ЄБРР надає Укрексімбанку гарантії на €200 млн для кредитування

    Європейський банк реконструкції та розвитку надає нові гарантії для Укрексімбанку на суму €200 млн, які покриватимуть частину кредитного ризику. Половина цієї суми буде спрямована на бізнес у критичних галузях України, а інша половина – на підприємства, державні підприємства та муніципалітети, що інвестують у виробництво та зберігання енергії. Це допоможе підтримати українських підприємців у складний період. Також передбачено технічну підтримку та інвестиційні стимули від ЄС, у тому числі для підтримки бізнесів, які постраждали від війни. Укрексімбанк також зобов’язався підтримувати ветеранів війни як співробітників та клієнтів. Це ще один крок у розвитку фінансової інфраструктури України, спрямований на підтримку підприємців та енергоефективні проекти.

  • Швеція надасть Україні додаткові €35 млн зимової підтримки

    Швеція надасть Україні додаткові €35 млн зимової підтримки

    Швеція вирішила додатково надіслати 35 млн євро через Світовий банк для допомоги Україні перед настанням зими. Ця інформація була оприлюднена Міністерством закордонних справ Швеції. Шведська сторона заявила, що ці кошти будуть спрямовані до Трастового фонду для допомоги, відновлення, реконструкції та реформ в Україні. Раніше Європейський Союз також обіцяв підтримати Україну перед зимою, виділивши 800 млн євро та 100 млн євро на генератори та спорядження для морозних умов. Швеція також активно допомагає Україні на гуманітарному рівні, включаючи виділення понад 1,1 млрд шведських крон на гуманітарну допомогу та утримання стратегічних запасів зерна для національної безпеки. Крім того, Швеція надасть Україні літаки радіолокації та військові літаки Gripen.

  • ЄС готує додаткові заходи для підтримки енергетики України

    ЄС готує додаткові заходи для підтримки енергетики України

    Рада ЄС із закордонних справ вимагає від Єврокомісії ужити додаткові заходи для посилення енергетичної безпеки України після нових терористичних атак Росії на українську енергомережу. Цю інформацію надала Верховна представниця ЄС Кая Каллас після зустрічі Ради ЄС у закордонних справах у Люксембурзі. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга розповів про ці атаки, назвавши їх спробою завдати шкоди цивільному населенню. Країни-члени ЄС домовилися також звернутися до третіх держав для забезпечення постачання обладнання та газу для України. Раніше Європейський Союз виділив 800 млн євро для підтримки української енергетики перед зимою під час російських атак на енергосистему. Уряд України затвердив дорожню карту дій, щоб запобігти блекаутам через російські удари по енергетиці.

  • Відень закриває останній центр для українських біженців

    Відень закриває останній центр для українських біженців

    В Австрії закривається останній центр прийому вимушених переселенців з України – Quartier Schlossberg у Відні. Цей центр надавав тимчасове житло, харчування та допомогу у переїзді для понад 8 900 українців. Центр закривається через велику кількість осіб, які туди прибули. Кожна людина отримувала 190 євро на перше забезпечення, але це не покривало всі витрати. Рішення про закриття було обговорене з урядом та вже раніше анонсоване. Наразі у Відні на базовому забезпеченні перебуває 10 786 українців, а в цілій Австрії – близько 30 000.

  • Більшість німців проти соцдопомоги для українських біженців – опитування

    Більшість німців проти соцдопомоги для українських біженців – опитування

    Німці дедалі критичніше ставляться до правил, за якими українські біженці отримують соціальні виплати. Нове опитування INSA, проведене на замовлення видання BILD, показало: більшість громадян Німеччини не підтримують виплату допомоги з безробіття (так званого Bürgergeld) українським біженцям і вважають, що чоловіки призовного віку мають повернутися до України.

    Лише 17% опитаних відповіли, що українці мають право на Bürgergeld. Натомість 66% висловилися проти.

    За офіційними даними, Німеччина щороку виплачує близько 6,3 мільярда євро цієї допомоги приблизно 700 тисячам українців. При цьому роботу мають лише близько третини з них, тоді як більшість, які прибули ще 2022 року, досі не інтегровані в німецький ринок праці.

    Ще категоричнішу позицію громадяни висловили щодо повернення українських чоловіків призовного віку. За даними опитування, 62% німців вважають, що ті, хто втік від війни, мають повернутися в Україну. Проти – лише 18%, ще 8% заявили, що їм байдуже, а 12% не змогли дати відповідь.

    Соціологи відзначають: результати свідчать про чіткий запит суспільства на зміни, насамперед у сфері допомоги біженцям.

    Міністерство праці Німеччини вже готує реформу: згідно з проєктом бюджету на 2026 рік, уряд планує скоротити витрати на Bürgergeld на 1,5 мільярда євро. Це стане можливим, якщо новоприбулі українські біженці більше не отримуватимуть Bürgergeld, а лише менші виплати за законом про допомогу шукачам притулку.

    Втім, реформа набуде чинності не раніше наступного року. Перші слухання законопроєкту у Бундестазі, за словами представників міністерства праці під керівництвом Барбели Бас (SPD), планують провести до Різдва.

    Як показала статистика, кількість людей з України, які попросили про притулок у Німеччині за останні тижні, суттєво зросла. Особливо збільшилася кількість заявок від молодих чоловіків після скасування Україною заборони на виїзд для чоловіків віком від 18 до 22 років.

    Латвія переглянула фіндопомогу біженцям з України

  • Данія виділяє Україні понад $170 млн на оборону

    Данія виділяє Україні понад $170 млн на оборону

    Данія виділить Україні 1,1 мільярда крон (171 мільйон доларів) на підсилення обороноздатності. Ці кошти підуть на морське обладнання, обслуговування танків та навчання українських військових. Міністр оборони Троельс Лунд Поульсен заявив, що цей пакет включає фінансування різних ініціатив по всіх напрямках оборони, від морського забезпечення до тренувань для військовослужбовців. Ці заходи сприятимуть зміцненню бойового потенціалу України. Частина грошей буде витрачена на навчальне та тренувальне обладнання для українських сил, а також на заходи в морській сфері та обслуговування танків. У цьому пакеті також передбачено фінансування програми НАТО з реабілітації та постачання пального. Данія також планує інвестувати ще 1,6 мільярда крон у безпілотники, боєприпаси та ракети, які будуть закуплені через українську оборонну промисловість. Загалом, пакет допомоги від Данії на 2025-2028 роки складає майже 2,7 мільярда крон. Також варто відзначити, що з 2022 року Данія вже ухвалила рішення про військову підтримку України на суму близько 70,3 мільярда крон через Фонд допомоги Україні.

  • Латвія переглянула фіндопомогу біженцям з України

    Латвія переглянула фіндопомогу біженцям з України

    Уряд Латвії затвердив зміни до закону, які стосуються підтримки громадян України. Зокрема, вони передбачають скорочення допомоги, так як кількість українців, які отримують статус тимчасового захисту, зменшується. Уряд виділив 65 мільйонів євро на підтримку українців у 2025 році, але ця сума зменшиться у 2026 році. Також будуть переглянуті послуги й заходи підтримки для громадян України. Українцям будуть доступні послуги зайнятості та пільгові маршрути. Також зміни вплинуть на охорону здоров’я та витрати на реєстрацію тварин. У 2025 році у Латвії було 31 тисяча біженців, з них більше половини – жінки. Також уряд Латвії виділить п’ять мільйонів євро на підтримку України за ініціативою НАТО та США.

  • Умови нової програми з МВФ можуть бути жорсткими

    Умови нової програми з МВФ можуть бути жорсткими

    Україна звернулася до Міжнародного валютного фонду (МВФ) з проханням відкрити нову програму фінансування через війну з Росією та вичерпання коштів попередньої програми. Планується, що нова програма буде більш жорсткою та стимулюватиме реформи. Очікується, що розмір фінансування може становити від 8 млрд до 15,6 млрд доларів, а загальна потреба в зовнішньому фінансуванні до 2029 року оцінюється в суму до 170 млрд доларів. Умови нової програми будуть більш жорсткими, включаючи гарантії незалежності антикорупційних органів. Деякі попередні вимоги, які не були виконані, будуть перенесені в нову угоду. Рішення щодо запуску нової програми залежатиме від домовленостей щодо реформ та фінансування.

  • Сеул попросив Трампа “помирити” його з КНДР

    Сеул попросив Трампа “помирити” його з КНДР

    Президент Південної Кореї звернувся до президента США Дональда Трампа з проханням стати посередником у діалозі з Північною Кореєю та зменшити військову напругу у регіоні. Південнокорейські посадовці повідомили, що Трамп висловив готовність співпрацювати з Північною Кореєю, але інформація про це ще не підтверджена з Білого дому. Раніше лідер Північної Кореї Кім Чен Ін оголосив про розробку нової секретної зброї, після чого він наказав посилити ядерний потенціал країни.

  • Суд США дозволив Трампу утримати $4 млрд іноземної допомоги

    Суд США дозволив Трампу утримати $4 млрд іноземної допомоги

    Верховний суд США дозволив адміністрації президента Дональда Трампа утримати чотири мільярди доларів іноземної допомоги, яку виділив Конгрес на цей фінансовий рік. Це рішення суперечить розпорядженням окружного судді, яке вимагало негайно витрачати ці кошти. Верховний суд вважає, що групи, які оскаржують це рішення, можуть не мати достатніх повноважень для цього. Ліберальні судді критикували це рішення, стверджуючи, що воно обмежує повноваження президента у зовнішній політиці, яка, згідно з ними, має бути розділена між трьома гілками влади. Адміністрація Трампа аргументує, що ці кошти суперечать зовнішній політиці США, яка передбачає скорочення допомоги за кордоном.